Ухвала КГС ВС № 911/973/24

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 911/973/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (далі - ТДВ «Узинський цукровий комбінат», відповідач, скаржник) на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі за позовом Приватного підприємства «Еверест» (далі - ПП «Еверест», позивач) до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» про стягнення 6 012 477,68 грн, ВСТАНОВИВ: ТДВ «Узинський цукровий комбінат» 05.06.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 (повний текст її складено 21.05.2026) у справі №911/973/24 в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, змінити рішення у відповідній частині. Крім того у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення дії оскарженого рішення суду. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.06.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №911/973/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л. Від ПП «Еверест» 11.06.2026 через Електронний суд надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТДВ «Узинський цукровий комбінат» на рішення господарського суду Київської області від 29.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі№911/973/24, у якому просить, зокрема: (1) відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і не містить чіткого обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень; (2) вважає клопотання про зупинення виконання судового рішення необґрунтованим та не підтвердженим документальними доказами, тому відсутні підстави для його задоволення; (3) також просить застосувати до скаржника заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки, на думку позивача, відповідач систематично звертається із апеляційними та касаційними скаргами, які неналежним чином оформлені та не відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, звертаючись із цією касаційною скаргою, відповідач не сплатив судовий збір та не долучив квитанцію про його сплату, що не відповідає вимогам статті 292 ГПК України; усвідомлено вчиняє дії, що навмисно направлені на затягування виконання судового рішення. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі ТДВ «Узинський цукровий комбінат» посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків викладених: у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 зі справи №910/2730/21 щодо обов`язку суду оцінювати докази і необхідності з`ясування фактичних обставин справи з огляду на їх вірогідність (статті 74, 76, 77, 78, 79, 86 ГПК України); у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); вказує на те, що колегія суддів дійшла хибних висновків про те, що відносини у справі №902/417/18 та справі №911/973/24 не є подібними; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та справі №646/14523/15-ц і від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання; у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №6-284цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №130/1058/16; від 23.10.2019 у справі №369/661/15-ц; від 23.09.2019 справі №638/4106/16-ц; від 20.02.2019 у справі №638/10417/15-ц, від 29.01.2019 року у справі №910/11249/17, від 29.07.2021 у справі №910/11077/20. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. З огляду на викладене касаційна скарга ТДВ «Узинський цукровий комбінат» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Господарський суд Київської області рішенням від 29.01.2026 у справі №911/973/24, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.05.2026 залишив без змін, позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача 1 338 984,33 грн основної заборгованості, 1 445 940,43 грн пені, 981 914,79 грн інфляційних збитків, 195 335,02 грн 3% річних; відмовив у задоволенні іншої частини позову. У поданій касаційній скарзі ТДВ «Узинський цукровий комбінат» просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №911/973/24 в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, змінити рішення у відповідній частині. З огляду на наведене, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи вимогу майнового характеру, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 62 956,56 грн, а саме (1 445 940,43 + 981 914,79 + 195 335,02) х 1,5% х 200% х 0,8). Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ не зазначено скаржником і у додатках касаційної скарги. Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 62 956,56 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити. З урахуванням викладеного касаційна скарга ТДВ «Узинський цукровий комбінат» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 62 956,56 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії. Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного. З огляду на те, що касаційна скарга містить недоліки і підлягає залишенню без руху, заявлене у касаційній скарзі клопотання про зупинення дії оскарженого рішення суду під час постановлення цієї ухвали Судом не розглядається. Щодо заперечень ПП «Еверест» Суд зазначає таке. Заперечення проти відкриття касаційного провадження в частині обґрунтування підстав касаційної скарги на судові рішення за своєю суттю є запереченнями проти підстав касаційного оскарження та доводів касаційної скарги, однак не містять достатніх підстав для застосування положень ГПК України щодо відмови у відкритті касаційного провадження, подані із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та не є очевидно не прийнятними. Доводи позивача, викладені у запереченні проти відкриття касаційного провадження, щодо зупинення дії оскаржуваної постанови та посилання позивача на зловживання процесуальними правами з боку відповідача, на разі Судом не розглядаються, адже Суд залишив касаційну скаргу без руху з підстав не сплати судового збору, оскільки інші вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги дотримані. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» на рішення господарського суду Київської області від 29.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №911/973/24 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд.

3. Роз`яснити Товариству з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова