Постанова КАС ВС № 380/4400/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Київ справа № 380/4400/24 адміністративне провадження № К/990/14963/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 (судді: Судова-Хомюк Н. М., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 (суддя: Гулкевич І.З.) у справі № 380/4400/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» до Енергетичної митниці, Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» (далі - позивач, ТОВ «Ютекснафтогаз», Товариство) звернулося до суду з позовом до Енергетичної митниці (далі - Енергетична митниця, відповідач 1), Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач 2), в якому просило суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 16.01.2024 № КТ-UA209000-0006-2024; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості від 08.02.2024 № UA903000/2024/000013/1. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень, оскільки Товариством надано Львівській митниці всі документи, що підтверджують заявлений код товару згідно УКТЗЕД 3814009090, подано достовірні відомості про характеристики товару, сферу та спосіб застосування, що є визначальним для його класифікації. Крім того, позивачем було надано Енергетичній митниці всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, подані документи не містять розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки, а також документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 позов задоволено повністю (т. 3 а.с. 64-72). Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 16.01.2024 №КТ-UA209000-0006-2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 140 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» витрати зі сплати судового збору у розмірі 15140 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, щодо визначення позивачем товару за кодом УКТЗЕД 3814009090, виходив з того, що згідно висновків Харківської торгово-промислової палати від 22.02.2024 №127/24 та №128/24 розчинник універсальний KRON-1, так і створюваний на його основі Екстрагент промисловий Matracorr B2B підлягають класифікації за кодом 3814 00 90 90 згідно УКТЗЕД. Суд першої інстанції також зазначив, що безпосередньо виробником визначено область та спосіб використання спірного товару як такого, що за своїми визначальними характеристиками відноситься до коду 3814 00 90 90 згідно УКТЗЕД, який і було заявлено позивачем. Крім того, виробником спірного товару було надано згоду на переклад та використання для підтвердження походження та застосування розчинника Крон-1 Технологічної картки на виробництво розчинників LEKI TRADE COMPANY s.r.o, про що свідчить лист від 19.02.2024 №19/021, відповідно до якого спірний розчинник Крон-1 (розділ VI) підлягає класифікації за кодом 3814 00 90

90. При цьому, суд першої інстанції також зауважив, що позивач вже здійснював митне оформлення розчинник універсальний KRON-1, від того самого продавця за тим самим контрактом з аналогічними характеристиками та сферою використання за кодом товару згідно УКТЗЕД 3814 00 90 90, який визнано Львівською митницею (МД від 08.12.2023 №23UA209120029697U8). Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем надано всі документи, які документально та достовірно підтверджують фактичну сферу використання спірного товару та доводять правильність заявленого коду 3814 00 90 90 згідно УКТЗЕД, з огляду на що рішення про визначення коду товару згідно якого, змінено опис та код товару згідно з УКТЗЕД з 3814009090 на 3811190000, є протиправним. Відносно рішення про коригування митної вартості товару, то суд першої інстанції дійшов висновку про його протиправність, оскільки позивачем митному органові було надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом. 12.12.2024 представником позивача до суду першої інстанції подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн. До заяви долучено акт від 11.12.2024 приймання-передачі наданих послуг; рахунок №5 від 11.12.2024; платіжну інструкцію №1197 від 12.12.2024 Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 (т. 3 а.с. 108-109) заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» понесені у справі № 380/4400/24 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень. Стягнуто з Енергетичної митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» понесені у справі № 380/4400/24 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень. У задоволенні решти заяви відмовлено. Задовольняючи частково вказану заяву, суд першої інстанції оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 10000,00 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 апеляційні скарги Енергетичної митниці, Львівської митниці задоволено, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 380/4400/24 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» до Енергетичної митниці, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем документи для підтвердження митної вартості товару та визначення коду товару за УКТЗЕД містять розбіжності. Зокрема, оцінюючи інформацію, яка міститься у ЕМД № 23UA209120030792U9 (т. 1 а.с. 65) апеляційний суд зазначив про ряд невідповідностей, що зазначаються у вказаному документі, з огляду на те, що позивач у вказаній декларації визначається як особа, що відповідальна за фінансове врегулювання, натомість одержувачем товару, а також платником за товар значиться ТОВ «Краснокутський Ашбуд», продукція - розчинник універсальний KRON-1», загальною масою 114,66 тон. Про вказану кількість продукції також вказується у рішенні суду першої інстанції, відповідно до платіжної інструкції від 14.12.2023 № 57 позивачем сплачено 102 000,00 євро відповідно до виставленої проформи-інвойсу, відвантажено 114,66 тон товару, що підтверджується рахунком-фактурою від 18.12.2023 № 5.1, однак загальна вартість поставленої партії товару складає 97 461,00 євро, а в документах зазначається про код товару згідно УКТЗЕД 3814009000. Апеляційний суд також зазначив, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - ТОВ «Краснокутський Ашбуд» зареєстрована за юридичною адресою, яка є спільною з юридичною адресою позивача. Крім того, суд апеляційної інстанції також зазначив, що матеріали справи містять копії документів на польській мові, котрі не перекладені у встановленому порядку, зміст вказаних документів підтверджується листами ТОВ «Ютескнафтогаз», в яких інформується про компанію виробника спірного товару LTC TRADE Spolka z o.o., а також додається неперекладений на українську мову паспорт продукту від 15.12.2023, стосовно хімічних складових SOLVENT complex KRON-1 код товару згідно УКТЗЕД 3814009099 (т. 1 а.с. 73-85). Разом з тим, окремий документ від 18.12.2023, офіційно не перекладений, містить інформацію про виробника LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o., та відправку продукції загальною вартістю 95 167,80 Євро та вагою 114,66 т товару. З письмових пояснень, які були надані позивачем у митні органи вбачається, що вказане підприємство визначається позивачем як офіційний продавець завезеного товару - SOLVENT complex KRON-1. При цьому, апеляційний суд критично оцінив долучені до суду першої інстанції документи з перекладом, оскільки такі документи не були офіційно завіреними, а відтак, не могли бути предметом оцінки у митних органів на стадії подання електронної митної декларації (т. 2 а.с. 125-137). Крім того, при здійсненні перекладу був змінений код SOLVENT complex KRON-1 - код товару згідно УКТЗЕД з 3814009099 (т. 1 а.с. 81), у перекладеному документу міститься код товару згідно УКТЗЕД 3814009000 (т. 2 а.с.132). Апеляційний суд зауважив, що позивачем не надано пояснень стосовно того, що загальна вартість поставленої партії товару складає 97 461,00 та вагою 114,66 т товару, а також відправку продукції від LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o., загальною вартістю 95 167,80 Євро та вагою 114,66 т товару. Апеляційний суд також зазначив, що стороною позивача було надано лише лист роз`яснення 15/2024-1 від 15.01.2024 (т. 1 а.с. 72), що за наданою LTC TRADE Sp. z o.o інформацією саме LTC TRADE Sp. z o.o.. є виробником товаророзчинника універсальний KRON-1, виробництво здійснюється на терміналі INBAB Terminal, який відповідає всім необхідним вимогам, включаючи ліцензію на виробництво. Виробництво здійснюється за Договором про наданням послуг між INBAB Terminal та LTC TRADE Sp. z o.o, копію договору від 06.06.2023 про використання виробничих потужностей також надано Львівській митниці, а подальше розповсюдження та продаж вказаної продукції здійснюється LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o.. Однак, жодних офіційних документів з цього приводу матеріали справи не містять, а долучені позивачем документи підтверджують лише про переробку давальницької сировини - розчинник універсальний KRON-1 в Екстрагент промисловий B2B на підставі долучених документів (договір про переробку давальницької сировини від 01.07.2023 № 01.07/23, накладна про передачу готової продукції № 15 від 26.12.2023, звіт про перероблену сировину № 89 від 26.12.2023, накладна про передачу готової продукції № 16 від 25.12.2023, звіт про перероблену сировину № 88 від 25.12.2023, видаткова накладна (у переробку) №16 від 21.12.2023). Долучений до матеріалів справи Акт приймання-передачі права користування технічними умовами від 17.07.2023 (т. 1 а.с. 86) підтверджує те, що ТОВ «Дипика» на підставі договору про спільну діяльність від 18.04.2023 за № 18-04С, отримує право на використання інтелектуальної власності у вигляді Технічних умов: ТУ У 20.3-32049885-005:2017 Екстрагент промисловий «Matracorr B2B». Вказана юридична особа - ТОВ «Дипика» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована за юридичною адресою, яка є спільною з юридичною адресою товариства позивача. Підсумовуючи, апеляційний суд зазначив, що наявні у матеріалах справи документи не дають можливості встановити інформацію про факт походження товару SOLVENT complex KRON-1, з визначеним кодом товару згідно УКТЗЕД 3814009099, тоді як представлені документи не місять чіткого та однозначного трактування щодо відправника товару, місця навантаження та розвантаження товару, поміщення вказаного товару у цистерни та наявність господарських угод щодо права користування транспортними цистернами. Неможливо встановити єдиний цикл від місця завантаження товару, оскільки первинні документи вказують про використання транспортного шляху територіями трьох європейських країн Республіки Польща, Словацької Республіки та Чехії, а також отримувача вантажу, оскільки статус отримувача вантажу позивачем презюмується лише в контексті угоди що 27.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» (Покупець) та Tatranaftachem, s.r.o, Словаччина (Постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт (договір поставки) № 07/27-BN. Однак у первинних документах одержувачем товару зазначається ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд», вказане підприємство як і ряд інших, зокрема: ТОВ «Дипика», ТОВ «Матропак Україна», які отримують продукцію в якості сировини для виготовлення заявленого позивачем продукту Екстрагент промисловий «Matracorr- B2B» марки EF, і є свідченням діяльності суб`єктів господарювання, котрі забезпечують виробничий цикл щодо завезення на територію України з метою подальшої переробки хімічної продукції. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 апеляційні скарги Львівської митниці, Енергетичної митниці на додаткове рішення задоволено. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» на додаткове рішення залишено без задоволення. Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/4400/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтоназ» про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 апеляційні скарги Енергетичної митниці, Львівської митниці задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 380/4400/24 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтоназ» до Енергетичної митниці, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено, у зв`язку з чим відсутні фактичні та правові підстави для стягнення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів у справі. Не погоджуючись із судовими рішеннями апеляційної інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (т. 5 а.с. 45-60), в якій просить касаційну скаргу задовольнити: 1) скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/4400/24 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №380/4400/24, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Ютекснафтогаз» або, у разі неможливості дослідити докази, не досліджені судом попередньої інстанції, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; 2) скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/4400/24 та змінити додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/4400/24, задовольнивши заяву ТОВ «Ютекснафтогаз» про стягнення повної суми витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. Підставами для касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також пункти 1 та 3 частини 2 статті 353 КАС України в частині недослідження зібраних у справі доказів та необґрунтоване відхилення доводів щодо дослідження рішення про зміну коду товару від 16.01.2024 № КТ-UA209000-0006-2024 на предмет наявності обґрунтування такого рішення, як-то передбачено Додатком 1 до Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, змісту висновку СЛЕД Держмитслужби від 05.01.2024 щодо ідентифікації спірного товару та встановлення експертом способу використання та застосування спірного товару, та змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1 щодо невиконання вимог пунктів 2-4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України та Правил заповнення Рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №

598. Товариством також зазначено про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 69 Митного кодексу України, неврахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16.12.2024 у справі №160/24963/23, від 11.12.2024 у справі №1940/1470/18, від 02.09.2022 у справі №0340/1657/18, від 03.04.2018 у справі №814/1256/17. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушено вимоги Основних правил інтерпретації Закону України «Про Митний тариф» а також Пояснень до УКТЗЕД, пункту 2 розділу ІІ Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650. Суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права, які не є чинними на момент спірних правовідносин, а саме посилався на Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256, в той час як на момент виникнення спірних правовідносин діяв новий Закон України «Про Митний тариф» від 19.10.2022 ,№ 2697-IX та розроблені до нього Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543. Також судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.07.2021 у справі №520/6886/19. Скаржником зауважено, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги пункту 15 розділу ІІ Порядку № 650, а також вимоги Пояснень до товарної позиції 3811 згідно УКТ ЗЕД та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного палива, суднових та котельних палив», ДСТУ7687:2015 «Бензини автомобільні євро», не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.12.2024 у справі №160/24963/23 і від 31.01.2018 у справі №804/5227/17. Скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, порушив вимоги статті 356 Митного кодексу України та не перевірив взагалі правомірності відбору проб та зразків спірного товару, а також вимоги Додатку 1 до Порядку № 650 в частині обґрунтування зміни коду товару. При цьому судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.01.2025 у справі №160/31315/23, від 16.12.2024 у справі №160/24963/23. Щодо коригування митної вартості, судом апеляційної інстанції, на думку скаржника, порушено вимоги статей 53, 54, 55 Митного кодексу України, вимоги до графи 33 Правил заповнення Рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 14.07.2021 у справі №520/11590/19, від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020, від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, від 25.08.2023 у справі №826/3098/16, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а, від 25.05.2021 у справі №200/7957/20-а, від 11.11.2021 у справі №200/6403/20-а, від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а. Скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 49, 58 Митного кодексу України, посилаючись на те, що комерційний інвойс не є офіційним документом, яким підтверджується заявлена митна вартість, не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 21.10.2021 у справі №815/5349/17, від 20.03.2024 у справі №815/762/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 21.04.2021 у справі №815/3558/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 08.07.2022 у справі №815/1718/16, від 16.09.2022 у справі №804/2708/18. На думку скаржника, зосередившись виключно на дослідженні поданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою дії митниці з коригування митної вартості, не перевірив законність таких дій, порушивши при цьому вимоги частини 2 статті 55 Митного кодексу України та Правил № 598 в частині заповнення графи 33 митної декларації, не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2023 у справі №380/23618/21, від 15.05.2023 у справі №810/2875/16, від 20.07.2023 у справі №640/22572/20, від 18.08.2021 у справі №160/4944/19. Щодо оскарження судових рішень по судовим витратам, скаржником заявлено вимогу скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/4400/24 та змінити додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №380/4400/24, задовольнивши заяву ТОВ «Ютекснафтогаз» про стягнення повної суми витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. На думку скаржника, розмір витрат заявлених до стягнення в 35000,00 грн складає лише 1,68% від ціни позову, тобто є незначним розміром, порівняно з втратами, які позивач поніс через протиправні рішення Львівської та Енергетичної митниць, та відповідає обсягу наданих послуг, а тому є справедливим, співмірним та неминучим саме стягнення повної суми витрат на професійну правничу допомогу. При цьому скаржником вчинено посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №9901/459/21, додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №260/3131/24, від 25.11.2022 у справі №810/2759/17. Відповідач 1 (т. 5 а.с. 77-99) та відповідач 2 (т. 5 а.с. 128-132) надіслали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції залишити без змін. Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, пояснення відповідачів, що викладені у відзивах на касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковою задоволенню з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» (Покупець) та Tatranaftachem, s.r.o, Словаччина (Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт (договір поставки) № 07/27-BN (т. 1 а.с. 47-52). Відповідно до п.1.1 Контракту № 07/27-BN постачальник зобов`язується передати у власність покупця рідкі продукти, виготовлені та/або придбані постачальником (далі-продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених цим Договором та його Додатками (специфікації), які є невід`ємними частинами Договору. Найменування, кількість, ціна, якість (характеристики), умови оплати та умови поставки/відвантаження зазначаються в Специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною. За умовами п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 5.1 контракту № 07/27-BN термін поставки, умови поставки, ціна на продукцію, якість продукції, порядок оплати узгоджуються у Специфікаціях на конкретну партію Продукції. Продукція приймається Покупцем за якістю та кількістю: за якістю відповідно до сертифіката якості, виданого виробником; у кількості відповідно до кількості/ваги, зазначених у товаросупровідних документах (п. 5.2 Контракту 07/27- BN). При цьому, за вимогами п. 2.4 Контракту № 07/27-BN постачальник повинен надати покупцеві наступні товаросупровідні документи на поставлену Продукцію: накладна; сертифікат на Продукцію; декларація на товари. 06.11.2023 сторонами узгоджено умови поставки Продукції у Специфікації №5 до Контракту № 07/27-BN, відповідно до якої поставляється партія комплексного розчинника (solvent complex) KRON-1 з кодом товару 3814009000 кількістю 200 тонн. Ціна за 1 т 850 євро. Загальна вартість Продукції, що поставляється відповідно до цієї Специфікації складає 170 000,00 євро. Транспорт залізнична цистерна. Умови поставки DAP Matovce, Словаччина (прикордонний перехід «Павлов-Матовце»). Умови оплати 100% передоплата згідно рахунку, виставленого Продавцем, не пізніше 10.12.2023 (т. 1 а.с. 53-54). Додатковою угодою №2 від 10.12.2023 до Специфікацї №5 від 06.11.2023 внесено зміни, а саме вказано, що покупець здійснює 100% оплату, згідно рахунку-фактури, виставленого Постачальником не пізніше 15.12.2023. Штрафні санкції згідно п.6 специфікації 5 не застосовуються до 20.12.2023 (т. 1 а.с. 55). 06.11.2023 постачальником було виставлено рахунок-проформу №5 на 120т комплексного розчинника (solvent complex) KRON-1 з кодом товару 3814009000, з ціною за 1 т. 850 євро та загальною вартістю 102 000,00 євро (т. 1 а.с. 56). Відповідно до п. 3.4 Контракту № 07/27-BN у зв`язку зі специфікою відвантаження та властивостями Продукції допускається розбіжність у кількості +/-10% від узгодженої кількості. Суди також встановили, що відповідно до платіжної інструкції від 14.12.2023 № 57 (т. 1 а.с. 57) позивачем сплачено 102 000 євро відповідно до виставленої проформи-інвойсу, відвантажено 114,66 т товару, що підтверджується рахунком-фактурою від 18.12.2023 № 5.1 (т. 1 а.с. 58), у зв`язку із чим загальна вартість поставленої партії товару складає 97 461,00 євро. В рахунку фактурі визначено, що товар вироблено у Польщі. Для підтвердження характеристик поставленого товару, постачальником надано сертифікат якості (паспорт товару) від 15.12.2023, складений виробником спірного товару LTC TRADE Spolka z o.o. Виробником зазначено, що класифікаційним кодом товару є 3814 00 90 99.Умовами поставки партії є DAP UA пункт пропуску «Павлов-Матовце» (т. 1 а.с. 81). 22.12.2023 до митного оформлення за ЕМД № 23UA209120030792U9 (т. 1 а.с. 65-67) було заявлено товар № 1 «Розчинник складний органічний для видалення фарб, бітумних речовин, а також очищення різного виду поверхонь, розчинник універсальний KRON-1» - 114 660 кг. Являє собою однорідну прозору безбарвну рідину із (метанол (31,2+- 0,03) мас.% ізо-бутанол (0,95+-0,01) мас.%), специфічним запахом, містить: ациклічні моноспирти етери (метил-трет-бутиловий ефір (37,32+-0,02) мас.%, третамілметиловий ефір (1,45+-0,25) мас.%) неароматичні вуглеводні С5-С8, ароматичні вуглеводні С7-С9 (1,21+-0,00). Використовується як сировина для виробництва Екстрагенту промислового «Matracorr B2B», згідно ТУ У 20.3- 32049885-005:2017 наркотичні засоби, психотропних речовини і прекурсори що підлягають контролю згідно ПКМУ 770, в розчиннику відсутні. Країна виробництва PL» за кодом згідно УКТЗЕД 3814009090. Для підтвердження заявленого коду товару згідно УКТЗЕД разом із митною декларацією позивачем було подано до Львівської митниці документи, за переліком, визначеним у графі 44, зокрема: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №1030L-1 від 18.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №5.1 від 18.12.2023; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №02057 від 19.12.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) № 5.1 від 18.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 07/27-BN від 27.07.2023; специфікація № 5 від 06.11.2023; гарантійний лист виробника б/н від 18.12.2023; лист виробника б/н від 17.11.2023; технічні умови ТУ У 20.3-32049885-005:2017 від 02.07.2017 зі змінами; митна декларація країни відправлення №23SK5361EX31574301. 23.12.2023 Львівською митницею було направлено декларанту повідомлення про пред`явлення товарів для митного огляду на підставі ст. 338 МК України та зазначено про необхідність присутності декларанта відповідно до ч. 2 ст. 249 МК України для відбору проб та зразків товару. 11.01.2024 Львівською митницею під час виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів витребувано від декларанта додаткові документи та/або відомості, які підтверджують задекларований код товару згiдно з УКТ ЗЕД: - відповідно до інформації з електронного інвойсу та інших товаро-супровідних документів, виробником товару розчинник універсальний KRON-1значиться фірма LTC TRADE Sp. z o.o.. Однак згідно з інформацією з відкритих джерел (мережі Інтернет), дана фірма не є виробником, а є торгівельною фірмою. У зв`язку із зазначеним, просимо надати: відомості про виробника та країну виробництва товару розчинник універсальний KRON-1; - достовірну інформацію виробника: про хімічний склад товару розчинник універсальний KRON-1; про область використання товару розчинник універсальний KRON-1; про спосіб застосування товару розчинник універсальний KRON-1. - документу загрузки (зазначеного у гр.24 залізничної накладної (накладної УМВС) від 19.12.2023 №02057); договору №21/07/2023 від 21.07.2023 (зазначеного у гр.25 залізничної накладної (накладної УМВС) від 19.12.2023 №02057); Інформацію щодо стосунку/відносин фірми LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o.(гр.3 залізничної накладної (накладної УМВС) від 19.12.2023 №02057) до отримувача товару розчинник універсальний KRON-1. 12.01.2024 Львівською митницею додатково витребувано: достовірну інформацію виробника про хімічний склад товару розчинник універсальний KRON-1; достовірну інформацію виробника про область використання товару розчинник універсальний KRON-1; достовірну інформацію виробника про спосіб застосування товару розчинник універсальний KRON-1; інформацію споживача про призначення та подальше використання товару розчинник універсальний KRON-1 (з підтверджуючими документами). 15.01.2024 декларантом надано Львівській митниці відповідь № 1501/1 (т. 1 а.с. 71), відповідно до якої надано: - лист роз`яснення 15/2024-1 від 15.01.2024 (т. 1 а.с. 72), що за наданою LTC TRADE Sp. z o.o інформацією саме LTC TRADE Sp. z o.o.. є виробником товару розчинник універсальний KRON-1, виробництво здійснюється на терміналі INBAB Terminal, який відповідає всім необхідним вимогам, включаючи ліцензію на виробництво. Виробництво здійснюється за Договором про наданням послуг між INBAB Terminal та LTC TRADE Sp. z o.o, копію договору від 06.06.2023 про використання виробничих потужностей також надано Львівській митниці. - Паспорт продукту (сертифікат якості) від 15.12.2023 з детальною інформацією про хімічний склад спірного товару (т. 1 а.с. 81). - лист від 17.11.2023 про область (сферу) використання спірного товару (т. 1 а.с. 82). - повторно надано гарантійний лист від 18.12.2023, де детально розписано область застосування спірного товару, а також додатково надано лист-роз`яснення від 11.01.2024 №11/2024-1 та технічні умови ТУ У 20.3-32049885-005:2017 від 02.07.2017 зі змінами разом із Актом приймання-передачі права користування технічними умовами від 17.07.2023, а також документи про переробку давальницької сировини розчинник універсальний KRON-1» в Екстрагент промисловий B2B (договір про переробку давальницької сировини від 01.07.2023 № 01.07/23, накладна про передачу готової продукції №15 від 26.12.2023, звіт про перероблену сировину № 89 від 26.12.2023, накладна про передачу готової продукції №16 від 25.12.2023, звіт про перероблену сировину №88 від 25.12.2023, видаткова накладна (у переробку) №16 від 21.12.2023); - надано копію документу інформація загрузки зазначеного у гр. 24 залізничної накладної; - повторно надано інвойс №1030L-1 від 18.12.2023, який виставлено LEKI TRADE COMPANY s.r.o на адресу продавця за контрактом Tatranaftachem, s.r.o, з якого вбачається, що TRAIDE COMPANY s.r.o. продає товар розчинник універсальний KRON-1, виробництва компанії LTC TRADE Sp. z o.o.., компанії Tatranaftachem, s. r. о, а отримувачем товару є українська компанія ТОВ «Ютекснафтогаз». У межах даної торгової операції ТОВ «Ютекснафтогаз» має договірні відносини з Tatranaftachem, s. r. о, а Tatranaftachem, s. r. о має договірні правовідносини з TRAIDE COMPANY s.r.o.. За результатами експертного дослідження відібраних зразків спірного партії товару розчинник універсальний KRON-1, Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби сформовано висновок від 05.01.2024 № 142000-3104-0005, відповідно до якого за результатами проведених досліджень проба, яка надійшла на дослідження у вигляді прозорої безбарвної рухливої рідини без механічних забруднень, зі специфічним запахом, виявлено метил-трет-бутиловий етер 38,29 мас % (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 31,01 мас %, трет-амілметиловий етер 1,02 мас %, ізобутанол 0,69 мас %, ароматичні вуглеводні (бензол 0,47 мас%, толуол 0,33 мас%, ізомери ксилолу 0,06 мас%), неароматичні вуглеводні С3-С9. У цьому ж висновку зазначено, що область використання та спосіб застосування визначається згідно достовірної інформації від фірми виробника. Львівською митницею прийняте рішення від 16.01.2024 № КТ-UA209000-0006-2024, яким змінено опис товару, а саме: область використання та спосіб застосування, та код товару на 3811190000 та винесено картку відмови у митному оформленні від 16.01.2024 № UA209120/2024/000022. З урахуванням рішення про зміну коду товару 07.02.2024 позивачем було подано до митного оформлення ЕМД № 24UA903050002758U3, за якою, позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема товар №1 продукт з комерційною назвою розчинник універсальний KRON-1 -114660 кг. Продукт у вигляді прозорої безбарвної рухливої рідини без механічних забруднень, із специфічним запахом, містить: компонент що переважає за масою), метанол 31,01 мас.%, метил-трет-бутиловий етер 38,29 мас.% (в основі як трет-амілметиловий етер 1,02мас.%, ізо-бутанол 0,69 мас.%, ароматичні вуглеводні (бензол 0.47 мас.%, толуол 0,33 мас.%, ізомери ксилолу 0,06 мас.%), неароматичні вуглеводні С5-С9. Містить у своєму складі кисневмісні компоненти (ациклічні моноспирти (метанол, ізобутанол), метил-трет-бутиловий етер, трет-амілметиловий етер) та ароматичний вуглеводень (толуол, ксилоли) які відповідно до додаткових джерел, є сполуками які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках коригують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину. За визначеним хімічним складом товар не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним. Використовується як сировина для виробництва Екстрагенту промисловогоB2B, згідно ТУ У 20.3-32049885-005:2017 наркотичні засоби, психотропних речовини і прекурсори що підлягають контролю згідно ПКМУ 770, в розчиннику відсутні. Країна виробництва PL на умовах поставки DAP UA Пункт пропуску Павлове-Матовце. Разом із копіями супровідних документів для підтвердження заявленої митної вартості та її методу, заявником за переліком визначеним у графі 44, надано зокрема: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 15.12.2023; сертифікат якості (Certificate of quality) паспорт якості №251223/4 від 25.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №1030L-1 від 18.12.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №5 від 06.11.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №5.1 від 18.12.2023; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №02057 від 19.12.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) №5.1 від 18.12.2023; рішення про визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕД№КТ-UA209000-0006-2024 від 16.01.2024; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3104-0005 від 05.01.2024; платіжна інструкція в іноземній валюті №57 від 14.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №07/27-BN від 27.07.2023; специфікація №5 від 06.11.2023 з додатковою угодою №2 від 10.12.2023; гарантійний лист виробника б/н від 18.12.2023; лист виробника б/н від 17.11.2023; технічні умови ТУ У 20.3-32049885-005:2017 від 02.07.2017 зі змінами; реєстраційна картка продукту від 15.01.2024; митна декларація країни відправлення №23SK5361EX31574301. Митну вартість декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості за ціною договору. Проте, Енергетичною митницею за результатом розгляду всіх наданих документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1, яким вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості та картку відмови у митному оформленні від 08.02.2024 №UA903050/2024/000150. Суди також зазначили, що відповідно до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 05.01.2024 №142000-3104-0005 за результатами проведених досліджень проба, яка надійшла на дослідження у вигляді прозорої безбарвної рухливої рідини без механічних забруднень, зі специфічним запахом, виявлено метил-трет-бутиловий етер 38,29 мас% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 31,01 мас%, трет-амілметиловий етер 1,02 мас%, ізобутанол 0,69 мас%, ароматичні вуглеводні (бензол 0,47 мас%, толуол 0,33 мас%, ізомери ксилолу 0,06 мас%), неароматичні вуглеводні С3-С9. За визначеним хімічним складом надана на дослідження проба не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним сумішевим. У той же час досліджена проба містить у своєму складі кисневмісні компоненти (ацикліні моноспирти (метанол, ізо-бутанол), метил-трет-бутиловий етер, трет-амілметиловий етер) та ароматичний вуглеводень (толуол, ксилол), які відповідно до додаткових джерел, є сполуками, які можуть використовуватись у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках, корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину. Область використання та спосіб застосування визначається згідно достовірної інформації від фірми виробника. Суди попередніх інстанцій також встановили, що позивач звернувся до виробника спірного розчинника за додатковими відомостями щодо можливості використання спірного товару за призначенням, на яке вказує Львівська митниця, а саме у якості антидетонаційної добавки. Листом від 12.02.2024 виробником спірного товару зазначено, що у складі розчинника КРОН-1 міститься до 27% парафінових та ізопарафінових вуглеводнів, які за своїми характеристикам мають найменшу антидетонаційну стійкість серед всіх класів вуглеводнів і не придатні для використання у якості антирозширювачів. В той же час парафінові та ізопарафінові вуглеводні широко використовуються у Європі у якості безпечного розчинника через низький вміст ароматичних вуглеводнів. Область використання спірного розчинника: для видалення бітумних фарб, бітумних речовин, а також для очищення різного роду поверхонь. Компонент інших органічних розчинників. Для професійного та промислового використання. Відповідно до Технологічної картки спірний розчинник Крон-1 (розділ VI) призначений як продукт, що використовується як охолоджувально-мастильний матеріал у процесі видобутку природного газу, розчинник для миття забруднених поверхонь, у тому числі важкорозчинних компонентів вуглеводневого походження, а також як сировина для виробництва інших розчинників/розріджувачів, а також знежирення та миття поверхонь, забруднених дуже сильно розчинними хімічними речовинами, включаючи похідні нафти, чищення дуже забруднених інструментів, баків, елементів тощо (чому сприяє додавання толуолу) . Позивач не погодившись із прийнятим рішенням про зміну коду товару та рішенням про коригування митної вартості звернувся до суду. Щодо рішення про визначення коду товару. Так, частиною 1 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Частиною 2 статті 1 МК України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 МК України встановлено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (пункт 29 частини 1 статті 4 МК України). Відповідно до частини 5 статті 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Згідно з частиною 1 статті 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Також, згідно з положеннями статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до статті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Нормами статті 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД. Згідно з положеннями статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень, УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу. Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX (який набрав чинності з 1 січня 2023 року) митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила: (a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості; (b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше. Таким чином, за загальним правилом для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Саме на етапі визначення для товару коду УКТ ЗЕД враховується максимально повно опис, характеристики та властивості товару, які є істотними для певного коду УКТ ЗЕД та ідентифікують його на подальших етапах митних процедур. В контексті з наведеним судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.2023 до митного оформлення за ЕМД № 23UA209120030792U9 було заявлено товар №1 «Розчинник складний органічний для видалення фарб, бітумних речовин, а також очищення різного виду поверхонь, розчинник універсальний KRON-1» - 114660 кг. Являє собою однорідну прозору безбарвну рідину із (метанол (31,2+- 0,03) мас.% ізо-бутанол (0,95+-0,01) мас.%), специфічним запахом, містить: ациклічні моноспирти етери (метил-трет-бутиловий ефір (37,32+-0,02) мас.%, третамілметиловий ефір (1,45+-0,25) мас.%) неароматичні вуглеводні С5-С8, ароматичні вуглеводні С7-С9 (1,21+-0,00). Використовується як сировина для виробництва Екстрагенту промислового «Matracorr B2B», згідно ТУ У 20.3- 32049885-005:2017 наркотичні засоби, психотропних речовини і прекурсори що підлягають контролю згідно ПКМУ 770, в розчиннику відсутні. Країна виробництва PL» за кодом згідно УКТЗЕД 3814 00 90

90. Для підтвердження характеристик поставленого товару, постачальником надано сертифікат якості (паспорт товару) від 15.12.2023, складений виробником спірного товаруTRADE Spolka z o.o. Виробником зазначено, що класифікаційним кодом товару є 3814 00 90 99 (т. 1 а.с. 81). При цьому, апеляційний суд зауважив, що у наданій позивачем до митного органу МД № 23UA209120030792U9 ( т. 1 а.с. 65) містяться ряд невідповідностей. Зокрема, позивач у вказаній декларації визнається як особа, що відповідальна за фінансове врегулювання, тоді як вантажоодержувачем продукції - розчинник універсальний «KRON-1», а також платником товару загальною масою 114,66 т зазначено ТОВ «Краснокутський Ашбуд», яке за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована за юридичною адресою, яка є спільною з юридичною адресою товариства позивача. Крім того, як правильно акцентував увагу апеляційний суд про вказану кількість продукції також вказується і у рішенні суду першої інстанції, де зазначено, що відповідно до платіжної інструкції від 14.12.2023 № 57 позивачем сплачено 102 000 євро за 114,66 т товару (по 850 євро за 1 т) (т. 1 а.с. 57) відповідно до виставленої проформи-інвойсу (т. 1 а.с. 56), відвантажено 114,66 т товару, що підтверджується рахунком-фактурою від 18.12.2023 № 5.1, з огляду на що, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що загальна вартість поставленої партії товару складає 97 461,00 євро та зазначається про код товару згідно УКТЗЕД 3814 00 90 00 (т. 1 а.с. 58). Більш того, матеріали справи містять копії документів на польській мові, котрі не перекладені у встановленому порядку, зміст вказаних документів підтверджується листами ТОВ «Ютескнафтогаз», в яких інформується про компанію виробника спірного товару LTC TRADE Spolka z o.o., а також додається неперекладений на українську мову паспорт продукту від 15.12.2023 (т. 1 а.с. 81), стосовно хімічних складових SOLVENT complex KRON-1 код товару УКТЗЕД 3814 00 90 99 (т. 1 а.с. 73-82). Суд апеляційної інстанції також вірно звернув увагу, що окремий документ від 18.12.2023 (т. 1 а.с. 61), офіційно не перекладений, містить інформацію про LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o., та відправку продукції загальною вартістю 95167,80 Євро та вагою 114,66 т товару. З письмових пояснень, які були надані позивачем у митні органи вбачається, що вказане підприємство визначається позивачем як офіційний продавець завезеного товару - SOLVENT complex KRON-1. У вказаному документі зазначено код товару УКР ЗЕД 3814 00 90

00. Апеляційний суд правомірно критично оцінив долучений переклад документів, котрі долучались на стадії розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки по-перше, такі не були офіційно завіреними, а відтак не могли бути предметом оцінки у митних органів на стадії подання електронної митної декларації (т. 2 а.с. 125-137), по-друге, при здійсненні перекладу був змінений код SOLVENT complex KRON-1, а саме: код товару УКТЗЕД 3814 00 90 99 (т. 1 а.с. 81, т. 2 а.с. т. 2 а.с. 170), перекладений та змінений на код товару УКТ ЗЕД 3814 00 90 00 (т. 2 а.с. 169). Більш того, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем не надано належних пояснень відносно того, що загальна вартість поставленої партії товару складає 97 461,00 Євро та вагою 114,66 т товару, а також відправку продукції від LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o., загальною вартістю 95 167, 80 Євро та вагою 114,66 т товару. Позивачем було надано лише лист роз`яснення № 15/2024-1 від 15.01.2024 (т. 1 а.с. 72), що за наданою LTC TRADE Sp. z o.o інформацією саме LTC TRADE Sp. z o.o.. є виробником товару розчинник універсальний KRON-1, виробництво здійснюється на терміналі INBAB Terminal, який відповідає всім необхідним вимогам, включаючи ліцензію на виробництво. Виробництво здійснюється за Договором про наданням послуг між INBAB Terminal та LTC TRADE Sp. z o.o, копію договору від 06.06.2023 про використання виробничих потужностей також надано Львівській митниці, а подальше розповсюдження та продаж вказаної продукції здійснюється LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o. Однак, жодних офіційних документів з цього приводу матеріали справи не містять, а долучені позивачем документи підтверджують про переробку давальницької сировини - розчинник універсальний KRON-1 в Екстрагент промисловий B2B на підставі долучених документів (договір про переробку давальницької сировини від 01.07.2023 №01.07/23, накладна про передачу готової продукції №15 від 26.12.2023, звіт про перероблену сировину №89 від 26.12.2023, накладна про передачу готової продукції №16 від 25.12.2023, звіт про перероблену сировину №88 від 25.12.2023, видаткова накладна (у переробку) №16 від 21.12.2023). Суди апеляційної інстанції вірно зауважив, що долучений до матеріалів справи Акт приймання -передачі права користування технічними умовами від 17.07.2023 (т. 1 а.с. 86) підтверджує те, що ТОВ «Дипика» на підставі договору про спільну діяльність від 18.04.2023 за №18-04С, отримує право на використання інтелектуальної власності у вигляді Технічних умов: ТУ У 20.3-32049885-005:2017 Екстрагент промисловий «Matracorr B2B». Вказана юридична особа - ТОВ «Дипика» за даними Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована за юридичною адресою, яка є спільною з юридичною адресою товариства позивача. Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затвердженого Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (даліПорядок №631). Відповідно до п. 4.5 розділу IV Порядку №631 при здійсненні митного оформлення виконується, зокрема, такі митні формальності: Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД здійснюється шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками). В рамках здійснення митного контролю за митним оформленням товару. Його класифікації відповідно до УКТ ЗЕД та контролю за справлянням митних платежів було здійснено відбір зразків товарів. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника. Відповідно до ч. 1, 2, 8 ст. 357 МК України взяті проби (зразки) товарів під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття у строк, що не перевищує трьох календарних днів після їх взяття, надсилаються поштою або доставляються посадовою особою митного органу до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи). Дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. За результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються: 1) місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи); 2) ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза);3) запитання, поставлені перед експертом; 4) об`єкти дослідження (аналізу, експертизи); 5) матеріали і документи, надані експерту; 6) зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення; 7) оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування. Відповідно до ч. 3, 11, 12, 13 ст. 257 МК України призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи). У разі недостатньої ясності та повноти висновку експерта може бути призначено додаткове дослідження (аналіз, експертиза), яке доручається тому самому або іншому експертові. У разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту. Додаткові та повторні дослідження (аналізи, експертизи) призначаються на загальних підставах. Апеляційний суд також зазначив, що для встановлення характеристик товару, визначальних для класифікації товару, відбиралися зразки (проби) для проведення лабораторних досліджень. Дослідження проводилися в Управлінні експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби (висновок від 05.01.2024 №142000-3104-0005). Відповідно до висновку: «За результатами проведених досліджень проба, яка надійшла на дослідження у вигляді прозорої безбарвної рухливої рідини без механічних забруднень, зі специфічним запахом, виявлено метил-трет-бутиловий етер 38,29 мас.% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 31,01 мас.%, третамілметиловий етер 1,02 мас.%, ізобутанол 0,69 мас.%, ароматичні вуглеводні (бензол 0,47 мас.%, толуол 0,33 мас.%, ізомери ксилолу 0,06 мас.%), неароматичні вуглеводні С5-С9 Відтак, відповідно до проведених лабораторних досліджень, товар є сумішю органічних летких сполук, серед яких кисневмісні компоненти (ацикліні моноспирти (метанол, ізо-бутанол), метил-трет-бутиловий етер, трет-амілметиловий етер) та ароматичний вуглеводень (толуол, ксилоли) можуть використовуватися у бензинах моторних в якості компонентів, що підвищують октанове число (антидетонаторів) та становлять понад 70 мас.%, з огляду на що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що Львівською митницею правильно зазначено, що товар «розчинник універсальний KRON-1» повинен класифікуватися за кодом 3811 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. Якщо розглядати можливість класифікації даного товару в межах товарної позиції 3814, то в цій товарній позиції повинні класифікуватися розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені. Враховуючи вищевикладене, відділом класифікації товарів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці було прийнято рішення щодо визначення коду товарів від 16.01.2024 №КТUA209000-0006-2024, згідно з яким товар «розчинник універсальний KRON-1» класифікований за кодом 3811190000 згідно з УКТ ЗЕД як «Продукт з комерційною назвою «розчинник універсальний KRON-1» у вигляді прозорої безбарвної рухливої рідини без механічних забруднень, зі специфічним запахом, містить: метил-третбутиловий етер 38,29 мас.% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 31,01 мас.%, трет-амілметиловий етер 1,02 мас.%, ізобутанол 0,69 мас.%, ароматичні вуглеводні (бензол 0,47 мас.%, толуол 0,33 мас.%, ізомери ксилолу 0,06 мас.%), неароматичні вуглеводні С5-С9. Містить у своєму складі кисневмісні компоненти (ациклічні моноспирти (метанол, ізо-бутанол), метил-трет-бутиловий етер, трет-амілметиловий етер) та ароматичний вуглеводень (толуол, ксилоли), які відповідно до додаткових джерел, є сполуками, які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину. За визначеним хімічним складом товар не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним сумішевим.». Більш того, апеляційний суд правильно акцентував увагу на тому, що наявні у матеріалах справи документи не дають можливості встановити інформацію про факт походження товару SOLVENT complex KRON-1, з визначеним кодом товару згідно УКТЗЕД 3814 00 90 99, а представлені документи не місять чіткого та однозначного трактування щодо відправника товару, місця навантаження та розвантаження товару, поміщення вказаного товару у цистерни та наявність господарських угод щодо права користування транспортними цистернами. Неможливість встановити єдиний цикл від місця завантаження товару, оскільки первинні документи вказують про використання транспортного шляху територіями трьох європейських країн Республіки Польща, Словацької Республіки та Чехії, а також отримувача вантажу, оскільки статус отримувача вантажу позивачем згадується лише в контексті угоди (зовнішньоекономічного контракту (договору поставки) від 27.07.2023 № 07/27-BN, укладеного між ТОВ «Ютекснафтогаз» (Покупець) та Tatranaftachem, s.r.o, Словаччина (Постачальник). Тоді як, в первинних документах отримувачем товару значиться ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд». Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов в цій частині правильного висновку про правомірність прийняття Львівською митницею рішення про визначення коду товару від 16.01.2024 №КТ-UA209000-0006-2024. У касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що і слугувало підставою для відкриття касаційного провадження, не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.07.2021 у справі №520/6886/19, від 16.12.2024 у справі №160/24963/23 і від 31.01.2018 у справі №804/5227/17. Однак, Суд вважає безпідставними посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду у вказаних справах, зважаючи на їх нерелевантність до обставин даної справи. При цьому, у постанові від 28.07.2021 у справі № 520/6886/19 Верховний Суд зазначив, що основним спірним питанням для визначення коду товару за УКТЗЕД є можлива сфера використання такого товару, яка буде визначатися суб`єктом владних повноважень в кожному окремому випадку під час митного оформлення товарів, отже правовий висновок щодо вирішення спірних питань класифікації товарів за кодом 3814009090 та кодом 3811900000, сформований Верховним Судом у вказаній справі згідно її фактичних обставин не може бути застосований до інших спірних правовідносин. Більш того, у справі №520/6886/19 так і у справі № 804/5227/17 спірні відносини виникли на підставі іншого нормативно-правового регулювання, оскільки з 1 січня 2023 року набрав чинності новий Закон України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-IX. Відносно неврахування висновків Верховного Суду від 16.12.2024 у справі №160/24963/23, то Суд зауважує на нерелевантності таких висновків до даної справи, оскільки у справі № 160/24963/23 Верховний Суд констатував, що як з`ясовано судами, в порушення вимог Порядку № 650 після подання декларантом митної декларації митний орган не витребував у нього додаткових документів для перевірки правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД. У цій же справі, митним органом направлялось декларанту повідомлення від 11.01.2024 та від 12.01.2024 про надання додаткових документів щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією, які підтверджують правильність декларування товару згідно УКТЗЕД (т. 1 а.с. 69-70). Скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, його обґрунтованості та порушив вимоги статті 356 Митного кодексу України, не перевірив взагалі правомірності відбору проб та зразків спірного товару, а також вимоги Додатку 1 до Порядку № 650 в частині обґрунтування зміни коду товару, однак такі доводи скаржника є безпідставними, зважаючи на те, що вони не були підставами звернення до суду з адміністративним позовом до суду першої інстанції. Крім того, такі доводи позивачем також не згадувались і у відзиві на апеляційну скаргу. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права, які не є чинними на момент спірних правовідносин, а саме посилався на Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256, в той час як на момент виникнення спірних правовідносин діяв новий Закон України «Про Митний тариф» від 19.10.2022 ,№ 2697-IX та розроблені до нього Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543, то судова колегія Верховного Суду вважає вказані доводи безпідставними, оскільки по-перше, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції апеляційний суд застосовував новий Закон України «Про Митний тариф» від 19.10.2022 ,№ 2697-IX, по-друге, Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення були і є чинними. Враховуючи викладене, касаційна скарга в частині перегляду постанови суду апеляційної інстанції щодо правомірності прийняття Львівською митницею рішення про визначення коду товару не підлягає задоволенню. Щодо рішення про коригування митної вартості товару, то судова колегія Верховного Суду вважає висновок суду апеляційної інстанції про правомірність рішення про коригування митної вартості товарів передчасним з огляду на наступне. Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Частиною 1 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з частинами 1 та 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частин 11 та 12 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. Проаналізувавши зазначені вище норми, Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, наявності розбіжностей у поданих декларантом документів та інше. Водночас, відповідно до статті 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Суд зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту. Перевіряючи правильність висновків суду апеляційної інстанції в частині правомірності прийняття Енергетичною митницею рішення про коригування митної вартості товару, Верховний Суд звертає увагу на те, що апеляційний суд вважаючи таке рішення правомірним також виходив з того, що надані декларантом документи, у тому числі для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності. Разом з тим, наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджені Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до яких містяться правила заповнення Графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості». Так, у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Однак, апеляційним судом не було надано оцінку підставам прийняття Енергетично митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1, не досліджено пункт 33 Графи такого рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості за резервним методом, а також не досліджено правомірності проведення митним органом консультацій з декларантом. Крім того, апеляційним судом також не досліджено причини, через які не може бути застосовано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору, заявлений декларантом. Судом апеляційної інстанції, в порушення принципу офіційного з`ясування обставин у справі, також не надано оцінку доводам позивача, які викладались, як у позовній заяві, так і у відзиві на апеляційну скаргу, про невідповідність рішення про коригування митної вартості товарів вимогам митного законодавства, зокрема, вимогам пунктів 2-4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України та Правилам заповнення Рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №

598. Більш того, зміст рішення Енергетично митницею про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1 взагалі не містить Графи 33 (т. 1 а.с. 179-180). За таких обставин, касаційний суд, вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними в частині правомірності прийняття рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо доводів касаційної скарги про оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, то Суд виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 7 статті 139 КАС України). Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 3 статті 143 КАС України). Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу передбачені нормою статті 134 КАС України, відповідно до положень якої з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відтак, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та з метою їх відшкодування учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) та докази, що реально підтверджує заявлений розмір витрат на адвоката. Процесуальним законодавством також передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (частина 5 статті 134 КАС України). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Стосовно питання критеріїв Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ці критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування не відповідності заявлених витрат цим критеріям. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Такий висновок неодноразово робив Верховний Суд, зокрема, але не виключно, у постановах від 17.09.2019 (справа №810/3806/18), від 23.04.2021 (справа №521/15516/19), від 21.06.2022 (справа № 826/11302/18). Як вже було зазначено вище, скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 апеляційні скарги Енергетичної митниці, Львівської митниці задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 380/4400/24 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтоназ» до Енергетичної митниці, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено, як наслідок відсутні фактичні та правові підстави для стягнення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів у справі. Разом з тим, зважаючи на те, що за результатами касаційного перегляду постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, скасовано в частині правомірності прийняття рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 також підлягає скасуванню в частині перегляду додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці із направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Як встановлено частиною 1 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (у редакції, після набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущено судом апеляційної інстанції, а відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині правомірності прийняття рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1. На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» задовольнити частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/4400/24 скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA903000/2024/000013/1. Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/4400/24 залишити без змін. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/4400/24 скасувати в частині перегляду додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці. Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/4400/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.А. Васильєва Cудді Л.І. Бившева В.П. Юрченко