Постанова Київський апеляційний суд № 939/1614/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2026 року м. Київ провадження № 22-ц/824/2755/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Бородянського районного суду Київської області у складі судді Герасименко М. М. від 08 вересня 2025 року у цивільній справі № 939/1614/25 Бородянського районного суду Київської області за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу, У С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь його ( ОСОБА_1 ) 3 % річних у розмірі 1 789,20 грн та інфляційні втрати у розмірі 7 936,99 грн. Обґрунтовуючи вимоги зазначав, що 05.11.2015 в м. Києві по проспекту Перемоги сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілю «Toyota» завдано механічних ушкоджень із матеріальними збитками для позивача. За постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15.01.2016 відповідача визнано винним у скоєнні зазначеної ДТП. 01.10.2018 між ПрАТ «УПСК» (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) було укладено договір № 01/10/2018 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування в порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору по договорам страхування, у тому числі право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування. 24.01.2019 Бородянським районним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на відшкодування завданих збитків в порядку регресу та витрат по сплаті судового збору 9 354,80 грн. 19.12.2022 приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5. На сьогоднішній день вказане рішення суду не виконане. Враховуючи вказані обставини, позивач змушений звернутись до суду із вказаним позовом про стягнення з відповідача за період з 25.01.2019 по 08.06.2025 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання в розмірі 1 789,20 грн та інфляційних втрат в розмірі 7 936,99 грн. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 12 серпня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання в розмірі 838 грн 86 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2 045 грн 56 коп., загалом 2 884 грн 42 коп. за період з 28.02.2019 по 23.02.2022. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 287 грн 36 коп. і витрати на правничу допомогу у розмірі 1 038 грн 10 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь період з 25.01.2019 по 08.06.2025. Судові витрати покласти на відповідача. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог за період з 24.02.2022 по 08.06.2025. Звертає увагу на те, що між сторонами не укладалося жодних договорів про надання позики чи кредиту, оскільки грошове зобов`язання відповідача виникло з деліктних правовідносин, а саме в порядку регресу за виплачене страхове відшкодування за пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб. Вказує, що підставою для стягнення є невиконання відповідачем ОСОБА_2 рішення Бородянського районного суду Київської області від 24.01.2019 у справі № 360/2497/18, яким з нього було стягнуто збитки в порядку регресу. Наголошує, що на підставі вказаного судового рішення було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 від 19.12.2022, яке на момент звернення з позовом залишається відкритим, а саме рішення суду є невиконаним. Обґрунтовує, що сума заборгованості за три проценти річних становить 1 789 гривень 20 копійок, а втрати від інфляції складають 7 936 грн 99 копійок, що разом становить 9 726 гривень 19 копійок за весь період прострочення з 25.01.2019 по 08.06.2025. Посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, відповідно до якої стаття 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення. Також зазначає правову позицію Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18, згідно з якою наявність судового рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_2 до апеляційного суду не надходив. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже розгляд даної справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 08.09.2025 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету та на електрону адресу позивача, та поштовими конвертами, направленими за адресою реєстрації постійного проживання відповідача, які двічі повернуті до суду з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання». У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18, рішення 24.02.2022, пункти 11-12) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування. Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 (провадження №61-11723св22). Таким чином, оскільки поштова кореспонденція була направлена відповідачу ОСОБА_2 на дійсну його адресу листом рекомендованою кореспонденцією, суд апеляційної інстанції вважає, що в достатній мірі виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що відповідно до копії рішення Бородянського районного суду Київської області від 24.01.2019 у справі № 360/2497/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на відшкодування завданих збитків в порядку регресу 8 650,00 грн та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 704,80 грн. Вказане рішення набрало законної сили 28.02.2019 (а.с. 5-6). Згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2022, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А. А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 на підставі виконавчого листа № 360/2497/18 виданого 14.03.2019 Бородянським районним судом Київської області (а.с. 8). Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушив грошове зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду від 24.01.2019, що набрало законної сили 28.02.2019 та досі залишається невиконаним боржником. Встановивши факт прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України. На підставі здійсненого розрахунку суд вважав за необхідне стягнути з відповідача за період з 28.02.2019 по 23.02.2022 включно три проценти річних у розмірі 838 грн 86 коп та інфляційні втрати у розмірі 2 045 грн 56 коп. Водночас, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення зазначених сум за період з 24.02.2022 по 08.06.2025, суд першої інстанції керувався пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та дійшов висновку, що у період дії в Україні воєнного стану в разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник повністю звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. Таким чином, суд вважав, що правові підстави для нарахування штрафних санкцій та інфляційних втрат під час дії воєнного стану відсутні. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Правові відносини між сторонами цього спору виникли з деліктного зобов`язання внаслідок завдання шкоди в дорожньо-транспортній пригоді та подальшого стягнення збитків у порядку регресу, а не з договірних кредитних відносин. Суд першої інстанції помилково застосував до цих відносин положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки зазначена норма передбачає звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України виключно для позичальників за договорами кредиту або позики перед банками чи іншими кредитодавцями. Відтак висновок суду першої інстанції про звільнення відповідача від сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат за період із 24.02.2022 по 08.06.2025 лише на підставі введення воєнного стану є необґрунтованим. Колегія суддів враховує, що за змістом статті 625 ЦК України нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний характер і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яка виступає акцесорним зобов`язанням і повністю поділяє долю основного. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду про стягнення основного боргу в сумі 9 355,00 гривень було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 від 19.12.2022, яке досі перебуває в статусі відкритого. Таким чином, можливість примусового стягнення заборгованості за основним судовим рішенням не втрачена, зобов`язання зберігає юридичну примусовість, що зумовлює наявність правових підстав для застосування правил частини другої статті 625 ЦК України (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2026 у справі № 754/511/23). Здійснюючи перевірку обґрунтованості грошових вимог за наданим апелянтом розрахунком, колегія суддів вважає, що розрахунок містить арифметичні помилки. Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. За розрахунком здійсненим апеляційним судом: IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) = 1,86315443 Інфляційне збільшення за період з 25.02.2019 до 08.06.2025 становить: 9 354,00 x 1.86315443 - 9 354,00 = 8 074 грн. У той же час позивач за вказаний період просить стягнути 7 936,99 грн, що є меншим. Розрахунок трьох процентів річних здійснюється за формулою С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: 9 354 х 2296 : 365 = 1 765 грн У той же час позивач просив стягнути 1 789,20 грн, що є арифметично невірним, ураховуючи що кількість днів прострочення всього становить 2296, а не 2327, як зазначено у розрахунку позивача. Таким чином, у межах заявлених позовних вимог з відповідача на користь позивача на підставі частини другої статті 625 ЦК України підлягають стягненню 7 936,99 грн інфляційних втрат та 1 765 грн трьох відсотків річних. Ураховуючи, що судом обґрунтовано задоволена частину вимог за період з 25.02.2019 до 23.02.2022, на користь позивача підлягають також стягненню нарахування за період з 24.02.2022 до 08.06.2025, що ураховуючи здійснений розрахунок та заявлені вимоги становить: 926,14 грн трьох відсотків річних та 5 891,43 грн інфляційних втрат. У зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права рішення Бородянського районного суду Київської області від 08.09.2025 з підстав визначених статтею 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог та розподілу судових витрат, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог та нового розподілу судових витрат. Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (9 701,99 грн із 9 726,19 грн, що становить 99,75%), на відповідача пропорційно задоволеним вимогам покладаються судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 966,56 грн (968,98 х 99,75%), на правничу допомогу в розмірі 3 990 грн (4 000 х 99,75%), а також витрати із сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 449,81 грн (1 453,44 грн х 99,75%). На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381, 383 ЦПК України суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 08 вересня 2025 року у частині відмовлених позовних вимог за період з 24.02.2022 до 08.06.2025 скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення, про часткове задоволення позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період 24.02.2022 по 08.06.2025 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання в розмірі 926 (дев`ятсот двадцять шість) грн 14 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5 891 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто одну) грн 43 коп. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати із сплати судового збору за подання позову в розмірі 966 (дев`ятсот шістдесят шість) грн 56 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 990 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн. В іншій частині Рішення Бородянського районного суду Київської області від 08 вересня 2025 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати із сплати судового збору за подання апеляційної скарги у в розмірі 1 449 (одна тисяча чотириста сорок дев`ять) грн 81 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді Є. П. Євграфова Б. Б. Левенець В. В. Саліхов