Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/1466/26

Справа № 138/1466/26 Провадження № 22-ц/801/1611/2026 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Савкова І. М. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 рокуСправа № 138/1466/26м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач), суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С., секретар судового засідання Кахно О. А. учасники справи: заявник (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , особа, яка може отримати статус відповідача Вінницька філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2026 року, постановлену у складі судді Савкової І. М. у м. Могилів-Подільський, дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення, - в с т а н о в и в : 04.05.2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Заяву обґрунтував тим, що він є володільцем особового рахунку НОМЕР_1 , ЕІС-код:56ХМ01С61921084Z, що закріплений за об`єктом газопостачання, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Послуги з розподілу за вказаним особовим рахунком надає Вінницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України». 01.05.2026 заявник засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 отримав повідомлення про припинення розподілу природного газу з 07.05.2026 у зв`язку з наявністю заборгованості у розмірі 1 003 грн. 84 коп. Заявник не погоджується з вказаним рахунком заборгованості, вважає його незаконним та таким, що порушує його права, у зв`язку з чим має намір звертатися до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовною заявою до Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання неправомірним здійсненого розрахунку обсягу спожитого газу за 2023-2026 роки та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості, згідно з поданими заявником показниками побутового лічильника природного газу. Оскільки повідомлення Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» є підставою для застосування примусових заходів з припинення газопостачання, заявник, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, просив суд заборонити Вінницькій філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти дії щодо відключення об`єкта заявника від газопостачання. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено. Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що заявником не доведено, що невжиття заходів, про які він просить, ускладнить чи унеможливить виконання рішення, виходячи з предмету позову, з яким останній має намір звертатися до суду. При цьому суд виходив з того, що наявність ризиків, пов`язаних із виконанням майбутнього судового рішення, має бути підтверджена належними та допустимими доказами. Суд погодився, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії може убезпечити заявника від негативних наслідків, таких як відсутність можливості приготування їжі, підігріву води, тощо. Проте врахував, що такі обставини в будь-якому випадку не визначені нормами ст. 149 ЦПК України як безумовні підстави для забезпечення позову. Натомість вжиття заходів забезпечення позову про які просить заявник, призведе до вирішення спору по суті до рішення суду. Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 20 травня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити його заяву про забезпечення позову. Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини, не зважив на те, що існує реальна загроза припинення газопостачання, що спричинить йому як споживачеві невиправданої шкоди, оскільки він буде позбавлений забезпечити себе елементарним: приготування їжі, підігріву води. Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався, подав заяву про продовження строку для подання відзиву, однак всупереч вимог частини 4 статті 127 ЦПК України відзив не подав, тому апеляційний суд не вирішував питання продовження строку. 17 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії адвокат Кравчук О. В., подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати у її відсутність, заперечила проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не відповідає вказаним вимогам закону. По справі встановлено наступне: - 01.05.2026 заявник засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 отримав повідомлення про припинення розподілу природного газу з 07.05.2026, підписане від імені начальника Жмеринського УЕГГ Могилів-Подільської дільниці Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Петровського М. К., у зв`язку з наявністю заборгованості у розмірі 1003 грн. 84 коп. Заявник не погоджується з вказаним рахунком заборгованості, вважає його незаконним та таким, що порушує його права, у зв`язку з чим має намір звертатися до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовною заявою до Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання незаконним здійсненого розрахунку обсягу спожитого газу за 2023-2026 роки та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості, згідно з поданими заявником показниками побутового лічильника природного газу. Заява про забезпечення позову подана ОСОБА_1 до пред`явлення позову. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 18.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 138/1606/26 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання заборгованості протиправною та зобов`язання здійснити її перерахунок (захист прав споживача). Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення. Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою, а в судовому рішенні про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування підстав для забезпечення позову. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 727/3757/21, від 22 вересня 2021 року у справі № 752/24015/20. Заявник ОСОБА_1 обґрунтовував необхідність забезпечення позову тим, що 01.05.2026 року від Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі» на його адресу надійшло попередження про припинення розподілу природного газу з 07.05.2026 року через наявну заборгованість, з якою він не згоден та має намір подати відповідний позов. Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПТЕСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадк у, зокрема несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу (підпункт 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ). Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу). У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (див. пункт 83 постанови ВП ВС від у справі № 344/13201/23) За своєю суттю постачання природнього газу передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання природного газу споживачу оператором газорозподільних систем є тривалим і у разі припинення постачання та встановлення судом безпідставності нарахування боргу споживачеві (як підстави для припинення постачання природнього газу, яка наведена в отриманому споживачем Повідомленні (а. с. 7)), процедура відновлення постачання природнього газу споживачу займе тривалий проміжок часу, що призведе до порушення прав споживача. Споживач ОСОБА_1 не погоджується з наявністю у нього заборговансоті за розподіл природного газу, саме це вказував як предмет майбутнього позову, а тому використання інституту процесуального права забезпечення позову шляхом заборони оператору ГРМ припинити йому постачання природнього газу, - відповідає завданням та основним засадам судочинства. В разі незастосування такого виду забезпечення позову це призведе до того, що споживач змушений буде ініціювати спір про відновлення газопостачання в межах іншого судового процесу. Таким чином, споживач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відключення газопостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем умов оплати за послуги з розподілу природного газу. Оскільки ОСОБА_1 мав намір оскаржити нараховану постачальником заборгованість за надані послуги (а на час розгляду справи апеляційним судом за його позовом вже відкрито провадження у справі № 138/1606/26), то висновок суду першої інстанції про те, що в разі застосування такого заходу забезпечення позову як заборона припинити розподіл природного газу, - це призведе до вирішення спору по суті, - є надуманим та не ґрунтується на фактичних обставинах справи, адже предмет спору різниться від виду забезпечення позову, про який просить заявник. Отже, оскаржувану ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2026 року слід скасувати та постановити нову, якою частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (пункт 4 частини 1 статті 376 ЦПК України), оскільки суд може заборонити припиняти розподіл природного газу тільки оператору ГРМ, а не невизначеному колу осіб, як про те просить заявник. На підставі викладеного та керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2026 року скасувати та постановити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково. В порядку забезпечення позову заборонити Вінницькій філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» припинення розподілу природного газу на об`єкт: квартира АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_1 , ЕІС-код 56XM01C61921084Z до набрання рішенням суду законної сили. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18.06.2026 р. Головуюча Т. М. Шемета Судді Т. Б. Сало О. С. Панасюк