Постанова 4856 № 600/5815/25-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5815/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 23 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 241670087868 від 06.08.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з Дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.2006, а саме період з 30.06.1982 року по 15.05.2002 року, призначити, провести нарахування і виплату пенсії за віком з дати звернення, тобто з 29.07.2025 року. Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року позов задоволено частково. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 29.07.2025 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернівецькій області з заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснювало ГУ ПФУ в Донецькій області Рішенням від 06.08.2025 №241670087868 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При обчисленні страхового стажу не враховано дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.2006 оскільки періоди роботи передують даті заповнення трудової книжки. Згідно форми РС-право про стаж для розрахунку позивача до страхового стажу зараховано періоди з 01.07.1982 по 03.12.1983, з 04.12.1983 по 20.11.1985, з 29.12.1985 по 31.08.1992, з 15.01.1993 по 15.03.1993, з 01.04.2002 по 31.12.2002. Водночас, згідно дублікату трудової книжки, до страхового стажу не враховано періоди 30.06.1982, з 04.12.1982 по 05.12.1982, 01.09.1992 по 14.01.1993, з 16.03.1993 р. по 15.05.2002. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон №1058-IV). Так, згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. Приписами статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За ст. 62 Закону № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637). Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно п. 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, що узгоджується з правовою позицією Верховним Судом в постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а. Системний аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Відповідач не оспорює обставину надання позивачем дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.2006, який містить відомості про спірний період його роботи, а тому зазначена обставина є встановленою та не потребує додаткового доказування. Слід звернути увагу на те, що розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 визначено порядок оформлення дублікатів трудових книжок працівникам. Так, приписами п. 5.1. Інструкції № 58 передбачено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки. Натомість, згідно з пунктом 5.2 Інструкції № 58 дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). З огляду на викладене, слід наголосити, що оформлення дубліката трудової книжки та відповідальність за правильність внесених до нього записів покладаються на підприємство за останнім місцем роботи працівника, яке видає такий документ. Повнота та достовірність відомостей про трудовий стаж за окремі періоди роботи залежать від належного оформлення відповідних документів. Водночас Інструкція не наділяє будь-яких інших осіб чи органів, у тому числі органи Пенсійного фонду України, повноваженнями щодо перевірки правильності оформлення дубліката трудової книжки. За умови належного оформлення дублікат трудової книжки має однакову з оригіналом юридичну силу та є належним підтвердженням трудового стажу особи. Також, системний аналіз вищевикладених положень Інструкції № 58 дозволяє встановити, що перевірку наявності первинних документів для внесення записів про роботу у період до дати оформлення дубліката трудової книжки та належність оформлення таких документів здійснює підприємство за останнім місцем роботи працівника, яке оформлює дублікат трудової книжки. Наявність чи відсутність належно оформлених документів впливає на повноту записів про стаж роботи по окремих періодах роботи. Інструкція не містить будь-яких положень щодо здійснення такої перевірки іншими особами, відмінними від підприємства, яке оформлює дублікат трудової книжки, зокрема пенсійними органами. Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей. Як встановлено, що згідно форми РС-право про стаж для розрахунку позивача до страхового стажу зараховано періоди з 01.07.1982 по 03.12.1983, з 04.12.1983 по 20.11.1985, з 29.12.1985 по 31.08.1992, з 15.01.1993 по 15.03.1993, з 01.04.2002 по 31.12.2002. Водночас, згідно дублікату трудової книжки, до страхового стажу не враховано періоди 30.06.1982, з 04.12.1982 по 05.12.1982, 01.09.1992 по 14.01.1993, з 16.03.1993 р. по 15.05.2002. У трудовій книжці позивачки міститься інформація про трудовий стаж з відповідними записами про роботу, а також містяться посилання на відповідні накази, на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. В графі щодо оспорюваних періодів записи не містять помилок, виправлень чи неточностей. Посилання відповідача на той факт, що записи про трудову діяльність позивача зроблені до дати видачі дублікату трудової книжки не може бути підставою незарахування трудового стажу, оскільки такий факт не може нівелювати чи піддати сумніву трудовий стаж позивача, позбавивши її права на належне, гарантоване державою, пенсійне забезпечення, враховуючи набутий протягом життя стаж. Так, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.