Постанова 4856 № 560/8714/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8714/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 22 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Національної гвардії України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національній гвардії України щодо не призначення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі 1/5 частини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та зобов`язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу у розмірі 1/5 частини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". 25 червня 2026 року представник позивачки подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити Головному управлінню Національної гвардії України до набрання судовим рішенням законної сили приймати рішення щодо розподілення між членами сім`ї загиблого ОСОБА_3 на користь дружини ОСОБА_4 , сина ОСОБА_5 , сина ОСОБА_6 , сина ОСОБА_7 1/5 частини одноразової грошової допомоги. В обґрунтування заяви вказує, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Головного управління Національної гвардії України з питань виплати ОГД від 08.12.2023 №393/168 розглянуті документи на виплату ОГД та призначена виплати у таких розмірах: дружині ОСОБА_4 1/5 частини в сумі 3 000 000 грн; синові ОСОБА_5 1/5 частини в сумі 3 000 000 грн; синові ОСОБА_6 1/5 частини в сумі 3 000 000 грн; синові ОСОБА_7 1/5 частини в сумі 3 000 000 грн. Щодо призначення частини ОГД батькові ОСОБА_3 ОСОБА_8 , відповідно до пункту 2 протоколу від 08.12.2023 р. №393/168 визначено рішення прийняти після надання відповідних документів. Тобто, 1/5 частина ОГД не призначалася, а залишалася депонованою на випадок, що батько ОСОБА_3 ОСОБА_8 реалізує своє право на подання заяви про виплату ОГД. Станом на 13.05.2026 батько ОСОБА_3 ОСОБА_8 заяву про виплату йому ОГД не подав, що підтверджується відповіддю військової частини НОМЕР_1 НГУ на адвокатський запит, а отже не реалізував надане йому законом право в трирічний строк звернутися за виплатою ОГД. Рішення щодо виплати матері ОСОБА_3 ОСОБА_9 не приймалося, на підставі її заяви про відмову від отримання ОГД. Стверджує, що подана позивачкою заява від 26.02.2026 №32087 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виплату їй, як законному представнику малолітньої дитини ОГД, подана в межах встановленого законом трьох річного строку для реалізації свого права на отримання ОГД. Оскільки батько ОСОБА_3 не звернувся із заявою про виплату йому ОГД протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права (з 01.03.2023) вважає, що непризначена та не виплачена 1/5 частина ОГД має бути призначена та виплачена позивачці, як законному представнику малолітнього ОСОБА_2 , оскільки вона реалізувала своє право в межах встановленого законом трьох річного строку для звернення за виплатою ОГД, і на відміну від інших грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. 26 травня 2026 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову. Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до частини 1ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно із частинами 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Згідно із частиною 4ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу. Суд, приймаючи рішення про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який можливо застосувати, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а також інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Тобто, з даної норми слідує, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням. Предметом спору у цій справі є протиправна бездіяльність Головного управління Національній гвардії України щодо не призначення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі 1/5 частини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". У своїй заяві про забезпечення позову позивач просила заборонити Головному управлінню Національної гвардії України приймати рішення щодо розподілення між членами сім`ї загиблого ОСОБА_3 1/5 частини одноразової грошової допомоги. Відповідно до п. 24 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначеній одержувачем виплати. Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами. За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили. Спір у справі №560/8714/26 виник у зв`язку з реалізацією права малолітньої дитини ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги та не стосується порядку виплати частини ОГД батькові загиблого ОСОБА_3 ОСОБА_8 . Тому як вірно зазначив суд першої інстанції заява подана поза межами предмету спору. Фактично, позивач в заяві про забезпечення позову просить суд визнати її право як законного представника малолітнього ОСОБА_2 на депоновану 1/5 частину ОГД, яка не була виплачена батькові загиблого ОСОБА_3 ОСОБА_8 . Виходячи з викладених позивачем обставин та наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволеннюї. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.