Ухвала КАС ВС № 420/14292/25

УХВАЛА 19 червня 2026 року м. Київ справа №420/14292/25 адміністративне провадження № К/990/25594/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі №420/14292/25, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13 лютого2012 року по 05 листопада 2024 року; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 13 лютого 2012 року по 30 квітня 2014 року, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року; - зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 травня 2014 року по 30 вересня 2015 року, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців,, січень 2008 року, із обов`язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2015 року по 30 листопада 2018 року, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року, із обов`язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - березень 2018 року, із обов`язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації, з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2024 року, із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, із обов`язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року, позов задоволено частково: - визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за квітень 2014 року; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за квітень 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум. - визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 03 червня 2026 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі №420/14292/25. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 у період з 13 лютого 2012 року по 13 листопада 2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відомостей про те, що позивач є особою, що проходила військову службу у військовому званні генерал-майора, контр-адмірала, генерал-лейтенанта, віце-адмірала, генерал-полковника, адмірала, генерала армії України, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв`язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності. У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити. З огляду на зазначене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору Судом не вирішується. Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі №420/14292/25. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.М. Соколов Ж.М. Мельник-Томенко