Постанова 4855 № 320/5317/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5317/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Вівдиченко Т.Р. та Терези Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхіміндустрія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.12.2022 №380610410, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на рухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень 2022 року у сумі 109 771, 46 гривень та нараховано штрафні санкції в сумі 10 977,15 гривень. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Кабінетом Міністрів України не було визначено переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а Міністерство фінансів України у своєму листі зазначило, що затверджений Мінреінтеграції перелік таких територій не може застосовуватися для цілей оподаткування. Відтак, за твердженням ГУ ДПС у м. Києві, суд першої інстанції був не вправі застосовувати аналогію закону до спірних правовідносин і враховувати затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться чи велися бойові дії. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що податкове повідомлення-рішення 24.12.2022 №380610410 є необґрунтованим, оскільки на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було визначено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, до яких з 24.02.2022 по 30.04.2022 належала вся територія міста Києва, а відтак в силу норм пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України спірний індивідуальний акт за 2022 рік прийнято Відповідачем протиправно. Крім того, наголошує, що пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України з 06.05.2023 містить уточнення, за яким таке податкове повідомлення-рішення підлягає відкликанню, а грошові зобов`язання і податковий борг - анулюванню. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Продхіміндустрія» з 19 липня 2016 року є власником об`єкта нерухомого майна загальною площею 13 156, 8 кв.м. та з 19 вересня 2019 року є власником об`єкта нерухомого майна загальною площею 530, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 55 . 09 лютого 2022 року позивач подав контролюючому органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якою самостійно визначив суму грошового зобов`язання, яке підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 317 257,50 грн (у тому числі розмір квартальних авансових внесків 329 314,38 грн). 29 липня 2022 року позивач подав контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якою уточнив до зменшення суму грошового зобов`язання, яке підлягає сплаті до бюджету у розмірі 109 771,46 грн у першому кварталі 2022 року. За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючій податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нежилої нерухомості ТОВ «Продхіміндустрія» (податковий номер 32786285) за 2022 рік, посадовими особами відповідача складено акт від 29 серпня 2022 року №21277/ж5/26-15-04-14-03/32786385. В акті перевірки встановлено, що сума податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код КДБ 18010400) задекларована ТОВ «Продхіміндустрія» (податковий номер 32786385) на 2022 рік в уточнюючій податковій декларації (реєстраційний №9144175451 від 29 липня 2022 року) з додатком, нижча від обчисленої за результатами перевірки (сума відхилення 109 771,46 грн). На підставі вказаних висновків перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2022 №24689/0410, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нежилої нерухомості на суму 137 214, 32 грн, з яких за основним платежем - 109 771, 46 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 442, 86 грн. За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято рішення від 12.12.2022 №16563/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення від 30.09.2022 №24689/0410 скасовано в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 16 465,71 грн. З урахуванням вказаного вище рішення ДПС України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2022 №380610410, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нежилої нерухомості на суму 120 748,61 грн, з яких за основним платежем - 109 771,46 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 977,15 грн. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2022 №380610410, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що знаходження належного позивачу нерухомого майна на території міста Києва, яке згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, було віднесено з 24.02.2022 по 30.04.2022 до територій, де велися активні бойові дії, унеможливлювало нарахування останньому спірних податкових зобов`язань. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України). Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Приписами пп.266.2.1 п.266.1 ст.266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування у відповідності до пп.266.3.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Відповідно до пп.266.3.2 п.266.1 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Згідно з пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Відповідно до пп.266.7.2 п.266.6 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів. Отже, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за виключенням випадків, визначених пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. При цьому, зі змісту положень пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості обчислюється контролюючим органом за загальним правилом на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас, обчислення цієї бази можливе й на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності. Так, відповідно до пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України (у редакції, чинній на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) тимчасово положення ст. 266 ПК України застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема, за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 05.04.2022. Постановою №1364, яка набрала чинності 25.12.2022 (у редакції, чинній станом на 24.02.2023) встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Відповідно до Постанови № 1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік №309, згідно якого вся територія міста Києва (код UA80000000000093317) віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії, а саме - територія активних бойових дій з 24.02.2022 по 30.04.2022. Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що відповідно до податкових пільг, введених законодавцем у зв`язку із введенням воєнного стану задля зменшення податкового тягаря на платників, останні звільнені від сплати за 2022 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на території міста Києва. За таких обставин, оскільки Позивач у 2022 році був власником об`єктів житлової нерухомості, які розташовані у місті Києві, що віднесений до територій, на якій у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 велися активні бойові дії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ «Продхіміндустрія» відповідає всім законодавчо визначеним критеріям для застосування зазначеної вище податкової пільги. Щодо доводів відповідача, що згідно листа Міністерства фінансів України від 09.02.2023 №11230-09-62/3885 розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з Кодексом ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України. Так, вказаний лист Міністерства фінансів України не належить до нормативних актів і має лише рекомендаційний характер. Крім того, за нормами пп. 69.22 п. 69 підзрозд. 10 розд. ХХ ПК України, які набрали чинності 06.05.2023, складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно із статтею 266 цього Кодексу, по об`єктах нерухомого майна, визначених у цьому підпункті, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - анулюванню. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2022 №380610410. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 22 червня 2026 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Т.Р.Вівдиченко Ю.О.Тереза