Ухвала КАС ВС № 120/6640/25

УХВАЛА 23 червня 2026 року м. Київ справа №120/6640/25 адміністративне провадження № К/990/25252/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №120/6640/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Ойл» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Ойл», звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування розпорядження про скасування ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області видалити записи про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі. Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Ойл» про забезпечення позову. Зупинено дію розпорядження №86/Р/Л від 08.05.2025 про скасування ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 02030314202100038 з терміном дії з 02.06.2021 до 02.06.2026 за адресою місця торгівлі: Україна, Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Турбівське шосе, 6 км, АЗС; розпорядження №86/Р/Л від 08.05.2025 про скасування ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 02280314202100039 з терміном дії з 02.06.2021 до 02.06.2026 за адресою місця торгівлі: Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Данила Нечая, б/н, АЗС; розпорядження №86/Р/Л від 08.05.2025 про скасування ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 02280314202400007 з терміном дії з 16.01.2024 до 16.01.2029 за адресою місця торгівлі: Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Юзвинська, б/н, кадастровий номер 0510100000:02:113:0133, АЗС до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області видалити записи про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер 02030314202100038 з терміном дії з 02.06.2021 до 02.06.2026 за адресою місця торгівлі: Україна, Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Турбівське шосе, 6 км, АЗС; про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер 02280314202100039 з терміном дії з 02.06.2021 до 02.06.2026 за адресою місця торгівлі: Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Данила Нечая, б/н, АЗС; про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер 02280314202400007 з терміном дії з 16.01.2024 року до 16.01.2029 року за адресою місця торгівлі: Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Юзвинська, б/н, кадастровий номер 0510100000:02:113:0133, АЗС. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишиено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 - без змін. До Верховного Суду 01.06.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №120/6640/25. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2026 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження. На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу в новій редакції. Податковим органом вказано, що первісну касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 24.03.2026, повторно касаційну скаргу подано 20.04.2026. Скаржником зауважено про конституційне право на судовий захист, вчинено посилання на судову практику щодо поновлення процесуальних строків. Скаржником зазначено, що повторно касаційну скаргу подано після усунення недоліків, в межах присічного строку, з наданням платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги в повному розмірі. Верховний Суд зауважує, що відповідно до положень частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 статті 329 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу. Касаційну скаргу подано вдруге 20.04.2026, попередню касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 24.03.2026. Разом з тим, право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Разом з цим, Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений податковим органом підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №120/3127/24, від 21.05.2025 у справі №160/12100/24, від 07.04.2025 у справі №242зп-24/160, від 11.08.2021 у справі №380/11600/20, від 16.11.2022 у справі №640/7523/22, постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №800/521/17, зауважено про неправильне застосування судами положень статей 150, 151 КАС України. Верховний Суд зауважує, що скаржником визначено підставу касаційного оскарження для судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, відповідно до приписів якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Верховний Суд зауважує, що як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 30.09.2019 у справі №826/10936/18, від 22.11.2019 у справі №640/18007/18, від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 21.12.2022 у справі №160/11995/22, від 31.01.2023 у справі №140/8709/21, від 22.03.2023 у справі №380/8301/22, де суди дійшли висновку про необхідність забезпечення позову, що застосування заходів забезпечення позову щодо зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії на право виробництва, зберігання пального, оптової та роздрібної торгівлі ним, а також зобов`язання видалити відповідні записи про анулювання ліцензій з відповідного реєстру в контексті таких оскаржуваних дій контролюючого органу узгоджується з принципом процесуальної економії, відповідно до якого немає потреби звертатися до суду для додаткових засобів захисту. Контролюючим органом не доведено помилковість врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на постанови Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Скаржником не враховано роз`яснення Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження, наведені в ухвалах по дній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України). Разом з тим, у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги. Слід зауважити, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань. Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 про забезпечення позову та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №120/6640/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №120/6640/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова