Постанова КЦС ВС № 462/7143/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ справа № 462/7143/24 провадження № 61-15633св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»; розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Залізничного районного суд міста Львова від 15 травня 2025 року у складі судді Постигач О. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О. ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка»)про стягнення недоплаченого страхового відшкодування. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 17 лютого 2024 року на автодорозі Оброшино-Пустомити Львівського району відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю належного їй на праві власності та під її керуванням автомобіля марки «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «ЗІЛ 4503 самоскид», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження, та їй завдано майнової шкоди. Згідно сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108 та умов добровільного страхування наземного транспорту автомобіль марки «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований у ПрАТ «СК «Уніка». Листом ПрАТ «СК «Уніка» від 02 квітня 2024 року позивачку було повідомлено про те, що страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, що пов`язане із пошкодженням 17 лютого 2024 року належного їй транспортного засобу марки «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який застраховано згідно з договором страхування від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108. Відповідно до пунктів 1.4, 8.2 договору та звіту товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» (далі - ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг») від 05 березня 2024 року № 33981 автомобіль позивачки є конструктивно знищеним, вартість придатних залишків транспортного засобу за зобов`язуючою пропозицією AUTOonline від 20 березня 2024 року № 16905678307 склала 429 950 грн, тому страховиком розрахована сума страхового відшкодування наступним чином: 1 899 279 грн (ринкова вартість транспортного засобу) - 429 950 грн (вартість залишків пошкодженого транспортного засобу) - 8 750 грн (франшиза) = 1 460 579 грн. Однак, позивачка не погоджується з такою відповіддю відповідача, вважає, що визначене страховиком страхове відшкодування не узгоджується з фактичним розміром завданого їй матеріального збитку. Тому позивачка звернулася до судового експерта Холодцова Д. В. для визначення ринкової вартості її автомобіля марки «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до ДТП, визначення вартості відновлювального ремонту та визначення вартості пошкодженого автомобіля. Згідно з висновком судового експерта за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550, складеного судовим експертом Холодцовим Д. В. ринкова вартість автомобіля в цінах на дату ДТП, без урахування пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, становила 2 885 390,99 грн. Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення додаткового експертного автотоварознавчого дослідження від 11 червня 2024 року № 22594, складеного судовим експертом Холодцовим Д. В., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, становила 4 999 836,87 грн; вартість пошкодженого в ДТП автомобіля «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 415 980 грн. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з ПрАТ «СК «Уніка»на свою користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 1 000 081,99 грн, а також 12 000 грн витрат на проведення експертизи та 30 000 грн витрат на правову допомогу. Короткий зміст судових рішень Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 15 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 1 000 081,99 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення місцевого суду, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що надані позивачкою висновки судового експерта Холодцова Д. В. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550 та додаткового експертного автотоварознавчого дослідження від 11 червня 2024 року № 22594, складені судовим експертом, який має підтверджену кваліфікацію саме щодо визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу. Експерт надав повні та чіткі відповіді на поставлені запитання, описав методи та проведені ним дослідження, тому суди вважали ці висновки належними та допустимими. Також суд першої інстанції зазначив, що не бере до уваги посилання представників відповідачів на те, що експертом не застосовано порівняльний підхід при визначення ринкової вартості автомобіля, оскільки як вбачається із висновку експерт досліджував інші джерела інформації в Україні (статті 10-13 висновку) та в Європі (статті 16-21 висновку). Використання експертом для порівняння лише однієї пропозиції аналогічного автомобіля не свідчить про те, що ним не дотримано вимог при проведенні експертизи. Будь-яких ґрунтовних доводів щодо неправильності висновку експертизи представниками відповідача не наведено. Разом з цим, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не взяв до уваги наданий відповідачем звіт № 33981 ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 05 березня 2024 року, оскільки він спростований наданими позивачкою висновками судового експерта Холодцова Д. В. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550 та додаткового експертного автотоварознавчого дослідження від 11 червня 2024 року № 22594. За таких обставин, посилаючись на положення статей 22, 29, 30, 34, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та беручи до уваги, що згідно сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108 страхова сума транспортного засобу становить 3 500 000 грн, суди дійшли до висновку про те, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Уніка» суми недоплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Короткий зміст вимог касаційної скарги 11 грудня 2025 року представник ПрАТ «СК «Уніка» - адвокат Бортник Л. В. подала до Верховного Суду через підсистему Електронний суд касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суд міста Львова від 15 травня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пунктів 1, 3,4 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 442/2933/14-ц, а також - не дослідили зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилили клопотання сторони відповідача про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Залізничного районного суд міста Львова. 13 січня 2026 року справа № 462/7143/24 надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга представника ПрАТ «СК «Уніка» - адвоката Бортник Л. В. мотивована тим, що договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108 прямо передбачено, що ринкова вартість може визначатися або фахівцем страховика, або незалежним оцінювачем, тому суди попередніх інстанцій не мали відхиляти як доказ звіт від 05 березня 2024 року № 33981 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг», лише тому, що це не судова експертиза. Для розрахунку розміру страхового відшкодування суди послалися лише на висновок за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550, виконаний судовим експертом Холодцовим Д. М., який додано позивачем до позовної заяви та викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності, оскільки складений порівняльним підходом з використанням середньої ринкової вартості транспортного засобу на підставі єдиної пропозиції неспеціалізованої площадки «Оlx». Для з`ясування дійсного розміру ринкової вартості автомобіля станом на дату події представником відповідача заявлялися клопотання про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи, однак суди необґрунтовано відхилили ці клопотання. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У січні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мелех Д. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, тому підстави для їх скасування відсутні. Фактичні обставини справи, встановлені судами 17 лютого 2024 року на автодорозі С-141208 Оброшино-Пустомити Львівського району відбулася ДТП за участю автомобіля марки «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «ЗИЛ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження (т.1 а.с.32-35). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є позивачка ОСОБА_1 (т.1 а.с.14-15). Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка», що підтверджується сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108 (т.1 а.с.18). Договір складається з двох частин: сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108 та умов добровільного страхування наземного транспорту (далі - Умови «КАСКО»). Пунктом 5 договору передбачено, що до страхових ризиків належить також ДТП. Відповідно до пункту 1 Умов «КАСКО» (редакція від 22 листопада 2022 року), що є додатком № 1 до сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108, страхова сума - це грошова сума, яка встановлюється за домовленістю сторін, у межах якої страховик відповідно до умов договору зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування на підставі страхового випадку з транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням. Згідно з пунктом 1.4. Умов «КАСКО» «Визначення термінів», повне конструктивне або фізичне знищення транспортного засобу - такий рівень пошкодження транспортного засобу та застрахованого додаткового обладнання внаслідок настання страхового випадку, коли вартість відновлювального ремонту, включаючи витрати на транспортування транспортного засобу до місця ремонту, дорівнює або перевищує 75% (сімдесят п`ять відсотків) від дійсної (ринкової) вартості транспортного засобу та застрахованого додаткового обладнання на момент настання страхового випадку. Дійсна (ринкова) вартість транспортного засобу та додаткового обладнання розраховується на підставі висновку фахівця страховика з врегулювання збитків або незалежного експерта. З метою визначення повного конструктивного або фізичного знищення транспортного засобу вартість відновлювального ремонту розраховується за вибором страховика: - на підставі висновку незалежного експерта; - на підставі калькуляції СТО за одним із методів, залежно від обраного варіанту розрахунку страхового відшкодування, зазначеного у пункті 15.1 договору: «СТО за вибором страховика» - із застосуванням цін на запасні частини, матеріали та вартості нормо-години СТО за вибором страховика, а також рекомендованих виробником транспортного засобу нормативів трудомісткості ремонтних робіт, без урахування знижок СТО на вартість запасних частин, матеріали та роботи; «СТО офіційного дилера марки транспортного засобу» - із застосуванням цін на запасні частини, матеріали та вартості нормо-години СТО, яка підтримує гарантійні зобов`язання щодо відповідної марки транспортного засобу, а також рекомендованих виробником транспортного засобу нормативів трудомісткості ремонтних робіт або СТО за погодженням між Страховиком та страхувальником, без урахування знижок СТО на вартість запасних частин, матеріали та роботи. Відповідно до пункту 1.4 Умов «КАСКО» страхова сума (страхова сума транспортного засобу та застрахованого додаткового обладнання) - це грошова сума, яка встановлюється за домовленістю Сторін, у межах якої страховик відповідно до умов договору зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку з транспортного засобу та застрахованим додатковим обладнанням. В пункті 6.5 та пункті 8 сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108 вказано, що страхова сума транспортного засобу становить 3 500 000 грн. За приписами пункту 7.2 Умов «КАСКО» розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих транспортного засобу у результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником (вигодонабувачем), та розміру страхової суми, зазначеної в договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день настання страхового випадку. Пунктом 8.2 Умов «КАСКО» передбачено, що у разі настання страхового випадку за ризиком «Незаконне заволодіння» або у випадку «Повного конструктивного або фізичного знищення транспортного засобу» страхове відшкодування виплачується у розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період дії договору, яке розраховується відповідно до пункту 8.2.1 Умов. Із суми страхового відшкодування вираховуються франшиза та вартість залишків пошкодженого транспортного засобу. Згідно з пунктом 8.2.3. Умов «КАСКО», якщо страхова сума, визначена в пункті 8 сертифікату, виявиться більшою, ніж дійсна (ринкова) вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку за ризиком «Незаконне заволодіння» або у випадку «Повного конструктивного або фізичного знищення транспортного засобу», то страхове відшкодування виплачується у розмірі дійсної (ринкової) вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, яка розраховується на підставі висновку фахівця страховика з врегулювання збитків або незалежного експерта. Із суми страхового відшкодування вираховуються франшиза та вартість залишків пошкодженого транспортного засобу. ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» складено звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 05 березня 2024 року № 33981, згідно з яким вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження, станом на дату оцінки, становить 1 899 279 грн (т.1 а.с.36-80). Згідно листа ПрАТ «СК «Уніка» від 02 квітня 2024 року автомобіль позивачки «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є конструктивно знищеним, вартість придатних залишків транспортного засобу відповідно зобов`язуючої пропозиції AUTOonline від 20 березня 2024 року № 16905678307 склала 429 950 грн, тому страховиком розрахована сума страхового відшкодування наступним чином: 1 899 279 грн (ринкова вартість відповідно до звіту ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» № 33981 від 05 березня 2024 року) - 429 950 грн (вартість залишків пошкодженого транспортного засобу) - 8 750 грн (франшиза) = 1 460 579 грн (т.1 а.с.16). Зі страхового акту від 01 квітня 2024 року № 16905678307 та платіжного доручення від 03 квітня 2024 року № 153452 вбачається, що ПрАТ «СК «Уніка» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 1 460 579 грн (т.1 а.с.29, 31). Позивачка не погодилася з вищевказаним розміром страхового відшкодування та разом із позовною заявою надала висновки судового експерта Холодцова Д. В. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550 та додаткового експертного автотоварознавчого дослідження від 11 червня 2024 року № 22594, згідно яких ринкова вартість автомобіля «Land Rover Range Rover Autobiography», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цінах на дату ДТП (до ДТП 17 лютого 2024 року), без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП, становила 2 885 390,99 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, становила 4 999 836,87 грн, вартість автомобіля (в пошкодженому стані) визначена за допомогою аукціону-платформи AUTOonline, компанії Audatex, - 415 980 грн (т.1 а.с.83-100, 104-132). 22 липня 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про доплату страхового відшкодування у розмір 1 012 081,99 грн, однак її вимога не була виконана (т.1 а.с.81). Допитаний в судовому засіданні судом першої інстанції експерт ОСОБА_4 свій висновок підтримав повністю та пояснив, що особисто оглядав транспортний засіб позивачки двічі. Вказав, що визначив ринкову вартістю автомобіля на дату ДТП. Не погоджується із доводами представників відповідача, оскільки ним застосувався порівняльний підхід та досліджувались ринки як України, так і Європи. Оскільки на час дослідження була лише одна наявна пропозиція в Україні щодо аналогічного автомобіля, який продавався на сайті ОЛХ, то він взяв до уваги вказану пропозицію для порівняння та визначення ринкової вартості автомобіля позивачки. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до пунктів 1, частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Касаційна скарга представника ПрАТ «СК «Уніка» - адвокат Бортник Л. В. не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства України. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (стаття 980 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 89 Закону України «Про страхування» страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 89 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження майном та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну. Договором страхування визначаються конкретний об`єкт страхування, з яким пов`язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов`язані з цим об`єктом страхування та підлягають страхуванню за цим договором страхування. Згідно з пунктом 69 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством. В пункті 50 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства. Згідно з пунктом 59 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства. Статтею 92 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик за договором страхування зобов`язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк; у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування; забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону. Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов`язки страховика. Відповідно до частин першої-четвертої статті 94 Закону України «Про страхування» страхова сума може бути встановлена за окремим об`єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадків, договором страхування в цілому. Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору. У договорі страхування в межах страхової суми можуть визначатися ліміти відповідальності страховика за окремим об`єктом страхування, страховим ризиком або страховим випадком, групою страхових ризиків та/або страхових випадків тощо. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості майна за цінами і тарифами, що діють на день укладення договору страхування або внесення змін до такого договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом. Договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком. Страхова виплата не може перевищувати розмір прямого збитку, заподіяного страхувальнику та/або іншій особі, передбаченій договором страхування. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі якщо страхова сума становить певну частку дійсної вартості застрахованого об`єкта страхування, страхова виплата виплачується у такій самій частці дійсної вартості застрахованого об`єкта страхування, якщо інше не передбачено умовами договору страхування (частина сьома статті 94 Закону України «Про страхування»). У справі, яка переглядається, факт настання страхового випадку сторонами не оспорюється та судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПрАТ «СК «Уніка» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 1 460 579 грн. Однак в цій справі між сторонами виник спір щодо розміру страхового відшкодування за договором добровільного страхування. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, зокрема звіт ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» від 05 березня 2024 року № 33981 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, на який послався відповідач, звернув увагу на те, що вказаний звіт складено оцінювачем, а не незалежним експертом, як це передбачено пунктом 1.4. Умов «КАСКО», а також оцінювач особисто не оглядав транспортний засіб позивачки. Разом з цим, позивачкою були надані висновки за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550 та додаткового експертного автотоварознавчого дослідження від 11 червня 2024 року № 22594, складені судовим експертом Холодцовим Д. В., який має підтверджену кваліфікацію саме щодо визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу. Оцінивши належним чином вищевказані висновки експертного автотоварознавчого дослідження, посилаючись на те, що вони є повними, чіткими, послідовними, не містять розбіжностей, проведені за точною ідентифікацією автомобіля позивача, узгоджуються з іншими матеріалами справи, складені згідно з вимогами статті 106 ЦПК України, містить попередження експерта про кримінальну відповідальність та відповідають вимогам чинного законодавства, а також об`єктивно визначають вартість автомобіля «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до та після ДТП, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивачки про стягнення з ПрАТ «СК «Уніка» суми недоплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги про те, що суди послалися лише на висновок за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550, виконаний судовим експертом Холодцовим Д. М., який додано позивачем до позовної заяви, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв`язком процесуальної форми засобів доказування та законністю отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми. Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 727/6606/16, зазначено, що відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Згідно з частиною другою статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 523/2420/16-ц, вказано, що згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Можливість складання висновку за зверненням учасника справи передбачена з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності відповідними змінами до ЦПК України. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі № 523/7567/20 наведено правовий висновок про те, що судова експертиза - це експертиза проведена експертом (фахівцем) щодо дослідження процесів, явищ, предметів тощо, які є або будуть предметом судового розгляду, а не тільки експертиза, яка призначена судом. Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дав оцінку звіту ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» від 05 березня 2024 року № 33981 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, на який послався відповідач, однак виходив з того, що Умови «КАСКО» передбачають визначення повного конструктивного або фізичного знищення транспортного засобу вартість відновлювального ремонту саме на підставі висновку незалежного експерта, тому врахував складені судовим експертом Холодцовим Д. В. висновки за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550 та додаткового експертного автотоварознавчого дослідження від 11 червня 2024 року № 22594. Також суди врахували, що в пункті 6.5 та пункті 8 сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 01 березня 2023 року № 014052/4605/0000108 вказано, що. страхова сума транспортного засобу становить 3 500 000 грн Для роз`яснення наданого стороною позивача та наявного в матеріалах справи висновку за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550, судом першої інстанції в судовому засіданні допитано експерта ОСОБА_4 . Ухвалою суду першої інстанції від 07 травня 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання сторони відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи, посилаючись на те, що експерт надав вичерпні відповіді на поставлені учасниками справи та судом запитання, а також висновок за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 13 травня 2024 року № 22550 є повним, обґрунтованим, а всі неточності у ньому усунуті в ході допиту експерта і на правильність експертного дослідження не впливають. (т.2 а.с.36-37). Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що суди необґрунтовано відхилили клопотання сторони відповідача про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи, натомість встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційного суду. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, посилання заявника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 442/2933/14-ц є безпідставним, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а відповідні аргументи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland)). В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» залишити без задоволення. Рішення Залізничного районного суд міста Львова від 15 травня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович