Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/7463/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7463/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 р. (суддя Артоуз О.О) в адміністративній справі №280/7463/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення їй пенсії за віком, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити їй пенсію за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки з 08 липня 2025р. В обгрунтування позовних вимог вказує, що з 2010 року їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а у 2025 році вона звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку їй протиправно розраховано, без застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 р. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено. У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачка вже отримувала пенсію за вислугу років, тому відсутні підстави для призначення їй нової пенсії, замість переведення з однієї пенсії на іншу. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. ОСОБА_1 з 27 грудня 2010 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивачку з 08 липня 2025 р. переведено на пенсію за віком. При розрахунку пенсії позивачки застосовано середній показник заробітної плати за 2014-2016 роки. Не погодившись із розрахунком пенсії за віком, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом. Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що первинно ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, а за пенсією за віком відповідно до Закону №1058-IV, яка передбачає інші підстави та порядок призначення, позивачка звернулася вперше у 2025 р., тому застосуванню при її розрахунку підлягав саме показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення (2022 - 2024). Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо доводів апеляційної скарги про правомірний розрахунок позивачці пенсії за віком, слід зазначити наступне. Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №876/5312/17 вказано, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 даного Закону. Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що з 2010 року позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а у 2025 році звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при її розрахунку, застосуванню підлягав саме показник середньої заробітної плати за три попередні календарні роки (2022 -2024), а не показник за 2014 - 2016 роки. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 р. в адміністративній справі №280/7463/25 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили 10 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш