LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/3140/26

від 19.06.2026 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3140/26 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О. Суддя-доповідач: Томчук А.В. 19 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Томчука А.В. суддів: Савицької Н.В. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що до березня 2018 року (часу підвищення посадового окладу і зміни базового місяця індексації) позивач не проходив військову службу, а тому позовні вимоги щодо нарахування індексації-різниці за період з 25.06.2019 по 31.12.2022 є необґрунтованими. Щодо періоду з 01.01.2024 по 03.02.2026 суд зазначив, що дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік, а з 01.01.2024 обчислення індексу споживчих цін провадиться наростаючим підсумком з нового базового місяця, при цьому поріг індексації (103 %) перевищено не було. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 25.06.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.02.2026 з урахуванням положень абзаців четвертогошостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що базовим місяцем для проведення індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, коли набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. З підвищенням у березні 2018 року посадових окладів на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 березень 2018 року став базовим місяцем для нарахування індексації. Апелянт вважає, що відповідач при нарахуванні індексації фактично врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078, проте не застосував абзаци третійшостий цього пункту, які регулюють питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів та визначення індексації-різниці. Посилається на постанови Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 23.09.2020 у справі № 620/3282/18, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19. Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила щодо доводів та мотивів такої скарги та просила залишити оскаржуване судове рішення без змін. У відзиві зазначає, що суд першої інстанції правильно з`ясував обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального і процесуального права. Вказує, що до березня 2018 року (часу підвищення посадового окладу і зміни базового місяця індексації) позивач не проходив військову службу, а визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу. Посилається на постанову Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23, в якій зроблено висновок, що у позивача, посадовий оклад якого у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався, не виникло права для нарахування й виплати індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078. Також посилається на постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22. Інших заяв від учасників справи до суду не надходило. З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 безпосереднього підпорядкування Військовій частині НОМЕР_1 з 25.06.2019 по 23.11.2020 та у військовій частині НОМЕР_1 з 24.11.2020 по 03.02.2026. Позивач 06.02.2026 звертався до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 25.06.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.02.2026, з урахуванням положень абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач листом від 16.02.2026 № 471 повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 25.06.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.02.2026, з урахуванням положень абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з цим позовом. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом. У відповідності до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного. Спір у цій справі виник у зв`язку із не нарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 25.06.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.02.2026 позивачу (військовослужбовцю) індексації-різниці відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII). Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення). Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII). Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII). За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці. Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Кабінетом Міністрів України прийнято 30.08.2017 постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 (далі - Постанова № 704). Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078). Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Абзацом третім пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Абзацом четвертим пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Абзацом шостим пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21 з подібними правовідносинами дійшов висновку, що право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з березня 2018 року військовослужбовці мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 розпочав проходження військової служби лише з 25.06.2019, тобто після березня 2018 року - часу підвищення посадових окладів військовослужбовців на підставі Постанови № 704 та зміни базового місяця індексації. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23 викладено правовий висновок, відповідно до якого визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок. У зазначеній справі Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що у позивача, посадовий оклад якого у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього на посаду, не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078. Зазначений правовий висновок Верховного Суду враховується колегією суддів відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України. Аналогічна правова позиція підтверджується також постановами Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22. Таким чином, оскільки позивач розпочав проходження військової служби з 25.06.2019, тобто після набрання чинності Постановою № 704 та підвищення посадових окладів з 01.03.2018, посадовий оклад позивача у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався, а визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент початку проходження ним військової служби, у позивача не виникло права на нарахування й виплату індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 25.06.2019 по 31.12.2022. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 25.06.2019 по 31.12.2022 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Водночас відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.01.2024 по 03.02.2026 суд першої інстанції зазначив, що дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік, а з 01.01.2024 обчислення індексу споживчих цін провадиться наростаючим підсумком з нового базового місяця, при цьому поріг індексації (103 %) перевищено не було, відповідно у позивача не виникло право на нарахування відповідного виду індексації. Колегія суддів не погоджується з такими мотивами суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до абзацу 18 пункту 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Водночас статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується. Тобто, у 2024 році право на проведення поточної індексації заробітної плати працівників поновлено, а у 2025 році - продовжено. Водночас, на переконання апеляційного суду, розмір поточної індексації, передбаченої у пункті 1-1 Порядку № 1078, із застосуванням базового місяця січня 2024 року та базового місяця січня 2025 року (які встановлені Законами України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та "Про Державний бюджет України на 2025 рік") для обчислення індексу споживчих цін жодним чином не впливають на суму фіксованої індексації (індексації-різниці), передбаченої пунктом 5 Порядку № 1078. До таких висновків колегія суддів дійшла з огляду на те, що відповідно до згаданих вище приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 зміна місяця для обчислення індексу споживчих цін не може бути підставою для невиплати військовослужбовцю індексації-різниці, нарахованої на виконання пункту 5 Порядку № 1078, адже ключовим фактором для виникнення у працівника права на вказаний вид індексації є зміна розміру тарифної ставки (окладу) за займаною посадою, чого в розглядуваному випадку не мало місця. Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні цього спору помилково ототожнив різні за своєю суттю поняття, не розмежувавши «поточну» індексацію та «індексацію-різницю». Разом з тим у розглядуваному випадку оскільки позивач розпочав проходження військової служби з 25.06.2019, тобто після набрання чинності Постановою № 704 та підвищення посадових окладів з 01.03.2018, посадовий оклад позивача у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався, а визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент початку проходження ним військової служби, у позивача не виникло права на нарахування й виплату індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, як за період з 25.06.2019 по 31.12.2022, так і за період з 01.01.2024 по 03.02.2026. Доводи апелянта щодо необхідності застосування абзаців четвертогошостого пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні індексації за період 01.01.2024 по 03.02.2026 не заслуговують на увагу, оскільки з 01 січня 2024 року встановлено новий базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін, а питання індексації-різниці, пов`язане з підвищенням окладів у березні 2018 року, у цьому контексті не є релевантним. Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У силу пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наведених обставин, враховуючи те, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, але з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, змінити мотивувальну частину рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року, виклавши її у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий Томчук А.В. Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»