Ухвала КАС ВС № 240/17319/25

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ справа №240/17319/25 адміністративне провадження № К/990/26143/26 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 із розрахунку 100000 гривень на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення за період: з 10 жовтня 2023 року по 12 жовтня 2023 року; 13 жовтня 2023 року по 25 жовтня 2023 року; 24 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року; 30 листопада 2023 року по 11 грудня 2023 року; 12 грудня 2023 року по 18 грудня 2023 року; 19 грудня 2023 року по 22 грудня 2023 року. -визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 із розрахунку 100000 гривень на місяць за час перебування у відпустці для лікування внаслідок отриманого тяжкого поранення (травми) пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 25 жовтня 2023 року по 23 листопада 2023 року; -стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь 241935,48 гривень додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 із розрахунку 100000 гривень на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення та за час перебування у відпустці для лікування внаслідок отриманого тяжкого поранення (травми) пов`язаного із захистом Батьківщини. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 10 жовтня 2023 року по 12 жовтня 2023 року, з 13 жовтня 2023 року по 25 жовтня 2023 року, з 24 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року, з 30 листопада 2023 року по 11 грудня 2023 року, з 12 грудня 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 19 грудня 2023 року по 22 грудня 2023 року та перебування у відпустці за станом здоров`я з 25 жовтня 2023 року по 23 листопада 2023 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 10 жовтня 2023 року по 12 жовтня 2023 року, з 13 жовтня 2023 року по 25 жовтня 2023 року, з 24 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року, з 30 листопада 2023 року по 11 грудня 2023 року, з 12 грудня 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 19 грудня 2023 року по 22 грудня 2023 року та перебування у відпустці за станом здоров`я з 25 жовтня 2023 року по 23 листопада 2023 року. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду військова частина НОМЕР_1 звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року апеляційну військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. Ухвалою Сьомого адміністративного суду від 19 березня 2026 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено військової частини НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, повернуто скаржнику. 07 червня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року. У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у без руху суд апеляційної інстанції вказав відсутність документа про сплату судового збору. Станом на 01 квітня 2026 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом виконані не були, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, повернуто скаржнику. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Оскільки, скаржником не усунено недоліки визначені ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року та не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють виконання вимог ухвали суду, апеляційний суд дійшов висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогами статті 296 КАС України. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Верховний Суд зауважує, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, колегія суддів погоджується з апеляційним судом, що відповідач не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду вбачається, що станом на день постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані. Отже, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненаданням документу про сплату судового збору, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України. При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов