Постанова КГС ВС № 916/1951/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року м. Київ cправа № 916/1951/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М., за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О., представників учасників справи: позивача - не з`явився відповідача - не з`явився розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі за позовом Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" до Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" про стягнення 1 905 093,75 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. У травні 2025 Приватне підприємство "Спецпожсервис-Юг" звернулося з позовом до Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1 905 093,75 грн, з яких: 1 684 768,21 грн основний борг, 154 075,51 грн пеня, 15 232,15 грн 3% річних та 51 017,88 грн інфляційні втрати. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором № 26/07 від 26.07.2024 в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2025 у справі № 916/1951/25 (суддя Літвінов С.В.) задоволено позов; стягнуто з Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" на користь Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" суму боргу за договором № 26/07 від 26.07.2024 у розмірі 1 684 768,21 грн, пеню у розмірі 154 075,51 грн, інфляційні втрати у розмірі 51 017,88 грн, 3% річних у розмірі 15 232,15 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 576,41 грн. 2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 (колегія суддів у складі: Таран С. В., Богатир К. В., Поліщук Л. В.) рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2025 у справі № 916/1951/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" на користь Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" 4 569,64 грн 3% річних, 13 776,08 грн інфляційних втрат та 44 173,23 грн пені скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено, в частині розподілу судових витрат змінено, в решті рішення залишено без змін, викладено його резолютивну частину у наступній редакції:"Позов Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" до Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" задовольнити частково. Стягнути з Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" на користь Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" 1 684 768,21 грн основної заборгованості, 10 662,51 грн 3% річних, 37 241,80 грн інфляційних втрат, 109 902,28 грн пені та 22 111,28 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні решти позову відмовити". 2.3. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 заяву Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" б/н від 05.03.2026 (вх.№ 952/26 від 05.03.2026) задоволено частково. Стягнуто з Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" на користь Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти заяви Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" б/н від 05.03.2026 (вх.№952/26 від 05.03.2026) відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги 3.1. У касаційній скарзі відповідач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/1951/25 від 13.11.2025 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у частині задоволення позовних вимог та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 916/1951/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 4.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, а також відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України). 4.2. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень статей 610, 611, 617, 625 ЦК України у випадку надходження запитів контролюючих органів, зокрема податкових органів, у яких зазначається про використання найманої робочої сили залученим субпідрядником (без згоди Замовника) та встановлення обставини, що можуть свідчити про неналежне виконання позивачем умов договорів та, як наслідок, заволодіти частиною бюджетних коштів, виділених на фінансування таких робіт. 4.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає що: - скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не належним чином дослідили запит про подання інформації та її документального підтвердження від ГУ ДПС в Одеській області за вих. № 15520/6/15-32-08-01-06 від 07.04.2025, із змісту якого вбачається, що позивачем для проведення робіт за тендерною закупівлею було залучено субпідрядника (як припускає ГУ ДПС України в Одеській області); - за твердженням скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували той факт, що за інформацією контролюючих органів, у цьому випадку ГУ ДПС в Одеській області, позивач міг допустити неналежне виконання умов договорів та, як наслідок, заволодіти частиною бюджетних коштів, виділених на фінансування таких робіт; - скаржник покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили значення запиту про подання інформації та її документального підтвердження від ГУ ДПС в Одеській області за вих. № 15520/6/15-32-08-01-06 від 07.04.2025 та інформації, яка стала відома позивачу після надходження цього запиту, в частині нарахування та сплати штрафних санкцій (пені), інфляційних втрат та 3% річних; - скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили висновок експерта ТОВ "Науково-практичне східне бюро судових експертиз" № 10/02/25 за результатами проведення комплексної експертизи від 03.04.2025; - за твердженням скаржника, стороною відповідача в заявах по суті справи було наголошено на тому, що листом за вих. № 06/236/25 від 31.01.2025 Управління обласної ради з майнових відносин здійснило погодження актів виконаних робіт, після чого 31.01.2025 остаточні акти були підписані головним інженером відповідача, про що на актах зроблено відповідну помітку. 4.4. Обґрунтовуючи наявність підстав для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає наступне: - скаржник покликається на те, що п. 1 договору передбачено, зокрема, доручення "вести від імені Клієнта справи у всіх судових установах України", а додаток 1 до договору не містить обмежень щодо стадії судового процесу, на якій надаються правничі послуги - визначені цим додатком послуги надаються під час розгляду цієї справи не тільки у суді першої, а й у судах інших інстанції, зокрема й апеляційної. Отже, додатком 1 до договору визначено склад і вартість правничих послуг за договором щодо розгляду справи в цілому, а не на окремій стадії судового процесу (фіксований гонорар за розгляд справи). При цьому, питання про стягнення визначеної додатком 1 вартості послуг було предметом розгляду суду першої інстанції і вирішено додатковим рішенням від 11.12.2025; - скаржник зазначає, що наведене унеможливлює за конкретних обставин регулювання договірних відносин з надання позивачу правничої допомоги, додаткове стягнення відповідних витрат з відповідача за наслідками перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Окрім цього, а ні договором про надання правничої допомоги, а ні додатком до нього, взагалі не передбачено надання таких правничих послуг, як підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу та підготовка і подача заяви про ухвалення додаткового рішення та не визначено їх вартість. Отже, оскільки дані послуги і їх вартість не передбачено договором - взагалі відсутні правові підстави для їх стягнення з відповідача; - за твердженням скаржника, оскільки судом апеляційної інстанції позовні вимоги задоволено лише частково, витрати на правничу допомогу позивача, що підлягають стягненню з відповідача, додатково підлягають зменшенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Доводи інших учасників справи 5.1. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ 6.1. Між Одеським обласним комунальним підприємством "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" ("Замовник") та Приватним підприємством "Спецпожсервис-Юг" ("Генпідрядник") 26.07.2024 укладено договір № 26/07 (далі договір № 26/07 від 26.07.2024), за умовами пункту 1.1 якого Генпідрядник зобов`язується виконати роботи згідно з проєктно-кошторисною документацією та умовами договору по об`єкту: "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 за ЄЗС ДК 021:2015 - код 45310000-3 - "Електромонтажні роботи" (далі об`єкт), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи, зазначені у пункті 1.2 цього договору. 6.2. Відповідно до пункту 1.2 договору № 26/07 від 26.07.2024 роботи, які здійснюватимуться за цим договором: "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83". Склад та обсяги робіт, виконання яких доручається Генпідряднику, визначаються на підставі проєктно-кошторисної документації, яка має позитивний експертний звіт № ЕК5379/11-23 від 06.12.2023 щодо розгляду проєктно-кошторисної документації за робочим проектом: "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83", експертиза проведена Одеською філією ДП "НДІпроектреконструкція". 6.3. Згідно з пунктами 3.1, 3.4 договору №26/07 від 26.07.2024 загальна ціна цього договору становить 16 375 427,87 грн, у тому числі ПДВ 2 729 237,98 грн (додаток №1), та є динамічною. Джерело фінансування кошти від господарської діяльності підприємства. 6.4. Положеннями пункту 4.1 договору № 26/07 від 26.07.2024 передбачено, що розрахунки проводяться наступним шляхом: -поточні та остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням загальних умов на підставі актів типових форм КБ-3, КБ-2в, розрахованих згідно з програмним комплексом АВК-5, підписаних представниками сторін за умови наявності відповідного фінансування та коштів на рахунку Замовника, протягом 10 робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт; -оплата обладнання здійснюється на підставі акту приймання-передачі обладнання та накладних протягом 10 робочих днів з дня підписання акта приймання-передачі обладнання. Документально підтверджується придбання і постачання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів тощо, з наданням розрахункових документів, що підтверджують таке придбання, інших документів, якщо надання таких передбачено діючим законодавством, що підтверджують якість придбання; -у випадку, якщо під час виконання робіт Генпідрядником закуповується обладнання інше, ніж запропоноване ним на момент укладання договору, зміна марки або виробника обладнання з ініціативи Генпідрядника дозволяється лише після письмового погодження Замовника за умови, якщо такі зміни не потребують внесення змін до проектно-кошторисної документації, та якщо така заміна не призведе до збільшення вартості договору. Необхідність такої заміни повинна бути обґрунтованою та документально підтвердженою з боку Генпідрядника. 6.5. В силу пунктів 4.2, 4.3 договору № 26/07 від 26.07.2024 фінансові та платіжні зобов`язання Замовника виникають при наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Порядок їх виконання залежить від обсягів реального фінансування. Реєстрація фінансових зобов`язань за цим договором в органах Державної казначейської служби України відбуватиметься при надходженні коштів на реєстраційний рахунок Замовника. Вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, з урахуванням виконаних обсягів робіт. 6.6. Остаточний розрахунок за виконання ремонту систем протипожежного захисту здійснюється після надання Генпідрядником акту перевірки відповідності ремонту протипожежного захисту на об`єкті (пункт 4.5 договору № 26/07 від 26.07.2024). 6.7. У пункті 5.2 договору № 26/07 від 26.07.2024 визначено строки виконання робіт: з дня підписання договору сторонами, визначаються згідно з графіком виконання робіт (додаток № 3) та вважаються завершеними після надання акта перевірки відповідності по улаштуванню автоматичної системи пожежної сигналізації, системи оповіщення людей про пожежу, системи централізованого пожежного спостерігання відповідно до чинного ДБН. 6.8. За умовами пунктів 5.7-5.9 договору № 26/07 від 26.07.2024 приймання виконаних підрядних робіт здійснюється Замовником щомісяця до 25 числа звітного місяця. Генпідрядник в письмовій формі сповіщає Замовника про готовність до приймання-передачі виконаних робіт. Генпідрядник разом з актами виконаних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та підсумковою відомістю ресурсів (ПВР) надає розрахунки загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат за транспортні послуги, відрядження та інші документи, що підтверджують витрати, понесені Генпідрядником у зв`язку із виконанням робіт, відповідно до цього договору. Замовник зобов`язаний не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати одержання від Генпідрядника акту виконаних робіт КБ-2в та довідки форми КБ-3 за звітний місяць, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх Генпідряднику, а за наявності заперечень у той самий термін Замовник зобов`язаний передати Генпідряднику обґрунтовані заперечення у письмовій формі або скласти дефектний акт з переліком неякісно виконаних або невиконаних робіт, або необхідних доопрацювань та строків їх виконання. При наявності зауважень Замовника до виконаних робіт сторони узгоджують порядок та строки доопрацювань та виправлень, після виконання яких оформлюють акт із врахуванням проведених доопрацювань. У випадку обґрунтованого заперечення Замовника щодо підписання акту форми КБ-2в та (або) довідки форми КБ-3, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Генпідрядником вказаного заперечення Замовника, сторони зобов`язані провести переговори та скласти і підписати акт про недоліки, в якому узгоджуються умови щодо строків та порядку усунення недоліків в роботах за рахунок Генпідрядника. Протягом 5 (п`яти) робочих днів після усунення Генпідрядником недоліків визначених актом про недоліки Замовник підписує відповідний акт форми КБ-2в та довідку форми КБ-3. 6.9. Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 та підпункту 6.4.1 пункту 6.4 договору № 26/07 від 26.07.2024 Замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату виконаних робіт в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору, а Генпідрядник має право своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за виконані роботи. 6.10. Згідно з пунктом 7.1 договору № 26/07 від 26.07.2024 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. 6.11. Пунктом 7.7 договору № 26/07 від 26.07.2024 передбачено, що за порушення строків проведення розрахунків, в тому числі авансування за цим договором, Замовник сплачує Генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення платежів. 6.12. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються відповідним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, установами, уповноваженим здійснювати контроль, нагляд та підтвердження існування відповідних обставин непереборної сили. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 20 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати Генпідрядник повертає Замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору (пункти 8.1-8.4 договору № 26/07 від 26.07.2024). 6.13. В силу пункту 11.1 договору № 26/07 від 26.07.2024 цей договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором. 6.14. Додатками до договору № 26/07 від 26.07.2024 є договірна ціна (додаток № 1), графік фінансування (додаток №2) та графік виконання робіт (додаток № 3). 6.15. В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод до договору № 26/07 від 26.07.2024, а саме: - додаткову угоду № 1 від 26.07.2024, яким зменшено загальну ціну договору № 26/07 від 26.07.2024 до 16 131 043,50 грн, у тому числі ПДВ 2 688 507,25 грн; - додаткову угоду № 2 від 20.12.2024, якою внесено зміни до пункту 3.4 договору № 26/07 від 26.07.2024 шляхом викладення його у новій редакції наступного змісту: "Джерело фінансування: за кошти місцевого бюджету 7 500 000 грн, у тому числі ПДВ 1 250 000 грн, а решта фінансування за цим договором здійснюється за рахунок власних коштів (коштів від господарської діяльності підприємства) 8 631 043,50 грн, у тому числі ПДВ 1 438 507,25 грн, з урахуванням динамічної ціни цього договору"; - додаткову угоду № 3 від 24.12.2024, якою змінено реквізити рахунку відповідача; - додаткову угоду № 4 від 24.12.2024, якою пролонговано строки виконання робіт та викладено графік виконання робіт (додаток № 3) у новій редакції; - додаткову угоду № 5 від 31.12.2024, якою продовжено строки виконання робіт до 15.01.2025, а також викладено графік фінансування (додаток № 2) та графік виконання робіт (додаток № 3) у нових редакціях; - додаткову угоду № 6 від 31.12.2024, якою внесено зміни до пункту 11.1 договору № 26/07 від 26.07.2024 шляхом викладення його у новій редакції наступного змісту: "Договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до 15.01.2025, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором". 6.16. На підставі договору № 26/07 від 26.07.2024 Приватне підприємство "Спецпожсервис-Юг" виконало роботи на загальну суму 14 650 898,37 грн, що підтверджується підписаними без зауважень та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт № 1-13 (форма КБ-2в). 6.17. Оплата вартості виконаних позивачем робіт за договором № 26/07 від 26.07.2024 проведена Одеським обласним комунальним підприємством "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" на користь Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" на загальну суму 12 966 130,16 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи інформаційні повідомлення про зарахування коштів. 6.18. 03.03.2025 комісією за участю представників сторін підписано акт №1 підтвердження відповідності систем протипожежного захисту на об`єкті: "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83". 6.19. 16.04.2025 на адресу відповідача надійшов лист Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області № 15520/6/15-32-08-01-06 від 07.04.2025, в якому останнє зазначило про те, що за результатами аналізу податкової інформації встановлено ознаки порушення Приватним підприємством "Спецпожсервис-Юг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерс сіті" вимог чинного законодавства, у тому числі, за фінансово-господарськими операціями з Одеським обласним комунальним підприємством "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2", а також ознаки дій, що могли бути спрямованими на заволодіння частиною бюджетних коштів, виділених на фінансування робіт з реконструкції системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання. У даному листі контролюючим органом також зазначено про те, що згідно з відомостями Єдиного реєстру податкових накладних протягом листопада місяця та грудня місяця 2024 року Приватне підприємство "Спецпожсервис-Юг" здійснювало операції з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерс сіті" електромонтажних робіт на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради. 6.20. У листі № 59/25 від 17.04.2025 Одеське обласне комунальне підприємство "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" просило позивача надати наявну інформацію та матеріали, що підтверджують або спростовують позицію контролюючого органу, відображену у листі Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області № 15520/6/15-32-08-01-06 від 07.04.2025, а саме: щодо можливого залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерс сіті" (субпідрядника) до виконання робіт на об`єкті: "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83" за відсутності згоди відповідача, як замовника. 6.21. За результатами опрацювання вищенаведеного звернення позивач надав відповідь № 356/04/25 від 24.04.2025, в якій повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерс сіті" є контрагентом Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг", який періодично залучається для виконання певного типу робіт і протягом 2024 року мав господарські відносини з позивачем за іншими договорами, ніж договір № 26/07 від 26.07.2024. Поряд з цим, позивач зазначив про необхідність оплати відповідачем вартості робіт у загальній сумі 1 684 768,21 грн відповідно до актів виконаних робіт (форми КБ-2в) № 12 від 15.01.2025 та № 13 від 15.01.2025, підписаних сторонами без зауважень та в подальшому додатково погоджених з Управлінням обласної ради з майнових відносин. 6.22. Відповідачем до місцевого господарського суду подано лист Управління обласної ради з майнових відносин № 06/236/25 від 31.01.2025, яким останнє погодило акти виконаних робіт (форми КБ-2в) № 12 від 15.01.2025 та № 13 від 15.01.2025, складені на виконання договору № 26/07 від 26.07.2024. 6.23. В адресованій відповідачу претензії № 360/05/25 від 02.05.2025 Приватне підприємство "Спецпожсервис-Юг", посилаючись на неналежне виконання Одеським обласним комунальним підприємством "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" взятих на себе зобов`язань за договором № 26/07 від 26.07.2024 в частині проведення повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт відповідно до актів виконаних робіт (форми КБ-2в) № 12 від 15.01.2025 та № 13 від 15.01.2025 на загальну суму 1 684 768,21 грн, просило провести остаточні розрахунки за вищенаведеним договором та протягом десяти днів з моменту отримання претензії погасити зазначену заборгованість з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних. 6.24. У матеріалах справи міститься висновок експерта № 10/02/25 від 03.04.2025, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-практичне східне бюро судових експертиз" за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи і відповідно до якого: - обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором № 26/07 від 26.07.2024 з виконання робіт "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83" за ЄЗС ДК 021:2015 - код 45310000-3 - "Електромонтажні роботи" відповідає обсягам та вартості, визначеним первинною звітною документацією з будівництва форми КБ-2В, КБ-3 та становить 14 650 898,37 грн; - в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста з урахуванням дослідження експерта-будівельника по першому питанню, вартість фактично виконаних робіт за договором № 26/07 від 26.07.2024 з виконання робіт "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83" за ЄЗС ДК 021:2015 - код 45310000-3 - "Електромонтажні роботи" обсягам та вартості, визначеним первинною звітною документацією з будівництва форми КБ-2В, КБ-3, наданими на дослідження документами бухгалтерського обліку підтверджується у сумі 14 650 898,37 грн.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 8.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 8.2. Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 8.3. Згідно з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. 8.4. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). 8.5. Частиною першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. 8.6. Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. 8.7. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 8.8. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). 8.9. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. 8.10. У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. 8.11. За змістом цієї ж статті господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. 8.12. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. 8.13. Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. 8.14. За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції. 8.15. Отже, виконання позивачем робіт у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є господарською операцією, підставою для бухгалтерського обліку якої є первинні документи, що повинні мати певні реквізити. 8.16. Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. 8.17. Приймання виконаних робіт є завершальною стадією реалізації підрядного зобов`язання та юридичним фактом, з яким закон та договір пов`язують виникнення для замовника обов`язку здійснити остаточні розрахунки. Підписання сторонами актів приймання виконаних робіт без зауважень свідчить про погодження замовником як факту виконання робіт, так і їх обсягу, вартості та належної якості, якщо інше прямо не зазначено у таких актах або не доведено належними доказами. 8.18. Як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, стабільність господарського обороту передбачає передбачуваність правових наслідків поведінки сторін. Правова природа актів приймання виконаних робіт полягає не лише у фіксації обсягу та вартості виконаних робіт, але й у підтвердженні факту їх прийняття замовником. Саме тому підписання таких актів без застережень створює презумпцію належного виконання підрядником своїх зобов`язань, яка може бути спростована лише у разі доведення обставин, що свідчать про істотні порушення договору або недоліки робіт, які не могли бути виявлені під час їх приймання. 8.19. Реалізація прав сторін у договірних відносинах має здійснюватися відповідно до принципів добросовісності, розумності та справедливості. У цьому контексті неприпустимою є така поведінка сторони, за якої вона, прийнявши результат виконаних робіт та фактично скориставшись ним, надалі намагається уникнути виконання власного грошового зобов`язання або ставить під сумнів обставини, які раніше були нею підтверджені власними діями. 