Постанова КГС ВС № 907/801/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 907/801/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Закарпатської обласної державної адміністрації, 2) Свалявської міської ради Закарпатської області, 3) Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, 4) Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області, 5) Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок загальною площею 42,2247 га вартістю 19 502 118,10 грн, ВСТАНОВИВ:

1. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 11.03.2024 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю у зв`язку з їх необґрунтованістю. Західний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2026 рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2024 змінив шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції зазначеної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2024 залишив без змін. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" (далі - ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", Товариство, відповідач-2, заявник) про поворот виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2024, виданого на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20, задовольнив. Здійснив поворот виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2024, виданого на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у цій справі, шляхом стягнення із Закарпатської обласної прокуратури на користь Товариства 122 967 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 184 473 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2026 касаційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 907/801/20 залишено без змін. 2. 18.05.2026 ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій (заяві) просить стягнути із Закарпатської обласної прокуратури на користь Товариства 375 024,01 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції. Зазначена заява аргументована зокрема тим, що, на думку Товариства, ця справа є особливо складною, оскільки перебуває на розгляді судів із 2020 року (протягом шести років), двічі розглядалася у Верховному Суді, містить значний обсяг матеріалів і доказів, а також характеризується великою кількістю учасників процесу, у тому числі третіх осіб.

3. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі № 907/801/20 Товариство долучило до зазначеної заяви такі докази: 1) копію договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 28.04.2025 № NBLA-0007-25 (далі - договір №-25), укладеного між ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" (далі - Клієнт) і Адвокатським об`єднанням "Боно Лігал" (далі - АО "Боно Лігал", Об`єднання); 2) копію спеціальних умов № 1 до договору №-25 (далі - додаток № 1); 3) копії рахунків-фактур від 31.03.2026 № 0725-51, від 30.04.2026 № 0725-59 (із доданими описами робіт) (далі - рахунки-фактури № 0725-51 і № 0725-59 відповідно); 4) копію акта прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2026 № 10-07/25 на суму 190 985,50 грн (далі - акт № 10-07/25); 5) копію акта прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2026 № 11-07/25 на суму 184 038,51 грн (далі - акт № 11-07/25); 6) копію ордера від 19.03.2026 серії АІ № 2155628, виданого адвокатці Волковій Ю. В. на представництво інтересів Клієнта у Верховному Суді; 7) виписку Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" за рахунком АО "Боно Лігал" за період із 02.03.2026 по 18.05.2026. 4. 27.05.2026 заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить зменшити розмір витрат ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на професійну правничу допомогу з огляду на те, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є нерозумною та неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим часом на їх надання, а також безпідставно завищеною, адже у рахунках-фактурах № 0725-51 і № 0725-59 штучно збільшено обсяг наданих послуг і безпідставно завищено їх розмір, а тому стягнення таких становить надмірний тягар для Закарпатської обласної прокуратури та суперечить принципу справедливого розподілу таких витрат.

5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2026 заяву ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" про ухвалення додаткового рішення в справі № 907/801/20 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам частини 2 статті 221 та частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній з 16.07.2025. З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, правової кваліфікації відносин сторін, без чого неможливо правильно вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та застосувати норми процесуального права, а також зважаючи на перебування судді-доповідача у відпустці, з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду заяви позивача, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення належного судового захисту учасників справи.

6. Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 244 ГПК України (у редакції, чинній із 16.07.2025) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

7. Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними в зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок викладено в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

9. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

10. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

11. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

12. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

13. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

14. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. 15. 06.04.2026, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 12.05.2026 у справі № 907/801/20 відповідач-2 у поданому відзиві на касаційну скаргу в цій справі заявив про те, що орієнтовний (попередній) розмір судових витрат у суді касаційної інстанції, які очікує понести Товариство, становить 350 000 грн витрат на професійну правничу допомогу а докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу, будуть подані до суду касаційної інстанції протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Отже, заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

16. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

17. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

18. Колегія суддів, дослідивши заяву ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви шляхом покладання витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу на Львівську обласну прокуратуру з огляду на таке. 19. 28.04.2025 між ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" (Клієнт) і АО "Боно Лігал" (далі - Фірма) було укладено договір №-25, за умовами пунктів 2.1, 3.1, 3.2 якого Фірма надасть Клієнту Послуги щодо Проєкту та/ або згідно з інструкціями Клієнта, які надаються час від часу та прийняті до виконання Фірмою, а Клієнт оплатить Гонорари та відшкодує Фірмі Витрати. Вартість Послуг, що має бути сплачена Клієнтом Фірмі, визначається як загальна сума Гонорарів та Витрат. Якщо інше не зазначено у Спеціальних Умовах, Гонорари розраховуються шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами/юристами та іншим юридичним персоналом Фірми на надання Послуг, на відповідні Ставки, відповідно до процедури, що визначена цим договором. Для визначення суми Гонорарів, Фірма веде облік часу, витраченого її адвокатами та юристами на надання Послуг. Облік часу ведеться у часових сегментах по 1/10 (одній десятій) години. Мінімальною одиницею оплачуваного часу вважається 1/10 (одна десята) години. Фірма нараховуватиме Гонорари за будь-яку роботу, що виконується в інтересах Клієнта у зв`язку з наданням Послуг, включаючи, але не обмежуючись, наступним: вивчення та аналіз документів; підготовка документів; дослідження юридичних питань; проведення зустрічей та участь в переговорах; візити в суди та інші державні органи, підготовка до та участь у судових засіданнях, засіданнях та слуханнях інших органів; відрядження, телефонні переговори, включаючи (без обмежень) переговори з Клієнтом та/чи його уповноваженими працівниками, агентами, підрядниками; наради між співробітниками Фірми стосовно питань щодо надання Послуг.

20. Згідно з пунктами 4, 4.2, 6, 6.1, 6.2 додатку № 1 АО "Боно Лігал" надасть правову допомогу та юридичні послуги, а також представлятиме Клієнта в судових провадженнях у справі № 907/801/20 за позовом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Клієнта та Держгеокадастру. Етап 2 (Верховний Суд) передбачає підготовку та подачу в суд усіх необхідних процесуальних документів, ведення листування з процесуальних питань, представництво інтересів Клієнта у Верховному Суді. Гонорар за правову допомогу розраховується як витрачений фірмою час на ведення проєкту за погодинними ставками. Такі ставки становлять: 400 євро - партнер; 300- 350 євро - радник; 240- 290 євро - старший юрист; 110- 230 євро - юрист. До вартості Послуг, розрахованих на базі вказаних ставок, застосовуватиметься знижка в розмірі 30 %. Таким чином, додатком № 1 сторони договору №-25 визначили гонорар у формі погодинної оплати. 21. 31.03.2026 і 30.04.2026 АО "Боно Лігал" виставило Клієнту рахунки-фактури № 0725-51 і № 0725-59 на суми 190 985,50 грн і 184 038,51 грн відповідно, які містять опис виконаних адвокатами Бєлоусовим П. І. та Волковою Ю. В. робіт із супроводу та підготовки документів Клієнта в цій справі, участі в судовому засіданні тощо. 31.03.2026 і 30.04.2026 Товариство і АО "Боно Лігал" підписали акти № 10-07/25 і № 11-07/25, у пунктах 1-3 якого зафіксували, що відповідно до договору №-25 і додатку № 1 до нього Клієнт замовив у Виконавця надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги) у справі № 907/801/20 за позовом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Клієнта га Дсржгеокадастру. Цим сторони підтверджують, що згідно з додатком № 1 та рахунками-фактурами Фірми № 0725-51 і № 0725-59 Фірма надала Клієнту юридичні послуги на загальну суму 375 024,01 грн (без ПДВ). Підписанням цих актів сторони підтверджують, що Фірма надала, а Клієнт прийняв вказані юридичні послуги в повному обсязі і не має претензій щодо якості наданих юридичних послуг.

22. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

23. У пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) у подібних правовідносинах: "Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

24. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий самий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

25. Зокрема в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок: "Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

26. Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження судових витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

27. Колегія суддів не може не погодитися із викладеними у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги доводами заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про те, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є нерозумною та неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим часом на їх надання, а також безпідставно завищеною, адже у рахунках-фактурах № 0725-51 і № 0725-59 штучно збільшено обсяг наданих послуг і надмірно безпідставно завищено їх розмір, зокрема, адвокатом визначено як самостійний вид адвокатської послуги такі послуги, як: "нарада стосовно перспектив та наслідків касаційного оскарження, можливості нового позову проти Атлас Воловець та подальших кроків; електронне листування з клієнтом", "написання меморандуму стосовно перспектив та наслідків касаційного оскарження, можливості нового позову проти Атлас Воловець та подальших кроків; електронне листування з клієнтом", "написання звіту для клієнта стосовно аргументів прокурора, їх оцінки та подальших дій", описаних у рахунку № 0725-51, оскільки зазначені види послуг фактично є складовою однієї наданої послуги "юридичний аналіз стосовно перспектив та наслідків касаційного оскарження". Так само необґрунтованим є виокремлення у рахунку № 0725-59 таких послуг: "юридичний аналіз касаційної скарги прокурора; підготовка доповнень та змін до проєкту відзиву на касаційну скаргу", "підготовка доповнень та змін до проєкту відзиву на касаційну скаргу; підготовка проєкту клопотання про залишення без руху", відображених у рахунку № 0725-51, "юридичний аналіз касаційної скарги прокурора; внесення змін до проєкту відзиву; перегляд проєкту клопотання про залишення без руху", "юридичний аналіз касаційної скарги прокурора; підготовка та внесення змін до проєкту відзиву; аналіз проекту внесення змін до проекту клопотання про залишення без руху", "написання звіту для клієнта стосовно відзиву у справі та процесуальних питань".

28. Крім того, наявний зміст рахунках-фактурах № 0725-51 і № 0725-59, виставлених у різні дати (31.03.2026 і 30.04.2026 відповідно) у яких міститься детальний опис наданих правничих послуг, переконливо свідчить про фактичне дублювання таких видів послуг, як: "юридичний аналіз перспектив та наслідків касаційного оскарження", "юридичний аналіз касаційної скарги прокурора", "електронне листування з клієнтом", "підготовка доповнень та змін до проєкту відзиву на касаційну скаргу", "підготовка проєкту клопотання про залишення касаційної скарги без руху", "перегляд ухвали Верховного суду у справі стос. відкриття провадження", що не відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості.

29. При цьому Верховний Суд вважає передчасним покладання на обласну прокуратуру вартості таких двох послуг, як "юридичний аналіз стосовно перспектив та наслідків касаційного оскарження" і "нарада стосовно перспектив та наслідків касаційного оскарження, можливості нового позову проти Атлас Воловець та подальших кроків; електронне листування з клієнтом", оскільки згідно з рахунками-фактурами № 0725-51 і № 0725-59 зазначені види послуг фактично надано 05.03.2026, тобто ще навіть до подання першим заступником керівника Львівської обласної прокуратури касаційної скарги у цій справі (06.03.2026).

30. Водночас колегія суддів наголошує на тому, визначені у рахунках-фактурах № 0725-51 і № 0725-59 такі загальні послуги, як: "юридичний аналіз перспектив та наслідків касаційного оскарження"; "юридичний аналіз касаційної скарги прокурора"; "перегляд ухвали Верховного суду у справі стосовно відкриття провадження", цілком охоплюються такими конкретними правничими послугами, як "підготовка та внесення змін і доповнень до проєкту відзиву", "підготовка клопотання про закриття касаційного провадження у справі", "підготовка до судового засідання у справі".

31. Верховний Суд звертає увагу на те, що усі значимі процесуальні документи по суті справи (відзив на касаційну скаргу, клопотання про закриття касаційного провадження) подавалися через систему "Електронний суд" від імені ТОВ Атлас Воловець Енерджи" адвокатом Сочкою В. І., який не входить до складу АО "Боно Лігал", а отже, витрати на оплату послуг адвоката Сочки В. І. не можна ототожнювати із професійною правничою допомогою, наданою Товариству адвокатами Бєлоусовим П. І. та Волковою Ю. В., які входять до складу Об`єднання.

32. Колегія суддів зазначає, що намагання заявника покласти на обласну прокуратуру витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з підготовкою клопотання про закриття касаційного провадження у справі, є необґрунтованим із огляду на залишення Верховним Судом цього клопотання без задоволення (див. пункт 48 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2026 у цій справі).

33. Верховний Суд також вважає безпідставним покладання на обласну прокуратуру витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із підготовкою адвокатами проєкту клопотання про залишення касаційної скарги без руху, яке (клопотання від 06.04.2026) аргументоване відсутністю надіслання касаційної скарги Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України як правонаступнику Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (позивача у справі), оскільки, виходячи зі змісту положень частини 2 статті 292 ГПК України, застосування щодо касаційної скарги такого процесуального наслідку, як залишення її без руху (стаття 174 ГПК України), допускається у разі оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених саме статтею 290 цього Кодексу. Натомість обов`язок скаржника надсилати іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, передбачено іншою нормою процесуального права - статтею 291 ГПК України, недотримання вимог якої не тягне за собою наслідку у виді залишення касаційної скарги без руху.

34. Водночас колегія суддів ураховує ту обставину, що згідно з клопотанням від 06.04.2026, поданим через систему "Електронний суд" у той же день, що й клопотання про залишення касаційної скарги без руху, перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури надав до Верховного Суду докази надсилання копії касаційної скарги Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України.

