Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/4791/26

Справа № 750/4791/26 Головуючий у 1 інстанції Григор`єв Р. Г. Провадження № 33/4823/580/26 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2026 року місто Чернігів Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю. за участю захисника Данича О.С. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнутий на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн. Судом встановлено, що 20 квітня 2026 року о 23 год. 24 хв. в м. Чернігові по вул. Куренівка, 18, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mazda 626», д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам. Зокрема, на його думку, працівниками поліції не було належним чином підтверджено наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, які стали підставою для направлення на відповідний огляд. При цьому частина ознак, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи, за твердженням апелянта, є надуманою, суб`єктивною та не підтверджується жодними об`єктивними доказами. Крім того, ОСОБА_1 посилався на те, що після спілкування з працівниками поліції самостійно звернувся до лікаря та пройшов медичний огляд, за результатами якого ознак сп`яніння у нього не було виявлено. Вважає, що зазначена обставина спростовує висновки працівників поліції щодо його можливого перебування у стані сп`яніння та свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

3. Позиції учасників судового провадження. В ході апеляційного розгляду захисник Данич О.С. підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Дослідивши встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке. Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 2.9а ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження медичного огляду. Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судом доказами, яким суд дав належну правову оцінку, а саме: - протоколом ЕПР 1 № 646078 від 21 квітня 2026 року про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у спеціалізованому медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовився; - рапортом від 21 квітня 2026 року складеним на місці вчинення адміністративного правопорушення; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 квітня 2026 року, згідно з яким у зв`язку виявленими ознаками наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , його було направлено для проходження медичного огляду у КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» з метою виявлення стану сп`яніння; - відеозаписом, здійсненим працівниками поліції, який міститься на компакт-диску в матеріалах справи, що підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а також його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке. 4.1 Щодо відсутності ознак наркотичного сп`яніння. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція). Так, згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Пунктом 12 розділу II Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Із дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, які узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення апеляційним судом встановлено факт відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі. На відеозаписі видно, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що є підозра, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння, пропонує йому пройти медичний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. На що ОСОБА_1 відповідає, що вживав наркотичні засоби більше 3 тижнів тому. Спочатку погоджується проїхати до медичного закладу. Однак в подальшому він відмовляється від проходження медичного огляду. Таким чином, у працівників поліції були передбачені Інструкцією підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим йому обґрунтовано було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Ознаки сп`яніння були належним чином зафіксовані та підтверджуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом. Порушень вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 під час дій працівників поліції апеляційним судом не встановлено. За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та порушення працівниками поліції встановленої процедури є необґрунтованими та спростовуються дослідженими доказами. 4.2 Щодо самостійного проходження медичного огляду. Доводи апелянта про те, що він самостійно пройшов медичний огляд та за його результатами ознак наркотичного сп`яніння у нього не було виявлено, не можуть бути прийняті судом до уваги. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 посилається на виписку № 258 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ЧОПНЛ», згідно з якою він був тверезим, а ознак сп`яніння не виявлено. Однак зазначений документ не може бути належним доказом у цій справі. Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку № 1103 та п. 17 Інструкції № 1452/735 огляд водія на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я проводиться за направленням поліцейського та в його присутності. Натомість ОСОБА_1 пройшов такий огляд самостійно, без участі працівника поліції та поза процедурою, визначеною законом. Крім того, документом, який підтверджує результати медичного огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, є висновок щодо результатів медичного огляду, складений за встановленою формою, а не виписка з медичної документації. Відтак сама по собі виписка № 258 не є належним доказом перебування або неперебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Більше того, згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду, складені з порушенням установленого порядку, вважаються недійсними. Разом із тим суд звертає увагу, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на законну вимогу працівника поліції, тобто за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що є самостійний складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, для вирішення питання про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визначальне значення має встановлення факту відмови від проходження огляду у передбаченому законом порядку, а не факт подальшого самостійного проходження медичного огляду чи наявність або відсутність у водія стану наркотичного сп`яніння.

5. Висновки апеляційного суду. За результатами апеляційного розгляду суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив наявні у справі докази, дав їм правильну правову оцінку та обґрунтовано встановив наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП. Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування. Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2026 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя М.Ю.Олійник