Ухвала КАС ВС № 990/399/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ 18 червня 2026 року м. Київ справа №990/399/25 адміністративне провадження №П/990/399/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н.Є., суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Юрченко В. П., розглянув письмовому провадженні заяву представниці Щоткіна Олега Віталійовича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення від 07 липня 2025 року № 148/ас-25 про визнання позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді, а також про зобов`язання відповідача вчинити дії. У позовній заяві Позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у загальному розмірі 45 968 грн 96 коп, з яких 968 грн 96 коп становить судовий збір, а 45 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу. Також Позивач зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 30 квітня 2026 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 липня 2025 року № 148/ас-25 про визнання ОСОБА_2 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді. Зобов`язав Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути у пленарному складі питання щодо підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ 37316378, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 983,96 грн (дев`ятсот вісімдесят три гривні дев`яносто шість копійок) судового збор Після ухвалення рішення у справі представниця Позивача звернулася до суду із заявою про розподіл судових витрат, у якій просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 66 380 грн 25 коп. На обґрунтування заяви представниця Позивача зазначила, що загальна вартість послуг з професійної правничої допомоги, наданих Позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги від 30 липня 2025 року № 30/07/2025 у межах справи № 990/399/25, становить 66 380 грн 25 коп. На підтвердження факту понесення відповідних витрат до заяви додано виписку за рахунком, відкритим на ім`я адвоката, а також акти приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20 серпня 2025 року, № 2 від 17 вересня 2025 року, № 3 від 13 лютого 2026 року та № 4 від 4 травня 2026 року. Представниця Позивача вказала, що витрати, відображені у зазначених актах, безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, відповідають ступеню її складності та є співмірними з обсягом виконаних адвокатом робіт і часом, витраченим на їх виконання. Також зазначено, що справа має істотне значення для Позивача, оскільки стосується оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями доброчесності та професійної етики, що впливає на його участь у конкурсі на посаду судді суду апеляційної інстанції. До Верховного Суду надійшли заперечення представника Відповідача на заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі, у яких представник Відповідача просить відмовити у задоволенні заяви представника Доник Марії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Комісії витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 66 380,25 грн Вирішуючи заяву представниці ОСОБА_3 про стягнення понесених Позивачем витрат на правничу допомогу у справі Верховний Суд виходить із такого. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом. Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 грудня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076- VI). Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Дослідженням матеріалів цієї справи встановлено, що представниця Позивача зазначала про те, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною третьою статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Частиною шостою статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України). Аналіз вимог частин п`ятої, шостої та сьомої статті 134 КАС України дозволяє зробити висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України лише за наявності клопотання іншої сторони. При цьому сторона, яка заперечує зазначений іншою стороною розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язана навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, із застосуванням критеріїв, закріплених у статті 139 КАС України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. На підтвердження заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представниця Позивача додала до заяви копії: договору про надання правничої допомоги № 30/07/2025 від 30 липня 2025 року; актів приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20 серпня 2025 року, № 2 від 17 вересня 2025 року, № 3 від 13 лютого 2026 року та № 4 від 4 травня 2026 року; виписки по рахунку на підтвердження оплати послуг; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера на надання правничої допомоги. З наданого до матеріалів справи договору про надання правничої допомоги № 30/07/2025 від 30 липня 2025 року вбачається, що відповідно до пункту 1.1 цього договору Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу, зокрема здійснювати захист та представництво інтересів Клієнта, надавати правову інформацію, консультації та роз`яснення з правових питань, спрямованих на забезпечення реалізації його прав та законних інтересів. Згідно з пунктом 1.2 договору Адвокат погоджується надавати Клієнту послуги відповідно до умов договору, а Клієнт - оплачувати такі послуги у порядку та строки, визначені договором. Відповідно до пунктів 3.1 та 3.5 договору правнича допомога надається на підставі усного або письмового завдання Клієнта. За результатами надання послуг сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг, у якому фіксуються обсяг та вартість фактично наданих послуг за відповідний договірний період. Актом приймання передачі наданих послуг № 1 від 20 серпня 2025 року сторони підтвердили, що Адвокатом надано Клієнту послуги зі складання позовної заяви про оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі від 07 липня 2025 року № 148/ас-25 про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді. Загальна кількість витраченого Адвокатом часу - 6,5 год, а загальна вартість наданих послуг - 40 413,75 грн. Актом приймання передачі наданих послуг № 2 від 17 вересня 2025 року сторони підтвердили, що Адвокатом надано Клієнту послуги зі складання відповіді на відзив на позовну заяву у справі № 990/399/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Загальна кількість витраченого Адвокатом часу - 1 год, а загальна вартість наданих послуг - 6 219,00 грн. Актом приймання передачі наданих послуг № 3 від 13 лютого 2026 року сторони підтвердили, що Адвокатом надано Клієнту послуги з представництва інтересів Клієнта у справі № 990/399/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії в судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: 11 грудня 2025 року (11:06 год - 11:44 год); 12 лютого 2026 року (12:06 год - 12:26 год). Загальна кількість витраченого Адвокатом часу - 1 год, а загальна вартість наданих послуг - 6 502,50 грн. Актом приймання передачі наданих послуг № 4 від 04 травня 2026 року сторони підтвердили, що Адвокатом надано Клієнту послуги з представництва інтересів Клієнта у справі № 990/399/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії в судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: 11 грудня 2025 року (11:06 год - 11:44 год); 12 лютого 2026 року (12:06 год - 12:26 год). Загальна кількість витраченого Адвокатом часу - 2 год, а загальна вартість наданих послуг - 13 245 грн. Отже, загальна вартість послуг, наданих Позивачу на підставі Договору про надання правничої допомоги № 30/07/2025 від 30 липня 2025 року у межах справи № 990/399/25, становить 66 380,25 грн. Фактична оплата наданих послуг підтверджується випискою по рахунку: НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_3 . Заперечуючи проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, представник Відповідача зазначив, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 66 380 грн 25 коп є неспівмірною обсягу фактично наданих послуг. На обґрунтування своєї позиції представник Відповідача вказував, що рішення у справі ухвалено не у спосіб, запропонований Позивачем у позовній заяві. Зокрема, суд, задовольняючи позов, застосував інший спосіб захисту порушеного права, ніж той, який був визначений Позивачем та обґрунтований його представником. У зв`язку з цим, на думку Відповідача, витрати на підготовку позовної заяви та формування відповідної правової позиції не можуть вважатися повністю співмірними заявленому до стягнення розміру. Також представник Відповідача звертав увагу на те, що сам факт задоволення позову не свідчить про обґрунтованість усіх заявлених витрат на правничу допомогу, особливо за обставин, коли суд застосував спосіб захисту, відмінний від запропонованого Позивачем. Крім того, представник Відповідача зазначив, що, хоча представниця Позивача посилалася на особливе значення справи для Позивача у зв`язку з його участю в конкурсі на посаду судді апеляційного господарського суду, суд не задовольнив похідну вимогу про зобов`язання Комісії поновити участь Позивача у відповідному конкурсі. На думку Відповідача, ця обставина також підлягає врахуванню під час вирішення питання про співмірність та розумність заявлених до відшкодування витрат. Надаючи оцінку наведеним доводам сторін у взаємозв`язку з наявними у матеріалах справи доказами, поданими на підтвердження понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, Суд звертає увагу на таке. В відповідно до приписів частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Суд відхиляє доводи Відповідача про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними з огляду на те, що рішення у справі ухвалено не у спосіб захисту, запропонований Позивачем. Сам по собі факт застосування судом способу захисту, який відрізняється від сформульованого Позивачем у позовній заяві, не свідчить про необґрунтованість або надмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу. Визначення належного та ефективного способу захисту порушеного права належить до повноважень суду та здійснюється з урахуванням установлених обставин справи і вимог законодавства. При цьому матеріали справи свідчать, що представником Позивача було виконано комплекс процесуальних дій, спрямованих на підготовку та супровід справи, зокрема здійснено аналіз фактичних обставин, нормативного регулювання та судової практики, підготовлено процесуальні документи, сформовано правову позицію та забезпечено представництво інтересів Позивача під час судового розгляду. Зазначені дії були об`єктивно необхідними для захисту прав та інтересів Позивача незалежно від того, який саме спосіб захисту в підсумку був визначений судом як найбільш ефективний. Суд також враховує, що позов у цій справі задоволено. Отже, правова позиція Позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України знайшла підтримку суду, а тому сам по собі факт часткового незбігу між сформульованим Позивачем способом захисту та способом захисту, застосованим судом, не може бути достатньою підставою для висновку про неспівмірність або необґрунтованість понесених витрат на професійну правничу допомогу. Так само Суд відхиляє доводи Відповідача про те, що значення справи для Позивача є меншим через незадоволення окремої похідної вимоги. Визначаючи значення справи для сторони, Суд виходить із предмета спору в цілому та його наслідків для правового становища особи. Спір стосувався оскарження рішення про непідтвердження здатності Позивача здійснювати правосуддя за критеріями доброчесності та професійної етики, що безпосередньо впливало на його професійну діяльність та участь у процедурі добору на посаду судді апеляційного суду. Тому справа об`єктивно мала істотне значення для Позивача незалежно від результату розгляду окремих похідних вимог. Ураховуючи зазначене Верховний Суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені Позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи, належним чином обґрунтовані. Заявлений представницею Позивача розмір витрат на правничу допомогу є реальним та підтвердженим належними доказами. Перелік витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивача, є необхідним для розгляду цієї справи, а заявлений до відшкодування розмір витрат відповідає критерію розумності та співмірності із її складністю, а отже, заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню. За змістом частин третьої і п`ятої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Керуючись статтями 134, 139, 250, 252, 255, 266, 325 КАС України Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Заяву представниці Щоткіна Олега Віталійовича про ухвалення додаткового судового рішення у задовольнити. Ухвалити додаткове рішення. Стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (місцезнаходження: 03109, місто Київ, вулиця Генерала Шаповала, 9; код ЄДРПОУ 37316378) на користь ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 66 380 грн 25 коп (шістдесят шість тисяч триста вісімдесят гривень двадцять п`ять копійок) витрат на правничу допомогу. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення Верховного Суду від 30 квітня 2026 року і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська Судді І.А. Васильєва Р. Ф. Ханова В. В. Хохуляк В.П. Юрченко