LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд320/24983/25

від 18.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/24983/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправним наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 287 від 21.08.2024. В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного наказу, яким поновлено на обліку військовозобов`язаних, в тому числі і позивача, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку через відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року позовні вимоги - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 287 від 21.08.2024 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується ОСОБА_1 . В решті позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. Зазначена апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки в ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено відсутність певних книг протоколів військово лікарської комісії, а, отже і відсутність правових підстав на видачу довідок військово лікарської комісії з висновками про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення про поновлення на військовому обліку тих осіб, довідки яких не можуть бути підтверджені протоколом військово-лікарської комісії, із можливістю повторно пройти медичний огляд і отримати нову довідку згідно чинного протоколу. На думку позивача, видання Наказу №287 та поновлення, на його підставі, позивача на військовому обліку є цілком правомірним, а аргументи позивача щодо відсутності підстав для видачі такого Наказу №287 та поновлення позивача на військовому обліку є безпідставними. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно з копією довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 21/8114 на підставі статті 22 «а», 30 «г», графи ІІ Розкладу хвороб, Додатку № 3 до Положення, введеного в дію наказом Міністерства оборони України № 402 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказана довідка підписана головою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та засвідчена гербовою печаткою. Згідно з копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 20.09.2022 ОСОБА_1 19.09.2022 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 22 «а», 30 «г» гр. ІІ (наказ МОУ № 402 від 2008 року). Згідно з пунктом 9 вищевказаної довідки, повторному медичному пересвідченню не підлягає. Разом з тим, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» наказано поновити на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1. Згідно з п. 3 вищевказаного наказу, у зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку. У той же час, відповідно до витягу із застосунку «Резерв+» від 09.05.2025, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з постановою військово-лікарської комісії від 19.09.2022 є непридатним з виключенням з військового обліку. Не погоджуючись з рішенням відповідача від 21.08.2024 №287 та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за відсутності належних підстав та правового обґрунтування видав наказ від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», яким безпідставно визнав недійсним, зокрема, висновок військово-лікарської комісії від 16.09.2022 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, та протиправно поновив позивача на обліку військовозобов`язаних осіб. Разом з тим, оскільки позивачем оскаржується наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №287 від 21.08.2024 повністю, а не лише в частині щодо безпосередньо ОСОБА_1 , тому позовні вимоги у цій часині є безпідставними. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. Так, у відповідності до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан. У свою чергу, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) закріплює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. За правилами статті 1 вищезазначеного Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. У свою чергу, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ). Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII передбачено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Як свідчать матеріали справи, згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 21/8114 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв`язку з чим до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 № ТП/5557 від 20.09.2022 внесено дані про те, що ОСОБА_1 19.09.2022 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 22 «а», 30 «г» гр. ІІ (наказ МОУ № 402 від 2008 року). Тобто, станом на 19.09.2022 на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 21/8114 позивача виключено ІНФОРМАЦІЯ_1 з військового обліку військовозобов`язаних, що останнім не заперечується. Разом із цим, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» наказано поновити на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1. Згідно з п. 3 вищевказаного наказу, у зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку. Відтак, вказаним наказом від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» поновив на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, позивача. У свою чергу, прийняття оскаржуваного наказу мотивовано відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, тому згідно з п. 3 вирішено висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними. У силу вимог частини десятої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402). Так, у п. 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого 14.08.2008 наказом Міністра оборони України №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), зазначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу I Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій. При цьому, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 створюється при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_1. Головою ВЛК районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_1 призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ІНФОРМАЦІЯ_1 після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров`я (установи), головою ВЛК обласного ІНФОРМАЦІЯ_1, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ІНФОРМАЦІЯ_1 визначається наказами відповідних керівників ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ІНФОРМАЦІЯ_1, із зазначенням їх спеціальностей. (пп. 2.8.1 п. 2.8 глави 2 розділу I Положення №402). Згідно пп. 2.8.7, п. 2.8 глави 2 розділу I Положення №402, Голова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1: організовує роботу ВЛК; перевіряє заповнення книги протоколів засідань ВЛК; відповідно до результатів ВЛК перевіряє і підписує картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних (резервістів); доповідає керівнику районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_1 про результати проведення медичних оглядів ВЛК, засвідчує свій підпис у картках обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних (резервістів) та подає на перевірку книгу протоколів засідань ВЛК; перевіряє відповідність записів і висновків лікарів про придатність громадян до військової служби під час мобілізації, в особливий період та обґрунтованість установлених діагнозів. У відповідності до абзацом першим пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку 19.09.2022) дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК). Відповідно до абзацу першого пункту 22.2 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку 19.09.2022) книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії. Разом з тим, приписами Положенням № 402 не передбачено настання жодних правових наслідків для військовозобов`язаного, у разі виявлення відсутності Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) та/або відповідних записів у ній. Відтак, слід зазначити, що відповідач не наділений повноваженнями щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з відсутністю Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК). Виявлені відповідачем порушення, допущені при виконанні посадових обов`язків іншими особами, а саме: відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, не можуть бути поставлені у провину позивачу та таким чином порушувати його права, безпідставно поновлюючи на військовому обліку. При цьому, чинним законодавством не передбачено, ні такого терміну як поновлення на військовому обліку, ні механізму для такого поновлення. Скасування висновку військово-лікарської комісії про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку через два роки після прийняття останнього за відсутності будь-яких правових підстав, з посиланням на відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією, тобто, з огляду на порушення самим відповідачем правил зберігання відповідних документів, не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень. Слід наголосити, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Відтак, у даному випадку, відповідач за відсутності належних підстав та правового обґрунтування видав наказ від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», яким безпідставно визнав недійсним, зокрема, висновок військово-лікарської комісії від 16.09.2022 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, та протиправно поновив позивача на обліку військовозобов`язаних осіб. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не було надано даних про те, що довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 21/8114, якою визнано позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 № ТП/5557 від 20.09.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 19.09.2022 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 22 «а», 30 «г» гр. ІІ (наказ МОУ № 402 від 2008 року), є сфальшованими та видані з порушенням вимог чинного законодавства, що підтверджувало б їх недійсність. Разом з тим, враховуючи, що позивачем оскаржується наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 287 від 21.08.2024 повністю, а не лише в частині щодо безпосередньо ОСОБА_1 , тому належним способом захисту порушених прав є визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 287 від 21.08.2024 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді Ю.К. Черпак І.В. Штульман

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»