Постанова Київський апеляційний суд № 754/13660/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа: № 754/13660/24 Головуючий у суді першої інстанції: Тарасенко Н.В. Провадження № 33/824/1338/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Балацька Г.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2025 рокум. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю: захисника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - адвоката Бабича В.А., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Бабича В.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою суду визнано доведеним те, що ОСОБА_1 31.08.2024 о 16 год. 22 хв. по вул. Каштановій, 3, у м. Києві керував скутером "АМ1200DT A700", без номерних знаків, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності, блідий шкірний покрив обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з рішення суду, захисник Бабич В.А. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 10.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а справу № 754/13660/24 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог, вважає, що постанова суду є незаконною, прийнята за результатами однобічного та неповного з`ясування судом обставин справи, суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, виходячи з наступного. З наданого відеозапису вбачаються неприпустимі порушення прав ОСОБА_1 , з боку представників патрульної поліції, а саме, що представниками патрульної поліції не належно виконано свої зобов`язання в частині роз`яснення прав та обов`язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, представниками патрульної поліції, всупереч ч. 4 ст. 256 КУпАП, не роз`яснювались права та обов`язки ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також захисник додатково зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, є зафіксована у встановлений законом спосіб відмова водія від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та відмова водія від огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності. Щодо невідповідності прийнятого рішення нормам чинного законодавства у сфері регулювання дорожнього руху вказує, що згідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2024 ЕПР1 №120664 ОСОБА_1 по вул. Каштановій, 3, у м. Києві керував скутером " НОМЕР_1 А700", без номерних знаків, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Однак при цьому захисник Бабич В.А. наголошує на тому, що ОСОБА_2 не є суб`єктом зазначеного правопорушення, оскільки відповідно до змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальності підлягають особи - які керують транспортними засобами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 3 вищевказаного Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт. Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Звертає увагу захисник на тому, що транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним транспортним засобом за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. При цьому, ОСОБА_1 керував електроскутером " НОМЕР_1 А700", який не є механічним транспортним засобом, має потужність двигуна 1,2 кВт, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами (копією видаткової накладної, технічним паспортом пристрою та гарантійним талоном), для керування яким не потрібно ні наявність посвідчення водія ні наявність державної реєстрації (державного номерного знаку) тому ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.5 ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, що також було проігноровано в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Бабича В.А. в інтересах ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Деснянського районного суду міста Києва від 10.01.2025, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписом досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків. Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані судом доведеними в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винність якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про дорожній рух? (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 120664 від 31.08.2024 про те, що в зазначений день о 16 год. 22 хв., в м. Києві на вул. Каштанова, 3, ОСОБА_1 керував скутером "АМ1200DT A700", без номерних знаків, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності, блідий шкірний покрив обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 полку № 2 УПП в м. Києві сержантом поліції Калашніковим О.Ю. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп`яніння з використанням технічних засобів. В суді апеляційної інстанції захисник Бабич В.А. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також наголосив на тому, що працівники поліції ввели суд в оману, оскільки закон поширюється на електродвигуни, тому якщо розглядати зміст Правил дорожнього руху України, то ключове це наявність посвідчення водія, що підтверджується ст.ст. 15, 16 Закону України "Про дорожній рух", оскільки потужність двигуна транспортного засобу має бути 3 кВт і більше. Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Отже, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Пункт 2.5 ПДР України встановлює обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання цього обов`язку тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, дійшов обґрунтованого висновку, що в діях останнього наявна винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не має статусу водія, оскільки для управління електросамокатом посвідчення не потрібне судом не приймається, оскільки дана обставина не спростовує факт керування електросамокатом, який є джерелом підвищеної небезпеки, в стані наркотичного сп`яніння. Той факт, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія не може бути обставиною для звільнення його від відповідальності. Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено позбавлення права керування транспортним засобом, а не позбавлення посвідчення водія, а відтак вказана норма можлива для застосування до ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до п. 1.10 ПДР України механічним транспортним засобом може вважатись транспортний засіб потужністю понад 3 кВт, та в реєстраційному номері виробника зазначено меншу потужність двигуна, ніж 3 кВт, суд відхиляє, оскільки ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Крім того, в вищенаведеній постанові Верховного суду вказано про те, що для кваліфікації діяльності, пов`язаної з використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Окрім того, матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом/представником дій працівників поліції по оформленню даної постанови. Загалом порядок, процедура та особливості проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду та оформлення результатів такого огляду визначається: - положеннями ст. 266 КУпАП; - Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11.11.2013, з послідуючими змінами (далі по тексту Інструкція); - Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України за № 1103 від 17.12.2008, з послідуючими змінами (далі по тексту Порядок); - Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України за № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1408/27853 від 10.11.2015, з послідуючими змінам. А саме, відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров?я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з приписами п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. За п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції (наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надається право проведення такого огляду та стан сп?яніння, перелік яких затверджується Міністерством охорони здоров?я України, Міністерством охорони здоров?я Автономної республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров?я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, як вказує норма п. 1 розділу ІІІ Інструкції. З метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, де мають бути зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, які передбачені п. 4 розділу 1 зазначеної вище інструкції (ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість). З огляду на викладене, порушень вимог ст. 266 КУпАП, які б могли слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 - не вбачається. За наведеним, в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. Не вказала на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, і сторона захисту. Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП. У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Вкотре законодавством України посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що покладає на водіїв і додаткові зобов`язання під час дії воєнного стану, введеногоз 24.02.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного станув Україні", що набравчинності одночасно з набраннямчинності Закону України "Прозатвердження Указу Президента "Провведення воєнного стану вУкраїні" № 2102-ІХ від24.02.2022, з подальшим його продовженням. Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним. Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено. За підсумками вищевикладеного, апеляційна скарга захисника Бабича В.А. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника Бабича В.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька