Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 357/10682/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 357/10682/25 Суддя першої інстанції: Янченко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Кравченка Є.Д., суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: Представник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: - скасувати постанову УПП Київської області ДПП НПУ від 06.07.2025 серією ЕНА № 5155453 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП; - справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі відсутності події. В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складена працівником поліції без дотримання вимог статей 251, 256 КУпАП, викладені у ній обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, що викликає сумніви щодо причетності позивачки до вчинення правопорушення. Вказав, що зі слів ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , останні категорично заперечують обставини вчинення будь-яких порушень. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 направлено за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕНА №5155453 від 06.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито через відсутність складу, події правопорушення та внаслідок закінчення строків для притягнення до відповідальності. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення встановлює факт керування транспортним засобом Позивачем, який здійснив рух на дорозі, яка має дві і більше смуги для руху в одному напрямку, при тому рухався в крайній ліві смузі при вільній правій, дане адміністративне правопорушення підтверджено матеріалами відео фіксації з нагрудної боді-камери Моторола серійний номер 477054 та відео руху даного ТЗ з камер спостереження «Безпечна Київщина», які використовувались поліцейськими, відповідно до наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки». Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року судом поновлено Департаменту патрульної поліції строк на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області. Також судом відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано з Києво-Святошинського районного суду Київської області адміністративну справу № 357/10682/25. Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Бєлової Л.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2026 року у справі № 357/10682/25, визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року, підставою для проведення якого стала тимчасова непрацездатність судді Кучми А.Ю., у цій справі визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді Аліменко В.О., Златін С.В. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року прийнято до провадження справу № 357/10682/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області капрала поліції Ковальської Яни Віталіївни про накладення адміністративного стягнення. Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року суд витребував у Департаменту патрульної поліції докази по справі, а саме копію постанови серії ЕНА № 5155453 від 06.07.2025 року та докази фіксації правопорушення, зокрема відеозапис, фото фіксацію, в тому числі відеозапис з нагрудної камери (боді-камери) Моторола серійний номер 477054 від 06.07.2025, який зазначений у пункті 7 постанови від 06.07.2025 серія ЕНА № 5155453. На підставі розпорядження керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду проведено повторний автоматизований судової справи між суддями та визначено для розгляду справи склад колегії суддів: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді: Осіпова О.О., Златін С.В. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Постанови, 06.07.2025 року о 11 год. 54 хв. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «MAZDA CX-5», номерний знак НОМЕР_1 , по А Д М-05 Київ-Одеса 78 км, здійснила рух на дорозі, яка має дві і більше смуги для руху в одному напрямку, при цьому рухалась в крайній ліві смузі при вільній правій, чим порушила п. 11.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу на суму 510 грн. Не погоджуючись з вищевказаною постановою та притягненням до адміністративної відповідальності, позивач через свого представника звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виснував, що відповідачем не надано до суду доказів того, що на ділянці дороги були стаціонарно розміщені знаки, а подія зафіксована в тому числі із застосуванням камери, про яку не зазначено в оскаржуваній постанові. Тобто з матеріалів справи неможливо встановити об`єктивну сторону правопорушення, оскільки відсутні належні докази вчинення такого правопорушення. Києво-Святошинський районний суд Київської області вказав на те, що із записів DVD-диску, наданого представником відповідача, вбачається фіксація руху автомобіля позивача «MAZDA CX-5», номерний знак НОМЕР_1 по А/Д М-05 Київ-Одеса 78 км, однак доказів наявності на даній ділянці дороги застосування обмеження руху у певних смугах матеріали справи не містять, як і доказів скоєння інкримінованого правопорушення за ч 2 ст. 122 КУпАП. Доказів іншого представником відповідача суду не надано. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно зі статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями) (п.1.1. ПДР). Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР. Приписами п.1.9 розділу 1 ПДР унормовано, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством. Розділ 11 Правил дорожнього руху унормовує правила «розташування транспортних засобів на дорозі». Зокрема, пунктом 11.5 ПДР передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Відповідальність за порушення правил розташування транспортних засобів на дорозі визначена статтею 122 КУпАП. Частиною другою статті 122 КУпАП обумовлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. В силу п. 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 1 ст.121 КУпАП покладено на органи Національної поліції. Як передбачено ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Зазначені положення надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності правопорушення. Колегія суддів зазначає, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенню правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП. Як правильно звертає увагу апелянт та підтверджується матеріалами справи, зафіксоване у пункті 6 оскаржуваної постанови, подія правопорушення вчиненого водієм транспортного засобу «MAZDA CX-5», номерний знак НОМЕР_1 , була зафіксована працівником поліції на нагрудну бодікамеру Моторола 477054. Як убачається з відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського (бодікамери) Моторола 477054, долученого відповідачем до матеріалів справи, 11 год. 54 хв. чітко зафіксовано транспортний засіб марки «MAZDA CX-5», номерний знак НОМЕР_1 , який тривалий час рухається крайнім лівим рядом у той час, як права смуга - вільна, на значній відстані відсутні інші транспортні засоби, а стан дорожнього покриття не містить жодних очевидних перешкод чи небезпек. Крім того, з відеозапису не вбачається, щоб водій транспортного засобу марки «MAZDA CX-5», номерний знак НОМЕР_1 подавав сигнали здійснення маневру повороту чи розвороту, перелаштування для обгону при наявності двох смуг для руху в одному напрямку коли права смуга була вільною (початок відеозапису). Наведеним спростовуються доводи позивача з приводу того, що ОСОБА_1 заперечує обставини вчинення порушення Правил дорожнього руху. Відтак, є доведеним той факт, що позивачем порушено вимоги п. 11.5 ПДР України здійснено виїзд на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. З огляду на встановлені судом обставини, є помилковою позиція суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів скоєння інкримінованого правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, позаяк подібне спростовується наявними відео з реєстратора та нагрудної камери поліцейського. Враховуючи наведене, постанова про адміністративне правопорушення є законною, прийнятою відповідачем на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Законом. Зі змісту норм статей 251, 280 КУпАП колегія суддів доходить до висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ч. 2 ст. 122 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Із матеріалів справи вбачається порушення позивачем вимоги п. 11.5. ПДР України, а саме здійснено виїзд на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, зафіксоване нагрудною боді камерою поліцейського, які досліджені в ході апеляційного розгляду. Колегія суддів зазначає, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, у матеріалах справи міститься відеозапис, оглядом якого підтверджується факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Крім того, апеляційний суд вчергове звертає увагу на те, що в оскарженій постанові, зокрема, у п.7 зазначено, що до постанови додається відео з бодікамери Моторола 477054. Відтак, суд вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17, як такі що підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Так, Верховний Суд у означених постановах виснував, що частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб , за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства статті 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Повертаючись до обставин даної справи, колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова містить посилання на доказ вчинення правопорушення, запис з БД Моторола 477054. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2025 року - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2025 року у справі № 357/10682/25 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко Судді: О.О. Осіпова С.В. Златін