Ухвала КАС ВС № 140/8896/24

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ справа №140/8896/24 адміністративне провадження №К/990/24141/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №140/8896/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати старшому лейтенанту ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок за періоди з 06 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року та з 01 липня 2023 року по 01 червня 2024 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення за періоди з 06 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року та з 01 липня 2023 року по 01 червня 2024 року. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року, відмовлено у задоволені позову. Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 19 березня, 20 квітня та 19 травня 2026 року касаційні скарги ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала. 26 травня 2026 року позивач вчетверте звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Загороднюка А. Г. з 15 по 19 червня 2026 року (наказ від 12 червня 2026 року №1975/0/6-26), питання про відкриття провадження за касаційною скаргою вирішується після виходу судді з відпустки. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлене 05 лютого 2026 року у порядку письмового провадження, а скаржник звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 26 травня 2026 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що позивач уже звертався з касаційною скаргою, проте її було повторно повернуто ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року. Водночас зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Крім того додає, що з 26 лютого 2022 року і по сьогодні (26 травня 2026 року) продовжує проходити військову службу у Збройних Силах України, що практично позбавляє можливості спланувати/дотриматись чітких строків у будь-яких особистих справах, наприклад, як якісна підготовка і подання касаційної скарги та рівень грошового забезпечення не дає змоги звернутися за правничою допомогою до приватних адвокатів. Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більше за відсутності поважних причин. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Крім того, Верховний Суд виходить з того, що сам по собі факт запровадження воєнного стану, як і пов`язані з ним обставини, не звільняє учасника справи від обов`язку дотримання процесуальних строків та вимог процесуального закону. Для визнання таких причин поважними особа повинна навести конкретні обставини, які об`єктивно унеможливили своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії, а також підтвердити існування прямого причинного зв`язку між зазначеними обставинами та пропуском процесуального строку. Водночас скаржником не наведено належних обґрунтувань та не надано жодних доказів того, яким саме чином оголошення повітряних тривог, перебої в електропостачанні чи інші обставини, пов`язані з правовим режимом воєнного стану, об`єктивно перешкоджали поданню касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 330 КАС України, у межах установленого процесуального строку або упродовж значного періоду після повернення попередніх касаційних скарг. Водночас, Суд враховує, що попередні касаційні скарги були повернуті не з підстав неможливості їх подання чи несвоєчасного звернення до суду, а у зв`язку з невідповідністю вимогам процесуального закону щодо їх форми та змісту. За таких обставин наведені скаржником доводи не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для реалізації права на касаційне оскарження у спосіб та строки, визначені КАС України. Наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, та з огляду на ненадання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №140/8896/24. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №140/8896/24 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді Л. О. Єресько А. Г. Загороднюк