LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС916/4693/25

від 08.06.2026 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/4693/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлайн" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2026 та постанову Пів…

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ cправа № 916/4693/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлайн" на рішення Господарського суду Одеської області (Літвінов С.В.) від 30.01.2026 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (Богацька Н.С., Діброва Г.І., Принцевська Н.М.) від 21.04.2026 (повний текст складено 27.04.2026) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлайн" про стягнення 452 868,78 грн ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтрон Трейд" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлайн" (надалі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 452 868,78 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним 13.09.2024 між сторонами договором № ST13/09-24 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу в частині забезпечення збереження вантажу під час його перевезення морським та автомобільним транспортом з Китаю до України.

3. Господарський суд Одеської області рішенням від 30.01.2026, залишеним без змін Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 21.04.2026 у справі № 916/4693/25, позов задовольнив. Стягнув з Відповідача на користь Позивача вартість втраченого товару у розмірі 452 868,78 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 434,43 грн. 4. 08 травня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: - відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2026 у справі № 916/4693/25; - касаційну скаргу Скаржника задовольнити; - скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2026 у справі № 916/4693/25; - передати справу № 916/4693/25 на новий розгляд до суду першої інстанції; - стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги у сумі 10 868,86 грн.

5. Підставами касаційного оскарження Скаржник вказав підпункт "б" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, неправильне застосування судами норм матеріального права та істотне порушення норм процесуального права.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги Скаржника, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

7. Пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

8. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

9. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

10. Згідно з частиною 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

11. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 грн.

12. Предметом спору у цій справі є стягнення 452 868,78 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (3 028х500=1 514 000,00 грн).

13. Розглянувши доводи Скаржника щодо наявності випадку, передбаченого підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Суд дійшов висновку, що твердження Скаржника про те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, є безпідставними з огляду на таке.

14. Підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено, що виключним випадком для перегляду справи із ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у касаційному порядку є те, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи. Зазначений виключний випадок можливості касаційного оскарження обумовлює наявність розгляду іншої справи, в якій сторона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями.

15. Скаржник зазначає про існування іншої справи № 910/1437/26, яка розглядається Господарським судом міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон Трейд" про стягнення суми коштів у розмірі 532 300,61 грн за надані транспортно-експедиційні послуги за договором про надання транспортно-експедиційних послуг по доставці вантажу. Обставиною, яку сторона позбавлена можливості спростувати при розгляді справи № 910/1437/26, на думку Скаржника, є фактичне встановлення у цій справі №916/4693/25 наявності вини Товариства з обмеженоюю відповідальністю "Марлайн" у втраті (нестачі) вантажу під час його перевезення, а також невзяття до уваги факту, що пломба судноплавної лінії не була пошкоджена, що є доказом відсутності вини експедитора. Однак зазначені Скаржником доводи щодо наявності вини та не взяття до уваги факту відсутності пошкодження пломби є оцінкою суду встановлених обставин, та не є обставиною, яка відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

16. Доводи касаційної скарги Скаржника фактично зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

17. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що наведені Скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

18. У пункті 2 частини 3 статті 287 ГПК України встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

19. З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 916/4693/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлайн" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/4693/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлайн" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуюча Г. Вронська Судді С. Бакуліна І. Кондратова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»