Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/4983/26

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" червня 2026 р. Справа№ 910/4983/26 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Чапляна С.Є. суддів: Крижного О.М. Іванова В.П. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 (повний текст ухвали суду складено 30.04.2026) у справі № 910/4983/26 (суддя Плотницька Н.Б.) за позовом Акціонерного товариства «Оксі Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» ОСОБА_1 про стягнення 617 303,47 грн ВСТАНОВИВ:

1. Стислий зміст позовних вимог та підстав позову Акціонерне товариство «Оксі Банк» (далі - позивач, АТ «Оксі Банк», банк, гарант) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» (далі - відповідач 1, ТОВ «Теп-Кепітал», принципал) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, поручитель) про солідарне стягнення 617 303,47 грн. Позов мотивовано тим, що 26.03.2025 між банком та ТОВ «Теп-Кепітал» укладено договір про надання гарантії № 805/03/А/BGV, виконання зобов`язань за яким забезпечено, зокрема, договором поруки № 805/03/А/BGVП від 26.03.2025, укладеним із ОСОБА_1 , який поручився перед банком за належне виконання принципалом своїх зобов`язань. Позивач зазначає, що на підставі договору про надання гарантії ним видано на користь АТ «Укрпошта» (далі - бенефіціар) банківську гарантію № 805/03/А/BGV для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Теп-Кепітал» за договором поставки, укладеним за результатами процедури закупівлі. У зв`язку з пред`явленням бенефіціаром вимоги про сплату коштів за гарантією банк здійснив відповідну виплату, після чого у принципала виник обов`язок відшкодувати банку сплачену суму та виконати інші зобов`язання, передбачені договором про надання гарантії. Оскільки відповідачі зазначені зобов`язання належним чином не виконали, банк звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості.

2. Стислий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 справу № 910/4983/26 за позовом АТ «Оксі Банк» до ТОВ «Промілекс» (ТОВ «Теп-Кепітал»), ОСОБА_1 про солідарне стягнення 617 303,47 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області. Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.04.2026 відповідачем 1 ТОВ «Теп-Кепітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 44668048) змінено, зокрема, найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промілекс» (далі - ТОВ «Промілекс») та адресу місцезнаходження юридичної особи на: 69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, будинок 3, а оскільки позов пред`явлено до відповідачів, місцезнаходженням яких є міста Запоріжжя та Миколаїв, враховуючи правила територіальної підсудності за місцезнаходженням одного з відповідачів, встановлені ч. 1 ст. 27 ГПК України, справа не підсудна Господарському суду міста Києва.

3. Надходження до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та її узагальнені доводи ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/4983/26 скасувати та направити справу № 910/4983/26 до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права. Скаржник, зокрема, зазначив, що суд помилково дійшов висновку про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області, оскільки станом на дату подання позовної заяви ТОВ «Теп-Кепітал» було зареєстровано за адресою: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5 Б, що територіально відноситься до підсудності Господарського суду міста Києва. Також скаржник вказав, що матеріали справи не містять доказів зміни найменування ТОВ «Теп-Кепітал» на ТОВ «Промілекс». При цьому під час подання позову до декількох відповідачів право вибору підсудності належить позивачу, у зв`язку з чим суд не міг самостійно визначати суд, якому підсудна ця справа. Крім того, відповідач 2 зазначив, що позов до нього поданий як до фізичної особи, а тому ця справа не відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки на сьогодні він не є фізичною особою-підприємцем, а свою підприємницьку діяльність припинив у 2016 році згідно із записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 25250060002006125 від 27.12.2016.

4. Узагальнені доводи інших учасників справи Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

5. Рух апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/4983/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Чапляна С.Є., суддів Іванова В.П., Крижного О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відкрито апеляційне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке. 6.1. Обставини, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції Уповноважені особи АТ «Оксі Банк» 24.04.2026 склали, а 27.04.2026 засобами поштового зв`язку надіслали до Господарського суду міста Києва позовну заяву АТ «Оксі Банк» до ТОВ «Теп-Кепітал» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання гарантії (вих. № 1050-269/П від 24.04.2026). Предметом позову є стягнення заборгованості за договором про надання гарантії. Позов мотивовано тим, що 26.03.2025 між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Теп-Кепітал» укладено договір про надання гарантії № 805/03/А/BGV, який забезпечував виконання зобов`язань ТОВ «Теп-Кепітал» за договором поставки, укладеним між останнім та АТ «Укрзалізниця». У свою чергу зобов`язання ТОВ «Теп-Кепітал» як принципала за договором про надання гарантії забезпечені договором поруки № 805/03/А/BGVП від 26.03.2025, укладеним із ОСОБА_1 , який поручився перед банком за належне виконання принципалом своїх зобов`язань. За змістом позовної заяви місцезнаходження ТОВ «Теп-Кепітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 44668048) знаходиться за адресою: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5 Б. Позовна заява зареєстрована канцелярією Господарського суду міста Києва 29.04.2026. Згідно з відповіддю № 2675332 від 30.04.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданою на запит суду, юридична особа з ідентифікаційним кодом 44668048 має найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промілекс» та місцезнаходження за адресою: 69065, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, тобто до відкриття провадження у судовій справі найменування та місцезнаходження ТОВ «Теп-Кепітал» були змінені. 6.2. Оцінка висновків суду першої інстанції, доводів учасників справи та мотиви, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні рішення Розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частинами 1 та 2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Положеннями ГПК України визначено такі види юрисдикції (підсудності), як предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (ст. ст. 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (ст. ст. 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (ст. ст. 27-31 ГПК України). Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є загальна, альтернативна та виключна. Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходженням юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу. Тобто загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не передбачені положеннями ГПК України. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження та найменування юридичної особи (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів апеляційного господарського суду, за ідентифікаційним кодом юридичної особи 44668048 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Промілекс», місцезнаходження якого знаходиться за адресою: 69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, будинок

3. Дотримання позивачем правил територіальної підсудності перевіряється судом першої інстанції до відкриття провадження у справі. Згідно з ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: (1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; (2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; (3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу. За ч. 2 вказаної статті, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду. Отже, якщо судом першої інстанції до відкриття провадження у справі встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, він передає справу на розгляд іншому суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить. Частиною 2 статті 29 ГПК України унормовано, що позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів. Водночас згідно з ч. 15 ст. 30 ГПК України у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання. Оскільки позивачем об`єднано вимоги про виконання зобов`язання, що виникло з договору про надання гарантії (основного по відношенню до поруки), та вимоги про виконання забезпечувального зобов`язання, що виникло з договору поруки (забезпечувального по відношенню гарантії), на спірні правовідносини поширюється ч. 15 ст. 30 ГПК України, що встановлює виключну територіальну підсудність такого спору за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання. Таким відповідачем є ТОВ «Теп-Кепітал» (нове найменування - ТОВ «Промілекс»), а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність передачі справи за підсудністю до господарського суду за місцезнаходженням зазначеної юридичної особи. Враховуючи, що за інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «Промілекс» зареєстровано у межах територіальної юрисдикції Господарського суду Запорізької області, передання справи до вказаного суду є обґрунтованим і узгоджується з положеннями ГПК України. Апеляційний господарський суд також відхиляє довід скаржника щодо непідсудності господарським судам позову до нього як до фізичної особи, що не є підприємцем. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. У випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання (п.п. 62, 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц). Порука є похідним (забезпечувальним) або акцесорним зобов`язанням. Оскільки у межах цієї справи об`єднані позовні вимоги щодо виконання зобов`язання за договором про надання гарантії та забезпечувального зобов`язання за договором поруки і при цьому сторонами договору про надання гарантії є юридичні особи, цей спір підсудний господарським судам. Інші аргументи сторін досліджені апеляційним судом і не наводяться у цій постанові, оскільки не покладаються в її основу і не впливають на висновки апеляційного суду. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, і відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України застосовується судом як джерело права, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) від 10.02.2010). Аналогічна позиція викладена в п. 54 рішення у справі «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) від 28.10.2010, п. 89 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) від 06.09.2005.

7. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва - без змін. З урахуванням положень ст. 129 ГПК України апеляційний суд не вирішує питання щодо розподілу витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такі витрати підлягають розподілу за наслідками вирішення спору. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. п. 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскільки ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду, передбачена п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України, вказаним переліком не охоплюється, постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами її перегляду, касаційному оскарженню не підлягає. З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 86, 240, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/4983/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/4983/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4983/26 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С.Є. Чаплян Судді О.М. Крижний В.П. Іванов