Постанова 4801 № 127/7433/26

Справа № 127/7433/26 Провадження № 33/801/625/2026 Категорія: 305 Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 19 червня 2026 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП,- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року, встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 255,00 грн. Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору. Не погоджуючись із постановою суду в частині визнання винним за ст. 185 КпАП України ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, у якій просить провадження закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що розглянувши справу без його участі, суд порушив порядок розгляду справи. Зазначає, що про дату судового розгляду він не був повідомлений, жодних повісток чи сповіщень йому не надходило. Також на думку апелянта з його боку не було злісної непокори, оскільки працівники поліції не маючи підстав без пояснень звернулись саме до нього, хоча у той час на території АЗК перебувало багато людей. ОСОБА_2 , повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, захисник адвокат Калачик Н.М. вважає за можливе розглянути в його відсутність. Захисник адвокат Калачик Н.М. вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах, викладених у ній. Звертає увагу, що в матеріалах справи і постанові суду першої інстанції мають місце суперечності щодо вимоги, пред`явленої працівником поліції. Висновок місцевого суду про закриття провадження щодо ОСОБА_2 з правовою кваліфікацією таких дій за ст.173 КУпАП в апеляційній скарзі не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції в цій частині судове рішення не переглядається. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144022 від 21.02.2026 року громадянин ОСОБА_2 21.02.2026 року о 00 год. 20 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, перебуваючи на території АЗС «ОККО» вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського громади Барасія Р.В., а саме припинити виражатися нецензурною лайкою, на зауваження заспокоїтися не реагував. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані працівниками поліції за ст. 185 КпАП України. Статтею 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Об`єктом даного порушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто протиправним діянням є саме злісна непокора, яка виражається у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до осіб, які охороняють громадський порядок (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»). Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю. Відповідно до положень ч. 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Їх невиконання, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків, тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо. Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин, є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144022 від 21.02.2026 року, відповідно до якого громадянин ОСОБА_2 21.02.2026 року о 00 год. 20 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, перебуваючи на території АЗС «ОККО» вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського громади Барасія Р.В., а саме припинити виражатися нецензурною лайкою, на зауваження заспокоїтися не реагував; постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ГВА № 217696 від 21.02.2026 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 178 КУпАП за те, що останній 21.02.2026 року о 00:20 год. перебував у громадському місці, а саме АЗС «ОККО», яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, у п`яному стані; рапортами співробітників ГУНП у Вінницькій області від 21.02.2026 року, зміст яких узгоджується із викладеними у протоколі обставинами; протоколом АА № 133123 від 21.02.2026 року, згідно якого працівниками поліції було затримано ОСОБА_2 21.02.2026 року об 00 год. 20 хв. у зв`язку із вчиненням правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 178, ст. 185 КУпАП. Метою затримання було припинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 та складання протоколу про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.02.2026 року, він вважає своє затримання безпідставним та незаконним; відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції на яких зафіксовано як ОСОБА_2 , який перебував 21.02.2026 року об 00:17 хв. на території заправної станції «ОККО», на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» неодноразово була висунута законна вимога пред`явити документ, який посвідчує його особу. На вказану законну вимогу поліцейського ОСОБА_2 відразу відреагував агресивно, почав висловлюватися нецензурною лайкою до поліцейського та намагався покинути місце події, ігноруючи законну вимогу працівника поліції, однак був затриманий поліцейськими та доставлений до відділку поліції; відповіддю командира роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області від 17.04.2026 року із якої встановлено, що 21.02.2026 року на забезпечення публічної безпеки та порядку під час комендантської години заступили: під позивним «Капкан-134» - старший інспектор взводу групи вибухотехнічної служби роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , інспектор взводу № 1 (швидкого реагування) роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Юрій Угрин інспектор взводу № 1 (швидкого реагування) роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Олександр Чега, - помічник чергового чергової частини роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_4 . Під позивним «Капкан-135»: - інспектор взводу № 1 (швидкого реагування) роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Сергій Закорчений, інспектор-черговий чергової частини роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Павло Підласко, інспектор взводу № 1 (швидкого реагування) роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Олександр Сусь. Перебуваючи на території АЗС «ОККО», що по вул. Пирогова, 141 в м. Вінниці, о 00:15 до працівників роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області звернувся поліцейський офіцер громади сектору поліцейських офіцерів громади відділу взаємодії з громадами Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 з приводу надання допомоги в затриманні та доставлені до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області невідомого громадянина, який мав ознаки сп`яніння, поводився агресивно та висловлювався до працівників поліції нецензурною лайкою. Особу чоловіка було встановлено, як ОСОБА_2 , після чого відносно нього працівниками РПОП ГУНП у Вінницькій області (екіпажем «Капкан-134») було здійснено адміністративне затримання на підставі ст. 261, 262 КУпАП, та керуючись ч. 2 ст. 32, ч. 1 ст. 44, п.п. б, п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію України» було застосовано спецзасіб кайданки до ОСОБА_2 . В подальшому, останнього було доставлено до приміщення Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для складання протоколів про адміністративне правопорушення. Отже протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144022 від 21.02.2026 підтверджує наявність події адміністративного правопорушення, складений уповноваженою особою. Його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, він підписаний особою, яка його склала. ОСОБА_2 відмовився від його підпису, проте й будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції не зазначив, а тому підстав вважати його недопустимим чи недостовірним, оскільки він не спростований матеріалами справи, в тому числі і доводами апеляційної скарги, не має. В подальшому ОСОБА_2 й не оскаржив саме ці дії працівників поліції. З аналізу доказів в сукупності вбачається, що працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_2 про наявність інформації про порушення ним громадського порядку та необхідності пред`явлення документу, що посвідчує особу, на що той категорично відмовився. При цьому ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою виключно у бік працівника поліції, а в подальшому почав проявляти агресію до працівника поліції, намагався покинути місце події та не пред`явив документ, який посвідчує особу. Після вичерпання інших заходів впливу, з метою припинення адміністративних порушень, працівниками поліції було застосовано спецзасоби - кайданки та здійснено адміністративне затримання. А тому доводи апеляційної про те, що з боку ОСОБА_2 була відсутня злісна непокора, та вимога працівників поліції нібито неправомірна (безпідставна), відхиляються апеляційним судом Доводи щодо розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є такими, що свідчать про порушення прав ОСОБА_2 . Так, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 завчасно повідомлявся про розгляд справи, проте відповідно до поданих ним та його захисником клопотань від 17.03.2026, 01.04.2026, 13.04.2026, 11.05.2026, 18.05.2026, 21.05.2026, тобто 6 разів, просив відкласти розгляд справи. Така процесуальна поведінка ОСОБА_2 та його захисника з приводу систематичного відкладення справи судом першої інстанції вірно розцінена як зловживання своїми права та умисне затягування справи, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки таке нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи вимоги статей 277 та 38 КУпАП. Отже на переконання апеляційного суду, в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2026 року- без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник