Постанова 4874 № 906/689/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року Справа № 906/689/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р. секретар судового засідання Новак С.Я. за участю представників сторін: прокурора: Лис Н.В. позивача: Нечипоренко І.П. відповідача 1: Скок В.С. відповідача 2: Скок В.С. відповідача 3: Скок В.С. третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства: не з`явився Національної академії наук України: не з`явився Державної інспекції ядерного регулювання України: не з`явився Державного агентства України з управління зоною відчуження: не з`явився Державної екологічної інспекції України: не з`явився Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів: не з`явився Житомирської обласної ради: не з`явився Житомирської обласної військової адміністрації: не з`явився Міністерства енергетики України: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.26р. постановлену суддею Вельмакіною Т.М., повний текст ухвали складено 11.05.26р. у справі №906/689/23 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до відповідача 1 Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області; відповідача 2 Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області; відповідача 3 Фермерського господарства Кавецького за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства; 2) Національної академії наук України; 3) Державної інспекції ядерного регулювання України; 4) Державного агентства України з управління зоною відчуження; 5) Державної екологічної інспекції України; 6) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; 7) Житомирської обласної ради; 8) Житомирської обласної військової адміністрації; 9) Міністерства енергетики України про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026р. клопотання Народицької селищної ради про призначення судової земельно-технічної експертизи від 24.03.2026 задоволено. Призначено судову земельно-технічну експертизу у справі №906/689/23, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Провадження у справі №906/689/23 зупинено. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.05.26р. заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026 у справі №906/689/23 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Розгляд справи провести в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.26р. у справі №906/689/23. Клопотання Генерального прокурора України про розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026 у справі №906/689/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи задоволено. Розгляд апеляційної скарги призначено на "18" червня 2026 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2 . Учасникам справи надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 10.06.2026 р. Витребувати із Господарського суду Житомирської області матеріали справи №906/689/23. 28.05.2026 р. до суду апеляційної інстанції від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшла заяву про розгляд справи №906/689/23 за відсутності представника Держпродспоживслужби за наявними у справі №906/689/23 матеріалами. 02.06.2026 р. матеріали справи №906/689/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду. 08.06.2026 р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Кабінету Міністрів України в якому представник Кабінету Міністрів України підтримує доводи апеляційної скарги заступника Генерального прокурора України. 10.06.2026 до апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Кабінету Міністрів України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Просить доручити забезпечення проведення відеоконференцїї судового засідання у Господарському суді Житомирської області, що знаходиться за адресою майдан Путятинський, 3/65 м. Житомир, 10002. У разі неможливості забезпечення судового засідання в режимі відеоконференції у вищезазначеному суді, призначити розгляд справи в одному із судів м. Житомира, а саме: Богунський районний суд м. Житомира ( Майдан Соборний, 1 м. Житомир, 10014) або Корольовський районний суд м. Житомира (Майдан Соборний, 1 м. Житомир, 10014). 11.06.2026 р. до суду апеляційної інстанції від Народицької селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026 у справі № 906/689/23 - без змін. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 р. заяву представника Кабінету Міністрів України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/689/23 - задоволено. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Житомирської області (адреса: 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65). У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.06.2026 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, вказавши на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. У зв`язку з цим просив скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026 у справі №906/689/23 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Представник Кабінету Міністрів України у судовому засіданні підтримав позицію прокурора та надав додаткові пояснення щодо обставин справи і підстав заявлених вимог. Представник відповідачів заперечив проти доводів апеляційної скарги, зазначивши, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026 у справі №906/689/23 - без змін. Представники третіх осіб у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. З огляду на положення статті 270 ГПК України неявка належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті. Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 1.Зміст ухвали суду першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов висновку, що для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою та земельно-технічних досліджень, якими суд не володіє. При цьому суд першої інстанції врахував, що як прокурор, так і представники сторін, присутні у підготовчому засіданні, на запитання суду не змогли однозначно підтвердити або спростувати факт співпадіння меж земельних ділянок, відображених у документах, щодо яких заявлено клопотання про призначення експертизи. Крім того, надані прокурором та відповідачем-1 документи містять суперечливі відомості щодо місця розташування та меж спірних земельних ділянок. З огляду на наявність розбіжностей у доказах та необхідність їх належної оцінки у сукупності з висновком експерта, суд першої інстанції визнав обґрунтованим клопотання відповідача-1 від 24.03.2026 про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи. Суд зазначив, що без залучення спеціальних знань неможливо встановити фактичні обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, а відтак проведення експертизи є необхідним для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі, Заступник Генерального прокурора подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, а також із порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує, що при вирішенні питання про призначення експертизи суд першої інстанції не врахував вимоги пункту 10 частини 3 статті 2 ГПК України щодо забезпечення розгляду справи у розумний строк, статті 13 ГПК України щодо принципу змагальності сторін, частини 1 статті 99 ГПК України щодо підстав призначення судової експертизи, а також частини 4 статті 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. На думку прокурора, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про необхідність залучення спеціальних знань для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у справі, тоді як відповідні обставини вже підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи. При цьому суд не навів переконливих мотивів, чому наявні письмові докази та експертні висновки не дозволяють встановити фактичні обставини спору без призначення нової експертизи. Заступник Генерального прокурора зазначає, що матеріали справи вже містять достатній обсяг спеціальних досліджень, які стосуються саме тих обставин, для встановлення яких суд призначив нову експертизу. Зокрема, у матеріалах справи наявний висновок комплексної судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.01.2023 №25684/22-41, виконаний у межах кримінального провадження №42020061350000025. У межах проведення зазначеної експертизи експертами досліджувались координати поворотних точок меж земельних ділянок, координати окружних меж земель КСП «Зоря», матеріали Проєкту формування території та встановлення меж Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області, а також інша землевпорядна документація. За результатами проведених досліджень експерти дійшли висновку, що земельні ділянки з кадастровими номерами 1823755100:07:001:0069, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:07:004:0001 та 1823755100:06:009:0009 повністю розташовані в межах зони безумовного (обов`язкового) відселення, а земельна ділянка з кадастровим номером 1823755100:06:004:0028 - частково розташована у межах такої зони. Аналогічні висновки, як зазначає апелянт, містяться і в листі Інституту географії Національної академії наук України від 17.02.2023 №01-03/25. За результатами проведених досліджень фахівці Інституту географії НАН України також встановили, що спірні земельні ділянки повністю або переважною частиною площі знаходяться в межах зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, у кримінальному провадженні була проведена додаткова комісійна судова земельно-технічна експертиза та експертиза з питань землеустрою, за результатами якої КНДІСЕ складено висновок від 04.04.2024 №2478/2479/24-41. Під час проведення цієї експертизи також досліджувалося питання розташування спірних земельних ділянок у межах земель КСП «Зоря» та відповідних зон радіоактивного забруднення. На переконання прокурора, питання №4 та №5, поставлені судом першої інстанції на вирішення новопризначеної експертизи, фактично дублюють питання, які вже були предметом дослідження експертів КНДІСЕ під час проведення експертиз у 2023 та 2024 роках. При цьому зазначені експертні висновки не визнані недопустимими доказами, не спростовані іншими доказами та не містять внутрішніх суперечностей. Також апелянт звертає увагу, що документація із землеустрою, яка є предметом дослідження у справі, а саме Проєкт встановлення меж зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, Проєкт формування території та встановлення меж Народицької селищної ради, а також Документація по визначенню земель колективної та державної власності КСП «Зоря», були розроблені у 1994 1995 роках із використанням картограм радіаційного забруднення 1990, 1992 та 1994 років. Отже, на думку прокурора, питання щодо використання картограм 1987 року вже отримало належне документальне підтвердження та не потребує проведення додаткового експертного дослідження. Прокурор зазначає, що питання № 6, поставлене на вирішення експертизи, стосується співставлення розташування спірних земельних ділянок із Планом землекористування колгоспу «Зоря комунізму» та Картограмою щільності забруднення ґрунтів 1987 року. При цьому апелянт наголошує, що аналогічне клопотання про призначення комплексної земельно-технічної та інженерно-радіологічної експертизи вже подавалося представником господарства, однак ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.01.2025 у його задоволенні було відмовлено. На думку прокурора, Народицька селищна рада шляхом призначення експертизи фактично намагається змінити юридичний статус спірних земель всупереч порядку, визначеному ч. 5 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, прокурор вважає, що обставини, для встановлення яких призначено експертизу, вже підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не потребують спеціальних знань. Відтак призначення експертизи є безпідставним та призводить до необґрунтованого затягування розгляду справи. Прокурор також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд не навів належного обґрунтування, чому за наявності в матеріалах справи достатніх доказів та за відсутності між ними істотних суперечностей неможливо встановити обставини справи без застосування спеціальних знань. Апелянт наголошує, що спірні земельні ділянки були сформовані у 2018 році за результатами інвентаризації земель, під час якої підтверджено їх належність до радіоактивно забруднених територій, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру. При цьому матеріали інвентаризації були погоджені, зокрема, Народицькою селищною радою. На думку прокурора, клопотання про призначення земельно-технічної експертизи спрямоване не на встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору, а фактично на спростування результатів проведеної інвентаризації земель. Водночас суд першої інстанції не з`ясував причин такої позиції відповідача, не встановив, з якими саме доказами останній не погоджується, чим обґрунтовуються його заперечення та якими доказами вони підтверджуються, що свідчить про неповне з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Покладені в основу оскаржуваної ухвали від 05.05.2026 висновки суду про наявність сумнівів щодо правильності та достовірності наявних у матеріалах справи документів є безпідставними і необґрунтованими, а відповідні твердження, які викладено у клопотанні ради про призначення судової земельно-технічної експертизи, не підтверджені належними та допустимими доказами. Отже, з огляду на наявність у матеріалах справи доказів, які дають змогу здійснити перевірку доводів прокурора і вирішити спір у справі, призначення судової експертизи буде свідчити про затягування справи та позбавлення Позивача можливості вирішення спору в розумний строк. У відзиві на апеляційну скаргу Кабінет Міністрів України підтримує доводи прокурора та зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, а також із порушенням норм процесуального права, зокрема пункту 10 частини 3 статті 2, статті 13, частини 1 статті 99 та частини 4 статті 236 ГПК України. Кабінет Міністрів України наголошує, що для повного та всебічного з`ясування обставин справи до матеріалів було долучено висновки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.01.2023 №25684/22-41 та від 04.04.2024 №2478/2479/24-41, якими підтверджено відсутність невідповідностей у Проєкті встановлення меж зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення в господарствах Народицького району Житомирської області, затвердженому рішенням Житомирської обласної ради народних депутатів від 15.02.1994. Також зазначається, що рішення Житомирської обласної ради від 15.02.1994, яким затверджено межі зон безумовного (обов`язкового) відселення, є чинним, тривалий час виконується та не скасоване у встановленому законом порядку. На думку Кабінету Міністрів України, питання, поставлені на вирішення експертизи, не спрямовані виключно на встановлення фактичних обставин справи, а фактично стосуються оцінки вже наявних доказів та правового статусу спірних земель, тому відсутні підстави для призначення нової судової експертизи. У відзиві на апеляційну скаргу Народицька селищна рада зазначає, що прокурор обґрунтовує позов тим, що спірні земельні ділянки належать до зони безумовного (обов`язкового) відселення, а відтак є землями державної власності та не могли бути передані у комунальну власність. На підтвердження своїх доводів прокурор посилається, зокрема, на Проєкт встановлення меж зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення в господарствах Народицького району Житомирської області, рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів від 15.02.1994, Проєкт формування території та встановлення меж Народицької селищної ради 1994 року, а також Документацію по визначенню земель колективної та державної власності КСП «Зоря» 1995 року. Водночас Народицька селищна рада звертає увагу, що із наданих прокурором документів вбачається лише те, що спірні земельні ділянки на початку 1990-х років перебували у користуванні колгоспу «Зоря» Народицького району. При цьому рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів від 15.02.1994 передбачало припинення права користування землями з високим рівнем радіаційного забруднення та передачу таких земель у довгострокове користування Житомирській обласній спеціалізованій станції по догляду за землями зони безумовного відселення. Також рада зазначає, що до матеріалів справи долучено значний обсяг документів землеустрою та графічних матеріалів, які потребують спеціальних знань для належного дослідження та співставлення. Саме з метою з`ясування фактичного розташування спірних земельних ділянок відносно земель зони безумовного відселення та оцінки зазначених документів суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення судової земельно-технічної експертизи. Народицька селищна рада також зазначає, що надані нею докази свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності віднесення спірних земельних ділянок до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Зокрема, до