Постанова КЦС ВС № 577/3757/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ справа № 577/3757/23 провадження № 61-1108св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідачі: ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи:виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_9 , Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою Альоною Ігорівною, на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року у складі судді Галяна С. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Філонової Ю. О., Собини О. І., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 треті особи: виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_9 , Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області), про усунення перешкод у користуванні приватною власністю. Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2022 року у справі № 577/3413/22 їм належить по 47/400 частин житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також їм на праві спільної часткової власності належить по 47/400 частин земельної ділянки із кадастровим номером 5910400000:01:066:0022, площею 0,1000 га, на якій розташований вказаний будинок. Вказували, що ОСОБА_1 також належить на праві приватної власності 13/50 частин вищевказаного житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями та 13/50 частин земельної ділянки на підставі договорів купівлі-продажу від 28 січня 2021 року, посвідчених приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Сумської області Засоріним А. І. за реєстровими номерами 242,

243. Крім того, 27/100 частин вищевказаного житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями належить ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності. Поруч з їх будинком на АДРЕСА_1 розташований житловий будинок АДРЕСА_2 , який складається з двох квартир: квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 (2/5 частин), ОСОБА_6 (1/5 частин), ОСОБА_8 (1/5 частин), ОСОБА_7 (1/5 частин), а квартира АДРЕСА_4 у порядку спадкування після померлих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 належить ОСОБА_9 . Позивачі зазначали, що влітку 2022 року ОСОБА_5 під час встановлення нового паркану замість старого дерев`яного та спорудження альтанки, порушив межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на яку виготовлена технічна документація, земельна ділянка є сформованою, інформація щодо неї внесена до Державного земельного кадастру (кадастровий номер 5910400000:01:066:0022), межі земельної ділянки закріплені на місцевості. Вказували, що на їх пропозицію узгодити це питання мирним шляхом ОСОБА_5 не відреагував, тому вони змушені були звернутися із заявою до узгоджувальної комісії по земельним суперечкам виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області. На засіданні комісії, яке відбулося 14 грудня 2022 року, звернення було розглянуто та встановлено, що межа присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_1 зазнала змін (порушена) в результаті спорудження ОСОБА_5 паркану та альтанки Комісія вирішила зобов`язати відповідача відновити межу до стану 2020 року, а саме, у місцях поворотних точок під номерами 5-7 (номера кутів повороту) перенести паркан та альтанку відповідно до виготовленої землевпорядної документації. Крім того, комісія роз`яснила, що у випадку незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується в судовому порядку. Посилалися на те, що на даний час ОСОБА_5 допущені порушення не усунув, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили суд: усунути перешкоди, які створюють відповідачі у здійсненні їхнього права приватної власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати їх відновити межу між земельними ділянками відповідно до виготовленої землевпорядної документації шляхом перенесення паркану та альтанки. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено. Усунуто перешкоди, які створюють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у здійсненні їх права приватної власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 . Зобов`язано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 демонтувати (перенести) частину паркану, довжиною накладання 2,89 п. м (0,41; 2,48) з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 5910400000:01:066:0022 на відстань у найбільш лінійних розмірах - 0,3 м; 0,19 м в сторону земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 демонтувати частину конструкції побудови, загальною площею накладання 1,24 кв. м з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровий номером 5910400000:01:066:0022 на відстань в найбільш лінійних розмірах - 0,3 м; 0,29 м в сторону земельної ділянки яка знаходиться на АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимогОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачі надали належні та допустимі докази, які підтверджують факт порушення їхніх прав, як співвласників земельної ділянки, встановленням відповідачами паркану та альтанки з порушенням меж суміжної земельної ділянки,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується, у тому числі, висновком експерта за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи від 08 січня 2024 року №

31. Додатковим рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Черпакової О. І., про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 4 250 грн з кожного витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у порядку розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати у розмірі 17 000 грн, а саме, по 4 250 грн з кожного, що є співмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, участю представника у судовому засіданні під час розгляду справи, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Короткий зміст судового рішеннясуду апеляційної інстанції Постановою Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року та додаткове рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2024 року - без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що районним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_6 про те, що районним судом не врахована розроблена технічна документація на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 сформована, її межі визначені на місцевості, які погоджені з усіма суміжними землекористувачами, земельна ділянка належно зареєстрована, а оформлення земельної ділянки відповідачів ще не завершено. Апеляційний суд