LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803182/647/26

від 18.06.2026 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6328/26 Справа № 182/647/26 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Никифоряка Л.П. суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В. Учасники справи: позивач Нікопольська міська рада відповідач ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Рунчева О.В. В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У лютому 2026року Нікопольська міська рада подала в суд позов проти ОСОБА_1 з вимогою про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна будівлі легкоатлетичного манежу, реєстраційний номер майна: 13856852, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із його знищенням. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2026року відкрито провадження у справі за позовом Нікопольської міської ради та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 02 березня 2026року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Нікопольської міської ради, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права користування земельною ділянкою, усунення перешкод власнику у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном, набутим АТ КБ «ПриватБанк» без достатньої правової підстави, згідно якої просив суд: - зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити знищену будівлю легкоатлетичного манежу за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі розробленої позивачем проектно-кошторисної документації; - стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь вартість проведеної будівельно-технічної експертизи проекту будівлі легкоатлетичного манежу за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 83 000,00грн; - визнати за ним право на користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 1211600000:03:035:0028, в обсязі, що охоплює площу фундаменту будівлі легкоатлетичного манежу та частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2026року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті зустрічної позовної заяви та повернуто її заявнику. Повертаючи зустрічну позовну заяву суд першої інстанції виходив з недоцільності прийняття до спільного розгляду зустрічного позову з первісним позовом та об`єднання їх в одне провадження. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 06 квітня 2026року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2026року. В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимоги про скасування ухвали та просив про ухвалення нового судового рішення, яким зустрічну позовну заяву прийняти до розгляду та об`єднати в одне провадження з первісним позовом. Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви відсутні. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу, позивач та третя особа заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 13 квітня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду витребувано з Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу; та 06 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2026року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2026року справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи. Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Повертаючи зустрічну позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для спільного розгляду зустрічного позову з первісним позовом. Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. За частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені у статті 16 Цивільного кодексу України. У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України). Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023року у справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що: «відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача. Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин. Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19). Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково». Встановивши, що позови виникають з різних правовідносин, а саме первісний позов виник з правовідносин щодо знищення майна та захисту інтересів територіальної громади щодо земельної ділянки комунальної власності, а зустрічний позов із договірних відносин ОСОБА_1 із АТ КБ «ПриватБанк», що виниклиіз договору іпотеки, а також земельних відносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується й апеляційний суд, про недоцільність прийняття до спільного розгляду зустрічний позов з первісним позовом та об`єднання їх в одне провадження, оскільки первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах та не обґрунтовані одними доказами, відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів, що є підставою для повернення зустрічного позову на підставі частини 3 статті 194 ЦПК України. Вимога про визнання права на користування земельною ділянкою, в обсязі, що охоплює площу фундаменту будівлі легкоатлетичного манежу та частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі є окремим спором про речове право на землю. Така вимога не спростовує позовні вимоги первісного позивача про припинення права власності на будівлю у зв`язку з її знищенням. Спільний об`єкт (будівля/фундамент та земельна ділянка) сам по собі не створює взаємної пов`язаності позовів у розумінні статті 193 ЦПК України. Первісний позов стосується припинення права власності через знищення, зустрічний - відновлення майна та визнання права користування землею. Наведене свідчить, що позовні вимоги первісного і зустрічного позовів ґрунтуються на різних підставах та мають різний предмет, тому спільний розгляд є недоцільним/ Апеляційний суд також звертає увагу, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом не є взаємовиключними, такі позови можуть бути розглянуті в межах різних судових проваджень. При цьому ОСОБА_1 не позбавлений можливості реалізувати своє право на судовий захист шляхом звернення до суду із окремою позовною заявою. Дотримання судом першої інстанції норм процесуального права не порушує доступ позивача до правосуддя і гарантує дотримання процесуальних прав обох сторін, їх право на справедливий судовий розгляд. Доводи апеляційної скарги не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення питання щодо повернення зустрічного позову, тому, з огляду на положення статті 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Аргументи апеляційної скарги з приводу того, що повернення зустрічного позову у справі призводить до неповного з`ясування обставин у справі за первісним позовом, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про необхідність повернення зустрічного позову. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2026року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 червня 2026року. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»