матеріалів справи долучено лист Житомирського регіонального центру ДУ «Держґрунтохорона», картографічні матеріали радіаційного забруднення території Народицького району за 1987 1994 роки, а також плани землекористування колгоспу «Зоря комунізму». За твердженням ради, зазначені документи свідчать про те, що станом на 27.08.1987 землі колгоспу «Зоря комунізму», в межах яких розташовані спірні земельні ділянки, мали рівень забруднення, характерний для зони гарантованого добровільного відселення, а не зони безумовного (обов`язкового) відселення. Крім того, рада посилається на висновок фахівця Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП України від 05.03.2026 № 2, відповідно до якого щільність забруднення ґрунтів ізотопами цезію-137 та стронцію-90 з часом зменшується внаслідок їх природного радіоактивного розпаду і за звичайних умов не може збільшуватися порівняно з показниками 1987 року. На думку ради, для встановлення фактичного розташування спірних земельних ділянок відносно земель, відображених на картограмі радіаційного забруднення від 27.08.1987, а також для зіставлення меж цих земель із матеріалами землеустрою 1994 -1995 років необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою та земельно-технічних досліджень. Саме тому призначення судової земельно-технічної експертизи є необхідним для повного та всебічного з`ясування обставин справи та перевірки доводів сторін щодо правового режиму спірних земельних ділянок. З аналізу положень частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній станом на 13.04.1992, вбачається, що до зони безумовного (обов`язкового) відселення належали, зокрема, землі з ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, за щільності забруднення ізотопами цезію-137 від 5 до 15 Кі/кв. км, стронцію-90 від 0,15 до 3 Кі/кв. км або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/кв. км. Водночас Законом України від 01.07.1992 №2530-XII зазначену норму було змінено. Починаючи з 01.07.1992, законодавець виключив із переліку територій зони безумовного (обов`язкового) відселення землі з підвищеною міграційною здатністю радіонуклідів, забруднені цезієм-137 у межах від 5 до 15 Кі/кв. км, стронцієм-90 у межах від 0,15 до 3 Кі/кв. км або плутонієм у межах від 0,01 до 0,1 Кі/кв. км. Як убачається з пункту 1.7 Пояснювальної записки до Проєкту встановлення меж зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення в господарствах Народицького району Житомирської області, перенесення меж зазначених зон у натуру здійснювалося спеціалістами Житомирського філіалу Інституту землеустрою у період з 29.09.1992 по 20.11.1992, тобто вже після набрання чинності змінами, внесеними Законом №2530-XII. Отже, на думку відповідача, під час визначення меж зони безумовного (обов`язкового) відселення було враховано земельні ділянки із рівнем радіоактивного забруднення, які після 01.07.1992 закон уже не відносив до цієї зони. У зв`язку з цим відповідач вважає, що рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів від 15.02.1994 було прийнято з урахуванням земель, забруднених цезієм-137 у межах від 5 до 15 Кі/кв. км, які на той час не підпадали під критерії зони безумовного (обов`язкового) відселення, встановлені чинною редакцією закону. Водночас, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній станом на 15.02.1994, території із щільністю забруднення ґрунту цезієм-137 від 5 до 15 Кі/кв. км належали до зони гарантованого добровільного відселення. Згідно зі статтею 12 цього Закону в редакції, чинній на той час, землі зазначеної зони не підлягали обов`язковому виведенню з господарського обороту та переведенню до категорії радіаційно небезпечних земель. На думку відповідача, для проведення дослідження, пов`язаного із співставленням меж відповідних земель, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Окрім того, також слід зазначити, що жодною стороною не надано до суду висновок експерта з тих самих питань, що зазначені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції. У разі не проведення у даній справі судової земельно-технічної експертизи з метою вирішення питань, зазначених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, це призведе до того, що фактичні обставини справи, на які посилається Сторона Відповідача, залишаться нез`ясованими. Враховуючи вище викладене, відповідач стверджує, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. 3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом. Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Народицької селищної ради, Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області та Фермерського господарства Кавецького, у якому просить: - скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області на земельні ділянки: площею 19,3554 га з кадастровим номером 1823755100:06:002:0052, площею 10,4817 га з кадастровим номером 1823755100:07:001:0069, площею 64,5273 га з кадастровим номером 1823755100:07:003:0045, площею 47,0768 га з кадастровим номером 1823755100:07:003:0046, площею 41,9595 га з кадастровим номером 1823755100:06:009:0010, площею 80,1101 га з кадастровим номером 1823755100:07:004:0002, площею 16,0839 га з кадастровим номером 1823755100:07:004:0001, площею 11,0376 га з кадастровим номером 1823755100:06:009:0009, площею 1,0891 га з кадастровим номером 1823755100:06:004:0028; - визнати незаконним та скасувати розпорядження Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області від 11.07.2022 №106-од Про передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення ФГ Кавецького в частині земельних ділянок із такими кадастровими номерами: 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028; - визнати недійсним договір про передачу органами влади в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 12.07.2022, зареєстрований 14.07.2022 за №1-UА18060150000038188-0001-КН, в частині земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028; - зобов`язати Народицьку селищну раду, Народицьку селищну військову адміністрацію та Фермерське господарство Кавецького повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки загальною площею 291,7214 га з кадастровими номерами: 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028. В подальшому, 24.03.2026 до суду першої інстанції через систему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, проведення якої просить доручити Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. 02.04.2026 до суду від представника позивача до Господарського суду Житомирської області надійшли пояснення від 01.04.2026 на клопотання відповідача1 від 24.03.2026 про призначення земельно-технічної експертизи у справі №906/689/23. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026р. клопотання Народицької селищної ради про призначення судової земельно - технічної експертизи від 24.03.2026 задоволено. Призначено судову земельно-технічну експертизу у справі №906/689/23, проведення якої доручити Київському відділенню Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (вулиця Костанайська, 6, Київ, 03118). На вирішення експерту поставити такі питання: 1). Чи співпадають межі земель Колгоспу Зоря комунізму, які зазначені на Графічних матеріалах Проекту встановлення меж зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення в господарствах Народицького району Житомирської області, розробленого Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 112 від 13.04.1992 року із замовником Житомирським обласним управлінням сільського господарства, з межами земель, які зазначені на аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний № 10-4 від 27.08.1987)? Якщо так, яка площа такого співпадіння? 2). Чи співпадають межі земель, які зазначені на Аркуші № 1 Графічних матеріалів Креслення польового обстеження меж населених пунктів і меж сільської Ради, який є додатком до Проекту формування території і встановлення меж Народицької селищної Ради народних депутатів Народицького району Житомирської області, розробленого Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 1 від 17.01.1994 із замовником Управлінням земельних ресурсів Житомирської облдержадміністрації, з межами земель, які зазначені на Аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний №10-4 від 27.08.1987)? Якщо так, яка площа такого співпадіння? 3). Чи співпадають межі земель колективного сільськогосподарського підприємства Зоря Народицького району Житомирської області, визначені Документацією по визначенню земель колективної та державної власності колективного сільськогосподарського підприємства Зоря Народицького району Житомирської області, розробленою Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору №154 від 26.04.1995 із замовником Обласним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України, з межами земель, які зазначені на Аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний№10-4 від 27.08.1987)? Якщо так, яка площа такого співпадіння? 4). Чи розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028, в межах земель колективного сільськогосподарського підприємства Зоря Народицького району Житомирської області, визначених Документацією по визначенню земель колективної та державної власності колективного сільськогосподарськогоства Зоря Народицького району Житомирської області, розробленою Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 154 від 26.04.1995 із замовником Обласним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України? 5). Чи розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028, в межах земель, які зазначені на Аркуші № 1 Графічних матеріалів Креслення польового обстеження меж населених пунктів і меж сільської Ради, який є додатком до Проекту формування території і встановлення меж Народицької селищної Ради народних депутатів Народицького району Житомирської області, розробленого Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 1 від 17.01.1994 із замовником Управлінням земельних ресурсів Житомирської облдержадміністрації? 6). Чи розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028, в межах земель, які зазначені на Аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний № 10-4 від 27.08.1987)? Витрати на проведення судової земельно - технічної експертизи покладено на Народицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04346480). Зобов`язати Народицьку селищну раду здійснити попередню оплату проведення експертизи відповідно до виставленого експертною установою рахунку. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експертам у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин. Попередити експерта, який буде проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (статті 384 та 385 Кримінального кодексу України). Провадження у справі №906/689/23 зупинено. 