урахував, що на засіданні узгоджувальної комісії по земельним суперечкам Конотопської міської ради Сумської області представник ОСОБА_5 визнав наявність порушень з боку співвласників домоволодіння на АДРЕСА_1 та зобов`язався прибрати частину криші, альтанки, яка заважає позивачам. Суд зазначив, що ОСОБА_6 не надала доказів укладення з іншими співвласниками договору про спільну часткову власність на земельну ділянку відповідно до статті 88 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), рішення суду з цього питання відсутнє, тому вона не могла надавати згоду на будівництво спірних споруд без узгодження з іншими співвласниками. Залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів понесених позивачами витрат на правничу допомогу, виходячи із того, що визначений розмір відповідає критерію реальності та розумності, є співмірним зі складністю справи і обсягом виконаних адвокатом робіт, наданих послуг. Суд відхилив як безпідставні доводи ОСОБА_6 про завищений розмір витрат на правничу допомогу адвоката, його невідповідність складності справи та об`єму наданих адвокатом послуг. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - адвокат Бризгалова А. І., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року, постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та рух справи У січні 2025 року касаційна скарга ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою А. І., надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою А. І., передано на розгляд судді-доповідачу Лідовцю Р. А. судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. Заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повернуто заявникам без розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції, роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. У березні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду. 10 вересня 2025 року від представника ОСОБА_6 - адвоката Бризгалової А. І., до Верховного Суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі з підставах, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2025 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 22 вересня 2025 рокудля розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою А. І., на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року суддями, які входять до складу колегії, визначено: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2025 року клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката Бризгалової А. І., про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , треті особи: виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_9 , ГУ Держгеокадастру у Сумській області, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, зупинити до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_5 . Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 квітня 2026 року № 340/0/226-26 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_12 у справі призначено повторний автоматизований розподіл. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2026 року провадження у вказаній справі поновлено. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2026 року залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до участі у вказаній справі як правонаступників ОСОБА_5 11 червня 2026 року від ОСОБА_6 до Верховного Суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі її представника - Софієнка С. О., який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 08 червня 2026 року. Згідно із частиною другою статті 50 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частин першої-другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Верховний Суд, з урахуванням предмета спору доходить до висновку, що зазначена справа не є малозначною та не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин, відтак представництво інтересів Кучеренко В. В. у цій справі може здійснювати виключно адвокат. Ураховуючи викладене, клопотання ОСОБА_6 про залучення до участі у справі як її представника - ОСОБА_13 слід залишити без розгляду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою А. І., мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Вважає, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків про задоволення позову. Вважає, що висновки експерта за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи від 08 січня 2024 року № 31 щодо зменшення площі земельної ділянки позивачів за рахунок побудови спірного паркану є такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки цей паркан побудований одним із співвласників земельної ділянки № НОМЕР_1 . Усі дослідження проводилися експертом лише зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_5 та її фактичного використання по відношенню до земельної ділянки АДРЕСА_1 . Посилається на те, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спірний паркан будувався саме на земельній ділянці АДРЕСА_1 за спільним погодженням зі співвласниками будинку АДРЕСА_1 , у тому числі, ОСОБА_1 . Під час будівництва паркану позивачі не висловлювали претензій щодо порушення меж земельної ділянки. На думку заявника, зобов`язання відповідачів, які не є власниками спірного паркану демонтувати частину цієї прибудови на земельну ділянку, якою вони не користуються, не відповідатиме принципу «справедливого балансу» та принесе до понесення ними непропорційного й надмірного тягаря. Крім того, суди не звернули уваги на те, що співвласниками сусіднього домоволодіння на АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , які не були залучені до участі у справі. Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень представник ОСОБА_6 - адвокат Бризгалова А. І. вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 346/2946/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Також заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 статті 389 ЦПК України). Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу. У травні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали відзив на касаційну скаргу, в яких вказали на те, що суди повно та правильно встановили обставини справи, надали їм належну правову оцінку та ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення, тому просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просять поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу, посилаючись на те, що уточнену редакцію касаційної скарги ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою А. І.,вони отримали 16 квітня 2025 року. Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України поновлюється лише такий процесуальний строк, який встановлено законом, а строк на подання відзиву на касаційну скаргу був встановлений судом, а не законом. Разом із тим, зміст клопотання заявників свідчить, що строк на подання відзиву пропущений ними з поважних причин, тому суд продовжує його та бере відзив до уваги. При цьому відзив надісланий учасникам справи, про що є відповідні докази. Доводи осіб, які подали додаткові пояснення у справі У березні 2025 року ГУ Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 подали до Верховного Суду додаткові пояснення у справі. Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані у березні 2025 року ГУ Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 додаткові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням доповнень до касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу поза межами визначеного процесуального строку. Фактичні обставини справи, встановлені судами Відповідно до протоколу № 5 засідання узгоджувальної комісії, яке відбулося 14 грудня 2022 року, було розглянуто звернення ОСОБА_1 , в якому він зазначив, що його сусід на АДРЕСА_1 будує паркан, недотримуючись встановлених меж у зв`язку із цим відбулося порушення спільної межі з присадибною ділянкою на АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що межа присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_1 зазнала змін (була порушена) в результаті спорудження ОСОБА_5 паркану та альтанки Останнього зобов`язано відновити межу до стану 2020 року, а саме: у місцях поворотних точок під номерами 5-7 (номери кутів повороту) перенести паркан та альтанку відповідно до виготовленої землевпорядної документації. Роз`яснено, що у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку (том 1, а. с. 5-7). Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06 липня 2023 року № 338176053, № 338266672 підтверджується, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить по 47/400 часток житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями та земельної ділянки на АДРЕСА_1 . 27/100 часток житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями та земельної ділянки на АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 , а 13/50 - ОСОБА_1 (том 1, а. с. 8-9; 12-13). Відповідно до довідки Комунального підприємства «Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 20 березня 2023 року № 208 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності: - у квартирі АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності за: ОСОБА_5 (2/5 частин); ОСОБА_6 (1/5 частин); ОСОБА_8 (1/5 частин); ОСОБА_15 (1/5 частин); - у квартирі АДРЕСА_4 на праві спільної сумісної власності за: ОСОБА_10 , ОСОБА_14 (1/1 частина); - квартири АДРЕСА_6 у будинку не існує. Інформацію надано станом на 31 грудня 2012 року (том 1, а. с. 10). Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2022 року у справі № 577/3413/22 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_6 , треті особи: Комунальне підприємство «Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації», ГУ Держгеокадастру у Сумській області, про припинення права власності на квартиру та визнання права власності на частку в житловому будинку задоволено. Припинено право приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_7 . Визнано право власності ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за кожним на 47/400 частин житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 15-16). На підставі договорів купівлі-продажу від 28 січня 2021 року, посвідченими приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Сумської області Засоріним А. І. за реєстровими номерами 242, 243, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 13/50 часин житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями АДРЕСА_1 та 13/50 часток земельної ділянки за вищевказаною адресою (том 1, а. с. 17-18; 19; 20-21; 22; 23). Згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_16 , будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складається із житлових приміщень: корид - 6,2 кв. м, сан. вузол - 4,0 кв. м, житлова - 7,3 кв. м, кухня - 9,7 кв. м, житлова - 18,9 кв. м, топкова - 4,9 кв. м, веранда - 2,7 кв. м, сан. вузол - 6,0 кв. м, кухня - 11,0 кв. м, коридор - 7,7 кв. м, житлова - 12,2 кв. м, житлова - 11,3 кв. м, коридор - 2,2 кв. м, топкова - 2,5 кв. м, коридор - 2,4 кв. м, сан. вузол - 3,2 кв. м, топкова - 3,0 кв. м, кухня - 11,8 кв. м, житлова - 10,2 кв. м, житлова - 17,9 кв. м, передня - 7,8 кв. м, коридор - 6,1 кв. м. Загальна площа будинку - 169,0 кв. м. Будівлі та споруди: гараж - 27,6 кв. м, гараж - 27,3 кв. м, гараж - 24,2 кв. м, гараж - 24,6 кв. м, сарай - 20,0 кв. м, сарай - 9,6 кв. м, сарай - 15 кв. м, сарай - 17 кв. м, 1 кв. м, сарай - 12 кв. м, мансарда - 19,7 кв. м, мансарда - 24, 2 кв. м, огорожа (том 1, а. с. 24-30). Відповідно до акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 11 вересня 2020 року межі ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що надається ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка не закріплювалися (згідно з пунктом 3.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками), в місцях збігання межі земельної ділянки з кутами парканів та огорож. Землевласник (землекористувач) ОСОБА_3 претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межі земельної ділянки пред`явлені та передані на зберігання землевласнику (землекористувачу) земельної ділянки - ОСОБА_3 , який про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків ознайомлений (том 1, а. с. 38). У висновку експерта за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи № 31 від 08 січня 2024 року встановлено, що виходячи зі складеного графічного Додатку № 4 фактичне землекористування по встановленому паркану, стін будівель та умовних меж за адресою по АДРЕСА_1 , на підставі даних топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки, розроблений інженером - землевпорядником ОСОБА_17 не відповідає межам зареєстрованих в Державному земельному кадастрі (дані обмінного файлу) на цю ділянку (кадастровий номер 5910400000:01:066:0022). Для відновлення межі між ділянками на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_1 відповідно до даних Державного земельного кадастру необхідно залучити інженера - геодезиста з використанням відповідного обладнання та бази даних для визначення місця розташування на місцевості п`ять поворотних точок (4, 5, 6, 7, 8) зовнішньої межі з довжинами ліній: точки 4 до точки 5 - 12,08 м; від точки 5 до точки 6 - 6,46 м; від точки 6 до точки 7 - 0,98 м; від точки 7 до точки 8 - 5,1 м. Для відновлення межі між ділянками та території, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 5910400000:01:066:0022, що розташована на АДРЕСА_1 відповідно до даних Державного земельного кадастру (обмінні файли) необхідно: - демонтувати (перенести) частину паркану, довжиною накладання 2,89 п. м (0,41; 2,48) з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 5910400000:01:066:0022 на відстань в найбільш лінійних розмірах - 0.3 м; 0,19 м в сторону земельної ділянки на АДРЕСА_1 ; - демонтувати частину конструкції побудови, загальною площею накладання 1,24 кв. м з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровий номером 5910400000:01:066:0022 на відстань в найбільш лінійних розмірах - 0,3 м; 0,29 м в сторону земельної ділянки на АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 222-246). 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Відповідно пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою А. І., задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Частиною другою статті 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частини перша, друга статті 78 ЗК України). Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України. Згідно з вимогами статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. У частині першій статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства. За положеннями частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, установленому законом. Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. У справі, яка переглядається Верховним Судом, позивачі, звертаючись до суду із цим позовом, просили усунути їм перешкоди у користуванні земельної ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачів відновити межу між земельними ділянками відповідно до виготовленої землевпорядної документації шляхом перенесення паркану та альтанки. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України). Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Задовольняючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, у тому числі, висновок експерта за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи від 08 січня 2024 року № 31, давши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що позивачі довели належними та допустимими доказами факт порушення їхніх прав, як співвласників земельної ділянки, встановленням відповідачами паркану та альтанки з порушенням меж суміжної земельної ділянки,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та відхиляє доводи касаційної скарги заявника про те, що висновки експерта за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи від 08 січня 2024 року № 31 не відповідають обставинам справи, оскільки відповідачі не були позбавлені права надати інший експертний висновок, або ж заявити у суді першої інстанції відповідне клопотання про призначення та проведення судової експертизи. Відповідачами не запропоновано жодної альтернативи вирішення спору з урахуванням інтересів суміжних землекористувачів. Частиною третьою статті 102 ЦПК України встановлено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Для підтвердження обставин, які безпосередньо стосуються предмета доказування у цій справі та мають значення для вирішення спору по суті, сторона має право надати докази. У зв`язку з цим сторона вправі подати до суду висновок експерта з урахуванням тієї обставини, що позивач не володіє спеціальними знаннями в цій галузі і самостійно надати суду відповідні висновки не має можливості, а це є суттєвим фактом для повного та всебічного розгляду справи. У вказаній справі суди першої та апеляційної інстанцій, дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у доказуванні обставин, з урахуванням положень статті 12 ЦПК України, правомірно взяли до уваги висновок експерта за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи від 08 січня 2024 року № 31 та надали йому належну оцінку у сукупності з іншими поданими сторонами справи доказами. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та відхиляє доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про те, що зобов`язання відповідачів, які не є власниками спірного паркану, демонтувати частину цієї прибудови на земельну ділянку, якою вони не користуються, не відповідатиме принципу «справедливого балансу» та принесе до понесення ними непропорційного й надмірного тягаря. У своїй діяльності Європейський суд з прав людини керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Колегія суддів вважає, що зобов`язання відповідачів демонтувати (перенести) частину паркану та частину конструкції побудови, з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 5910400000:01:066:0022, для усунення позивачам перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження своїм майном, відповідатиме принципу «справедливого балансу» та не призведе до понесення ними непропорційного та надмірного тягаря. Верховний Суд не бере до уваги посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до розгляду у справі, а саме, співвласників домоволодіння на АДРЕСА_1 - ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , оскільки вказані особи не зверталися до суду з апеляційними чи касаційними скаргами на судові рішення. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 01 грудня 2022 року у справі № 201/10184/20, від 13 травня 2024 року у справі № 444/948/21. Посилання ОСОБА_6 на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 346/2946/16-ц, які стосуються рівності та змагальності судового процесу, не суперечать процесуальному порядку дослідження доказів у справі, проведеному судами попередніх інстанцій. Інші наведені в обґрунтування касаційної скарги доводи, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, зводяться виключно до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)). Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника. Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_6 , яка подана її представником - адвокатом Бризгаловою Альоною Ігорівною,залишити без задоволення. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк