LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд380/21833/25

від 23.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/21833/25 пров. № А/857/13482/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, суддя у І інстанції Гулкевич І.З. час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення 23 січня 2026 року, ВСТАНОВИВ : У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області) щодо припинення виплати пенсії з 01.09.2025 без попереднього повідомлення позивачки та прийняття відповідного рішення, рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 29.10.2025 №1211 про відмову у поновленні виплати пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області відновити позивачці виплату пенсії за віком, починаючи з 01.09.2025, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів за затримку строків виплати пенсії з 01.09.2025 на існуючий банківський рахунок. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 у справі №380/21833/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.09.2025. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ у Запорізькій області) про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 від 29.10.2025 №1211. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.09.2025 на визначений пенсіонером банківський рахунок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивачка має право на виплату поточної пенсії, у тому числі суму недоотриманої пенсії, на банківський рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанку», а тому відповідач зобов`язаний поновити нарахування та виплачувати раніше призначену пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ у Львівській області, яке у своїй скарзі просило скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначив, що громадянам України, які фактично не проживають в Україні, виплата пенсії проводиться відповідно до вимог Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596. Для можливості подальшого перерахування пенсії на банківську установу позивачці необхідно особисто звернутись з відповідною заявою, оригіналом та копією паспорта до пенсійного органу. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З вересня 2025 року виплату пенсії позивачці припинено. 02.10.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області про надання інформації про підстави припинення/зупинення виплати пенсії за віком з 01.09.2025. Листом від 08.10.2025 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що на підставі рекомендацій Міністерства фінансів України, отриманих відповідно до Закону України Про верифікацію та моніторинг державних виплат, виплату пенсії призупинено, оскільки згідно з даними Державної податкової служби України реквізити паспорта та ідентифікаційного номера не відповідають інформації, яка наявна в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. 22.10.2025 позивачка звернулася з заявою до ГУ ПФУ у Львівській області, де просила провести перерахунок пенсії та поновлення її виплати. До заяви додано нотаріально завірену довіреність на ОСОБА_2 , паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1 від 25.08.2021; копію РНОКПП; заяву про виплату пенсії на рахунок в АТ Ощадбанк. За принципом екстериторіальності вказана заява розподілена на розгляд ГУ ПФУ у Запорізькій області. Рішенням ГУ ПФУ у Запорізькій області від 29.10.2025 №1211 за наслідками розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 відмовлено у поновленні виплати пенсії, оскільки поновлення виплати пенсії за довіреністю не передбачено чинним законодавством та відсутній паспорт громадянина України позивачки. Вважаючи таку відмову пенсійного органу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), відповідно до статті 49 якого виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статті 46 цього Закону. За змістом статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Пунктами 1.1 - 1.2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі Порядок №22-1) передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1 (далі Постанова №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №991/27436. Заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (пункт 1.8 розділу І Порядку №22-1). Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати раніше призначеної пенсії, визначений у розділом ІІ Порядку №22-1. Пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, суд зазначає, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України. У пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. Проте, відповідні зміни до законодавства до цього часу не внесені. Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним Судом України в основу рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009. Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 (пункт 37) зазначив, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 та від 16 грудня 2020 року №25-1) допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1. У постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 Верховний Суд розповсюдив зазначений висновок і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном, та зазначив: - підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку; - жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю; - наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів; - таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається. Відповідно до вимог пункту 4 Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1231, Міністерством фінансів України опубліковано перелік уповноважених банків, серед яких є АТ Ощадбанк. Враховуючи наведене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача щодо поновлення виплати позивачці пенсії на визначений банківський рахунок є протиправною, а тому відповідні позовні вимоги підставно задоволено судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №380/21833/25 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»