Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/2312/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 674/2312/25 Провадження № 33/820/457/26 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., захисника Гандзьошина М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Гандзьошина М.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 травня 2026, в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, на користь держави, в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Роз`яснено ОСОБА_1 порядок оскарження постанови суду та сплати штрафу у відповідності до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП. Згідно з постановою суду, 10.12.2025 о 12 год 35 хв на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці 235 км+500 м водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Kugo д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в КНП Дунаєвецька центральна районна лікарня, висновок лікаря №137 від 10.12.2025, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В поданій апеляційній скарзі захисник Гандзьошин М.В., в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. Вказує, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом у вказаний день, проте працівники поліції не проводили йому огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, хоча ОСОБА_1 на цьому наполягав. При проведенні огляду ОСОБА_1 лікарем, не було дотримано передбаченої законом процедури, адже лабораторне дослідження біологічного середовища на стан наркотичного сп`яніння, яке є обов`язковим, не проводилося, а відтак висновок медичного огляду №137 є недопустимим доказом. Більш того, сам висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів не містить самого висновку, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Звертає увагу, що під час огляду ОСОБА_1 було встановлено, що ознак сп`яніння у нього не виявлено, що підтверджується актом. Тому, на переконання сторони захисту, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , сам пособі, без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним доказом доведення його вини. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Гандзьошина М.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №536919 від 10.12.2025 слідує що, водій ОСОБА_1 10.12.2025 о 12 год 35 хв на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці 235 км+500 м керував транспортним засобом Ford Kugo д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився, у встановленому законом порядку, у лікаря-нарколога в КНП Дунаєвецька центральна районна лікарня, висновок №137 від 10.12.2025. Такми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на наступні докази: направлення на огляд ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що він направлявся до медичної установи КНП «Дунаєвецька центральна районна лікарня», у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук; висновок КНП «Дунаєвецька центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 137, складеного 10.12.2025 о 14 год 30 хв, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов медичне дослідження, проведене лікарем-наркологом ОСОБА_2 , яким виявлено в сечі ОСОБА_1 психоактивні речовини; письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він дійсно був зупинений працівниками поліції та на пропозицію пройти огляд на виявлення наркотичного чи іншого сп`яніння, проїхавши до Дунаєвецької лікарні, пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, з результатами якого не погодився, наполягав на проведенні лабораторного дослідження, як того вимагає наказ МОЗ від 16.05.2026, однак таке дослідження проведено не було; рапорт поліцейського взводу №2, роти № 1, БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, ДПП сержанта поліції Дениса Федоровича про те, що 10 грудня 2025 о 12 год 35 хв, під час несення служби в складі екіпажу «Сапфір - 802», спільно з сержантом поліції Поляковим А.С. під час контролю швидкісного режиму на ділянці автодороги Н-03 Житомир-Чернівці 235 км+500м, згідно зі ст. 35 частини 1 пункту 1, а саме за порушення п.п. 12.4 ПДР України, було зупинено транспортний засіб FORD KUGA, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп?яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та неприродна блідість. В подальшому водій ОСОБА_1 був доставлений до приміщення КНП Дунаївецької районної лікарні для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп?яніння. Тест позитивний, проте у висновку №137, від 10.12.2025, в графі де зазначається (тверезий або в стані сп?яніння), лікарем було зроблено запис, що у сечі виявлено психактивні речовини; відеозапис з місця події. Разом з цим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Відповідно до підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції У зв`язку з недотриманням підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України настає відповідальність за статтею 130 КУпАП Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 (далі по тексту - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту - Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до окремих положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У пункті 2 розділу І Інструкції зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно пункту 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. У пункті 7-8 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Обов`язковість лабораторних досліджень при проведенні освідування водія на стан наркотичного сп`яніння передбачено п. 10 Порядку, який регламентує, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції визначено, що використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Згідно пунктів 15,16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) видається на підставі акта медичного огляду. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції). Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився у медичному закладі - КНП "Дунаєвецька центральна районна лікарня". Із даних висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 137 від 10.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем і за результатами огляду, який було проведено за допомогою швидкого тесту, було встановлено наявність в сечі ОСОБА_1 психоактивних речовин. З наведеного слідує, що лікарем не було констатовано факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не вказано цього і у відповідній графі висновку, що виключає в діях ОСОБА_1 склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення. На відповідний адвокатський запит захисника Гандзьошина М.В., у листі №226 від 18.02.2026, КНП "Дунаєвецька центральна районна лікарня" було надіслано копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 137 від 10.12.2025 згідно з яким, в сечі ОСОБА_1 виявлено психоактивні речовини, ознак сп`яніння не виявлено. Крім того, в порушення вимог Інструкції та Порядку, у медичному закладі, не проводилося лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 , що є обов`язковою умовою при освідуванні водія на стан наркотичного сп`яніння, відповідно п. 7-8 розділу III Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведене дає підстави вважати неналежним доказом висновок лікаря №137 від 10 грудня 2025. Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування « поза розумним сумнівом » ( рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства » ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25). Протокол про адміністративне правопорушення, складений cтосовно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі. у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння було проведено з порушення вимог закону, апеляційний суд дійшов до висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження. Відповідно до вимог ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст. 294, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу захисника Гандзьошина М.В. задовольнити. Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 травня 2026 стосовно ОСОБА_1 - скасувати. Постановити нову, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша