Постанова КЦС ВС № 570/298/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ справа № 570/298/23 провадження № 61-4371св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Рівненського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у складі судді Гнатущенко Ю. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року в складі колегії суддів Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Плетньова В. О., ОСОБА_2 , у якому просила: - скасувати рішення приватного нотаріуса Плетньова В. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 липня 2021 року № 59052425, на підставі яких внесено запис про перехід права власності на об`єкти нерухомого майна до ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:05:022:0222 та садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - припинити право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:05:022:0222 та садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 вересня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу садового будинку. Згідно з пунктом 1 договору продавець відчужила та передала, а покупець придбала та прийняла належний продавцеві на праві приватної власності садовий будинок за номером АДРЕСА_1 загальною площею 95,7 кв. м., що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 56246861500:05:022:0222, яка буде відчужена одночасно із садовим будинком. 18 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики. З метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки. Згідно з пунктом 3.1 договору іпотеки предметом іпотеки є садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 95,7 кв. м, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності, та земельна ділянка, на якій розташований вказаний садовий будинок, з кадастровим номером 56246861500:05:022:0222, цільове призначення для індивідуального садівництва площею 0,0088 га. За заявою про державну реєстрацію прав власності від 01 липня 2021 року № 46523401, поданою ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Плетньовим В. О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59052425 від 01 липня 2021 року, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав № 1652746956246 на об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 56246861500:05:022:0222, внесено запис про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна до ОСОБА_2 (запис № 42776131), а також у розділі Державного реєстру прав № 1715669356246 на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , внесено запис про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна до ОСОБА_2 (запис № 42776084). На підставі наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2021 року № 4434/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О.» комісія у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 провела камеральну перевірку дотримання законодавства щодо проведення реєстраційних дій державним реєстратором - приватним нотаріусом Плетньовим В. О. Перевіркою встановлено, що відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, передбачених для відповідної реєстрації, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Законом, іншими законами України та цим Порядком. Заяву про державну реєстрацію права власності № 46523401 приватним нотаріусом Плетньовим В. О. зареєстровано 01 липня 2021 року, однак довідка про розрахунок заборгованості іпотекодавця видана ОСОБА_2 станом на 25 червня 2021 року, чим порушено вимоги підпункту 3 пункту 61 Порядку. Як убачається з акта за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Плетньова В. О. приватний нотаріус зобов`язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації прав з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки подані документи не відповідали вимогам, встановленим цим Законом. Отже, камеральною перевіркою встановлено та належним чином зафіксовано протиправність рішення приватного нотаріуса Плетньова В. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59052425 від 01 липня 2021 року, на підставі яких внесено запис про перехід права власності на належні позивачці об`єкти нерухомого майна до ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 56246861500:05:022:0222, та садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті встановлення протиправних дій приватного нотаріуса Плетньова В. О. при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59052425 від 01 липня 2021 року, на підставі наказу Міністерства юстиції України тимчасово блоковано державному реєстратору - приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Плетньову В. О. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. Позивачка переконувала, що відповідачі в незаконний спосіб позбавили її права власності на належне їй майно, у зв`язку з чим вимушена звернутися з позовом до суду. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рівненський районний суд Рівненської області рішенням від 19 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини виникли саме між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки, що належав на праві власності позивачеві. Умовами укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання, а ОСОБА_2 дотрималася встановленого чинним законодавством порядку такої передачі, надала нотаріусу всі необхідні документи для реєстрації права власності на предмет іпотеки, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю порушення її прав ОСОБА_2 . Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 22 березня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у цій справі, у якій представник заявниці, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. У касаційній скарзі заявниця посилається на: - пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 01 лютого 2023 року у справі № 316/2082/19, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; - пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Заявниця вказує, що заяву про державну реєстрацію права власності приватним нотаріусом зареєстровано 01 липня 2021 року, однак довідка про розрахунок заборгованості іпотекодавця видана ОСОБА_2 станом на 25 червня 2021 року, чим порушено вимоги підпункту 3 пункту 61 Порядку № 1127, у зв`язку з чим приватний нотаріус повинен був відмовити у здійсненні реєстраційної дії. Позиція інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Рищук В. В. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Провадження у суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2024 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у справі, витребував матеріали справи із суду першої інстанції та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2026 року визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді Осіян О. М., Сакара Н. Ю. Верховний Суд ухвалою від 27 квітня 2026 року справу призначив до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Фактичні обставини, встановлені судами 16 вересня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу садового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 95,7 кв. м, що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 56246861500:05:022:0222, яка відчужується одночасно із садовим будинком, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Круліковською О. А. та зареєстрований у реєстрі № 549 (а. с. 9-10). 18 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно з пунктом 1.2 якого остання передала у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 594 720,00 грн, що в еквіваленті становить 21 240,00 доларів США за середнім курсом продажу долара приватним особам комерційними банками м. Рівне. Таку саме суму грошових коштів позичальник зобов`язується повернути позикодавцю не пізніше 18 березня 2021 року (а. с. 11). 18 вересня 2020 року з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Круліковською О. А., та зареєстрований у реєстрі за №

556. За умовами договору іпотеки позивачка передала в іпотеку відповідачці, належне позивачці на праві власності майно, а саме: садовий будинок НОМЕР_1 , загальною площею 95,7 кв м., що розташований за адресою: Великожитинська сільська рада, масив «Стрілецький» Рівненського району Рівненської області та земельну ділянку, площею 0,0088 га, на якій розташований вказаний садовий будинок, кадастровий номер 56246861500:05:022:0222, цільове призначення для індивідуального садівництва з метою забезпечення виконання зобов`язань позивачки перед відповідачкою щодо повернення в строк до 18 березня 2021 року отриманих на підставі договору позики від 18 вересня 2020 року грошових коштів в розмірі 594 720,00 грн (а. с. 12). Станом на 05 травня 2021 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики від 18 вересня 2020 року становив 597 066,29 грн. 05 травня 2021 року на адресу ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 направлено іпотечне повідомлення-письмова вимога про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору. 12 травня 2021 року повідомлення-письмова вимога отримана ОСОБА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 25 червня 2021 року підготувала довідку про розмір заборгованості та звернулася до приватного нотаріуса Плетньова В. О. з метою реєстрації права власності на предмет іпотеки у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку». Для проведення державної реєстрації прав заявником ОСОБА_2 подано: - договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Круліковською О. А. 18 вересня 2020 року за реєстровим № 556; - довідку про розрахунок заборгованості від 25 червня 2021 року, видану ОСОБА_2 ; - висновок про вартість майна від 30 червня 2021 року № БЕИРКИ100905, виданий ТзОВ «Архекспертус»; - повідомлення про порушення основного зобов`язання, копія іпотечного повідомлення-вимоги від 05 травня 2021 року; - копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 06 травня 2021 року, видану АТ «Укрпошта» (не містить відомостей про повну адресу іпотекодавця); - висновок про вартість майна від 30 червня 2021 року № ГМНТЖВ504294, виданий ТзОВ «Архекспертус». Відповідно до акта за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Плетньова В. О. від 14 січня 2022 року, комісія у складі Октисюка І. П. - головного спеціаліста відділу камеральних перевірок та моніторингу у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації; Калачової С. Ю. - головного спеціаліста відділу камеральних перевірок та моніторингу у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації; Кривун Ю. В. - головного спеціаліста відділу камеральних перевірок та моніторингу у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації, згідно зі статтею 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим поставною Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2021 року № 4434/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О.» провела перевірку дотримання законодавства щодо проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Плетньовим В. О. Перевіркою встановлено, що за заявою про державну реєстрацію права власності від 01 липня 2021 року № 46523401, поданою ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Плетньовим В. О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59052425 від 01 липня 2021 року, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав № 1652746956246 на об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 56246861500:05:022:0222 внесено запис про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна до ОСОБА_2 (запис № 42776131), а також у розділі Державного реєстру прав № 1715669356246 на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесено запис про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна до ОСОБА_2 (запис № 42776084). Приватним нотаріусом сформовані відомості ДЗК від 01 липня 2021 року № 47358474. Заяву про державну реєстрацію права власності № 46523401 приватним нотаріусом Плетньовим В. О. зареєстровано 01 липня 2021 року, однак довідка про розрахунок заборгованості іпотекодавця видана ОСОБА_2 станом на 25 червня 2021 року, чим порушено вимоги підпункту 3 пункту 61 Порядку № 1127. Отже, приватним нотаріус Плетньов В. О. зобов`язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації прав з підстав, визначених підпункту 3 частині першій статті 24 Закону, оскільки подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом. Таким чином, при проведенні реєстраційних дій приватним нотаріусом Плетньовим В. О. порушено вимоги абзацу першого пункту 12, пункту 61 Порядку № 1127, частини третьої статті 10, пункту 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За результатами проведення перевірки комісією запропоновано застосування до приватного нотаріуса Плетньова В. О. відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (місяць) відповідає ступеню вчиненого порушення та є необхідним для запобігання зловживань у сфері державної реєстрації прав (а. с. 18-22). Наказом заступника Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації С. Орлова № 121/5 від 17 січня 2022 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2021 року № 4434/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича» та відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим поставною Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2021 року № 4434/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О.», тимчасово блоковано державному реєстратору - приватному нотаріусу Плетньову В. О. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць (а. с. 17).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга статті 400 ЦПК України). Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі - у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації права власності) за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно із частиною першою статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. З огляду на зміст частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації права власності) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно із Порядком № 1127 (у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації права власності) визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. На момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав на предмет іпотеки діяла редакції пункту 61 Порядку № 1127 від 02 липня 2021 року, відповідно до якого, для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом. Суди встановили, що заяву про державну реєстрацію права власності № 46523401 приватним нотаріусом Плетньовим В. О. зареєстровано 01 липня 2021 року, однак довідка про розрахунок заборгованості іпотекодавця видана ОСОБА_2 станом на 25 червня 2021 року. З урахуванням обставин справи, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши, що державному реєстратору були надані всі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності, передбачені пунктом 61 Порядку № 1127, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . З таким висновком судів колегія суддів погоджується. Доводи заявниці про те, що заяву про державну реєстрацію права власності приватним нотаріусом зареєстровано 01 липня 2021 року, однак довідка про розрахунок заборгованості іпотекодавця видана ОСОБА_2 станом на 25 червня 2021 року не є підставою для задоволення позову. Заявниця не довела, що пропуск такого незначного строку між поданням заяви про державну реєстрацію та її реєстрацією приватним нотаріусом призвів до порушення її прав та інтересів, з урахуванням того, що від дня виготовлення довідки про розрахунок заборгованості (25 червня 2021 року) та до дня звернення з відповідною заявою до приватного нотаріуса і її реєстрації пройшло п`ять днів, три з яких припадало на вихідні дні. Крім того, колегія суддів зауважує, що за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Плетньова В. О. від 14 січня 2022 року, Міністерством юстиції України застосовано до приватного нотаріуса Плетньова В. О. відповідальність у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (місяць), при цьому уповноважений на розгляд скарги орган не розглядав питання щодо скасування спірного рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 . Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного та Верховного Суду, на які посилається заявниця у касаційній скарзі (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування правильних по суті судових рішень. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18). У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у заявниці іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь заявниці. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Щодо судових витрат Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийЄ. В. Синельников СуддіО. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович