LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд759/21337/25

від 22.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Лазаревої Маргарити Сергіївни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», залишити без задоволення.

Справа № 759/21337/25 № апеляційного провадження: 22-ц/824/10804/2026 Головуючий у суді першої інстанції: Твердохліб Ю.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Лазаревої Маргарити Сергіївни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року, ухвалене у м. Києві, у складі судді Твердохліб Ю.О., у справі № 759/21337/25 за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року Товариство з обмеженої відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначило, що19.04.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1191-6954, відповідно до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 21 днів; комісія за видачу кредиту - 1,50% від суми кредиту; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Вказаний договір був укладений у вигляді електронного документа, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, ознайомлено з Правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість за кредитом - 15 000,00 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 60 000,00 грн, що разом становить 75 000,00 грн. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року у задоволені позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Лазарева М.С., яка діє в інтересах ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.Зазначає, що ОСОБА_1 підписав кредитний договір №1191-6954 від 19 квітня 2023 року відповідно до розділу 12 договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором A0400, а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» засвідчило підписання договору кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Створюючи заявку на отримання кредиту, ОСОБА_1 самостійно вніс власні до інформаціно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку він бажав отримати кредитні кошти. При оформленні заявки був зазначений повний номер картки відповідача, але з урахуванням вимог Національного банку України, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу позичальника. Суду першої інстанції було надано роздруківку тексту кредитного договору №1191-6954 від 19 квітня 2023 року, який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 . На підтвердження переказу відповідачу коштів суду надано довідку про перерахування суми кредиту №1191-6954 від 19 квітня 2023 року, а також лист (довідку) АТ КБ «Приватбанк», які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме: НОМЕР_1 . Відтак, переказ кредитних коштів відбувся на картковий рахунок, який вказав відповідач під час заповнення заявки, та у відповідності до умов кредитного договору. Перерахування відповідачу кредиту АТ КБ «Приватбанк», а не безпосередньо ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року договору № 4010 від 02 грудня 2019 року про надання послуг в системі LiqPay. Також зазначає, що відповідач попередньо ознайомився з договором та правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту, інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1191-6954 від 19.04.2023 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі направила екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний клієнтом при реєстрації, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, 19.04.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1191-6954, відповідно до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати позичальнику кредит в розмірі 15 000,00 грн. на строк 300 днів (базовий період - 21 день) із сплатою зниженою відсоткової ставки - 2,50 % в день, стандартною ставкою - 3,00 % в день, комісії за видачу кредиту - 1,50% від суми кредиту, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. На останньому аркуші договору зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А0400, зі сторони ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір засвідчений кваліфікованою електронною печаткою із позначенням часу (а.с.18-23). До договору про відкриття кредитної лінії № 1191-6954 від 19.04.2023 року були долучені Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 69-П від 23.11.2022 року, копія паспорта споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1191-6954, Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 24-30, 31-32, 33, 42-44). На підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача та розміру заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано довідку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1191-6954 від 19.04.2023 року та лист АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» його клієнтам через систему платежів LigPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року, розрахунок заборгованості по укладеному кредитному договору, відповідно до якого розмір загальної заборгованості відповідача становить 145 275,00 грн., що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000,00грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 130 275,00 грн. (а.с. 34-35, 36, 37-41). Разом з тим, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути з відповідача лише частину заборгованості за договором у сумі 75 000,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 15 000,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 60 000,00 грн. З`ясувавши обставини прави, дослідивши на явні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за недоведеністю надання кредиту відповідачу. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції. Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. На підтвердження надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1191- 6954 від 19.04.2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало власну довідку про перерахування суми кредиту № 1191- 6954 від 19.04.2023 року та лист АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Капітал» його клієнтам через систему платежів LigPaу. Проте, вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які створені безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів. У них не зазначені повні дані щодо рахунку, на який здійснювався переказ коштів. В довідці ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №1191- 6954 від 19.04.2023 року та листі АТ КБ «ПриватБанк» про здійснення перерахування коштів на певні рахунки зазначено про переказ 19.04.2023 року на рахунок НОМЕР_2 коштів в розмірі 15 000 грн. Разом з тим, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надало суду жодних доказів на підтвердження належності рахунку НОМЕР_2 саме відповідачу та надходження на його особистий рахунок грошових коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1191- 6954 від 19.04.2023 року. Клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картку, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не заявляло. Власна довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування коштів за кредитним договором № 1191- 6954 від 19.04.2023 рокута розрахунок заборгованості за договором не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання відповідачеві кредитних коштів. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду першої інстанції і доказів існування правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк» та їх змісту, яке, згідно доводів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача. До апеляційної скарги представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» долучив копію укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та АТ КБ «ПриватБанк» договору від 02 грудня 2019 року № 4010 про надання послуг в системі LiqPay. Копія вказаного договору не надавалася суду першої інстанції. Долучаючи вказаний документ до апеляційної скарги, представник позивача не довів наявності у нього поважних причин ненадання цього доказу суду першої інстанції, а тому, з урахуванням положень 367 ЦПК України, копія вказаного договору не підлягає прийняттю апеляційним судом. Статтею 13 ЦПК України передбачено принцип диспозитивної цивільного судочинства. Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Лазаревої Маргарити Сергіївни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»