Постанова КАС ВС № 520/7710/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 року м. Київ справа № 520/7710/25 адміністративне провадження № К/990/51234/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Юрченко В.П., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу №520/7710/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В.), В С Т А Н О В И В : У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2025 №00137300713 (форма «В4»), яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 133719,00 грн та №00137250713 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 22435396,25 грн, з яких 17 948 317,00 грн основне зобов`язання та 4 487 079,25 грн штрафні (фінансові санкції). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку проведення перевірки, зокрема, вручення запиту про надання документів за листопад 2024 року № 817/ж12/20-40- 07-13-11 від 25.02.2025 у останній день перевірки, що унеможливило підготовку та надання документів та пояснень, що вимагалися. Зазначає, що фактично інвентаризація була проведена; повідомлені належним чином представники контролюючого органу для участі у проведенні такої інвентаризації не з`явилися; інвентаризаційний опис було надано контролюючому органу, проте останнім при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень такий безпідставно до уваги взятий не був. Вказує також, що предметом перевірки є дотримання законодавства при декларуванні від`ємного значення ПДВ за грудень 2024 року, при цьому інвентаризацію контролюючий орган вимагав провести станом на 21 лютого 2025 року, тобто період який не входить до перевіряємого. Окрім того, заперечуючи реалізацію товарно-матеріальних цінностей за ціною, нижчою від ціни придбання таких товарів, Товариство вказало, що аналогічний товар придбавався різними партіями за різними цінами, однак контролюючим органом було вибрано товари за найбільшою ціною, а аналогічні товари за найменшою ціною не враховані. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 позовні вимоги задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення №00137300713 від 26.03.2025 та податкове повідомлення-рішення №00137250713 від 26.03.2025 в частині нарахування до сплати Товариству податку на додану вартість у сумі 17946065,00 грн та штрафної (фінансової санкції) в сумі 4486516,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 скасовано в частині задоволених позовних вимог та ухвалено у цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 залишено без змін. В ході розгляду справи судами встановлено, що ТОВ «Експрес-Мета» здійснює господарську діяльність у сфері оптової торгівлі одягом і взуттям у відповідності до зареєстрованого КВЕД 46.42, є платником ПДВ. Місцезнаходження Товариства зареєстровано за адресою місто Харків, вулиця Сумська, будинок 116, офіс

25. Для розвантаження та зберігання товару Товариство використовує складські приміщення, розташовані за адресами: м. Харків, вул. Мироносицька буд.72 загальною площею 245,00 метрів квадратних, що підтверджується договором суборенди нерухомого майна від 01 січня 2023 року; м. Київ вул. Карпатської Сiчi, 80А корпус А вхід лiтера 4, приміщення загальною площею 150 метрів квадратних, що підтверджується договором оренди №131/24-с від 30.07.2024 року. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, та на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 13.02.2025 № 735-п «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мета» (код ЄДРПОУ 35474335)» проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт №9833/20-40-07-13-05/35474335 від 05.03.2025. Перевірка проводилась з 18.02.2025 по 24.02.2025. Термін проведення перевірки продовжувався з 25.02.2025 по 26.02.2025 на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 20.02.2025 № 906-п «Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (код ЄДРПОУ 35474335)». За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.189.4 ст. 189, п.198.5 ст.198 , п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 17942317 грн та завищення податкового кредиту у сумі 139 088 грн, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2024 року на суму 133 719 грн та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 17 948 317 грн. На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДПС були прийняті податкові повідомлення рішення: - №00137300713 від 26.03.2025 (форма «В4»), яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 133719,00 грн; - №00137250713 від 26.03.2025 (форма «Р») збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 22435396,25 грн, з яких 17 948 317,00 грн основне зобов`язання та 4 487 079,25 грн штрафні (фінансові санкції). Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки службові особи контролюючого органу не були присутніми під час проведення інвентаризації та не брали участь у складанні відповідного опису, нестача товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) не підтверджується відповідними доказами, з огляду на що, контролюючим органом не доведено настання умов, передбачених абзацом 10 пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Окрім того, судом вказано на безпідставність висновків відповідача про неможливість підтвердження правомірності задекларованої Товариством суми ПДВ (139088,00 грн) у зв`язку з відсутністю оригіналів та або/копій первинних документів та бухгалтерського обліку, оскільки на виконання вимог контролюючого органу позивач листом від 19.02.2025 з додатками надав до документи, які вимагалися для проведення документальної позапланової перевірки; враховано судом і порушення відповідачем п`ятиденного строку до дати закінчення перевірки вручення запиту та неможливість надання позивачем документів у строк визначений у запиті. Натомість, як ствердив суд першої інстанції, поведінка позивача не свідчить про навмисне ухилення від надання документів до перевірки за запитом контролюючого органу та зумовлена лише несвоєчасним отриманням запиту. Крім того 03.03.2025 запитувані документи були надані до контролюючого органу. З урахуванням вказаного суд дійшов висновку про невиконання контролюючим органом всіх заходів щодо встановлення об`єктивних обставин та довільного тлумачення норм пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного нарахування податкового зобов`язання та зменшення від`ємного значення ПДВ. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовляючи у цій частині у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на наявність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для висновку про непідтвердження перебування на складах Товариства фактичних залишків придбаних товарно-матеріальних цінностей з огляду на те, що: наказами директора Товариства було призначено проведення інвентаризації товарів на складі у м. Харкові та у м. Києві та створено комісії для проведення інвентаризації, а не робочі інвентаризаційні комісії, як того вимагають норми законодавства; в порушення вимог п.п. 2.1. п. 2 розділу ІІ Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 (далі - Положення №879) до складу комісії для проведення інвентаризації, зокрема, включено Пономаренко Г.О. та Куденко Д.О., які є представниками Товариства, а не його працівниками; інвентаризаційний опис містить загальні відомості про наявний у позивача товар без конкретизації (деталізації) місця знаходження цього товару. З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказав на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 (справа №640/19859/21) та від 28.02.2023 (справа №520/11549/21), що свідчить про неправильне застосування підпункту «г» та абзацу 10 пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та вимог Положення №879. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що не є порушенням Положення №879 складання єдиного інвентаризаційного опису за результатами одночасного проведення інвентаризації на двох відділеннях одного складу. Наголошує на тому, що Товариство веде єдиний (загальний) складський облік ТМЦ по двом відділенням складу, розташованим в містах Києві та Харкові, за системою адресного зберігання в Програмі « 1С», що підтверджується відповідними доказами і не суперечить нормам чинного законодавства. Скаржник зазначає, що єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і відповідно використання чи невикористання таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, є проведення платником на вимогу контролюючого органу інвентаризації. У справі, яка розглядається, відповідачем факт нестачі товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2024, 21.02.2025 та 26.02.2025 належними, достатніми та допустимими доказами не підтверджено, а такі доводи контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях, спростованих наданими Товариством доказами. Також позивачем зауважено, що протягом січня-лютого 2025 року ним передавалися на комісію товари, які були в наявності на складах станом на 31.12.2025, нараховувався та декларувався податок на додану вартість у відповідних звітних періодах за операціями відвантаження цих товарів, однак контролюючий орган під час проведення перевірки не вимагав у Товариства первинні документи щодо руху товарів за вказані місяці. Вказане в сукупності призвело до помилковості висновків суду апеляційної інстанції у цій справі. Контролюючий орган подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного. Відповідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України). За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу. Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом, зокрема, але не виключно у постановах від 06.02.2020 у справі №807/1556/17, від 26.09.2023 у справі №640/19859/21. Згідно приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством. Відповідно до пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа. За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про наступне: - контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації; - контролюючий орган має направити належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації; - платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов`язаний провести інвентаризацію; - розпорядчим документом керівника платника податків створюється інвентаризаційна комісія. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи; - посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. Судами встановлено, що під час проведення перевірки Товариства уповноваженій особі було вручено під підпис лист від 17.02.2025 № 653/ж12/20-40-07-13-11 щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, як власних, так і тих, що знаходяться на відповідальному зберіганні (орендовані, поза балансу), готівки в присутності фахівців ГУ ДПС на виконання п. п. 20.1.9 п. 20.1.ст. 20 Кодексу. Позивачем листом надіслано відповідачеві наказ від 19.02.2025 № 43 «Про проведення інвентаризації на складі», в якому створено комісію для проведення інвентаризації товарів на складі у складі, зокрема: - Попова О.В. - головний державний інспектор Центрального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області; - Янко Н.В. - головний державний інспектор Центрального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області. Посадові особи управління не скористались правом бути присутніми при інвентаризації та 21.02.2025 позивачем проведено інвентаризацію за результатами якої складено інвентаризаційний опис № 1 від 21.02.2025. Товариство листом повідомило відповідача, що згідно інвентаризаційного опису №1 від 21.02.2025 товарно-матеріальні цінності, що знаходяться на основному складі (м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 72 та м. Київ, вул. Карпатської Січі, 80А) на відповідальному зберіганні становлять 27 932,62 шт на суму 94 889 872,88 грн та під час інвентаризації відхилень не виявлено. Як стверджував відповідач, в порушення Положення №879 Товариство склало єдину інвентаризаційну відомість, без розподілу залишків між складами підприємства за адресами: м. Харків та м. Київ; не надало окремих інвентаризаційних описів стосовно залишків по рахунку 283 «Товари на комісії»; інвентаризація проводилась матеріально відповідальними особами, що стало підставою для неврахування результатів інвентаризації, оформлених інвентаризаційним описом №1 від 21.02.2025. Відповідач звернувся до Товариства з запитом від 25.02.2025 № 821/Ж12/20-40-07-13 щодо проведення інвентаризації 26.02.2025 в присутності посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області за адресами: м. Харків, вул. Мироносицька, 72, м. Київ, вул. Карпатської Січі, 80А, корпус А, вхід літера « 4» з обов`язковим наданням інвентаризаційних описів в розрізі найменувань в кількісних та вартісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей за адресами їх зберігання: м. Харків, вул. Мироносицька,72 та м. Київ, вул. Карпатської Січі, 80А корпус А вхід літера « 4», а також вибіркової інвентаризації ТМЦ переданих на комісію з метою підтвердження залишків по рахунку 283 «Товари на комісії». Уповноваженою особою Товариства Пономаренко Ганною Олександрівною листом від 26.02.2025 № 26/02 у проведенні інвентаризації відмовлено. 26.02.2025 фахівцями ГУ ДПС у Харківській області здійснено вихід за адресою розміщення складу ТОВ «Експрес-Мета»: м. Київ, вул. Карпатської Січі, буд. 80 А для обстеження складських приміщень та товарно-матеріальних цінностей, що належать останньому. Станом на 11 год. 30 хв. 26.02.2025 представником Товариства надано доступ посадовим особам контролюючого органу до обстеження приміщень за адресою: м. Київ, вул. Карпатської Січі, буд. 80 А. В ході візуального обстеження приміщення встановлено наявність частково запакованих коробок, які опечатані клейкою стрічкою та цифровим маркуванням (наприклад: 02-11604К, 02-11203-К, 01-12301-К та інше), вміст яких не встановлено. Встановити вміст (найменування товару, кількість, товарні характеристики, артикль товару) не надалось можливим. Представником Товариства відмовлено у проведені інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у зв`язку з відсутністю посадових осіб (уповноважених) ТОВ «Експрес-Мета» . Під час перебування за адресою: м. Київ, вул. Карпатської Січі, буд. 80 А комірнику Товариства надано запит від 26.02.2025 № б/н з питання введення складського обліку, наявності залишків товарно-матеріальних цінностей на складі, наявності інвентаризаційних відомостей та інше. На запит від 26.02.2025 року № б/н комірником ТОВ «Експрес- Мета» будь-які документи щодо ведення складського обліку, пояснення не надавались. В зв`язку з вищенаведеним складено Акт «Щодо неможливості проведення інвентаризації в присутності посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області ТОВ «Експрес-Мета» за адресою: м. Київ, вул. Карпатської Січі, буд. 80 А» від 26.02.2025 № 1934/20-40-07-13-05/35474335. 26.02.2025 фахівцями ГУ ДПС у Харківській області для обстеження приміщення здійснено вихід за адресою розміщення складу Товариства: м. Харків, вул. Мироносицька, буд.

72. Станом на 12:00 представником позивача надано доступ посадовим особам контролюючого органу до обстеження приміщення за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, буд.

72. В ході візуального обстеження приміщення встановлено склад площею приблизно 250,0 кв.м. В приміщенні складу встановлено стійки з одягом приблизно довжиною 2 м кожна, на яких висів одяг на плечиках в 2 ряди. Кількість стійок

17. В ході візуального обстеження приміщення працівниками податкового органу встановлено наявність частково запакованих коробок, які опечатані клейкою стрічкою, вміст яких не встановлено (найменування товару, кількість, товарні характеристики, артикул товару). Також, візуальним оглядом не встановлено наявність харчових продуктів, косметичних виробів, іграшок, сумок та рюкзаків. Представником позивача не надано наказ та відомості інвентаризаційної комісії щодо призначення інвентаризації в розрізі складів підприємства станом на 26.02.2025, а також в розрізі складів та їх рахунків бухгалтерського обліку на яких обліковуються товарно - матеріальні цінності. В зв`язку з вищенаведеним складено Акт «Щодо неможливості проведення інвентаризації в рамках документальної позапланової виїзної перевірки Товариства в присутності фахівців ГУ ДПС у Харківській області» від 26.02.2025 № 1935/20-40-07-13-05/35474335. Враховуючи неможливість проведення інвентаризації 26 лютого 2025 року, як стверджено відповідачем, підтвердити залишки ТМЦ у сумі 89 703 478,84 грн станом на 31.12.2024 та 20.02.2025 на суму 94 889 872,88 грн (враховуючи рух (придбання/продаж) ТМЦ за період січень - лютий 2025року) на складах підприємства за адресами: м. Харків, вул. Мироносицька, 72 та м. Київ, вул. Карпатської Січі, 80А, корпус А, вхід літера « 4» виявилось неможливим, у зв`язку із чим відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем податкового законодавства. Щодо посилань контролюючого органу на те, що Товариство склало єдину інвентаризаційну відомість, без розподілу залишків між складами підприємства за адресами: м. Харків та м. Київ, то судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу №1 від 06.01.2016 «Про облікову політику на підприємстві» на підприємстві встановлений єдиний складський облік товарів двох складських приміщень, оскільки у підприємства один склад з двома відділеннями в Києві та Харкові. Тобто у відповідності до даного наказу на підприємстві ведеться загальний складський облік товарів, що, як ствердив суд, жодним чином не суперечить діючим нормам законодавства. Так, ні Податковий кодекс України, ні Положення №879 не передбачають, що відсутність окремого групування товарів за адресами складських приміщень є безумовною підставою для невизнання результатів інвентаризації. Також судом першої інстанції зауважено, що письмовою вимогою №653/71112/20-40-07-13-11 від 17.02.2025 відповідач вимагав призначити та провести інвентаризацію основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей Товариства саме 21 лютого 2025 року в присутності фахівців ГУ ДПС у Харківській області. Фахівці контролюючого органу були завчасно та належним чином про проведення інвентаризації саме 21 лютого 2025 року, однак для участі у проведенні інвентаризації 21 лютого 2025 року не з`явилися, про що учасниками інвентаризаційних комісій були складені відповідні Акти №1 та №2 від 21.02.2025. Доказів щодо неможливості прийняти участь в проведенні інвентаризації контролюючим органом не надано, матеріали справи таких не містять. Крім того, судом першої інстанції враховано, що фахівці ГУ ДПС у Харківській області були допущені в складські приміщення в містах Харків та Київ для огляду та візуально пересвідчились у наявності товарів на складі (стійки з одягом, запаковані коробки). Щодо вимоги контролюючого органу повторно провести інвентаризацію, то судом встановлено, що запит від 25.02.2025 №821/ж12/20-40-07-13-11 про проведення 26.02.2025 повторної інвентаризації за участі представників контролюючого органу вручено представнику позивача Пономаренко Г.О. 26.02.2025 о 12.00 год., тобто з порушенням п`ятиденного строку до дати закінчення перевірки (26.02.2025). З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що відповідачем факт нестачі товарно-матеріальних цінностей належними, достатніми та допустимими доказами не підтверджено, а такі доводи контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях, спростованих натомість наявними в матеріалах справи доказами. Суд правильно констатував, що у розумінні пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку є проведення під час податкової перевірки інвентаризації товарів та складання відповідного акту, яким зафіксовано, зокрема факт такої нестачі. Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладений в акті перевірки факт відсутності ТМЦ встановлений не у спосіб, передбачений податковим законодавством та спростовується наданими позивачем документами, з огляду на що, висновок про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 22432581,25 грн є безпідставним. Також, колегія судів звертає увагу, що судом першої інстанції встановлено, що позивачем під час проведення контролюючим органом вказаної перевірки було надано первинні документи. Так, 20.02.2025 на виконання вимог запиту відповідача від 18.02.2025 позивач надав до контролюючого органу документи за грудень 2024 року, які вимагалися для проведення документальної позапланової перевірки (договори оренди, договори комісії та накладні, звіти комісіонерів, акти виконаних робіт, контракти ЗЕД та вантажні митні декларації, інформацію про обороти по бухгалтерським рахункам: №№ 361, 362, 631, 632, 3711, 6811, 6851; оборотно-сальдова відомість за грудень 2024 року; Штатний розпис; картки рахунків за грудень 2024 №30, №31, №70 (в повному обсязі надано в електронній формі), №90 (в повному обсязі надано в електронній формі), оборотно- сальдову відомість рахунку 281 (в повному обсязі надано в електронній формі), оборотно-сальдову відомість рахунку 283 (в повному обсязі надано в електронній формі). Також протягом періоду проведення позапланової перевірки на усні та письмові вимоги перевіряючих документи, що відносяться до предмету перевірки направлялися на електронну пошту, надану перевіряючими - yankoon1974@gmail.com, що підтверджується скріншотами електронної пошти ТОВ «Експрес-мета» ЕxpressMeta.2007@gmail.com, а також здавалися до канцелярії відповідача. Судом також встановлено, що 26.02.2025 о 9.00 год. представником позивача до канцелярії ГУ ДПС у Харківській області була подана відповідь на відображені в електронному кабінеті платника податків запити від 25.02.2025 №817/ж12/20-40-07-13-11 та №821/ж12/20-40-07-13-11, якою повідомлено, що у підприємства відсутня можливість в такий короткий термін з 18.00 год. 25 лютого по 9.00 год. 26 лютого 2025 року підготувати документи та пояснення, які вимагаються. Відтак, поведінка позивача, як стверджено судом першої інстанції, не свідчить про навмисне ухилення від надання документів до перевірки за запитом контролюючого органу, та зумовлена лише несвоєчасним отриманням запиту. Крім того, запитувані документи 03.03.2025 були надані контролюючому органу, вказані документи також надані і до суду. Таким чином, узагальнюючи наведене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції, який надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, вказав обґрунтованість позовних вимог в оскаржувані частині. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2025 №00137250713 на суму 2 252,44 грн не оскаржувалось та в цій частині в касаційному порядку не переглядається. Суд же апеляційної інстанції, формуючи свої висновки щодо відповідності оскаржуваних індивідуальних актів вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, обмежився формальним підходом до оцінки обставин справи, фактично зосередившись лише на окремих недоліках оформлення результатів проведеної позивачем інвентаризації. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України). З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року підлягає задоволенню. Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" задовольнити. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 520/7710/25 скасувати, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року залишити в силі. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіВ.П. Юрченко І.А. Гончарова І.Я.Олендер