8.20. За встановленими судами обставинами, Приватне підприємство "Спецпожсервис-Юг" на підставі договору № 26/07 від 26.07.2024 виконало роботи на загальну суму 14 650 898,37 грн, на підтвердження чого до суду першої інстанції подано підписані без зауважень та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних будівельних робіт № 1-13 (форма КБ-2в). 8.21. Крім того, обставина виконання позивачем робіт за договором № 26/07 від 26.07.2024 на загальну суму 14 650 898,37 грн додатково підтверджується висновком експерта № 10/02/25 від 03.04.2025, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-практичне східне бюро судових експертиз" за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи і відповідно до якого обсяги та вартість фактично виконаних робіт за вказаним договором відповідають обсягам та вартості, визначеним первинною документацією з будівництва форми КБ-2В, КБ-3. 8.22. В силу частини першої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. 8.23. Частиною четвертою статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. 8.24. Як вже було зазначено, пунктом 5.2 договору № 26/07 від 26.07.2024 визначено строки виконання робіт: з дня підписання договору сторонами, визначаються згідно з графіком виконання робіт (додаток № 3) та вважаються завершеними після надання акту перевірки відповідності по улаштуванню автоматичної системи пожежної сигналізації, системи оповіщення людей про пожежу, системи централізованого пожежного спостерігання відповідно до чинного ДБН. 8.25. У пункті 4.5 договору № 26/07 від 26.07.2024 узгоджено, що остаточний розрахунок за виконання ремонту систем протипожежного захисту здійснюється після надання Генпідрядником акту перевірки відповідності ремонту протипожежного захисту на об`єкті. 8.26. Отже, як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, сторонами безпосередньо у договорі № 26/07 від 26.07.2024 момент виникнення у відповідача обов`язку з проведення остаточної оплати вартості виконаних позивачем робіт поставлено в залежність від наявності акту перевірки відповідності ремонту протипожежного захисту на об`єкті. 8.27. За встановленими судами обставинами, відповідний акт підтвердження відповідності систем протипожежного захисту на об`єкті: "Реконструкція системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання на об`єкті: Адміністративний будинок № 2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83" комісією за участю представників сторін було підписано 03.03.2025, у зв`язку з чим обов`язок проведення остаточного розрахунку за виконані на підставі договору № 26/07 від 26.07.2024 роботи виник у Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" після підписання цього акту 03.03.2025. 8.28. Судами встановлено, що вартість виконаних позивачем робіт за договором № 26/07 від 26.07.2024 сплачена Одеським обласним комунальним підприємством "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" на користь Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" у загальній сумі 12 966 130,16 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи інформаційні повідомлення про зарахування коштів. Вищенаведена сума грошових коштів була перерахована відповідачем до 04.03.2025 в якості оплати робіт, передбачених актами приймання виконаних будівельних робіт №1-11 (форма КБ-2в). 8.29. При цьому, докази проведення відповідачем оплати вартості робіт, обумовлених актами виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 12 від 15.01.2025 та № 13 від 15.01.2025, на загальну суму 1 684 768,21 грн у матеріалах справи відсутні та Одеським обласним комунальним підприємством "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" до місцевого господарського суду не подано. 8.30. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 8.31. За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення. 8.32. Відповідно до приписів статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. 8.33. Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. 8.34. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з положеннями частин першої, третьої статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 8.35. Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 8.36. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у пункті 7.7 договору № 26/07 від 26.07.2024 вказано, що за порушення строків проведення розрахунків Замовник сплачує Генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення платежів. 8.37. Суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку компенсаційних нарахувань, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, та штрафних санкцій, вбачав, що Приватним підприємством "Спецпожсервис-Юг" помилково визначено початковий момент прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, оскільки позивач, виходячи з пункту 4.1 договору № 26/07 від 26.07.2024, кінцевою датою розрахунку за актами виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 12 від 15.01.2025 та № 13 від 15.01.2025 зазначив 29.01.2025. 8.38. Однак, як зазначалося вище, в силу умов пункту 4.5 договору № 26/07 від 26.07.2024 обов`язок проведення остаточного розрахунку за виконані на підставі цього договору роботи виник у Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" лише 03.03.2025, у той час як пункт 4.1 цього договору диференціює види окремих поточних розрахунків, проте, на відміну від пункту 4.5 цього договору, не містить умов про те, що передбачені цим пунктом строки розрахунку є остаточними (кінцевими) для проведення замовником робіт відповідних оплат. 8.39. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд в межах визначеного позивачем періоду здійснив перерахунок компенсаційних нарахувань, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, та штрафних санкцій у вигляді пені, внаслідок чого дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2" на користь Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" 10 662,51 грн 3% річних (за період з 04.03.2025 по 19.05.2025), 37 241,80 грн інфляційних втрат (за період березня-квітня місяців 2025 року) та 109 902,28 грн пені (за період з 04.03.2025 по 19.05.2025). 8.40. Щодо доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень статей 610, 611, 617, 625 ЦК України у випадку надходження запитів контролюючих органів, зокрема податкових органів, у яких зазначається про використання найманої робочої сили залученим субпідрядником (без згоди замовника) та встановлення обставини, що можуть свідчити про неналежне виконання позивачем умов договорів та, як наслідок, заволодіти частиною бюджетних коштів, виділених на фінансування таких робіт, колегія суддів зазначає наступне. 8.41. Колегія суддів звертає увагу на те, що наголошуючи на неможливості виконання власних зобов`язань за договором у зв`язку із надходженням листа Державної податкової служби України, поза увагою скаржника залишається правова природа та зміст договірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем у цій справі. 8.42. Як вже було зазначено, відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 8.43. Згідно з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. 8.44. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). 8.45. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 8.46. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. 8.47. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). 8.48. За змістом вказаних положень цивільного законодавства, права та обов`язки які набуваються сторонами правочину є обов`язковими для них та не розповсюджуються на інших осіб. 8.49. Також і виконання власних обов`язків сторонами договору № 26/07 від 26.07.2024 не може в цьому випадку залежати від волі інших осіб. 8.50. Як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, згідно з умовами договору № 26/07 від 26.07.2024 (пункт 4.5) обов`язок остаточного розрахунку пов`язаний з моментом підписання акту перевірки відповідності ремонту протипожежного захисту на об`єкті, який складений комісією за участю представників сторін 03.03.2025. 8.51. Отже виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення оплати за виконані за договором роботи не ставиться в залежність із необхідністю отримання будь - якого погодження органу доходів і зборів щодо проведення остаточного розрахунку за договором. 8.52. Відтак, посилання скаржника на неможливість виконання власних зобов`язань за договором підряду у зв`язку із надходженням відповідного листа Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, в цьому випадку є необґрунтованими, оскільки питання здійснення органами доходів і зборів власних повноважень виходять за межі регулювання цивільного законодавства та стосуються адміністративних функцій останніх, покладених на них законодавцем. 8.53. З огляду на викладене, надання оцінки обставинам регуляторної діяльності Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області не входить до предмету розгляду у цій справі, оскільки спір у ній стосується питання виконання зобов`язань за договором підряду, при його розгляді підлягає застосуванню цивільне законодавство, а здійснюється такий розгляд судами господарської юрисдикції, з огляду на суб`єктний склад сторін спору. 8.54. При цьому, надаючи оцінку твердженням відповідача про залучення позивачем субпідрядника, судом апеляційної інстанції зазначено, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження залучення позивачем субпідрядника в межах виконання робіт за вказаним договором, які (роботи) до того ж були прийняті відповідачем за відсутності будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується відповідними актами виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). 8.55. Отже, посилаючись на відсутність висновків Верховного Суду, скаржник по суті намагається досягти повторної оцінки доказів, однак суд касаційної інстанції немає повноважень встановлювати нові обставини та переоцінювати докази в силу приписів статті 300 ГПК України. 8.56. Щодо іншої заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке. 8.57. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. 8.58. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду. 8.59. Крім того, як уже зазначалося вище, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому і підстави для скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення цієї справи на новий розгляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, у Суду також відсутні. 8.60. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин. 8.61. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. 8.62. Зі змісту рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України. 8.63. Щодо доводів скаржника про наявність підстав для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне. 8.64. Суд виходить із того, що право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". 8.65. Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. 8.66. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. 8.67. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. 8.68. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. 8.69. Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 8.70. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. 8.71. Верховний Суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18). 8.72. Як зазначалося вище, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 8.73. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). 8.74. Водночас за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 8.75. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої' допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19). 8.76. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої' сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами). 8.77. Суд враховує встановлені судом апеляційної інстанції, зокрема, підготовку та подання представником позивача відзиву на апеляційну скаргу, підготовку та подання заяви про ухвалення додаткового рішення до Південно-західного апеляційного господарського суду, участь 04.03.2026 у судовому засіданні у справі, наявність договору про надання правничої допомоги № 288/19 від 01.05.2025 та підписаного сторонами без зауважень акта наданих послуг № 2 на суму 24 000 грн. 8.78. Дослідивши подані до заяви докази, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю. 8.79. Обґрунтовуючи вказане рішення, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що: - адвокат Рудніва Світлана Віталіївна в якості представника Приватного підприємства "Спецпожсервис-Юг" брала участь у розгляді цієї справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції відповідача та ходу розгляду справи презюмується, у зв`язку з чим підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи; - справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується кодифікованим нормативно-правовим актом - ЦК України; - зміст відзиву на апеляційну скаргу фактично зводиться до підтримки висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні останнього, яке переглядалось в апеляційному порядку; - відсутні прояви публічного інтересу до справи. 8.80. За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених стороною на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про покладення на заявника апеляційної скарги судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 12 000 грн, з огляду на право суду зменшити розмір витрат, пов`язаних із розглядом справи. 8.81. Зміст оскаржуваної додаткової постанови свідчить, що суд апеляційної інстанції оцінив розмір заявлених витрат з урахуванням критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг. 8.82. Водночас аргументи, викладені у касаційній скарзі, по суті зводяться до незгоди скаржника із здійсненим судом розподілом судових витрат та необхідності відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, що однак, не свідчить про неправильне здійснення судом розподілу цих витрат. 8.83. Колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень. 8.84. Суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженої додаткової постанови врахував ключові обставини, які необхідні під час розгляду заяви про розподіл витрат на правничу допомогу, оцінив витрати у контексті принципів розумності, співмірності, обґрунтованості і дійшов висновку про її часткове задоволення. 8.85. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги відповідача. 8.86. Ураховуючи наведене у цій постанові через призму встановлених обставин справи та мотивів, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, з огляду на межі касаційного оскарження колегія суддів дійшла висновку, що підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження. 8.87. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував. 8.88. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. 9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

10. Судові витрати 10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника. Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 916/1951/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 916/1951/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя Ю. Власов Суддя Т. Малашенкова