Ухвала КГС ВС № 910/7428/25

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/7428/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Булгакової І.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - Агенція) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 за позовом Агенції до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім" про стягнення 7 325 880,00 грн, ВСТАНОВИВ: Агенція 09.06.2025 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 (повний текст складено 12.05.2026) з підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), а рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 зі справи № 910/7428/25 залишити в силі. Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за її подання, про поновлення строку на касаційне оскарження та про розгляд касаційної скарги цій справі у закритому судовому засіданні. Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого. відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон). Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до частини четвертої статті 6 вказаного Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Предметом позову у цій справі є стягнення 7 325 880,00 грн, з яких 3 156 680,00 грн пені та 4 169 200,00 грн штрафу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів. Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у цій справі позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім" на користь Агенції 3 156 680,00 грн пені, 4 168 200,00 грн штрафу та 87 910,56 грн судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026, зокрема: рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі скасовано з ухваленням нового рішення, згідно з яким позов Агенції задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім" на користь Агенції 1 578 340,00 грн пені та 37 880,16 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Як свідчать матеріали касаційної скарги, скаржник не погоджується постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції, яким позов було задоволено повністю, залишити в силі. Отже, з огляду на викладене за подання цієї касаційної скарги судовий збір мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону та понижуючого коефіцієнта, який підлягає застосуванню, у розмірі 137 940,96 грн (7 325 880,00 - 1 578 340,00)*1,5%*200%*08. Проте до касаційної скарги скаржником не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; не зазначено про наявність таких доказів і в додатках до касаційної скарги. Водночас Агенція у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі. Подане клопотання мотивоване, зокрема, тим, що скаржник є державним підприємством, що забезпечує централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану, а тому сплата суми судового збору у такому значному розмірі може призвести до негативних наслідків для скаржника та держави в цілому, зокрема неможливість виконання інших контрактів. Розглянувши заявлене клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке. Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20). У постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право на доступ до суду не є абсолютним, однак його обмеження не можуть бути такими, щоб була порушена сама суть цього права; фінансові обмеження доступу до суду, зокрема у вигляді значного судового збору, підлягають особливо ретельному контролю з точки зору пропорційності; суд не може обмежитися формальним тлумаченням положень Закону "Про судовий збір", а повинен індивідуально оцінити майновий стан заявника, реальну можливість сплатити збір та наслідки відмови у доступі до суду; підхід, за яким юридична особа фактично виключається з можливості отримати процесуальне полегшення лише з огляду на свій статус, не відповідає стандартам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; суд зобов`язаний оцінити, чи є конкретний розмір судового збору непропорційним і непосильним тягарем для заявника з урахуванням його фактичного майнового стану. Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення/звільнення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку. Верховний Суд зауважує, що при зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору необхідним є надання актуальної інформації про фактичний майновий стан заявника. Однак, саме лише посилання скаржника на настання для нього негативних наслідків та відсутність коштів для сплати судового збору, без надання належних та допустимих доказів, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Суд, надавши оцінку наведеним доводам, дійшов висновку, що вони не підтверджують об`єктивної неспроможності скаржника сплатити судовий збір на момент подання цієї касаційної скарги. За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Надання стороні будь-яких переваг, зокрема, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом. З огляду на викладене та, ураховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому у задоволенні заявленого клопотання необхідно відмовити. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: - надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 137 940,96 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга). Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України. З огляду на залишення скарги без руху заявлені скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про розгляд справи у закритому судовому засіданні залишаються без вирішення до усунення недоліків касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 зі справи № 910/7428/25 відмовити.

2. Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 зі справи № 910/7428/25 залишити без руху.

3. Надати Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз`яснити Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова