Постанова 4818 № 635/6161/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 635/6161/24 Номер провадження 22-ц/818/896/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Люшні А.І., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Візіра О.В., представника заявниці адвоката Бойко К.Б., представників ОСОБА_1 адвокатів Кравець В. М., Щокіна М. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року по справі № 635/6161/24 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, - В С Т А Н О В И В: У червні 2024 року ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Заява мотивована тим, що вона та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали взаємні права та обов`язки у період з 01 лютого 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 - момент загибелі військовослужбовця. Вказала, що у них з ОСОБА_4 під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку вони разом виховували до моменту загибелі ОСОБА_4 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що діяв на момент загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , що було затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» Верховною Ради України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX», Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023 (продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб). Військовозобов`язаний ОСОБА_4 08 березня 2023 року на підставі Указу Президента України № 59/2023 від 06 лютого 2023 року призваний у Збройні Сили України по мобілізації начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_4 перебував на військовий службі у військовій частині НОМЕР_1 до моменту загибелі. ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Вказала, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_4 станом на дату смерті військовослужбовця - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування фізичної особи утриманні заявниці необхідне для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Просила: встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна під час виконання бойового завдання, у період з 01 лютого 2010 року по 10 жовтня 2023 року; встановити факт її перебування на утриманні ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, станом на дату смерті військовослужбовця - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено; встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, та жінки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, у період з 01 лютого 2010 року по 10 жовтня 2023 року; встановлено факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, станом на дату смерті військовослужбовця - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані заявницею письмові докази та показання свідків підтверджують факти її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків у період з 01 лютого 2010 року по 10 жовтня 2023 року, а також її перебування на його утриманні. Оскільки встановлення вказаних фактів породжує юридичні наслідки, їх підтвердження необхідне для отримання заявницею як членом сім`ї загиблого військовослужбовця грошової допомоги, суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_2 . На вказане рішення суду 07 лютого 2025 року особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 . Апеляційна скарга мотивована тим, що він є батьком ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Висновок суду про встановлення факту не відповідає фактичним обставинам справи. Рішенням суду від 09 листопада 2017 року було стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь заявниці на утримання дитини, а також рішенням суду від 17 грудня 2020 року було визначено місце проживання дитини разом із матір`ю. З 2014 року заявниця та ОСОБА_4 однією сім`єю не проживали, між ними склались неприязні стосунки. ОСОБА_2 неодноразово зверталась до поліції щодо поведінки ОСОБА_4 . ОСОБА_4 з осені 2019 року мав стосунки з іншою жінкою, з якою мав намір одружитись. ОСОБА_2 також проживала з іншим чоловіком. Грошове забезпечення ОСОБА_4 заявниця отримувала як законний представник його дочки. Станом на дату смерті ОСОБА_4 редакція ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачала права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги для цивільних дружин. 10 березня 2025 року від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило рішення суду - скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити. Вказало, що надані заявницею докази не підтверджують в повній мірі факт проживання однією сім`єю та перебування її на утриманні ОСОБА_4 . Крім того, наявний спір про право. 14 березня 2025 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначила, що факти стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дочки, визначення місця проживання дочки з нею, її звернень до поліції не спростовують факт їх проживання однією сім`єю. Надані нею письмові докази та показання свідків підтверджують факти, про встановлення яких вона просила у заяві. Надані апелянтом письмові пояснення свідків не є належними та допустимими доказами. 14 квітня 2025 року від апелянта ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких він підтримав доводи своєї апеляційної скарги, наголосив на тому, що його син ОСОБА_4 з осені 2019 року проживав спільно зі ОСОБА_6 , з якою мав намір одружитись. Докази спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 після 2014 року відсутні. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року змінено. Заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, та жінки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, у період з 01 лютого 2010 року по вересень 2014 року та з січня 2021 року по 10 жовтня 2023 року; в іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат. На вказану постанову суду у частині задоволення вимог ОСОБА_2 . 20 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду від 03 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2025 року в частині задоволених вимог заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, та жінки ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, у період з 01 лютого 2010 року по вересень 2014 року та з січня 2021 року по 10 жовтня 2023 року, розподілу судових витрат -скасовано та в цій частині передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 08 червня 2026 року від представника ОСОБА_2 адвоката Бойко К.Б. надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, мотивоване тим, що Верховний Суд у постанові від 03 вересня 2025 року у цій справі не навів недоліків щодо розгляду справи по суті, проте поставив під сумнів право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження, оскільки питання про його права, інтереси або обов`язки рішенням суду про встановлення факту не вирішувалось. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 червня 2026 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі як заінтересовану особу. Заслухавши суддю-доповідача, представників ОСОБА_1 адвокатів Кравець В. М. та Щокіна М. Л., які підтримали апеляційну скаргу, представника заявниці адвоката Бойко К.Б., яка проти скарги заперечувала, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявниця ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 59 том 1). Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 56 том 2). Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірваний 02 лютого 1994 року (а.с. 72 том 2). 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває дотепер. Згідно із записами військового квитка серія НОМЕР_3 від 25 березня 2023 року, військовозобов`язаний ОСОБА_4 08 березня 2023 року на підставі Указу Президента України № 59/2023 від 06 лютого 2023 року призваний у Збройні Сили України по мобілізації Начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 70-77 том 1). Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17 березня 2023 року № 76 ОСОБА_4 на посаді сержанту резерву був зарахований до особового складу (списків) ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до довідки від 07 серпня 2023 року № 3159, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , призваний по мобілізації, перебував на військовий службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 78 том 1). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув у віці 33 років в селі Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області, України, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 22 листопада 2023 року, актовий запис № 6998 (а.с. 69 том 1). З довідки від 11 січня 2024 року № 42/2, виданою ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 , вбачається, що загиблий солдат ОСОБА_4 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02 січня 2024 року № 2 (а.с. 79 том 1). У витязі з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 518 від 14 лютого 2024 року зазначено, що травма солдата ОСОБА_4 - «Вибухове руйнування тіла», тобто травма і причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 81 том 1). Указом Президента України № 827/2023 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов`язку постановлено нагородити орденом «За мужність» ІІІ ступеня ОСОБА_4 (посмертно) - солдата (а.с. 149-152 том 1). Відповідно до довідки від 20 лютого 2024 року № 862ВС, виданої ОСОБА_2 . Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації випливає, що ОСОБА_2 є матір`ю опікуном дитини до 14 років - ОСОБА_5 , яка має статус члена сім`ї загиблого військовослужбовця (а.с. 80 том 1). Рішенням від 19 лютого 2024 року № 18/24 Органом опіки та піклування Мереф`янської міської ради Харківської області надано ОСОБА_5 статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, в зв`язку з тим, що вона зазнала психологічного насильства внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (а.с. 82 том 1). 23 лютого 2024 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги члену сім`ї загиблого військовослужбовця до ІНФОРМАЦІЯ_5 і подала необхідний пакет документів для отримання виплати одноразової грошової допомоги, які підтверджують право заявниці, зокрема копії: паспорту громадянки України, свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про смерть, лікарського свідоцтва про смерть, довідки про реквізити, витягу про несудимість (а.с. 65-66 том 1). У заяві про виплату одноразової грошової допомоги від 23 лютого 2024 року ОСОБА_2 зазначила, що їй відомо про інших членів сім`ї загиблого: матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько ОСОБА_1 (відомості про батька загиблого невідомо). З витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16 серпня 2024 року № 179/168, затвердженого заступником Міністра оборони України 20 серпня 2024 року, вбачається, що розглянувши подані документи комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: батьку, матері та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 у розмірі частини 15 000 000,00 грн, в сумі 11 250 000,00 грн у рівних частках кожному (а.с. 75 том 2). На підтвердження своїх доводів щодо спільного проживання з померлим ОСОБА_4 заявниця надала акт депутата Мереф`янської міської ради від 05 квітня 2024 року ОСОБА_8 за формою Додатку № 2 до рішення ІХ сесії Мереф`янської міської ради від 05 травня 2017 року, який складено за участі двох свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 однією сім`єю з 2010 року по 2023 рік (а.с. 60 том 1). Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 16 грудня 2023 року № 2023/010301221, виданого Мереф`янською міською радою, ОСОБА_2 зареєстрована за місцем проживання за адресом: АДРЕСА_1 з 12 квітня 2016 року разом із дитиною ОСОБА_5 (а.с. 61-62 том 1). З характеристики учениці КЗ «Мереф`янський ліцей № 3» ОСОБА_5 вбачається, що батьки приділяли належну увагу вихованню дочки, разом систематично відвідували школу, брали участь у батьківських зборах, залучались до вирішення організаційних питань (а.с. 67 том 1). Крім того, заявницею надані цифрові копії документів з порталу «Дія» та фотокопії документів про освіту ОСОБА_4 , копію його трудової книжки, квитанції про придбання побутової техніки, свідоцтво про повірку лічильника на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 96-103, 107-115 том 1). Заявниця надала як докази також письмові пояснення свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с.104-107 том 1). Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили суду, що дійсно чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, та жінка ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали взаємні права та обов`язки у період з 01 лютого 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (момент загибелі військовослужбовця). Свідок ОСОБА_3 - мати загиблого, також підтвердила факт проживання однією сім`єю свого загиблого сина та заявниці без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, факт перебування фізичної особи на утриманні до моменту загибелі сина. Як докази заявниця також надала суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серія АГ № 605419 від 08 квітня 2014 року, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 10 червня 2014 року. Згідно відомостей пункту 7 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 10 червня 2014 року вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 провадив свою господарську діяльність у м. Мерефа (а.с. 89-93 том 1). Відповідно до заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 23 квітня 2022 року ОСОБА_4 останній звертався на ім`я уповноважених працівників АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129) і просив у заяві перерахувати пенсію на рахунок, який відкрито у ТВБВ 10020/0421 ОПЧ Мерефа (а.с. 88 том 1). Заявницею на підтвердження заявлених вимог також надана виписка по надходженням по картці/рахунку ( НОМЕР_5 ) від 28 травня 2024 року № 6FJBGEE8IHG1UR09 - АТ КБ «ПриватБанк», виписка по надходженням по картці/рахунку ( НОМЕР_6 ) від 27 травня 2024 року № НОМЕР_7 - АТ КБ «ПриватБанк». Згідно з вказаною випискою вбачається, що ОСОБА_2 отримувала грошові перекази від ОСОБА_4 за його життя та з боку Військової частини НОМЕР_1 у вигляді заробітної плати та грошового забезпечення після загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , зокрема перекази грошових коштів: від 16 листопада 2023 року у розмірі 21 529,78 грн, від 16 листопада 2023 у розмірі 59 077,78 грн, від 26 січня 2024 року у розмірі 32 258,06 грн, від 26 січня 2024 у розмірі 66 725,81 грн (а.с. 116-138 том 1). Відповідно до виписки по надходженням по картці/рахунку ( НОМЕР_6 ) від 27 травня 2024 року № DV72K9KOFEMEG4M0 ОСОБА_4 здійснив 28 грошових переказів за період з 01 січня 2023 року по час загибелі. Згідно з відомостями довідки форми ОК-5 від 28 квітня 2024 року ОСОБА_4 , довідки форми ОК-7 від 28 квітня 2024 року «Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» ОСОБА_4 дійсно отримував під час військової служби протягом воєнного стану додаткове грошове забезпечення у розмірі 100 000 грн (червень-жовтень 2023 року) відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (а.с. 83-86 том 1). Також ОСОБА_2 надані відомості довідки форми ОК-5, ОК-7 від 30 квітня 2024 року та 07 травня 2024 року, з яких вбачається наявність у неї доходів з 2010 по 2023 роки (а.с. 139-148 том 1). Відповідно до копій скріншотів з додатку «Viber» ОСОБА_3 - ОСОБА_4 від 09 вересня 2023 року, за один місяць до своєї загибелі під час здійснення заходів із захисту Батьківщини під час воєнного стану наказав членам своєї сім`ї, зокрема матері ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надіслати йому негайно номер рахунку для переказу грошових коштів для забезпечення останніх на випадок непередбачуваних обставин (а.с. 153-154 том 1). У судовому засіданні суду апеляційної інстанції мати загиблого ОСОБА_3 підтвердила, що син проживав однією сім`єю із заявницею. Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у справі № 635/5134/17 (а.с. 78-80 том 2): позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи з 11 вересня 2017 року до досягнення дитиною повноліття; вказано, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону і, що рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню. Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі № 635/8002/19 (а.с. 81-86 том 2): позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про визначення місця проживання дитини, задоволено повністю; визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , 25 вересня 2010 року, разом з її матір`ю - ОСОБА_2 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Харківського ВП ГУНП в Харківській області з заявами щодо вжиття профілактичних заходів до ОСОБА_4 (а.с. 87-102 том 2) З листа ІНФОРМАЦІЯ_9 на ім`я ОСОБА_1 від 10 січня 2025 року на його скаргу щодо виплати одноразової грошової допомоги вбачається, що отримані документи разом з оновленим висновком ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11 грудня 2024 року № 1286/ОГД та рішенням суду у справі № 635/6161/24 від 17 жовтня 2024 року направлені Департаменту соціального забезпечення МОУ для подання їх на розгляд Комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Після доведення до ІНФОРМАЦІЯ_9 копії протокольного рішення щодо виплати заявникам одноразової грошової допомоги буде повідомлено додатково через ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 69 том 2). Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21, провадження № 61-15630св23). У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Аналогічними критеріями керувалась Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, провадження № 11-150апп23. Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України). Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18). Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом». У справі, яка переглядається, заявниця просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі в редакції станом на час смерті військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 ) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Згідно частини 1 статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. У подальшому Законом України від 09 грудня 2023 року № 3515-IX, який набрав законної сили 29 березня 2024 року, до змісту ст. 16-1 вказаного Закону були внесені зміни, якими, зокрема, передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, на рівні закону з 29 березня 2024 року закріплено право жінки, з якою загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військового. Згідно висновку Верховного Суду, що сформульований у постанові від 05 лютого 2025 року №120/17960/23, за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, жінки, з якою загиблий військовослужбовець проживав однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі військовослужбовця з підстав, що заявниця не віднесена до осіб, визначених статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на дату смерті військовослужбовця, не відповідає змісту і меті закону. Отже, встановлення спірного факту має юридичне значення для ОСОБА_2 . Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту ОСОБА_2 посилалась на обставини проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна під час виконання бойового завдання, без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, у період з 01 лютого 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (момент загибелі військовослужбовця). Разом з тим, при оцінці наданих заявницею доказів колегія суддів виходить з наступного. Нормами СК України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки. Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц. У матеріалах справи наявні докази, з яких вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до вересня 2014 року жили однією сім`єю, а потім почали відбуватися постійні сварки та конфлікти, внаслідок чого ОСОБА_2 зверталась до органів поліції, а з ОСОБА_4 проводились профілактичні бесіди. Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у справі №635/5134/17 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 2000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи з 11 вересня 2017 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.78-80 том 2). Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі №635/8002/19 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю - ОСОБА_2 за місцем її проживання (а.с.81-86 том 2). При розгляді вказаної справи ОСОБА_2 посилалась на те, що на початку 2014 року внаслідок неврівноваженого характеру ОСОБА_4 вона припинила з ним фактичні шлюбні відносини та з дочкою переїхала за місцем реєстрації. Також в матеріалах справи наявні докази, що ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Харківського ВП ГУНП в Харківській області з заявами щодо вжиття профілактичних заходів до ОСОБА_4 , статус якого вона сама визначала як колишнього співмешканця (а.с. 87-92 том.2). Зі змісту зазначених судових рішень та повідомлень з органів поліції вбачається, що з вересня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 внаслідок постійних сварок та конфліктів тимчасово припинили сімейні стосунки. Разом з тим, матеріали справи містять докази, що підтверджують факт проживання заявниці однією сім`єю з ОСОБА_4 у період з 01 лютого 2010 року по вересень 2014 року. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі проти факту проживання свого сина ОСОБА_4 з ОСОБА_2 до 2014 року не заперечував. Також наявні у матеріалах справи докази, а саме: акт депутата щодо обстеження місця проживання, банківські виписки щодо здійснення грошових переказів, скриншоти листування, наявність у заявниці документів померлого, показання свідків, у своїй сукупності підтверджують факт проживання заявниці однією сім`єю у період з січня 2021 року по час загибелі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна. У судовому засіданні мати загиблого ОСОБА_3 підтвердила, що син проживав однією сім`єю із заявницею з 2010 року. У тому ж році у них народилась донька. Зазначила, що у сина був складний характер, тому між ним та дружиною часто виникали конфлікти. Вони іноді розходились, а потім знов починали жити разом. Останні роки до мобілізації сина вони із ОСОБА_2 жили однією сім`єю, виховували доньку. Після призиву на військову службу син опікувався родиною, постійно надсилав кошти. Після загибелі сина вона вважає заявницю найріднішою людиною, дружиною свого померлого сина. Також вказує, що весь час вона з сім`єю сина жила неподалік в одному невеликому містечку . Вказувала, що ОСОБА_1 - батько загиблого, покинув сім`ю у 1994 році. Після розлучення сина виховувала сама, батько сином не цікавився, допомоги не надавав, стосунки не підтримував, навіть на поховання не приїхав. Наразі апелянт ОСОБА_1 мешкає у Німеччині. Посилання ОСОБА_1 на те, що його син з осені 2019 року мав стосунки з іншою жінкою - ОСОБА_6 , з якою мав намір одружитись, колегією суддів не приймається, оскільки зазначене не підтверджено належними доказами. Сама ОСОБА_6 із будь-якими заявами щодо участі у цій справі до суду не зверталась, відомості про подання нею власного позову чи заяви в окремому провадженні відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують факт проживання заявниці ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_4 у період з 01 лютого 2010 року по вересень 2014 року та з січня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день загибелі ОСОБА_4 ). Доказів їх спільного проживання з вересня 2014 року по грудень 2020 рік матеріали справи не містять. Отже, рішення суду першої інстанції в частині вимог заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким частково задовольнити її заяву. В іншій частині (вимога про встановлення факту перебування на утриманні) рішення суду не переглядалось, адже в цій частині є чинною постанова Харківського апеляційного суду від 14 травня 2025 року. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 березня 2025 року про відкриття апеляційного провадження було зупинено дію рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року (а.с. 123 том 2). У зв`язку із скасуванням рішення його дія поновленню не підлягає. Згідно ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908,40 грн (а.с. 65 том 2). Оскільки його апеляційну скаргу задоволено частково, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 454,20 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року в частині вимог заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, та жінки ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково. Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область, Україна, та жінки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, у період з 01 лютого 2010 року по вересень 2014 року та з січня 2021 року по 10 жовтня 2023 року. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 20 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 22 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді А.І. Люшня В.Б. Яцина