4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин. Відповідно до частини 1, частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. В силу дії частини 1 та 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. За приписами статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. В силу дії статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та наданої їм правової оцінки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Як убачається з матеріалів справи, прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірні земельні ділянки розташовані на території Народицької селищної ради та належать до земель зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. На думку позивача, такі землі відповідно до законодавства можуть перебувати виключно у державній власності, а тому їх державна реєстрація за Народицькою селищною радою та подальша передача в оренду Фермерському господарству Кавецького є незаконними. Водночас відповідач заперечує сам факт належності спірних земельних ділянок до території зони безумовного (обов`язкового) відселення та послідовно наполягав на необхідності встановлення зазначеної обставини шляхом проведення судової земельно-технічної експертизи. Зокрема, клопотання відповідача від 24.03.2026 про призначення земельно-технічної експертизи мотивоване тим, що наявні в матеріалах справи документи містять суперечливі відомості щодо правового режиму земель, на яких розташовані спірні земельні ділянки, а прокурором не надано належних доказів, які б однозначно підтверджували віднесення саме цих земель до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Так, надані Житомирським регіональним центром Державної установи «Держґрунтохорона» матеріали свідчать, що станом на 27.08.1987 землі колгоспу «Зоря комунізму», відображені на аркуші №4 Плану землекористування, характеризувалися щільністю забруднення цезієм-137 від 1 до 15 Кі/кмІ та стронцієм-90 від 1 до 3 Кі/кмІ. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», такі показники відповідають зоні гарантованого добровільного відселення. Разом із тим графічні матеріали Проекту формування території і встановлення меж Народицької селищної Ради народних депутатів Народицького району Житомирської області 1994 року та Документація щодо визначення земель колективної та державної власності КСП «Зоря» Народицького району Житомирської області 1995 року містять відомості про віднесення цих земель до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Апеляційний суд встановив, що наявні у справі письмові докази свідчать про існування розбіжностей щодо класифікації відповідної території та її належності до тієї чи іншої зони радіоактивного забруднення, що має істотне значення для правильного вирішення спору. Існує вірогідність, що питання класифікації земель з точки зору віднесення до певної зони радіоактивного забруднення пов`язано з установленням дійсних меж земельних ділянок, які на час виникнення цих обставин перебували у користуванні колгоспу «Зоря комунізму». Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представником відповідача було направлено адвокатський запит до Національного університету біоресурсів і природокористування України, за результатами розгляду якого листом №438 від 06.03.2026 надано висновок фахівця №2 від 05.03.2026, підготовлений Голякою Д.М. У зазначеному висновку фахівець дійшов висновку, що щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 на земельних ділянках у межах планів землекористування колгоспу «Зоря комунізму» не могла збільшитися у 1990 1995 роках порівняно з показниками 1987 року. На думку фахівця, за відсутності надзвичайних природних чи антропогенних процесів рівень забруднення таких земель повинен був поступово зменшуватися внаслідок природного розпаду радіонуклідів та інших природних процесів. Посилаючись на наведені обставини, відповідач стверджував, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б дозволяли достовірно встановити рівень радіоактивного забруднення саме спірних земельних ділянок у період з моменту аварії на Чорнобильській АЕС до часу проведення робіт із формування та розмежування земель у 1994 1995 роках. Відтак ключовим для вирішення даного спору є встановлення фактичного місця розташування спірних земельних ділянок відносно меж зон радіоактивного забруднення, визначених чинним на той час законодавством та відповідною землевпорядною документацією, а також з`ясування питання, чи охоплювалися ці земельні ділянки територіями зони безумовного (обов`язкового) відселення, чи належали до інших категорій радіоактивно забруднених земель. Саме необхідністю з`ясування зазначених обставин відповідач обґрунтовував потребу у призначенні судової земельно-технічної експертизи. З огляду на наявність у матеріалах справи взаємо суперечливих доказів щодо віднесення спірних земель до певної зони радіоактивного забруднення та необхідність встановлення відповідних обставин із застосуванням спеціальних знань, відповідач просив суд першої інстанції призначити судову земельно-технічну експертизу, поставивши на її вирішення такі питання: 1). Чи співпадають межі земель Колгоспу Зоря комунізму, які зазначені на Графічних матеріалах Проекту встановлення меж зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення в господарствах Народицького району Житомирської області, розробленого Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 112 від 13.04.1992 року із замовником Житомирським обласним управлінням сільського господарства, з межами земель, які зазначені на аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний № 10-4 від 27.08.1987)? Якщо так, яка площа такого співпадіння? 2). Чи співпадають межі земель, які зазначені на Аркуші № 1 Графічних матеріалів Креслення польового обстеження меж населених пунктів і меж сільської Ради, який є додатком до Проекту формування території і встановлення меж Народицької селищної Ради народних депутатів Народицького району Житомирської області, розробленого Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 1 від 17.01.1994 із замовником Управлінням земельних ресурсів Житомирської облдержадміністрації, з межами земель, які зазначені на Аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний №10-4 від 27.08.1987)? Якщо так, яка площа такого співпадіння? 3). Чи співпадають межі земель колективного сільськогосподарського підприємства Зоря Народицького району Житомирської області, визначені Документацією по визначенню земель колективної та державної власності колективного сільськогосподарського підприємства Зоря Народицького району Житомирської області, розробленою Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору №154 від 26.04.1995 із замовником Обласним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України, з межами земель, які зазначені на Аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний№10-4 від 27.08.1987)? Якщо так, яка площа такого співпадіння? 4). Чи розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028, в межах земель колективного сільськогосподарського підприємства Зоря Народицького району Житомирської області, визначених Документацією по визначенню земель колективної та державної власності колективного сільськогосподарськогоства Зоря Народицького району Житомирської області, розробленою Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 154 від 26.04.1995 із замовником Обласним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України? 5). Чи розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028, в межах земель, які зазначені на Аркуші № 1 Графічних матеріалів Креслення польового обстеження меж населених пунктів і меж сільської Ради, який є додатком до Проекту формування території і встановлення меж Народицької селищної Ради народних депутатів Народицького району Житомирської області, розробленого Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі укладеного договору № 1 від 17.01.1994 із замовником Управлінням земельних ресурсів Житомирської облдержадміністрації? 6). Чи розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028, в межах земель, які зазначені на Аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу Зоря комунізму смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/км (вхідний № 10-4 від 27.08.1987)? Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що шляхом співставлення відомостей, які містяться у документах, зазначених у питаннях до експертизи, можливо встановити, чи збігаються межі земель колгоспу «Зоря комунізму» (колгоспу «Зоря»), відображені у відповідній землевпорядній документації різних років, а також чи розташовані спірні земельні ділянки в межах земель, зазначених на аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу «Зоря комунізму» смт Народичі Народицького району Житомирської області УРСР (Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90, вхідний № 10-4 від 27.08.1987). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що встановлення зазначених обставин має істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема, у разі підтвердження за результатами експертного дослідження факту розташування спірних земельних ділянок у межах земель, відображених на вказаній картограмі 1987 року, виникає необхідність оцінки наявних у справі доказів щодо подальшого віднесення цих земель до відповідних зон радіоактивного забруднення. Водночас матеріали справи містять документи, які по-різному відображають правовий режим та належність відповідних земель до зон радіоактивного забруднення. Наявні у справі графічні матеріали, картографічні документи, землевпорядна документація та інші письмові докази потребують спеціального дослідження з метою встановлення відповідності та співвідношення відображених у них меж земельних масивів. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на цей час неможливо однозначно встановити тотожність або відмінність меж земельних ділянок, відображених у документах, на які посилаються сторони, виключно шляхом їх безпосереднього дослідження судом. Вирішення зазначених питань потребує спеціальних знань у галузі землеустрою, земельного кадастру, геодезії та картографії, якими суд не володіє. Враховуючи наявність у справі суперечливих доказів щодо місця розташування спірних земельних ділянок та їх належності до відповідної зони радіоактивного забруднення, а також беручи до уваги, що встановлення таких обставин входить до предмета доказування у даній справі та має істотне значення для правильного вирішення спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи. Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність постановки на вирішення експерта запропонованих сторонами питань, оскільки відповіді на них спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що необхідні для проведення експертного дослідження вихідні дані, зокрема каталог координат, містяться у Технічній документації (а.с. 161 - 187, т. 1) та Матеріалах виведення площ окремих категорій землекористувань (а.с. 98, т. 17), що забезпечує можливість проведення відповідного експертного дослідження. Доводи прокурора про те, що під час розроблення Проєкту встановлення меж зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення в господарствах Народицького району Житомирської області (1994 рік), Проєкту формування території і встановлення меж Народицької селищної Ради народних депутатів Народицького району Житомирської області (1994 рік), а також Документації по визначенню земель колективної та державної власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Народицького району Житомирської області (1995 рік) використовувалися не картографічні матеріали 1987 року, а більш пізні картограми радіаційного забруднення 1990, 1992 та 1994 років, у зв`язку з чим картограма від 27.08.1987 не може вважатися актуальною для оцінки стану земель на момент виготовлення зазначеної документації, самі по собі не спростовують необхідності проведення призначеної судом земельно-технічної експертизи. Колегія суддів виходить із того, що предметом дослідження експерта є не встановлення рівня радіоактивного забруднення земель або правильності віднесення відповідних територій до певної радіаційної зони, а з`ясування фактичного розташування спірних земельних ділянок відносно земель, відображених у відповідних картографічних та землевпорядних документах різних років. Водночас саме встановлення факту розташування або нерозташування спірних земельних ділянок у межах земель, зазначених на Аркуші № 4 Плану землекористування колгоспу «Зоря комунізму» смт. Народичі Народицького району Житомирської області УРСР. Картограма щільності забруднення ґрунтів цезієм-137 та стронцієм-90 Кі/кмІ (вхідний №10-4 від 27.08.1987), має істотне значення для правильного вирішення спору. У зв`язку із цим встановлення належності спірних земель до територій, які станом на 1987 рік характеризувалися певними показниками радіоактивного забруднення, може мати значення для оцінки обґрунтованості подальшого віднесення цих земель до відповідних радіаційно небезпечних зон. Отже, наведені прокурором заперечення фактично стосуються оцінки доказів по суті спору та не спростовують висновку суду першої інстанції про необхідність проведення судової земельно-технічної експертизи. Навпаки, наявність у матеріалах справи різних за змістом документів щодо радіоактивного забруднення відповідних територій, а також відсутність однозначних даних про співпадіння меж земельних ділянок у наявній документації свідчать про необхідність застосування спеціальних знань для повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи. Щодо доводів прокурора про відсутність підстав для постановки на вирішення експерта питань № 4 та № 5 з огляду на наявність у матеріалах справи висновків експертів від 25.01.2023 № 25684/22-41, від 04.04.2024 № 2478/2479/24-41, а також висновку фахівців Інституту географії НАН України від 17.02.2023 № 01-03/25, колегія суддів зазначає таке. Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Аналіз змісту висновків експертів від 25.01.2023 № 25684/22-41 та від 04.04.2024 № 2478/2479/24-41 свідчить, що під час проведення цих експертних досліджень перед експертами не ставилися питання, аналогічні питанням № 4 та № 5, визначеним в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції про призначення судової земельно-технічної експертизи. Зокрема, зазначені висновки не містять дослідження щодо співставлення меж земельних ділянок, відображених у різних землевпорядних та картографічних документах. Відтак не можна вважати обґрунтованим твердження прокурора про те, що поставлені судом питання вже були предметом експертного дослідження та отримали належне вирішення у раніше проведених експертних дослідженнях та зроблених на їх підставі висновках, оскільки матеріалами справи це не підтверджується. Факт використання експертами під час проведення попередніх досліджень окремих документів як об`єктів дослідження, зокрема Проєкту формування території і встановлення меж Народицької селищної Ради народних депутатів Народицького району Житомирської області та Документації по визначенню земель колективної та державної власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Народицького району Житомирської області, не свідчить про тотожність проведених досліджень, оскільки зміст і доказова цінність судової експертизи в першу чергу визначається не стільки об`єктами дослідження, а її предметом, тобто фактами, які можуть бути встановлені в результаті її проведення. Визначальне значення, таким чином, має не перелік документів, які використовуються експертами для проведення дослідження, а коло поставлених перед ними питань та межі проведеного дослідження. Саме питання, поставлені на вирішення експерта, визначають предмет експертного дослідження та межі відповідного висновку. Оскільки питання № 4 та № 5, визначені оскаржуваною ухвалою, раніше не були предметом самостійного експертного дослідження та не отримали належного науково обґрунтованого вирішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність їх вирішення шляхом проведення судової земельно-технічної експертизи. За таких обставин наявні у справі висновки експертів від 25.01.2023 № 25684/22-41 та від 04.04.2024 № 2478/2479/24-41, а також висновок фахівців Інституту географії НАН України від 17.02.2023 № 01-03/25 не усувають необхідності у призначенні судової земельно-технічної експертизи та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України підстав для її проведення. Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи прокурора не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду Таким чином, у апеляційній скарзі Заступника Генерального прокурора України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.26р. не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції. Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін. Керуючись ст.ст.271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.05.26р. у справі №906/689/23 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.1 ст.287 ГПК України. Матеріали справи №906/689/23 повернути Господарському суду Житомирської області. Повна постанова складена "23" червня 2026 р. Головуючий суддя Філіпова Т.Л. Суддя Бучинська Г.Б. Суддя Василишин А.Р.