35. Верховний Суд зауважує, що заявлена до стягнення вартість правничих послуг є завищеною та неспівмірною з огляду на те, що доводи відзиву Товариства на касаційну скаргу ґрунтуються передусім на необхідності врахування усталених висновків щодо застосування положень статей 4, 45 ГПК України (щодо процесуальної недопустимості збігу в одній особі позивача і відповідача у спорах за участю органів державної влади), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, а також усталених висновків щодо неефективності такого способу захисту прав позивача, як вимога про визнання недійсним оспорюваного договору без її поєднання з вимогою про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц і в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, що, в свою чергу, суттєво спрощує формування адвокатом позиції клієнта при підготовці відзиву на касаційну скаргу, а отже, підготовка відзиву на касаційну скаргу та інших документів у справі не потребувала значних витрат часу, великого обсягу юридичної та технічної роботи для адвокатів, які здійснювали представництво інтересів відповідача-2 у суді касаційної інстанції. Наведеним також спростовуються непослідовні посилання заявника на особливу складність цієї справи, позаяк навіть у поданому відзиві відповідачем-2 чітко зазначається про те, що в цій справі відмова у позові ґрунтується виключно на процесуальних підставах.

36. Ураховуючи викладені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, керуючись принципами пропорційності, розумності, справедливості та співмірності відшкодування судових витрат, вважає, що заявлений відповідачем-2 до відшкодування загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу (375 024,01 грн) не є пропорційним до предмета касаційного провадження та не є обґрунтованим виходячи з обсягу наданих адвокатами послуг.

37. Разом із тим Закарпатська обласна прокуратура скористалася передбаченим частиною 5 статті 126 ГПК України правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги адвоката, тому, враховуючи викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 висновки щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону № 5076-VI, колегія суддів вважає, що заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури довів неспівмірність та очевидну завищеність відповідних витрат ТОВ Атлас Воловець Енерджи" на загальну суму 375 024,01 грн.

38. Колегія суддів зазначає, що наведеним вище правовим висновкам Верховного Суду відповідають доводи заявника в частині обґрунтованості, адекватності, реальності та співмірності витрат відповідача-2 у розмірі 40 000 грн, пов`язаних із підготовкою адвокатами Бєлоусовим П. І. та Волковою Ю. В. змін і доповнень до проєкту відзиву на касаційну скаргу (обсягом 13 сторінок) та участю адвокатки Волкової Ю. В. у одному судовому засіданні Верховного Суду (14.04.2026), до яких (витрат) заявником включено відповідні витрати часу (близько 1,5 год), зумовлені очікуванням представником Товариства початку судового засідання та його тривалості.

39. За таких обставин колегія суддів зазначає, що справедливим і розумним є зменшення розміру витрат Товариства на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних із підготовкою відзиву на касаційну скаргу та представництвом інтересів відповідача-2 у суді касаційної інстанції, до 40 000 грн.

40. Таким чином, Верховний Суд вважає доведеними і співмірними витрати заявника на підготовку відзиву на касаційну скаргу та за участь адвокатів у судовому засіданні суду касаційної інстанції у загальній сумі 40 000 грн.

41. Колегія суддів наголошує на тому, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

42. Таким чином, виходячи зі змісту положень частини 4 статті 129 ГПК України, у разі відмови в задоволенні касаційної скарги витрати на професійну правничу допомогу мають покладатися саме на Львівську обласну прокуратуру як скаржника, що відповідає принципам добросовісності, розумності, справедливості, а також пропорційності господарського судочинства (схожий висновок щодо правомірності покладання судових витрат на обласну прокуратуру як заявника касаційної скарги сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 (пункт 9.3) та в додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 913/50/22, від 26.06.2024 у справі № 913/202/23).

43. Отже, ураховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та подане заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дослідивши докази, надані відповідачем-2 на обґрунтування адвокатських витрат, зважаючи на незначну складність справи на стадії касаційного провадження, незначну кількість підготовлених адвокатами документів по суті справи (клопотання про закриття касаційного провадження, відзив на касаційну скаргу (обсягом 13 сторінок), зміст якого частково є схожим із додатковими поясненнями Товариства від 17.05.2025), у суді касаційної інстанції, кількість судових засідань за участю представників відповідача-2 (2 засідання), що свідчать про заявлену до стягнення надмірну вартість послуг із представництва інтересів клієнта у загальній сумі 375 024,01 грн, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом відшкодування саме за рахунок Львівської обласної прокуратури (чию касаційну скаргу було залишено без задоволення) 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

44. Натомість у решті вимог заяви Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити. Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про ухвалення додаткового рішення у справі № 907/801/20 задовольнити частково. Стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" 40 000 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. У задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити. Доручити Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови. Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Я. Чумак Судді Т. Б. Дроботова Н. О. Багай