Постанова КЦС ВС № 523/1570/24
від 17.06.2026 · ЦивільнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ справа № 523/1570/24 провадження № 61-88св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд 2007», відповідачі: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «МТБ Банк», треті особи: Акціонерне товариство «МТБ Банк», Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Одеськміськсвітло», Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства «МТБ Банк» на постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2026 року,- ВСТАНОВИВ: 1.
Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2024 року ОСББ «Ізумруд 2007» звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: витребувати від ОСОБА_2 на користь співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСББ «Ізумруд 200» нежитлову будівлю трансформаторної підстанції за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 63,8 кв.м., реєстраційний номер 1195451951101, власник ОСОБА_2 ; витребувати від ОСОБА_2 на користь співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСББ «Ізумруд 2007», нежитлову будівлю котельні за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 316,9 кв.м., реєстраційний номер 1195451951101, власник ОСОБА_2 ; витребувати від АТ «МТБ Банк» на користь співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСББ «Ізумруд 2007» рухоме майно: Інв. № 38, котельний щит сигналізації, інв. № 39, повітряно опалювальний апарат UGW/ОА1-В, № 4, Комплекс Флоутек ТМ 3-4, Інв. № 40, Ультразвуковий лічильник газу Курс - 01 G400, Інв № 42, Шафа ввідна ШВ 400А, Інв. № 42, Шафа крування, Інв. № 43, FLECK/Сольовий банк 200 л у збірці, Інв. № 45, Прилад для керування 2-х насос ЕR-2, Інв. № 47, Бак розширювальний СІММ VASO ЕRE СЕ 1000, Інв. № 48, Бак розширювальний СІММ VASO ЕRE СЕ 1000, Інв. № 49, 48, Бак розширювальний СІММ VASO ЕRE СЕ 1000, Інв. № 52, Дозуюча помпа ДМЕ 2-18F-РР/Т/F-3111F, Інв. № 53, Котел водонагрівальний Вітомакс 200М241 3200 кВт 6 бар с ком., І нв. № 54, Котел водонагрівальний Вітомакс 200М241 3200 кВт 6 бар с ком., Інв. № 55, Котел водонагрівальний Вітомакс 200М241 3200 кВт 6 бар с ком., Інв. № 56, Насос Wilo МНІ206-L/Е/3-400-50-2 многоступ., Інв. № 57, Насос Wilo МНІ206-L/Е/3-400-50-2 многоступ., Інв. № 58, Насос UPS 25-80 180 1 230V50 Гц, Інв. № 59, Помпа з сухим ротором ТР 80- 250/2АF-BAQT 7.5к, Інв № 60, Привід сидлового клапану АY230-3, Інв. № 62, сидловий клапан Н61100Н, інв. № 41, ГРУ RBE4022, Інв. № 34, Маршрутизатор RTR53A-6LVH/DSM; Інв. № 66, Трансформатор ТМ1600 10/0,4 (складське збереження), Інв. № 72, ЩО 90-1119 (без лічильника), Інв. № 73, ЩО 90-1119 (без лічильника), Інв № 74, ЩО 90-1413, Інв. № 75, ЩО 90-1413, Інв № 76, ЩО 90-1413, Інв. № 77, ЩО 90-1413, Інв. № 78, ЩО 90-1413, Інв. № 79, ЩО 90-1413, Інв. № 80, ЩО 90-1413, Інв. № 32, що 90-1413, Інв. № 33, ЩО 90-1413, Інв. № 35, КСО-393-17-В УЗ, Інв. № 35, КСО-393-17-В, Інв. № 36, КСО-393-23 УЗ, Інв. № 36, КСО-393-23 УЗ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 вересня 2007 року Суворовською районною державною адміністрацією було видано розпорядження № 696 р. «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту 606-ти квартирного, 10-14 ти поверхового, чотирнадцяти секційного житлового будинку АДРЕСА_3 ), підземно наземної автостоянки ( АДРЕСА_1 ), котельної ( АДРЕСА_1 ), трансформаторної підстанції ( АДРЕСА_4 . 08 лютого 2008 року протоколом № 3 Загальних зборів учасників ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» оформлено збільшення Статутного капіталу Товариства за рахунок майна ОСОБА_3 , що складалося, зокрема з: нежитлової будівлі - трансформаторної підстанції, загальною площею 63,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі котельні загальною площею 316,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та затверджено Статутом у новій редакції. На підставі вказаного протоколу № 3 було затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс» із врахуванням трансформаторної підстанції та котельні. 05 лютого 2015 року рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/3622/14 задоволено позов ПАТ «Марфін Банк» до відповідачів ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс», ТОВ «Фаундбуд», за участю третіх осіб: ТОВ «Ювелірно-Гранувальна Кампанія «Діамант», ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно, а саме, серед іншого, звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю - трансформаторну підстанцію, загальною площею 63,8 кв.м., нежилу будівлю - котельню, загальною площею 316,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 25 липня 2017 року за Актом № НОМЕР_5/16 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу на підставі рішення № 916/3622/14 виданого 12 лютого 2016 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2848/ОF від 25 липня 2008 року майно в результаті торгів, що не відбулися було залишено за ТОВ «Марфін Банк». 05 квітня 2017 року відповідачка ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу набула право власності на котельню, яка значиться як нежитлова будівля котельня за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 316,9 кв.м. 05 квітня 2017 року відповідачка ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу набула право власності на трансформаторну підстанцію, яка значиться як нежитлова будівля трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 63,8 кв.м. 11 січня 2019 року зареєстровано ОСББ «Ізумруд 2007». Посилаючись на те, що вказані приміщення є допоміжними, тобто, такими, що будувалися для забезпечення експлуатації та обслуговування потреб багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак є неподільним майном, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, представник позивача просив позов задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року у задоволенні позову ОСББ «Ізумруд 2007» відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне нерухоме майно було продано фізичній особі ОСОБА_4 та передано стягувачу АТ «МТБ Банк» в порядку примусового виконання судового рішення - рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року у справі № 916/3622/14, з торгів. Станом на теперішній час, рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі № 916/3622/14 є чинним та не скасованим. Так саме, не скасованими є проведені торги з приводу нерухомого майна. Водночас, відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Суд вважав, що обставини продажу з торгів нерухомого майна та передачі його стягувачу, в порядку виконання судового рішення, чинності наведеного судового рішення, не скасування торгів, унеможливлюють витребування майна на користь позивача ОСББ «Ізумруд 2007». При цьому, суд виходить із того, що наступний продаж спірного майна від особи, яка набула його в порядку виконання судового рішення ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, та витребування нерухомого майна саме від останнього набувача ОСОБА_2 , не скасовує статусу спірного майна - як такого, що продане в порядку виконання судового рішення, а тому воно не може бути витребуване наразі судом, в порядку статті 388 ЦК України. Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції Постановою Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСББ «Ізумруд 2007» задоволено частково. Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Витребувано від ОСОБА_1 на користь співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСББ «Ізумруд 2007» нежитлову будівлю трансформаторної підстанції за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв.м., реєстраційний номер 1195451951101. Витребувано від ОСОБА_1 на користь співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСББ «Ізумруд 2007» нежитлову будівлю котельні за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 316,9 кв.м. реєстраційний номер 1194596951101. Витребувано від АТ «МТБ Банк» на користь співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСББ «Ізумруд 2007» рухоме майно: Інв. № 38, котельний щит сигналізації, інв. № 39, повітряно опалювальний апарат UGW/ОА1-В, № 4, Комплекс Флоутек ТМ 3-4, Інв. № 40, Ультразвуковий лічильник газу Курс - 01 G400, Інв № 42, Шафа ввідна ШВ 400А, Інв. № 42, Шафа крування, Інв. № 43, FLECK/Сольовий банк 200 л у збірці, Інв. № 45, Прилад для керування 2-х насос ЕR-2, Інв. № 47, Бак розширювальний СІММ VASO ЕRE СЕ 1000, Інв. № 48, Бак розширювальний СІММ VASO ЕRE СЕ 1000, Інв. № 49, 48, Бак розширювальний СІММ VASO ЕRE СЕ 1000, Інв. № 52, Дозуюча помпа ДМЕ 2-18F-РР/Т/F-3111F, Інв № 53, Котел водонагрівальний Вітомакс 200М241 3200 кВт 6 бар с ком., Інв. № 54, Котел водонагрівальний Вітомакс 200М241 3200 кВт 6 бар с ком., Інв. № 55, Котел водонагрівальний Вітомакс 200М241 3200 кВт 6 бар с ком., Інв. № 56, Насос Wilo МНІ206-L/Е/3-400-50-2 многоступ., Інв. № 57, Насос Wilo МНІ206-L/Е/3-400-50-2 многоступ., Інв. № 58, Насос UPS 25-80 180 1 230V50 Гц, Інв. № 59, Помпа з сухим ротором ТР 80- 250/2АF-BAQT 7.5к, Інв № 60, Привід сидлового клапану АY230-3, Інв. № 62, сидловий клапан Н61100Н, інв. № 41, ГРУ RBE4022, Інв. № 34, Маршрутизатор RTR53A-6LVH/DSM; Інв. № 66, Трансформатор ТМ1600 10/0,4 (складське збереження), Інв. № 72, ЩО 90-1119 (без лічильника), Інв. № 73, ЩО 90-1119 (без лічильника), Інв № 74, ЩО 90-1413, Інв. № 75, ЩО 90-1413, Інв № 76, ЩО 90-1413, Інв. № 77, ЩО 90-1413, Інв. № 78, ЩО 90-1413, Інв. № 79, ЩО 90-1413, Інв. № 80, ЩО 90-1413, Інв. № 32, що 90-1413, Інв. № 33, ЩО 90-1413, Інв. № 35, КСО-393-17-В УЗ, Інв. № 35, КСО-393-17-В, Інв. № 36, КСО-393-23 УЗ, Інв. № 36, КСО-393-23 УЗ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та АТ «МТБ банк» на користь ОСББ «Ізумруд 2007» судовий збір в сумі 61 957,31 грн. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки спірні приміщення та обладнання вибули з власності співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , поза їх волею, що у свою чергу є порушенням прав та інтересів власників квартир вказаного багатоквартирного будинку, позовні вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Додатковою постановою від 23 січня 2026 року стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та АТ «МТБ Банк» на користь ОСББ «Ізумруд 2007» суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. Ухвалюючи додаткову постанову апеляційний суд проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, дійшов висновку, що з відповідачів ОСОБА_1 та АТ «МТБ Банк» на користь ОСББ «Ізумруд 2007» підлягають відшкодуванню, у рівних частках з кожного, витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи вимог касаційних скарг 05 січня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ «МТБ Банк» - адвоката Глазова О. О., в якій заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, а рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСББ «Ізумруд 2007» захищаючи фактично права власників квартир та приміщень у відповідному житловому комплексі було створено лише 11 січня 2019 року. Проте, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту було підписано ще 27 вересня 2007 року і увесь цей час, моменту накладення стягнення на підставі рішення суду, спірне нерухоме та рухоме майно перебувало у власності ТОВ «УЖФ «Євро-Сервіс», який також був іпотекодавцем у кредитних договорах. Спірні приміщення та обладнання ніколи не перебували у власності власників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки при введенні в експлуатацію одразу було зареєстровано саме за ТОВ «УЖФ «Євро-Сервіс» як першого власника відповідного майна на підставі інвестиційного договору, дійсність якого також ніколи не оспорювалась. Судом першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, були враховані вищенаведені обставини, а також вимоги чинного законодавства та встановлені іншими судами обставини. 25 липня 2017 року в результаті примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/3622/14 від 12 лютого 2016 року, виданого на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі № 916/3622/14 за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс» та ТОВ «Фаундбуд» про звернення стягнення на заставлене майно, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Таким чином, ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого на цей час є ПАТ «МТБ Банк» є власником обладнання котельні та трансформаторної підстанції, яке знаходиться в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , у звязку із набуттям цього майна власність в результаті виконання рішення Господарського суду Одеської області № 916/3622/14 від 12 лютого 2016 року. Крім того, 23 січня 2017 року на підставі Акту державного виконавця № НОМЕР_5/21/1 та № НОМЕР_5/21/2 про реалізацію предмета іпотеки, складених головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башиловим В. О. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області № 916/3622/14 від 12 лютого 2016 року та а підставі протоколів проведення електронних торгів № 223691 та № 223692 від 28 грудня 2016 року, переможцю електронних торгів ОСОБА_4 було передано нежитлову будівлю - трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю - котельня, загальною площею 316,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі зазначених актів державного виконавця Сероветнику С. С. було видано відповідні свідоцтва про право власності від 14 березня 2017 року. 05 квітня 2017 року спірне нерухоме майно ОСОБА_4 було відчужено на користь ОСОБА_5 . У урахуванням викладених обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а постанова апеляційного суду підлягає скасуванню. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 285/3414/17, від 19 березня 2025 року у справі № 753/23213/16-ц, від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20, від 30 листопада 2022 року у справі № 522/14900/19, від 12 квітня 2023 року у справі № 638/5304/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). 04 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ «МТБ Банк» - адвоката Глазова О. О., в якій заявник просить скасувати додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити. Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд взагалі не здійснив аналізу співмірності заявлених витрат на правничу допомогу з урахуванням: складності справи; часу витраченого адвокатом; обсягу виконаних робіт; значення справи для сторін. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 904/8308/17, від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, від 19 травня 2021 року у справі № 206/1293/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Узагальнені доводи відзиву на касаційні скарги 28 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСББ «Ізумруд 2007» - Ростомова Г. А. на касаційні скарги АТ «МТБ Банк», у якому просить зазначені касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. В обґрунтування доводів своїх заперечень проти задоволення касаційних скарг заявник посилається на те, що ОСОБА_6 , ТОВ «УЖФ «Євро-Сервіс»,, ТА «МТБ Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не могли не знати про дійсний статус майна, яке в силу закону не могло бути виділене в самостійний об`єкт нерухомого майна. Набуття ними спірного майна обов`язково супроводжувалося обізнаністю про таке майно, його назву, зазначену в свідоцтвах про право власності, обстеженням набутого майна в натурі. У такому випадку мова йде про обізнаність про статус спірного майна або про незнання закону щодо майна, продаж якого заборонений і в обох випадках з боку набувачів спостерігається виключно недобросовісна поведінка, яка виключає можливість застосування «віндикаційного імунітету» від витребування майна на користь дійсного власника. Щодо додаткової ухвали зазначає про те, що апеляційний суд обґрунтовано взяв до уваги як документи, подані заявником (зазначення наданих послуг) так і характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, виходив із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості. Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалами Верховного Суду від 09 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «МТБ Банк» на постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2026 року та витребувано цивільну справу з Пересипського районного суду м. Одеси. Зазначена справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2026 року зазначену справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд установив, що 06 листопада 2003 року між ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант» та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради був укладений інвестиційно-підрядний договір № 232/С. Предметом зазначеного договору було будівництво багатосекційного багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями буд. АДРЕСА_5 . ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант» було 100% інвестором будівництва, та відповідно до умов договору мало право залучати кошти інших інвесторів з подальшою передачею їм у власність проінвестованого майна. Розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 28 вересня 2007 року № 696: -затверджено акт державної приймальної комісії від 27 вересня 2007 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту 606-ти квартирного, 10-14-ти поверхового, чотирнадцятисекційного житлового будинку АДРЕСА_3 ), підземно наземної автостоянки ( АДРЕСА_1 ), котельної ( АДРЕСА_1 ), трансформаторної підстанції ( АДРЕСА_1 ) мікрорайон ІІІ-4-2, жилмасив «Котовського» м. Одеса. -ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант» визначено оформити свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок ( АДРЕСА_1 ) на ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант», а підземно-наземну автостоянку (АДРЕСА_6), котельню ( АДРЕСА_1 ), трансформаторну підстанцію ( АДРЕСА_1 ) на інвесторів, відповідно до інвестиційних договорів та актів прийому-передачі. Житловий будинок передати на баланс експлуатуючої організації - ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс». 11 січня 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - трансформаторну підстанцію за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 . Свідоцтво видане на підставі договору інвестування будівництва від 09 січня 2009 року № 611/04-06; з додатковою угодою від 23 жовтня 2007 року, № 1; акту прийому-передачі від 10 січня 2008 року. 11 січня 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - котельню за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтво видане на підставі договору інвестування будівництва від 09 січня 2006 року № 612/04-06; з додатковою угодою від 23 жовтня 2007 року, № 1; акту прийому-передачі від 10 січня 2008 року. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс» від 08 лютого 2008 року ухвалено: збільшено статутний капітал товариства, шляхом внесення учасниками додаткових внесків у вигляді основних фондів, а саме додатковий внесок ОСОБА_3 , що належить йому на праві власності: -нежитлова будівля - Трансформаторна підстанція, загальною площею 63,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; трансформатор ТМ1600 10/0,4; ЩО 90-1114; ЩО 90-1413 (№ 3,5, 6, 8, 9, 11); ЩО 90-1314 (№ 7); маршрутизатор RTR 53А-6LVH/GSM; КСО-393-17-В с РС80М3/3; КСО-393-23 У3; кабельні траси - 0,4 кВ; -нежитлова будівля - котельня, загальною площею 316,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Комплекс Флоутек ТМ 3-4; Котельний щит сигналізації; Повітряно-опалювальний апарат UGW/ОА1-8, Ультразвуковий лічильник газу «Курск-01» G400; ГРV RBE 4022; FLECK/Сольовий бак 200 л у збірці; Gravel 3,0- 5,0/графій фільтр.матеріал/25кг/міш; SCHALTKASTEN ER2 Приклад для керув. 2-х насос; Бак розширювальний СІММ VASO ERE СЕІ000; Бак розширювальний СІММ VASO AFC СЕ 181 Lфке511802; Дозуюча помпа ДМЕ 2-18F-РР/Т/F-3111F; Котел водонагрівальний Vitomax 200 М241 3200 кВт 6 бар с ком; Котел водонагрівальний Vitomax 200 М241 2100 кВт 6 бар с ком; насос Nilo МНІ206-L/Е/3-400-50-2 многоступ; Насос UPS 25-80 180 1*230V 50 Гц; Помпа з сухим ротором ТР 80-250/2АFA-ВАQТ 7,5к; Привід сидлового клапана А Y230-3; Реагент JurbySoft 24/31 кг/боч/; сидловий клапан Н61100N; З`єднальний комплект G «Rp1»; Шафа керування. 28 березня 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю - трансформаторну підстанцію за адресою: АДРЕСА_1 , на ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс». Свідоцтво видане на підставі статуту ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс». 25 березня 2008 року Виконавчий комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - котельню за адресою: АДРЕСА_1 , на ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс». Свідоцтво видане на підставі статуту ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс». 27 березня 2008 року за ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» було зареєстроване право приватної власності на нежилу будівлю-котельню за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта. 27 березня 2008 року за ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» було зареєстровано право приватної власності на нежилу будівлю - трансформаторну підстанцію за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про прав власності серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта. 25 липня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях якого виступає ПАТ «Марфін Банк» (Банк) та ТОВ «Міжнародне стрілкове товариство» (позичальник) було укладено кредитний договір № 2848/ОF з додатковими угодами № 1 від 24 липня 2009 року, № 2 від 30 квітня 2010 року. 30 квітня 2010 року між ВАТ «Морський транспортний банк» з однієї сторони, ТОВ «Міжнародне стрілкове товариство» (первісний боржник), з другої сторони, та ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант» (новий боржник), з третьої сторони, було укладено договір про переведення боргу, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором про переведення боргу за кредитним договором № 2848/ОF від 25 липня 2008 року, первісний боржник за згодою кредитора переводить свої боргові зобов`язання за кредитним договором № 2848/ОР від 25 липня 2008 року із всіма додатковими угодами до нього, укладеними між первісним боржником та кредитором на нового боржника, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище кредитного договору і приймає на себе обов`язки первісного боржника за кредитним договором в повному обсязі (пункт 1.1 договору про переведення боргу). З метою забезпечення своєчасного та повного виконання позичальником умов кредитного договору, між ПАТ «Марфін Банк» та ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс», ТОВ «Фаундбуд» були укладені наступні договори: -договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. від 30 липня 2009 року, за реєстровим № 822 (з договором про внесення змін № 1 від 05 травня 2010 року; договором про внесення змін № 2 від 11 серпня 2011 року), згідно якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля - трансформаторна підстанція, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 25 березня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі Статуту ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс», зареєстрований як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 22025669; -договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. від 30 липня 2009 року, за реєстровим № 821 (з договором про внесення змін № 1 від 05 травня 2010 року; договором про внесення змін № 2 від 11 серпня 2011 року), згідно якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: нежила будівля-котельня, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 від 25 березня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі статуту ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс», зареєстрований як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 21776754; -договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. від 30 липня 2009 року, за реєстровим № 923 (з договором про внесення змін № 1 від 05 травня 2010 року; договором про внесення змін № 2 від 11 серпня 2011 року), згідно якого в заставу банку передано обладнання, перелік якого наведений у пункті 1.6 договору застави, місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 , та належить на праві власності ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс». Рішенням Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі № 916/3622/14, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2848/ОF від 25 липня 2008 року в сумі 773 011,61 дол. США та 3 663 693,80 грн, звернуто стягнення, зокрема, на: -предмет іпотеки: нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля - трансформаторна підстанція, загальною площею 63,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 25 березня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі статуту «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс», зареєстрований як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 22025669; -предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежила будівля - котельня, загальною площею 316,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 від 25 березня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради згідно статуту ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс», зареєстрований як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за № 21776754; -предмет застави, а саме обладнання, перелік якого наведений в пункті 1.6 договору застави від 30 липня 2009 року, місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс». Вищевказане рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі № 916/3622/14 набрало законної сили. На виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі № 916/3622/14 12 лютого 2016 року було видано наказ. На виконання вказаного наказу, було відкрито ВП НОМЕР_5 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби. 07 листопада 2016 року ДП «Сетам» передано на реалізацію описане рухоме майно - спірне обладнання котельної та трансформаторної підстанції, однак торги тричі призначені не відбулись у звязку із відсутністю допущених учасників торгів. У виконавчому провадженні № НОМЕР_5, на електронних торгах з реалізації предмета іпотеки, ОСОБА_4 , як переможець торгів від 28 грудня 2016 року, набув у власність наступне майно: -нежитлову будівлю - котельню, загальною площею 316,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_4 від 25 березня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради; -нежитлову будівлю - трансформаторну підстанцію, загальною площею 63,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро Сервіс» на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_2 від 25 березня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради. За актом № НОМЕР_5/16 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25 липня 2017 року, рухоме майно трансформаторної підстанції та котельної було передано стягувачу АТ «Марфін Банк», правонаступником якого є АТ «МТБ Банк», в рахунок часткового погашення заборгованості, згідно наказу № 916/3622/14 від 12 лютого 2016 року, що видав Господарський суд Одеської області, за ціною 1 240 516,50 грн, а саме - передано обладнання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7: Інв. № 38, Котельний щит сигналізації, Інв. № 39, Повітряно-опалювальний апарат UGW/ОА1-В, Інв. 46, Інв., Повітряно-опалювальний апарат UGW/ОА1-В, № 4, Комплекс Флоутек ТМ 3-4, Інв. № 40, Ультразвуковий лічильник газу - КУРС-01 G400, Інв. № 42, Шафа ввідна ШВ 400 А, Інв. № 42, Шафа керування, Інв. № 43, FLECK/Сольовий бак 200 л у збірці, Інв. № 45, Прилад для керування 2-х насос ЕR-2, Інв. № 47, Банк розширювальний СІММ VASO ERE СЕ1000, Інв. 52, Дозуюча помпа ДМЕ 2-18F-РР/Т/F-3111F, Інв. № 53, Котел водонагрівальний вітомакс 200 М241 2100 уВт 6 бар с ком., Інв. № 54, Котел водонагрівальний Вітомакс 200 М241 3200 кВт 6 бар с ком., Інв. № 55, котел водонагрівальний Вітомакс 200 М241 3200 кВт 6 бар с ком., Інв. № 56, Насос Wilo МНІ206-L/Е/3-400-50-2 многоступ., Інв. № 57, насос Wilo МНІ206-L/Е/3-400-50-2 многоступ., Інв. № 58, Насос UPS 25-80 180 1 230V50 Гц, Інв. № 59, Помпа з сухим ротором ТР 80-250/2АF-ВАQT 7.5к, Інв. № 60, Привід сидлового клапану АY230-3, Інв. № 62, сидловий клапан Н61100Н, Інв. № 41, ГРУ RBE 4022, Інв. № 34, Маршрутизатор RTR53А6LVH/DSM; Інв. № 66, ТрансформаторТМ1600 10/0,4 (складського збереження), Інв. № 1, Трансформатор ТМ 1600 10/(складського збереження), Інв. № 72, ЩО 90-1119 (без лічильника), Інв. № 73, Що 90-1119 (без лічильника), Інв. № 74, ЩО90-1413, Інв. № 75, ЩО 90-1413, Інв. № 76, ЩО 90-1413, Інв. № 77 ЩО 90-1413, Інв. № 78, ЩО 90-1413, Інв. № 79, ЩО 90-1413, Інв. № 32, ЩО 90-1413, Інв. № 33, ЩО 90-1314, Інв. № 35, КСО-393-17-В УЗ, Інв. № 35, КСО-393 17 - В, Інв. № 36, КСО-393-23 УЗ, Інв. № 36, КСО-393-23 УЗ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлова будівля - котельня (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1194596951101, загальною площею 316,9 к.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на праві приватної власності: -1/2 частка - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. 05 квітня 2017 року, зареєстрованого за № 595; -1/2 частка на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. 05 квітня 2017 року, зареєстрованого за № 596 За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлова будівля - трансформаторна підстанція (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1195451951101), загальною площею 63,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на праві приватної власності: -1/2 частка - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. 05 квітня 2017 року, зареєстрованого за № 595; -1/2 частка - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. 05 квітня 2017 року, зареєстрованого за №
596. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлова будівля - трансформаторна підстанція (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1195451951101), загальною площею 63,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на праві приватної власності: частка - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. 05 квітня 2017 року, зареєстрованого за № 597; -1/2 частка на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. 05 квітня 2017 року, зареєстрованого за № 598. 11 січня 2019 року зареєстровано ОСББ «Ізумруд 2007» за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань 1556102000006878, що підтверджується витягом. 29 січня 2022 року загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд 2007» прийнято рішення з питання «Про прийняття співвласниками ОСББ «Ізумруд 2007» рішення про управління житловим комплексом по АДРЕСА_1 самостійно, шляхом самозабезпечення через статутні органи ОСББ з 01 травня 2022 року, що підтверджується протоколом № 2022/0129. 11 грудня 2023 року ПАТ «МТБ Банк» та КП «Теплопостачання м. Одеси» уклали договори безоплатного користування (позички) обладнання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з обладнання котельної. 26 грудня 2023 року ПАТ «МТБ Банк» та Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Одеськміськсвітло», уклали договори безоплатного користування (позички) обладнання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з обладнання трансформаторної. 2.
Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційні скарги представника АТ «МТБ Банк» - адвоката Глазова О. О. підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщини. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. За загальним правилом, закріпленим у статті 387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане і особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Отже, право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача, однією з яких є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Судом встановлено, що спірне нерухоме майно було продано ОСОБА_4 , в порядку примусового виконання судового рішення - рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року у справі № 916/3622/14, з торгів. Станом на час розгляду справи, рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі № 916/3622/14 є чинним та не скасованим. Також чинними є проведені торги з приводу нерухомого майна. Відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. З урахуванням викладеного можна дійти висновку, що можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майн у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) зроблено висновок про те, що частина друга статті 388 захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто, на підставі частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізовано у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Відповідно у контексті наявності (відсутності) волі продавця в процедурах примусового відчуження в межах виконавчого провадження слід враховувати обмеження правосуб`єктності власника майна, яке у даному випадку відбувається на підставі прямих, імперативних законодавчих приписів, що пов`язується з особливими завданнями та цілями правового регулювання виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець здійснює покладені на нього функції з реалізації майна, на яке звернено стягнення; натомість у боржника як власника майна у межах виконавчого провадження залишається процесуальне право оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця, право оскарження судових актів (рішень, ухвал), а також право на відшкодування шкоди, заподіяної діями державного виконавця. Саме тому відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку встановленому для виконання судових рішень (див. пункти 6.34, 6.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)). Цей суд вже звертав увагу, що частина друга статті 388 ЦК України захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто, на підставі частини другої статті 388 ЦК України майно не можна витребувати від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізовано у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2023 року в справі № 923/1139/21 (провадження № 61-475св23). Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови виникнення «колізії» судових рішень (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року в справі № 442/3663/20 (провадження № 61-6501св21)). Добросовісним набувачем є особа, яка в момент набуття майна не знає і не може знати, що отримує майно від особи, яка не має права на його відчуження; завдяки «віндикаційному імунітету», який передбачений парламентом для майна проданого чи переданого в порядку виконання судового рішення, досягається охорона прав добросовісної особи, яка набула майно, що було відчужене чи передане на виконання судового рішення і стабільність цивільного обороту. Якщо майно продається чи передається на виконання судового рішення, то таке рішення набрало законної сили. Виконання судового рішення відбувається відповідно до закону про виконавче провадження. Відчужувачем є не власник майна (оскільки майно продається не по волі власника), а особа, уповноважена державою, виконавець. Саме тому публічна складова відчуження (передання) майна власника має вирішальне значення і свідчить про те, що існують підстави для такого відчуження (передання), та, як наслідок, є підстави для набуття права власності на майно відчужене чи передане в процесі виконання судового рішення; при «віндикаційному імунітеті», що закріплений для майна проданого чи переданого в порядку виконання судового рішення (абз. 1 частини другої статті 388 ЦК України) не тільки не має значення, але й не може мати значення, чи відбулося вибуття майна з володіння власника по його волі чи поза нею, оскільки відчужувачем є не власник майна, а виконавець (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2025 року у справі № 638/17112/2 (провадження № 61-8393св24). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). У справі, що переглядається ключовим питанням було те, чи можливе застосування віндикаційного позову та витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача в тому випадку, якщо майно було передано стягувачу в рамках погашення боргу виконавчого провадження у 2016 році, існує чинне, не скасоване судове рішення, яким звернуто стягнення на спірне рухоме та нерухоме майно. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, за наявності чинного рішення господарського суду, та враховуючи продаж спірного нерухомого майна у власність у порядку для виконання судових рішень, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСББ «Ізумруд 2007» про витребування спірного майна від останнього набувача ОСОБА_1 в силу положень частини другої статті 388 ЦК України При цьому правильними є висновки місцевого суду про те, що наступний продаж спірного нерухомого майна від особи, яка набула його в порядку виконання судового рішення ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, та витребування нерухомого майна даним позовом саме від останнього набувача ОСОБА_2 , не скасовує статусу спірного майна - як такого, що продане в порядку виконання судового рішення, а тому воно не може бути витребуване судом і порядку статті 388 ЦК України. Доказів недобросовісності АТ «МТБ «Банк та ОСОБА_4 матеріали справи не містять. Апеляційний суд, застосувавши частину першу статті 388 ЦК України помилково вважав, що спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача незаконно, а тому повинно бути витребувано в останнього набувача ОСОБА_1 на користь позивача. Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку у застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України в частині позовних вимог ОСББ «Ізумруд 2007» до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції в зазначеній частині - залишенню в силі. Щодо закриття провадження у частині вимог до АТ «МТБ Банк» У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Під час визначення предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України). Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України). Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Спір у справі, що переглядається, в частині позовних вимог, заявлених ОСББ «Ізумруд 2007» до АТ «МТБ банк», стосується правомірності набуття речового права на рухоме майно між двома юридичними особами, тому за суб`єктним критерієм підлягає розгляду в порядку господарської юрисдикції, що виключає його розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині позовних вимог до АТ «МТБ Банк» про витребування рухомого майна слід скасувати, провадження у справі в цій частині закрити. Щодо оскарження додаткової постанови Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати». З урахуванням того, що постанова Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року підлягає скасуванню, то додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2026 року теж слід скасувати. Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ: Касаційні скарги Акціонерного товариства «МТБ Банк» задовольнити частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року в частині вирішення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд 2007» до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння скасувати, та залишити в силі в цій частині рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року. Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року в частині вирішення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд 2007» до Акціонерного товариства «МТБ Банк» про витребування рухомого майна із чужого незаконного володіння скасувати, провадження у цій частині закрити. Повідомити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд 2007» що розгляд цієї справи в частині вимог до Акціонерного товариства «МТБ Банк» віднесений до юрисдикції господарського суду. Додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2026 року скасувати. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:І. А. Воробйова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун