Ухвала КАС ВС № 990/31/24

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Київ справа №990/31/24 адміністративне провадження № П/990/31/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В., Олендера І.Я., Шишова О.О., за участі секретаря судового засідання Титенко М.П., представника позивача - Панченко О.О., представника відповідача - Таркаєвої О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, УСТАНОВИВ: 01 лютого 2024 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, Комісія), у якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням ВККС №193/вс-17 від 17 липня 2017 року, та одночасно з проведенням кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності займаній посаді судді Вовка П.В., призначеного на підставі рішення Комісії №133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовженого рішенням Комісії від 11 січня 2024 року №6/зп-24. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не має права здійснювати процедуру кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді (в Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду) одночасно з іншою процедурою кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності позивача займаній посаді судді (в Окружному адміністративному суді міста Києва). Окрім цього, зазначає, що кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді певний час перебувало у статусі зупиненого, тоді як відповідач наразі продовжує здійснення зазначеної процедури без ухвалення рішення про поновлення. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ВККС не приймалось рішення про поновлення щодо нього кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням Комісії від 17 липня 2017 року №193/вс-17, при цьому ВККС фактично продовжує здійснення такого оцінювання. На переконання позивача, відповідачем вчиняються протиправні дії щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням ВККС №193/вс-17 від 17 липня 2017 року. Наведене порушення законодавчих вимог підтверджується тим, що Комісією одночасно здійснюється ще друге кваліфікаційне оцінювання щодо позивача відповідності займаній посаді, розпочате на підставі рішення Комісії №133/зп-18 від 07 червня 2018 року. При цьому, у межах такого кваліфікаційного оцінювання ВККС від 11 січня 2024 року прийнято окреме рішення №6/зп-24 про продовження кваліфікаційного оцінювання. Крім того, позивач наголошує, що не завершивши, в порушення вимог чинного законодавства, вже розпочате щодо нього кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді, ВККС шляхом прийняття рішення від 11 січня 2024 року №6/зп-24, фактично продовжує здійснювати щодо позивача кваліфікаційне оцінювання на визначення відповідності займаній посаді судді, яке було розпочато на підставі рішення Комісії №133/зп-18 від 07 червня 2018 року, тобто пізніше ніж перше кваліфікаційне оцінювання у межах проведення конкурсу на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (2016-2017 роки). Позивач акцентує увагу на тому, що оскільки кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді вже було розпочате, то відсутні правові підстави для його одночасного здійснення на рівні з іншим, другим кваліфікаційним оцінюванням з метою визначення здатності позивача займаній посаді судді. У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в її задоволенні повністю. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що рішенням Комісії від 12 лютого 2024 року №1/вс-24, визнано ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, (у зв`язку з неявкою за відсутності поважних причин), і таким чином, завершено процедуру кваліфікаційного оцінювання здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішенням Комісії від 11 січня 2024 року №6/зп-24 продовжено процедури оцінювання відповідності суддів ліквідованих судів займаній посаді, в тому числі оцінювання відповідності позивача займаній посаді. Отже, станом на 12 лютого 2024 року щодо позивача призначено лише кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді. Серед іншого відповідач зазначив, що твердження позивача щодо протиправності дій Комісії, які полягають у проведенні кваліфікаційного оцінювання здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді є необґрунтованими, оскільки позивач не вказує відповідні норми Закону чи Положення, якими передбачено ухвалення окремого рішення про поновлення зупиненого кваліфікаційного оцінювання. Відповідач стверджує, що доводи позивача про одночасне проведення Комісією щодо нього двох процедур кваліфікаційного оцінювання, є необґрунтованими, адже Комісією вчинялись послідовні дії, спрямовані на закінчення кваліфікаційного оцінювання здатності позивача здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Вказана процедура станом на 12 лютого 2024 року є закінченою, оскільки Комісією ухвалено рішення про непідтвердження здатності позивача здійснювати правосуддя у вказаному суді. При цьому, відсутні докази того, що Комісія вчиняла аналогічні дії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність позивача займаній посаді судді. Посилання позивача на рішення Комісії від 11 січня 2024 року №6/зп-24 як доказ вчинення таких дій є безпідставними, оскільки вказаним рішенням здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії, тобто вирішено процедурне питання діяльності Комісії, яке, за відсутності будь-яких наступних дій Комісії, не створює правової невизначеності або правових наслідків для позивача. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Дашутін І. В., Гімон М. М., Ханова Р.Ф., Хохуляк В. В., Пасічник С.С. Ухвалою від 15 лютого 2024 року Верховний Суд відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. 07 березня 2024 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява, у якій він просить об`єднати справи №990/31/24 та №990/32/24 в одне провадження. В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначається, що справи №990/31/24 та №990/32/24, враховуючи предмет розгляду (у справі №990/31/24 - визнання протиправними дій щодо здійснення ВККС України кваліфікаційного оцінювання щодо визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді; у справі № 990/32/24 - зобов`язання відповідача припинити кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді), є пов`язаними між собою, а тому, з огляду на положення статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні підстави для об`єднання цих справ в одне провадження. Також 07 березня 2024 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання позивача з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням ВККС № 193/вс-17 від 17 липня 2017 року, та одночасно з проведенням кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності займаній посаді позивача, призначеного на підставі рішення Комісії №133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовженого рішенням від 11 січня 2024 року № 6/зп-24; визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 лютого 2024 року №1/вс-24; визнати рішення ВККС від 21 квітня 2017 року про підтвердження ОСОБА_1 здійснювати правосуддя у відповідному суді, прийняте у складі колегії ВККС, таким, що набрало чинності з 12 лютого 2024 року. 02 квітня 2024 року від позивача надійшли додаткові пояснення з доданими до матеріалів справи доказами, а саме: копії рішень ВККС від 12 лютого 2024 року №48/зп-24, від 12 лютого 2024 року №44/зп-24, від 12 лютого 2024 року №49/зп-24, від 12 лютого 2024 року №46/зп-24, від 12 лютого 2024 року №47/зп-24, від 12 лютого 2024 року №43/зп-24, від 12 лютого 2024 року №45/зп-24, від 12 лютого 2024 року №56/зп-24, від 12 лютого 2024 року №55-зп-24, від 12 лютого 2024 року №54/зп-24, від 12 лютого 2024 року №53/зп-24, від 12 лютого 2024 року №52/зп-24, від 12 лютого 2024 року №51/зп-24, від 12 лютого 2024 року №50-зп-24. 17 квітня 2024 року позивач повторно подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить прийняти заяву про збільшення позовних вимог, виклавши їх в наступній редакції: визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням ВККС №193/вс-17 від 17 липня 2017 року, та одночасно з проведенням кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності займаній посаді судді ОСОБА_1 , призначеного на підставі рішення Комісії №133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовженого рішенням Комісії від 11 січня 2024 року №6/зп-24; зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України припинити кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді, розпочате на підставі рішення Комісії №133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовжене на підставі рішення Комісії від 11 січня 2024 року №6/зп-24. 10 травня 2024 року на адресу суду від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотань про збільшення позовних вимог, мотивуючи його тим, що заява позивача від 07 березня 2024 року не містить доказів направлення копії такої заяви Комісії, а заява позивача від 15 квітня 2024 року надіслана до суду пізніше ніж п`ять днів до першого судового засідання у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, вказані заяви підлягають поверненню без розгляду. Ухвалою, занесеною в протокол судового засідання від 22 травня 2024 року заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 07 березня 2024 року та 15 квітня 2024 року повернуто без розгляду. На підставі Розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, про що складено протокол від 03 липня 2024 року. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Дашутін І. В., Васильєва І.А., Гімон М. М., Ханова Р.Ф., Хохуляк В. В. На адресу суду 16 вересня 2024 року від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі у вигляді роздруківки з сайту ВККС та рішень Комісії від 05 вересня 2024 року №№137, 138, 139, 140, 141. 14 січня 2025 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи супровідного листа Міністерства юстиції України разом з постановою від 23 грудня 2024 року про результати перевірки законності виконавчого провадження. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справ №990/31/24 і №990/32/24 залишено без розгляду. Розглянувши клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи від 16 вересня 2024 року та від 14 січня 2025 року, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення та ухвалила долучити подані докази до матеріалів справи. 26 лютого 2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він повторно наголошував на тому, що відповідачем вчинялися протиправні дії щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням ВККС №193/вс-17 від 17 липня 2017 року. Зазначає, що Комісією одночасно здійснюється ще й друге кваліфікаційне оцінювання щодо ОСОБА_1 , а саме кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності позивача займаній посаді, розпочате на підставі рішення Комісії № 133/зп-18 від 07 червня 2018 року. При цьому, у межах такого кваліфікаційного оцінювання ВККС 11 січня 2024 року прийнято окреме рішення № 6/зп-24 про продовження кваліфікаційного оцінювання. Вказує, що внаслідок протиправних дій та бездіяльності Комісії позивач опинився у стані юридичної невизначеності, що є порушенням принципу верховенства права. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року відведено суддю Ханову Р.Ф. від участі у розгляді справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Дашутін І. В., Васильєва І. А., Гімон М. М., Хохуляк В. В., Юрченко В. П. У зв`язку з обранням судді Дашутіна І.В. до складу Великої Палати Верховного Суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу від 18 вересня 2025 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду позовної заяви: суддя-доповідач Юрченко В.П., Васильєва І.А., Гімон М.М., Олендер І.Я., Шишов О.О. 23 вересня 2025 року на адресу суду від ВККС надійшла заява, в якій остання повідомила про те, що у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 990/32/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії про зобов`язання вчинити певні дії. Комісія звертає увагу, що обставини та правові підстави, покладені в обґрунтування позовних вимог у справах №990/31/24 та №990/32/24, є фактично ідентичними. У обох випадках позивач ОСОБА_1 оскаржує дії Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання без прийняття формального рішення про його поновлення після зупинення, а також одночасне здійснення двох процедур оцінювання: щодо здатності здійснювати правосуддя у Верховному Суді та щодо відповідності займаній посаді. Таким чином, підстави адміністративних позовів у зазначених справах є аналогічними як за змістом фактичних обставин, так і за характером правових доводів. Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду 15 вересня 2025 року у справі № 990/32/24 ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У зв`язку з обранням судді Гімона М.М. до складу Великої Палати Верховного Суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу від 08 грудня 2025 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду позовної заяви: суддя-доповідач Юрченко В.П., Васильєва І.А., Дашутін І.В., Олендер І.Я., Шишов О.О. 10 лютого 2026 року ВККС надіслала додаткові пояснення по справі, в яких повторно наголосила, що справа №990/32/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії містить ідентичні підстави позову та є подібною за предметом позову зі справою №990/31/24. За результатами розгляду справи №990/32/24 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду ухвалено рішення, яким уже надано оцінку всім обставинам справи, на які посилався позивач у позовній заяві та які є ідентичними обставинам у цій справі. 17 лютого 2026 року від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №990/31/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №990/32/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов`язання вчинити дії. Розглядаючи клопотання позивача про зупинення провадження у справі №990/31/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №990/32/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов`язання вчинити дії, представник позивача зазначила, що підстави для зупинення втратили актуальність враховуючи ухвалення Великою Палатою Верховного Суду 30 квітня 2026 постанови, яка набрала законної сили. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини. Указом Президента України від 14 березня 2007 року № 201/2007 Вовка П.В. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п`ять років. Постановою Верховної Ради України від 06 жовтня 2011 року №3833-V ОСОБА_1 обрано на посаду судді безстроково. Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. 07 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення. Рішенням Комісії від 13 грудня 2016 року № 145/вс-16 ОСОБА_1 допущено до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема ОСОБА_1 . Рішенням Комісії від 08 лютого 2017 року № 17/вс-17 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. ОСОБА_1 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 допущений до виконання практичного завдання на етапі «Іспит» кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду, оголошеного Комісією 07 листопада 2016 року. За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання, згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 23/зп-17 ОСОБА_1 визнаний таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 24/зп-17 запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного 07 листопада 2016 року. Суддя ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено відповідний висновок. За результатами засідання Комісії від 21 квітня 2017 року на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» прийнято протокольне рішення про оголошення перерви та відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) та внесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 здійснювати правосуддя у відповідному суді. До Комісії 11 липня 2017 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності про надання інформації у доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджене того ж дня. Комісія 12 липня 2017 року у пленарному складі дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду цього питання на 17 липня 2017 року з метою надання судді можливості ознайомитись з інформацією Громадської ради доброчесності та надати письмові пояснення і заперечення. 17 липня 2017 року до Комісії надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просив Комісію призупинити кваліфікаційне оцінювання та конкурс стосовно нього з можливістю подальшого відновлення його участі у конкурсі. За результатами засідання у пленарному складі 17 липня 2017 року Комісією прийнято рішення №193/вс-17 про зупинення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , оскільки до Комісії надійшла інформація про обставини, які можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції. Також вирішено повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції та інших суб`єктів у сфері протидії корупції відповідно до їх повноважень про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції (що реалізовано шляхом направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) листа від 08 серпня 2017 року №32дпс-620/16). Комісія 27 липня 2017 року дійшла висновку про припинення участі судді ОСОБА_1 у зазначеному конкурсі, оскільки він не пройшов усіх етапів кваліфікаційного оцінювання, що унеможливлює визначення його результатів та рейтингу для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оголошеному рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16. У відповідь на запит Комісії від 08 серпня 2017 року № 32дпс-620/16 щодо ОСОБА_1 до Комісії 06 вересня 2017 року надійшов лист НАЗК від 04 вересня 2017 року №52-09/31008/17, в якому повідомлено, що розпочато повну перевірку декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_1 за 2015 та 2016 роки. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді ОСОБА_1 . За результатами проведення повних перевірок НАЗК прийняло рішення № 199 та № 200 від 09 лютого 2018 року щодо результатів здійснення повної перевірки декларацій ОСОБА_1 . Копії вказаних рішень направлено Комісії листом НАЗК від 19 липня 2018 року № 45-05/30934/18, який отримано Комісією 23 липня 2018 року. 08 червня 2018 року ОСОБА_1 надіслав до Комісії лист, у якому вказав, що оскільки НАЗК провело повні перевірки декларацій судді, наявні всі підстави для відновлення його кваліфікаційного оцінювання з тієї стадії, на якій воно було зупинено. Рішенням Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 9901/611/19 за позовом ОСОБА_1 до ВККС України визнано протиправною бездіяльність Комісії щодо невідновлення кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням Комісії від 17 липня 2017 року № 193/вс-17, зобов`язано Комісію відновити зазначене кваліфікаційне оцінювання. Відповідно до рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23, з метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно таких категорій: осіб, п`ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Колегії визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Комісії у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення. На виконання вказаного рішення і відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 24 липня 2023 року справу ОСОБА_1 розподілено члену Комісії ОСОБА_3 09 січня 2024 року Комісія отримала висновок Громадської ради доброчесності у новій редакції про невідповідність судді ОСОБА_1 як кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 08 січня 2024 року. З метою завершення у встановленому Законом порядку кваліфікаційного оцінювання здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду Комісією призначено засідання на 16 січня 2024 року для розгляду, зокрема, питання щодо підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Вовка П.В. здійснювати правосуддя у відповідному суді, про що ОСОБА_1 повідомлено належним чином. До Комісії надійшло клопотання ОСОБА_1 від 11 січня 2024 року про проведення засідання Комісії 16 січня 2024 року у режимі відеоконференції. 15 січня 2024 року до Комісії надійшла заява ОСОБА_1 щодо неможливості взяти участь у засіданні Комісії 16 січня 2024 року з поважних причин. Комісія розглянула вказану заяву та визнала причини його неявки поважними. У засідання 16 січня 2024 року ОСОБА_1 не з`явився. Комісією у пленарному складі 16 січня 2024 року було одноголосно ухвалено, зокрема, такі рішення: 1) щодо затвердження порядку денного засідання Комісії у пленарному складі 16 січня 2024 року, до якого включено питання щодо підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 здійснювати правосуддя у відповідному суді; 2) про відкладення проведення засідання з розгляду вказаного питання на 12 лютого 2024 року. Інформація про дату, час і місце проведення наступного засідання Комісії з розгляду вищевказаного питання була оприлюднена на веб-сайті Комісії. 12 лютого 2024 року на засідання Комісії позивач не з`явився. Рішенням Комісії від 12 лютого 2024 року № 1/вс-24 визнано ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у зв`язку з неявкою за відсутності поважних причин. Вважаючи дії відповідача щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання позивача з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням відповідача № 193/вс-17 від 17 липня 2017 року, та одночасно з проведенням кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності займаній посаді позивача, призначеного на підставі рішення відповідача № 133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовженого рішенням від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 протиправними, позивач звернувся до Суду із цим позовом. Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, що розглядається, з огляду на таке. В судовому засіданні 22 червня 2026 року представник ВККС повторно звернула увагу на ту обставину, що справа №990/32/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії містить ідентичні підстави позову та є подібною за предметом позову зі справою №990/31/24. Такий висновок відповідач обґрунтовує результатами проведеного ним порівняльного аналізу копій позовних заяв у справах №990/32/24 та №990/31/24, який 10 лютого 2026 року ВККС було скеровано до суду (а.с. 154-161 т.3). Також представник ВККС акцентувала на тому, що за результатами розгляду справи №990/32/24 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду ухвалено рішення, яким уже надано оцінку всім обставинам справи, на які посилався позивач у позовній заяві та, які є ідентичними обставинам у цій справі. Представник позивача в засіданні суду висловила заперечення щодо доводів відповідача про тотожність позовних заяв у справах №990/32/24 та №990/31/24. Надаючи оцінку означеному, Верховний Суд вказує на таке. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави, з яких можливе закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Умовами застосування пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України для закриття провадження є: - тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); - остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); - набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Верховний Суд рішенням від 15 вересня 2025 року у справі №990/32/24 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Предметом спору у справі №990/32/24 є зобов`язання ВККС припинити кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді, розпочате на підставі рішення ВККС України №133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовжене на підставі рішення ВККС України від 11 січня 2024 року №6/зп-24. Підставами зобов`язання ВККС припинити кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді позивач зазначив протиправність здійснення процедури кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності позивача здійснювати правосуддя у відповідному суді одночасно з іншою процедурою кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності позивача займаній посаді судді, як у позові у справі №990/32/24, так і в позові, що розглядається (справа № 990/31/24, провадження № П/990/31/24). Тобто, ОСОБА_1 у справі №990/32/24 вказував, що ВККС фактично допустила протиправні дії, оскільки продовжила здійснювати розгляд зупиненого оцінювання без прийняття формального рішення про його поновлення, що є порушенням частини шостої статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, ОСОБА_1 звертав увагу, що ВККС одночасно проводиться друге кваліфікаційне оцінювання з метою визначення відповідності займаній посаді судді, розпочате рішенням Комісії 07 червня 2018 року № 133/зп-18 та продовжене рішенням від 11 січня 2024 року №6/зп-24. Відтак, обставини двох позовів є тотожними. Відмінність полягає лише в тому, що в позові у справі №990/31/24 позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання позивача з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням відповідача №193/вс-17 від 17 липня 2017 року, та одночасно з проведенням кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності займаній посаді позивача, призначеного на підставі рішення відповідача № 133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовженого рішенням від 11 січня 2024 року № 6/зп-24, а у справі №990/32/24 - просив зобов`язати відповідача припинити кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді, розпочате на підставі рішення ВККС України № 133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовжене на підставі рішення ВККС України від 11 січня 2024 року №6/зп-24. Обґрунтування позовних вимог у №990/32/24 є ідентичним обґрунтуванням у справі №990/31/24, зокрема основним питанням позивачем окреслено протиправні дії ВККС України. Рішення Верховного Суду від 15 вересня 2025 року у справі №990/32/24 залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 квітня 2026 року. Більш того, в постанові від 30 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду погодилася із судом першої інстанції, що основним спірним у цій справі є питання правомірності дій ВККС України щодо продовження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Вовка П.В., розпочатого рішенням Комісії від 07 червня 2018 року №133/зп-18 та продовженого рішенням від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 (пункт 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 квітня 2026 року). Відтак, з огляду на завдання та основні засади адміністративного судочинства, вирішуючи предмет спору (в розрізі заявлених позовних вимог), Верховний Суд, з яким погодилась й Велика Палата Верховного Суду, у справі №990/32/24 здійснював дослідження дій ВККС України щодо продовження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Вовка П.В., розпочатого рішенням Комісії від 07 червня 2018 року №133/зп-18 та продовженого рішенням від 11 січня 2024 року № 6/зп-24, та прийшов до висновку, що з огляду на завершення конкурсного оцінювання рішенням Комісії від 12 лютого 2024 року № 1/вс-24, яким позивача визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, вимога про припинення іншої процедури є необґрунтованою. Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі №990/32/24 надала безпосередню правову оцінку оскаржуваним діям ВККС щодо продовження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Вовка П.В., дослідивши їх відповідність вимогам законодавства. Як передбачено пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У своїх численних рішеннях Верховний Суд наголошував на тому, що зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або зазначення таких, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, називаючи їх інакше. Колегія суддів зазначає, що заміна однієї альтернативної позовної вимоги іншою не свідчить про виникнення нового предмета позову, оскільки об`єкт судового захисту залишається незмінним. За таких обставин, тотожність предмета позову зберігається, незважаючи на зміну процесуальної форми реалізації відповідних вимог. Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що обставини та правові підстави, покладені в обґрунтування позовних вимог у справах №990/31/24 та №990/32/24, є ідентичними. У обох випадках позивач оскаржує дії ВККС щодо проведення кваліфікаційного оцінювання без прийняття формального рішення про його поновлення після зупинення, а також одночасне здійснення двох процедур оцінювання: щодо здатності здійснювати правосуддя у Верховному Суді та щодо відповідності займаній посаді. Таким чином, підстави адміністративних позовів у цих справах є аналогічними як за замістом фактичних обставин, так і за характером правових доводів, відмінність лише у формулюванні позовних вимог (зазначених в резолютивній частині позовної заяви). Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що станом на теперішній час наявне таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, що розглядається, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України. Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 257, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд ПОСТАНОВИВ: Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді без прийняття рішення про відновлення такого кваліфікаційного оцінювання, зупиненого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів №193/вс-17 від 17 липня 2017 року, та одночасно з проведенням кваліфікаційного оцінювання з метою визначення відповідності займаній посаді судді Вовка Павла Вячеславовича, призначеного на підставі рішення Комісії №133/зп-18 від 07 червня 2018 року і продовженого рішенням Комісії від 11 січня 2024 року №6/зп-24. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... В.П. Юрченко І.А. Васильєва І.В. Дашутін І.Я.Олендер О.О. Шишов , Судді Верховного Суду