Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/18204/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/18204/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 23 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.07.2025 року № 2200-0215-8/58337 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та відмову щодо зарахування до страхового стажу: - періоду навчання в Деражнянському ПТУ-42 Хмельницької області з 01.10.1982 року по 31.05.1983 року; - періодів трудової діяльності згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.11.1986, а саме з 15.05.1979 року по 30.10.1980 року та з 01.06.1983 року по 31.07.1987 року в колгоспі імені Леніна с. Зянківці Деражнянського району Хмельницької області; з 01.08.1987 року по 30.08.2000 року в селянській спілці "Промінь" с. Галузинці Деражнянського району Хмельницької області; з 30.05.2001 року по 02.06.2006 року в СТОВ "Агрофірма Авангард" с. Яблунівка Деражнянського району Хмельницької області; з 01.08.2007 року по 22.01.2008 року в ТОВ "Динамо" м. Деражня Хмельницької області. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.07.2025 року №220550003327 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та відмову щодо зарахування до страхового стажу: - періоду роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 16.10.1986 року; - період навчання згідно атестату № 3078 від 01.06.1983 року, з 01.10.1982 року по 31.05.1983 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком період навчання в Деражнянському ПТУ-42 Хмельницької області з 01.10.1982 року по 31.05.1983 року; періоди трудової діяльності згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.10.1986, а саме з 15.05.1979 року по 30.10.1980 року та з 01.06.1983 року по 31.07.1987 року в колгоспі імені Леніна с. Зянківці Деражнянського району Хмельницької області; з 01.08.1987 року по 30.08.2000 року в селянській спілці "Промінь" с. Галузинці Деражнянського району Хмельницької області; з 30.05.2001 року по 02.06.2006 року в СТОВ "Агрофірма Авангард" с. Яблунівка Деражнянського району Хмельницької області; з 01.08.2007 року по 22.01.2008 року в ТОВ "Динамо" м. Деражня Хмельницької області та призначити пенсію за віком з 17 липня 2025 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області області №220550003327 від 25.07.2025 є протиправним та таким, що порушує його конституційні і соціальні права на пенсійне забезпечення. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220550003327 від 25.07.2025 в частині визначення страхового стажу позивача. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.10.1982 року по 31.05.1983 року, періоди роботи з 15.05.1979 року по 30.10.1980 року та з 01.06.1983 року по 31.07.1987 року, з 01.08.1987 року по 30.08.2000 року, з 30.05.2001 року по 02.06.2006 року, з 01.08.2007 року по 22.01.2008 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.06.2025. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що технічні помилки чи неточності у заповненні трудової книжки або інших документів, допущені роботодавцем, не можуть бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Апелянт стверджує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки в поданих позивачем документах ПІБ власника не відповідає його паспортним даним (зокрема, в атестаті зазначено по батькові « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 »), а записи в трудовій книжці колгоспника виконані з порушенням мовного режиму або містять часткові відомості. На думку скаржника, загальний страховий стаж позивача становить лише 5 років 7 місяців 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити рішення суду без змін, наголошуючи, що записи у трудовій книжці підтверджуються численними архівними довідками, а позивач не повинен нести відповідальність за помилки адміністрації установ при заповненні документів III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.07.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220550003327 від 25.07.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - від 22 до 32 років. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 5 років 7 місяців 24 дні. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220550003327 від 25.07.2025 до страхового стажу не зараховано: - період роботи згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 16.10.1986, оскільки ПІБ власника не відповідає паспортним даним заявника російською мовою; - період навчання згідно атестату №3078 від 01.06.1983 з 01.10.1982 по 31.05.1983, оскільки по батькові власника не відповідає паспортним даним заявника. Зокрема, до уваги не взято архівні довідки № 260, № 01-13/2025/175/1, № 246 та № 245, оскільки відсутня інформація про звільнення, ПІБ особи зазначено частково, що не дає можливості встановити її приналежність заявнику. Довідки потребують перевірки первинних документів. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.07.2025 року № 2200-0215-8/58337 позивача повідомлено про прийняте рішення. Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з позовом. IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Статтею 9 Закону України №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно ч.1 ст. 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років. Як слідує з оскаржуваного рішення, саме відсутність необхідного стажу стала підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком. Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина перша статті 56 Закону № 1788-XII). Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вимоги до заповнення трудових книжок викладені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці заробітної плати від 20.06.1974 р. № 162 (далі - Інструкція № 162), які діяли в спірний період. Відповідно до Інструкції № 58 та Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи. Крім того, Інструкцією №58 та Інструкцією № 162, що діяли у спірні періоди роботи позивача, унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення. У графi 4 трудової книжки зазначається пiдстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керiвника пiдприємства, дата його видачi i номер. Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220550003327 від 25.07.2025, до страхового стажу позивача не враховані періоди роботи згідно відомостей трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 16.10.1986. Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вказане кореспондується також з положеннями постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 р. №310 «Про трудові книжки колгоспників» (далі Постанова №310) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі Порядок). Згідно п. 5 Постанова №310 в трудову книжку колгоспника вносяться, в тому числі, відомості про трудову участь, а саме: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, та стан його виконання. З матеріалів справи встановлено, що позивач при зверненні за призначенням пенсії подав трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 від 16.10.1986, записи в якій також підтверджено архівними довідками №245 від 30.06.2025, № 246 від 30.06.2025, № 247 від 02.07.2025, № 01-13/2025/175/1 від 16.06.2025. Крім того, в трудовій книжці колгоспника відображені кількість відпрацьованих трудоднів (час роботи за фактичною тривалістю) за період з 1976 року по 2005 рік, а також вказана заробітна плата за згаданий період. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду щодо безпідставності відмови у зарахуванні спірних періодів. Доводи апелянта про невідповідність по батькові в атестаті (« ОСОБА_2 ») та написання ПІБ у трудовій книжці російською мовою не спростовують факту належності цих документів позивачу, оскільки вони містять відомості про дати початку та закінчення навчання та роботи, що збігаються з іншими біографічними даними особи. Верховний Суд у своїх постановах (зокрема у справі № 677/277/17) неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не має обов`язку контролювати роботодавця щодо її заповнення. Більше того, записи у трудовій книжці ОСОБА_1 повністю корелюються з даними архівних довідок про відпрацьовані людино-дні та нараховану заробітну плату у відповідних колгоспах. Відмова пенсійного органу у врахуванні цих довідок через «часткове зазначення ПІБ» є надмірним формалізмом, оскільки сукупність наданих доказів (паспорт, свідоцтво про народження, трудова книжка, архівні витяги) дозволяє однозначно ідентифікувати позивача як застраховану особу. Обов`язок щодо перевірки обґрунтованості видачі документів покладено саме на органи Пенсійного фонду згідно зі статтею 101 Закону № 1788-XII, проте відповідач не надав доказів вчинення дій щодо отримання додаткових відомостей від архівів чи підприємств. Враховуючи, що з урахуванням спірних періодів стаж позивача перевищує 22 роки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у нього права на пенсію за віком з 01.06.2025 року. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.