Постанова 4824 № 755/16208/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи 755/16208/24 Головуючий у суді першої інстанції - Катющенко В.П. Номер провадження № 22-ц/824/3487/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Катющенко В.П., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське міське будівництво» про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українське міське будівництво» про стягнення заборгованості, у якому просив суд: стягнути з ТОВ «Українське міське будівництво» на його користь заборгованість за договором про надання поворотної (безвідсоткової) фінансової допомоги в розмірі 42 100 грн та судові витрати в розмірі 10 968,96 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 квітня 2023 року між ним та ТОВ «Українське міське будівництво» було укладено безвідсотковий договір поворотної фінансової допомоги № ФД-2/23. Розмір поворотної фінансової допомоги становив 342 100,00 грн. Вказані кошти були перераховані на рахунок відповідача 28 квітня 2023 року. В рамках Договору відповідачем було повернуто йому: 09 травня 2023 року - 100 000 грн; 25 травня 2023 - 100 000 грн; 31 травня 2023 - 50 000 грн; 08 червня 2023 року - 50 000 грн. 25 жовтня 2023 року його представником було надіслано адвокатський запит щодо термінів повернення залишку поворотної фінансової допомоги у розмірі 42 100 грн. У відповіді від 17 листопада 2023 року Директором ТОВ «Українське міське будівництво» зазначалось, що залишок фінансової допомоги буде повернуто відповідно до термінів згідно з Договором. Водночас позивач зауважує, що Договір не містить строків повернення, а тому відповідь відповідача суперечить дійсності. Крім того, у відповідь на інший адвокатський запит, де ТОВ «Українське міське будівництво» просили надати копію Договору, відповідачем було повідомлено, що Договір віднесено до конфіденційної інформації. Маючи намір вирішити ситуацію в досудовому порядку, 12 липня 2024 року ним було надіслано вимогу про повернення коштів за договором, яка була отримана відповідачем 22 липня 2024 року, однак, після сплину 30 днів й станом на дату подання позову, умови вимоги не було виконано. Таким чином, станом на момент подачі позову, заборгованість відповідача перед ним становить 42 100 грн. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки на момент звернення до суду позивач не мав примірника спірного договору, суд обґрунтовано витребував його у відповідача. Після ознайомлення з договором позивач заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у зв`язку із сумнівами щодо належності підпису, однак у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено. Разом з тим суд першої інстанції, дослідивши оригінал договору, дійшов висновку про його підписання сторонами без залучення спеціальних знань, що є передчасним, оскільки встановлення належності підпису потребує проведення відповідної експертизи. Позивач заперечує факт укладення договору у наданій редакції, зокрема щодо визначення строку повернення фінансової допомоги, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1049 ЦК України. Зазначає, що попередній (орієнтовний) розмір витрат позивача на правничу допомогу в апеляційній інстанції становить 15 000 грн. 06 лютого 2026 року на адресу апеляційного суду від ТОВ «Українське міське будівництво» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що доводи позивача щодо неналежності йому підпису на договорі поворотної фінансової допомоги № ФД-2/23 від 28 квітня 2023 року є необґрунтованими, оскільки жодних належних і допустимих доказів на їх підтвердження не надано. Незважаючи на долучення до матеріалів справи копії спірного договору, позивач не вчинив жодних дій для отримання експертного висновку за власною ініціативою та не обґрунтував неможливість його подання. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки відсутні підстави, передбачені ст. 105 ЦПК України, а призначення такої експертизи не є обов`язковим для вирішення даного спору. При апеляційному розгляді справи позивач/апелянт ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення позову з підстав, зазначених в позовній заяві та мотивів, викладених в апеляційній скарзі. При апеляційному розгляді справи представником позивача/апелянта ОСОБА_1 , адвокатом Покотинським М.А., було заявлено клопотання про залишення без розгляду раніше заявленого клопотання про призначення у вказаній справі судово-почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що проведення вказаної експертизи на стадії апеляційного розгляду не є необхідним, оскільки укладений між сторонами правочин фактично виконувався обома сторонами, що не заперечувалося сторонами при розгляду справи. При цьому, відповідач не заперечуючи проти наявної заборгованості у розмірі 42 100 грн по вище вказаному договору поворотної фінансової допомоги й умисно протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов`язання та використовує розгляд вказаної справи для затягування часу для повернення коштів. Суд апеляційної інстанції ухвалою (протокольною) від 17 червня 2026 року задовольнив зазначене клопотання апелянта та залишив без розгляду подане клопотання про призначення у вказаній справі судово-почеркознавчої експертизи. Представник відповідача ТОВ «Українське міське будівництво» Грицаєнко С.В. заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 з посиланням на те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом у вересні 2024 року строк виконання зобов`язань із поверненні коштів у розмірі 42 100 грн у ТОВ «Українське міське будівництво» ще не настав. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 представників позивача ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції встановив, що 28 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Українське міське будівництво» укладено договір № ФД-2/23 про надання поворотної фінансової допомоги. Згідно п.1.1 Договору, ОСОБА_1 надає ТОВ «Українське міське будівництво» поворотну фінансову допомогу, а ТОВ «Українське міське будівництво» зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України - гривні, в сумі 342 100 грн без ПДВ (п.2.1 Договору). Згідно п. 3.1 Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у повному обсязі до 28 грудня 2025 року. ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТОВ «Українське фінансове будівництво» грошові кошти за договором № ФД-2/23 про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 342 100 грн, що підтверджується квитанцією № 0КВХ-Н4ВР-ТХХК-29КК від 28 квітня 2023 року. 09 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 100 000 грн; 25 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 100 000 грн; 31 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 50 000 грн; 08 червня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 50 000 грн, що підтверджується рухом коштів по картці від 19 серпня 2024. Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що поворотна фінансова допомога надана ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське міське будівництво», має бути повернута останнім позивачу в строк до 28 грудня 2025 року, що випливає з умов укладеного між ними договору № ФД-2/23 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 квітня 2023 року. Відповідачем в свою чергу, повернуто позивачу частину коштів, що свідчить про належне виконання умов договору відповідачем. Крім того, в судовому засіданні було досліджено оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги, який як встановлено судом, складений на двох аркушах, підписаний його сторонами та відповідає копії наявній в матеріалах справи. При цьому суд критично відноситься до тверджень представників позивача, що ОСОБА_1 такий договір не підписувався, оскільки жодних доказів в спростування тверджень відповідача щодо строку дії договору та часу до якого має бути повернута відповідачем позивачу поворотна фінансова допомога, суду не надано. Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне. Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України). Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України). Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, про що зазначено в частині першій статті 1050 ЦК України. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). У справі, що переглядається, суд першої інстанції, дійшов переконання, що позивач виконав зобов`язання за договором поворотної фінансової допомоги, надав відповідачу позику в розмірі 342 100, 00 грн, проте відповідач свої зобов`язання виконав лише частково повернувши позивачу тільки 300 000 грн, а 42 100 грн, не повернув. Суд першої інстанції, надаючи оцінку вимогам позивача та запереченням відповідача дійшов висновку про те, що 42 100 грн, як частина неповернутої поворотної фінансової допомоги, наданої ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське міське будівництво», мала бути повернута останнім позивачу в строк до 28 грудня 2025 року, що випливає з умов укладеного між ними договору № ФД-2/23 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 квітня 2023 року, а тому з цих підстав відмовив у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції в цілому погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, однак з врахування обставин цієї справи доходить до наступних висновків. Так, за матеріалами справи вбачається, що відповідач у справі ТОВ «Українське міське будівництво» за договором № ФД-2/23 про надання поворотної фінансової допомоги отримало від позивача у справі ОСОБА_1 в розмірі 342 100 грн, що підтверджується квитанцією № 0КВХ-Н4ВР-ТХХК-29КК від 28 квітня 2023 року (а.с. 7) . 09 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 100 000 грн (а.с.8); 25 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 100 000 грн (а.с.10) ; 31 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 50 000 грн (а.с.12); 08 червня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «УМБ» надійшли грошові кошти в розмірі 50 000 грн, що підтверджується рухом коштів по картці від 19 серпня 2024 року (а.с. 14). При цьому, залишок неповернутої частини поворотної грошової допомоги у розмірі 42 100 грн, ТОВ «УМБ» у 2023 році ОСОБА_1 не був перерахований. З цього приводу адвокат Покотинський М.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся 25 жовтня 2023 року до ТОВ «Українське міське будівництво» із відповідним зверненням. На що отримав відповідь вих №17/11-1-23 від 17 листопада 2023 року, в якому директором ТОВ «УМБ» було зазначено, що вказані кошти будуть повернуті у строки визначені договором (а.с. 16). Під час розгляду справи у суді першої інстанції представником ТОВ «Українське міське будівництво» Грицаєнко С.В. було долучено до матеріалів справи копія Договору №ФД-2/23 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 квітня 2023 року (а.с. 73,74). Згідно до п.3.1 вказаного договору т поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у повному обсязі до 28 грудня 2025 року ( а.с. 73). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Очевидно, що дії відповідача ТОВ «УМБ», який, укладаючи вище вказаний договір №ФД-2/23 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 квітня 2023 року та беручи на себе зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги не виконує вказані зобов`язання у повному обсязі ( в частині повернення 42100 грн) спочатку мотивуючи відмову у поверненні тим, що не настали строки, а коли такі строки настали все рівно їх не виконує, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним. Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справі №910/3009/18 (п.63), від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19 (п.6.13), від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц (п.82), від 02.02.2021р. у справі №925/642/19 (п.50), від 06.04.2021р. у справі №910/10011/19 (п.94), від 20.10.202р. у справі №9901/554/19 (п.19), від 08.02.2022р. у справі № 209/3085/20 (п.24), від 21.09.2022р. у справі №908/976/190 (п.5.6), від 22.09.2022р. у справі №462/5368/16-ц (п.44). З урахування викладеного а також беручи до уваги, що відповідач у справі ТОВ «УМБ» не заперечуючи про наявність не виконаного перед позивачем ОСОБА_1 зобов`язання із повернення грошових коштів у розмірі 42100 грн, спочатку мотивував таке невиконання не настанням відповідного терміну - 28 грудня 2025 року (лист №17/11-1-23 від 17 листопада 2023 року), а в подальшому після настання вказаного терміну до цього часу ухиляється від виконання даного обов`язку в добровільному порядку, колегія суддів вважає, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом ухвалення рішення про стягнення із ТОВ «Українське міське будівництво» на користь ОСОБА_1 неповернутої частини поворотної грошової допомоги у розмірі 42100 грн. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року, скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське міське будівництво» (01014 м. Київ, вул. Регенераторна, буд.4 кв. 14-249 код ЄДРПОУ 44311001) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання поворотної (безвідсоткової) фінансової допомоги у розмірі 42100 грн Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське міське будівництво» (01014 м. Київ, вул. Регенераторна, буд.4 кв. 14-249 код ЄДРПОУ 44311001) на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 18 червня 2026 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді : Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв