Постанова КЦС ВС № 751/11243/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ справа № 751/11243/23 провадження № 61-10427св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Акціонере товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» і представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 рокуу складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л., ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14 серпня 1997 року і рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2005 року є власником нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 . 16 серпня 2023 року о 03:00 год у будинку АДРЕСА_1 , співвласниками якого є відповідачі, сталась пожежа, яка перекинулась на будинок позивача. Головне управлінням ДСНС у Чернігівській області склало технічний висновок № 32/18.08.2023 щодо встановлення причин пожежі, яка сталася 16 серпня 2023 року в житлових будинках АДРЕСА_1 , яким встановлено, що причиною пожежі став електростатичний розряд на флянці газового стояка, який встановлений біля будинку № 40-А . Позивач зазначав, що завдана матеріальна шкода через пошкодження пожежею його будинку, без урахування пошкоджених особистих речей та обладнання, становить 1 333 197,71 грн, що підтверджується висновком судового експерта від 17 листопада 2023 року № 03-08/23. Унаслідок пожежі було пошкоджено майно, яке перебувало в будинку на час пожежі, а саме, побутова техніка та меблі, і сума збитків становить 168 981,45 грн, що підтверджується висновком експерта від 28 листопада 2023 року № 2973/23-24. За доводами позивача, у зв`язку з пожежею він був змушений прибирати її наслідки та закривати залишки покрівлі від опадів, для чого придбав за власні кошти тент будівельний на загальну суму 4 820,00 грн та будівельні мішки для вивезення сміття на суму 642,00 грн, і це позивач також вважає збитками. Таким чином, загальний розмір завданої позивачу внаслідок пожежі матеріальної шкоди становить 1 731 403,69 грн. Позивач стверджував, що йому спричинено матеріальну шкоду внаслідок пожежі саме з вини відповідачів, оскільки пожежа виникла у їх будинку, і тому відповідачі як співвласники будинку несуть відповідальність за пожежну безпеку в ньому. Протиправна поведінка відповідачів полягала у бездіяльності, а саме в тому, що недотримання ними правил пожежної безпеки при експлуатації газового стояка до будинку призвело до виникнення пожежі, яка перекинулась на будинок позивача і завдала йому матеріальної шкоди (збитків), і між протиправною поведінкою відповідачів і шкодою наявний причинний зв`язок. Позивач зазначав, що з вини відповідачів йому завдано також і моральної шкоди, внаслідок пожежі. Через пожежу позивач зазнав моральних страждань, його сім`я спостерігала, як руйнується їх житло, що завдало йому моральних душевних страждань, будинок та особисті речі позивача та його сім`ї практично знищено, позивач і його родина залишились без житла. Завдану моральну шкоду позивач оцінив у 1 000 000,00 грн. ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на його користь: 1 731 403,69 грн - на відшкодування матеріальної шкоди, 1 000 000,00 грн - на відшкодування моральної шкоди, 10 037,20 грн - витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 8 603,28 грн - витрат за проведення експертизи № 2973/23-24. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2024 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 731 403,69 грн на відшкодування матеріальної шкоди і 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачі як відповідальні особи за належне утримання і технічне обслуговування, в тому числі і внутрішніх газопроводів, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін щодо їх ВБСГ не укладали, доказів проведення відповідного технічного обслуговування спеціалізованою організацією не надали. Суд, урахувавши неспростування відповідачами презумпції вини заподіювачів шкоди, вважав доведеним, що внаслідок пожежі з вини відповідачів позивачу завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 1 731 403,69 грн. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд урахував характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та дійшов висновку, що на користь позивача на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 200 000,00 грн. Протокольною ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03 березня 2025 року до участі у справі як третю особу залучено Акціонере товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»). Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2024 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позов пред`явлено не до всіх відповідачів. Клопотання про залучення до участі у справі АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» як співвідповідача сторони не подавали. Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг 11 серпня 2025 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2024 року залишити в силі. Касаційна скарга мотивована тим, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» залучено до участі у справі як третю особу без постановлення відповідної ухвали; суд не визначив прав, обов`язків чи інтересів заявника, які зачіпає ця справа; не зазначено, в який спосіб суд апеляційної інстанції вважає, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки третьої особи. Апеляційний суд фактично позбавив АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» права на захист та права бути вислуханим, порушивши цим принцип справедливості судового процесу. Суд фактично допустив припущення про можливу вину АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз». 15 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2024 року залишити в силі. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не зобов`язаний був залучати як співвідповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз». Позивач надав докази факту виникнення шкоди, її розміру та причинного зв`язку між пожежею і бездіяльністю відповідачів щодо технічного обслуговування газопостачання. Апеляційний суд не спростував наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідачів. Заявник вказує, що суд не мав права змінювати склад сторін без відповідного клопотання. Якщо позов поданий до певного відповідача, суд розглядає спір лише щодо нього, без залучення нових відповідачів без згоди позивача. Інші аргументи учасників справи 30 грудня 2025 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подав до Верховного Суду письмові пояснення, у яких просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року - без змін. Пояснення мотивовано тим, що доводи касаційних скарг є необґрунтованими, голослівними та не містять жодних правових підстав для скасування законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення апеляційного суду. Зазначає, що позивач не надав жодного належного і допустимого доказу, який би надавав підстави стверджувати, що матеріальна і моральна шкоди завдані саме з вини відповідачів. 09 квітня 2026 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року - без змін. Відзив мотивований тим, що касаційні скарги є необґрунтованими та не містять жодних правових підстав для скасування законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Рух касаційних скарг та матеріалів справи Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у справі та витребувано її матеріали з Новозаводського районного суду м. Чернігова. 17 вересня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Перевіривши доводи касаційних скарг, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу та письмових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволеннюз таких підстав. Фактичні обставини справи Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14 серпня 1997 року і рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2005 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є власниками (спільна часткова власність), у відповідній частці кожен, житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до акта про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) побутовому споживачу за адресою: АДРЕСА_1 , 26 липня 2022 року припинено газопостачання шляхом перекриття крану на стояку. 23 червня 2023 року між ОСОБА_2 і АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» укладено договір сервісного (технічного) обслуговування побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 , за умовами якого надання послуг здійснюється в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами з охорони праці, паспортами, інструкціями, документами з експлуатації заводів-виробників газоспоживаючого обладнання, а також чинного законодавства України. Межі системи газопостачання визначаються від запірного пристрою на газопроводі вводу до газовикористовуючого обладнання. 29 червня 2023 року працівники АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» здійснили пуск газу до домоволодіння відповідачів, про що міститься відповідний запис в абонентській книжці. 16 серпня 2023 року в житлових будинках АДРЕСА_3 о 03:00 год сталася пожежа. У зв`язку з пожежею 16 серпня 2023 року о 05:10 год представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» припинив газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом встановлення заглушки. Згідно з технічним висновком № 32/18.08.2023 року, складеним інженером ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Чернігівській області, найбільш імовірною причиною пожежі, що сталася 16 серпня 2023 року в житлових будинках АДРЕСА_1 , став електростатичний розряд на фланці газового стояка. З висновку експерта від 04 червня 2024 року № СЕ-19/125-24/2798-ПТ відомо, що технічною причиною пожежі в будинку АДРЕСА_1 , яка сталася 16 серпня 2023 року, є займання турбулентного струменя газу, який витікав в місці розташування фланцевого з`єднання на газопроводі, що вказує на аварійний режим роботи газової мережі в місці з`єднання газової мережі зовнішнього газопостачання із газовою мережею внутрішнього газопостачання. Пропуски середовища через нещільності фланцевих з`єднань у процесі експлуатації трубопроводів відбуваються внаслідок слабкого затягування фланців, перекосів між площинами фланців, неякісної очистки ущільнювальних поверхонь фланців перед установкою нової прокладки, неправильної установки прокладки між фланцями, застосування неякісного прокладочного матеріалу чи матеріалу, який не відповідає параметрам середовища, дефектів на ущільнювальних поверхнях (дзеркалах) фланців. Встановити зв`язок аварійного режиму роботи електричної мережі з причиною виникнення пожежі в будинку АДРЕСА_2 , не виявляється можливим у зв`язку з незабезпеченням доступу експерта до об`єкта дослідження та відсутність в матеріалах справи даних про вилучення зразків електричних дротів з місця пожежі зі слідами короткого замикання та проведення їх дослідження для встановлення наявності слідів первинного чи вторинного короткого замикання. З висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 17 листопада 2023 року № 03-08/23 відомо, що вартість матеріальної шкоди, завданої житловому будинку АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , внаслідок пожежі, яка сталася 16 серпня 2023 року, станом на час проведення експертизи, становить 1 333 197,71 грн; вартість відтворення (відновлення) житлового будинку АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , станом на час проведення дослідження становить 1 556 960,24 грн. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчого дослідження від 28 листопада 2023 року № 2973/23-24, реальна сума збитків у зв`язку з пошкодженням майна, а саме побутової техніки та меблів, в результаті пожежі, яка сталась 16 серпня 2023 року о 03:00 год у будинку АДРЕСА_2 , становить 168 981,45 грн. Мотиви, якими керується Верховний Суд У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У справі, яку переглядає Верховний Суд, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі. Суд першої інстанції вирішив спір по суті й ухвалив рішення про часткове задоволення позову. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, зокрема у зв`язку з неналежним складом відповідачів. Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком апеляційного суду з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи. У частині першій статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача). Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи. У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у справі № 677/1893/18 (провадження № 61-18281св20). Звертаючись до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, ОСОБА_1 відповідачами визначив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які, за доводами позивача, недотрималися правил пожежної безпеки при експлуатації газового стояка, що призвело до пожежі, внаслідок якої належний на праві власності позивачу будинок було знищено. У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме неправомірними діями відповідача завдано шкоду позивачу. Апеляційний суд наведене проігнорував, у зв`язку з чим безпідставно зробив висновок про те, що позивач пред`явив позов не до всіх належних відповідачів, оскільки в деліктних правовідносинах, суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. Таким чином, суд апеляційної інстанцій не розглянув справу по суті та не надав оцінки встановленим обставинам стосовно обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності порушеного права позивача визначеними позивачем відповідачами. Водночас суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на норми статті 400 ЦПК України. Висновки за результатом розгляду касаційних скарг Відповідно до пункту 1 частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. З урахуванням наведеного, оскільки суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені апеляційним судом, збирати та надавати оцінку доказам, порушення норм процесуального права допущені апеляційним судом, який не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, то постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року слід скасувати, а справу - передати на новий розгляд до апеляційного суду. Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» і представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задовольнити частково. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2025 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: І. А. Воробйова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун