Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 405/6619/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 червня 2026 року м. Дніпросправа № 405/6619/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 січня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Іванова Л.А.) в адміністративній справі №405/6619/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 25.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову серії АА № 00020879 від 25.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КпАП України, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішеннями відповідача, оскільки вважає, що відсутні перевищення параметрів визначених п.22.5 ПДР під час здійснення перевезення вантажу. Так перевезення вантажу здійснювалось напівпричепом, який є спеціалізованим трьохвісним контейнеровозом, а отже відповідач безпідставно не врахував, зазначеного. Крім того, інформації щодо напівпричепу спірна постанова не містить. Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 січня 2026 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача, а порушення вважає доведеним відповідно поданих доказів. Доводи позивача з якими погодився і суд першої інстанції, про те, що інформації щодо напівпричепу спірна постанова та здійснена фіксація не містить, не ґрунтується на нормах законодавства, що визначає фіксацію правопорушення та оформлення постанови. Стосовно відсутності перевищення параметрів визначених п.22.5 ПДР, оскільки перевезення вантажу здійснювалось напівпричепом, який є спеціалізованим трьохвісним контейнеровозом, скаржник зазначає, що відсутні докази, що перевезення здійснювалось у контейнері. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить наступних висновків. Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00020879 від 25.07.2024 року, яка винесена головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюком Л.М., та підписана кваліфікованим електронним підписом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. 00 коп. Зазначена постанова мотивована тим, що 08 липня 2024 року о 13 год. 11 хв. за адресою М-22, км. 74+810, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.400, д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,788 %(3,5154 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Згідно вказаної постанови, автоматична фіксація правопорушення здійснена технічним засобом WIM 7, WAGA-WIM35 зав №1, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № 04/4380; 1471 до 07.11.2024 року. Відповідач на підтвердження технічної справності приладу автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35, зав. №1, на який здійснювалась фіксація порушення, надав суду свідоцтво про повірку від 07 листопада 2023 року №04/4380, чинне до 07.11.2024 року, та за результатом повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Частина

1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT). Транспортний засіб марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , разом із причепом марки КRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , у загальному вираженні мають 6 осей. Три осі має транспортний засіб і три осі має причеп. Даний факт підтверджується фотофіксацією транспортного засобу під час проходження зважування у русі за наступним посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/а/АА00020879/. Позивач не погодившись з постановою, вважаючи її протиправною, звернувся до суду із цим позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що спірна постанова підлягає скасуванню, оскільки перевезення було здійснено контейнеровозом, а отже не відбулося перевищення допустимої ваги при здійсненні перевезення. Також суд констатував невідповідність оформлення спірної постанови, оскільки відсутня в ній інформація щодо причепу. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову проте з наступних підстав. Так спірним в цій справі є правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 22.5 ПДР України передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів. Відповідно до п. п. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів: - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення). Відтак, згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, гранично допустима фактична маса комбінованого транспортного засобу, за якої допускається рух автомобільними дорогами державного значення, більше 40 тон (42 та 44 тони) встановлена виключно у разі здійснення перевезення транспортними засобами вантажу в одному або більше контейнерах, або в змінних кузовах. Згідно п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (Порядок №1174), у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги. Відповідно до пунктів 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Положення Порядку №1174 передбачають технічні можливості автоматичної системи фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб. Виходячи із зазначених норм законодавства, процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення. Основним доказом у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 132-1 КУПАП, є показання технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, фото- та відеофайли, внесені до автоматично сформованої постанови. Факт фіксування правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, підтверджується відображеними у постанові ерії АА №00020879 від 25.07.2024 року результатами вимірювання маси транспортного засобу, а також відповідними фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт та відеофайлами. На офіційному вебсайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00020879/, зазначений ідентифікатор доступу, міститься зображення транспортного засобу, з яких видно фотофіксацію транспортного засобу - MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_4 , із фактично зафіксованим параметрами транспортного засобу. При цьому в сформованих метаданих визначено тип транспортного засобу (з напівпричепом), максимально допустима маса визначена 40 тон, тоді як фактична загальна вага транспортного засобу склала 43515кг, відповідно. Отже у спірному випадку, при визначенні максимально допустимих параметрів навантаження, відповідачем до уваги прийнято максимальну дозволену фактичну масу 40 тон, та зроблені розрахунки перевищення нормативних параметрів. Проте позивач наполягає, що перевезення вантажу здійснювалось у спеціальному контейнері напівпричепом, який є спеціалізованим трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), а отже не відбулось перевищення параметрів визначених п.22.5 ПДР, максимальну дозволену фактичну масу 44 тон. Термін "контейнер", враховуючи приписи ст. 4 МК України, включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів. Тобто, контейнер є транспортним обладнанням призначеним для перевезення вантажу. При цьому, контейнером визнається клітка, знімна цистерна або подібний засіб. Поняття н/причеп-контейнеровоз визначено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, відповідно яких н/причеп-контейнеровоз транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів. Так позивачем подані суду документі реєстрації транспортного засобу напівпричепу. (а.с. 21) Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , зазначено також і технічні характеристики спеціалізованого напівпричепу н/пр- контейнеровозу- Е марки КRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , зокрема, в Розділі «Особливі примітки» зазначено; «перев. Контейнер 1А або 1С або контейнер 1А з тентом/без як кузов. власн. виготовлення для перевезення сипких вантажів висот. борт 2.5 м. Отже саме уповноважений орган, який зареєстрував транспортний засіб напівпричепа марки КRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_3 , визначив, що цей транспортний засіб є контейнером. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведена правомірність спірної постанова, оскільки перевезення було здійснено контейнеровозом, а отже не відбулося перевищення допустимої ваги при здійсненні перевезення. Що стосується доводів позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про невідповідності змісту спірної постанови вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27 вересня 2021 року, то вони не ґрунтуються на приписах цієї ж Інструкції, в редакції Наказу №324 від 14.05.2022. Так вказаною Інструкцією затверджено форму постанови (Додаток 1), а не вимоги до змісту постанови. Як вбачається зі змісту спірної постанови, вона відповідає вимогам Додатку №1 Інструкції №512. Враховуючи вищезазначене, оскаржена постанова відповідача містить усі передбачені приписами статті 283 КУпАП та Інструкції обов`язкові відомості. Подія та склад адміністративного правопорушення, відображені у оскаржуваній постанові, підтверджуються даними вимірювання та матеріалами фотофіксації, здійсненими у момент проїзду транспортного засобу через автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень. Враховуючи наведене, діючи в межах доводів апеляційної скарги, оскаржене у справі судове рішення підлягає зміні в мотивувальній частині в редакції цієї постанови, а в іншій частині - залишенню без змін, а отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. За правилами частин першої, четвертої статті 317 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково. Мотивувальну частину рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 січня 2026 року в адміністративній справі №405/6619/24 змінити та викласти її у редакції мотивувальної частини цієї постанови. В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 січня 2026 року в адміністративній справі №405/6619/24 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення (18.06.2026) та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 18 червня 2026 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак