Постанова 4801 № 133/1944/24

Справа № 133/1944/24 Провадження № 22-ц/801/1496/2026 Категорія: 68 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 рокуСправа № 133/1944/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач), суддів Копаничук С.Г., Оніщука В.В., за участю секретаря судового засідання Козюма Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 133/1944/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Козятинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 4.05.2026, ухвалене у складі судді Пєтухової Н.О. в приміщенні суду в м. Козятин, - в с т а н о в и в : 3.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Козятинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, в якому просив : визначити йому спосіб участі у вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : (1) порядок періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку за місцем проживання батька, без присутності матері ОСОБА_2 , в такі дні та години : щотижня з 09:00 кожного вівторка та до 20:00 кожної середи з можливістю ночівлі у батька; щотижня з 09:00 кожної суботи до 20:00 кожної неділі з можливістю ночівлі у батька; щороку у літній період (червень - серпень) протягом не менше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попереджанням ОСОБА_2 за 10 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись; день народження ОСОБА_4 та дні народження близьких родичів ОСОБА_4 за попереднім повідомленням ОСОБА_2 не менше ніж за3 календарні дні про місце і час такого святкування, але не пізніше ніж до 20:00 такого дня; (2) зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та завчасно попереджати про можливість і причини зміни у визначеному порядку зустрічей. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.02.2016, та з квітня 2024 як сім`я не проживають, а у провадженні Козятинського міськрайонного суду перебуває справа № 133/1035/24 про розірвання шлюбу. У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилась проживати разом з матір`ю ОСОБА_2 .. Фактично з самого моменту розлучення, у сторін почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні дитини, відвідуванні, зі сторони відповідача створювались штучні перешкоди стосовно неможливості нормального спілкування позивача з донькою. З квітня 2024 року, всі намагання позивача, мирним шляхом врегулювати даний спір призводить лише до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає позивачу бачитись з дитиною, налаштовує доньку проти батька, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини, через які позивач не може нормально зустрічатися з донькою. Протягом тривалого часу позивач намагається налагодити зв`язок із донькою, приймати участь у її вихованні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку та становлення. Після численних марних спроб вирішити дане питання шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, позивач вимушений звернутися до суду із вказаною позовною заявою. Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.08.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 4.05.2026 позовні вимоги задоволено частково. Визначено наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та піклуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини ОСОБА_2 , щовівторка з 18:00 год до 20:00 год, з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком; зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини ОСОБА_2 , щосуботи з 15:00 год до 19:00 год, з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком. Вказані зустрічі повинні відбуватись з врахуванням режиму дня та самопочуття дитини. Під час спілкування з дитиною батько зобов`язаний створювати умови, які не шкодять життю та здоров`ю, моральному стану дитини. Зобов`язано мати та батька попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, графіку навчання, стану здоров`я дитини. Решту позовних вимог залишено без задоволення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 5847/26-вх від 8.05.2026)в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення способу участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною. Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши з резолютивної частини посилання, що зустрічі мають відбуватися у присутності матері та щовівторка. Встановити наступний спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою, а саме : зустріч дитини з батьком за місцем проживання дитини щосуботи з 12:00 до 18:00 год. Вказані зустрічі повинні відбуватись з врахуванням режиму дня та самопочуття дитини. Під час спілкування з дитиною батько зобов`язаний створювати умови, які не шкодять життю та здоров`ю, моральному стану дитини. Основними доводами апеляційної скарги є те, що з рішення суду першої інстанції в частині проведення зустрічей дитини з батьком в присутності матері погодитись неможливо, оскільки суд при встановленні способу спілкування має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини. Визначаючи порядок побачень дитини з батьком у присутності матері, суд першої інстанції не врахував вік дитини 9 років та наявність конфлікту між батьками та неможливість самостійно дійти згоди щодо виховання доньки, тому за відсутності встановлених обставин, які б свідчили про небезпеку для дитини з боку батька, доцільним буде проведення побачень дитини з батьком без присутності матері. Такий порядок відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме формуванню емоційного зв`язку з батьком та зменшенню впливу на дитину конфлікту між батьками. Зустрічі з дитиною щовівторка у вечірній час, а саме з 16:00 20:00 год є зайвими, оскільки дитина після відвідування школи, гуртків буде стомленою та ці зустрічі будуть для неї додатковим навантаженням. 18.05.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 6313/26вх) ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Відповідач та її представник, третя особа у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції частково не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.04.2024, батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а. с. 19/. У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться справа № 133/1035/24 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ухвалою суду від 10.04.2024 відкрито провадження у справі /т. 1 а. с. 20-23/. Актом обстеження умов проживання від 27.06.2024 складеного службою у справах дітей Стрижавської селищної ради з метою участі батька вихованні дитини проведено обстеження умов проживання будинку у с. Лаврівка та встановлено, що в будинку батьком для дитини створено належні умови для комфортного проживання, розвитку та виховання. В будинку чисто, тепло та затишно, прибудинкова територія доглянута. Для дитини в будинку виділена окрема кімната, яка обладнана усіма необхідними меблями. ОСОБА_2 разом з дитиною зареєстрована та проживає у м. Козятині /а. с. 25/. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої ОСОБА_4 , в родині матері ОСОБА_2 від 22.04.2024, складеного службою у справах дітей Козятинської міської ради, було проведено обстеження умов проживання будинку у м. Козятині з метою визначення місця проживання дитини з матір`ю, та встановлено, за цією адресою проживають та мають місце реєстрації: заявниця ОСОБА_2 , її батько ОСОБА_6 , її мати ОСОБА_7 , її дочка ОСОБА_4 , її сестра ОСОБА_8 , та її племінник ОСОБА_9 . У житловому будинку для малолітньої відведена індивідуальна мебльована кімната, є окремий простір для проведення дозвілля, в наявності іграшки, кімнати в будинку чисті, просторі та світлі. Дома живуть домашні улюбленці - котики. ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, користується повагою та авторитетом сусідів, спокійна, врівноважена, працелюбна. Дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю, вихована, ввічлива, вміє сформулювати свою дімку та її виразити /а. с. 24/. Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради № 231 від 20.09.2024 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 /а. с. 131/. Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 85 від 28.02.2025, затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення способу участі гр. ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно вказаного висновку, орган опіки та піклування діючи виключно в інтересах дитини, вважає за доцільне, наступний спосіб участі гр. ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1 порядок періодичних побачень: в першу та третю неділю місяця та один-два рази на тиждень, за умови бажання дитини та за попереднім повідомленням матері дитини гр. ОСОБА_2 ; 2 щороку у літній період (червень-серпень) протягом не менше ніж 14 календарних днів попідряд з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів, про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись; день народження ОСОБА_4 та дні народження близьких родичів малолітньої - за попереднім повідомленням матері не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час свого святкування, але не пізніше ніж до 20:00 такого дня; 3 зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та завчасно попереджати про можливість і причини зміни у визначеному порядку зустрічей /а. с. 168-173/. Відповідно до протоколу Індивідуального консультування/діагностичного обстеження психолога центру надання соціальних послуг від 24.04.2026, протягом тривалого періоду дитина демонструвала стійку відмову від взаємодії з батьком, уникала контакту, не вступала у діалог, проявляла емоційну закритість, вербально та невербально відмовлялась від спільної діяльності. Батько зі свого боку висловлював намір налагодити стосунки. Впродовж останнього місяця проявлялась позитивна динаміка в бажанні взаємодіяти з батьком /а. с. 197/. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що на переконання суду спілкування батька з дочкою буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості. Враховуючи те, що між сторонами існують непорозуміння щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, беручи до уваги відомості про стосунки дитини з батьком (про що вказував психолог в своєму акті), а також враховуючи інтереси малолітньої дитини щодо однакової участі батьків в його житті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, визначивши спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та піклуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини - ОСОБА_2 , щовівторка з 18:00 год. до 20:00 год., з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком; зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини - ОСОБА_2 , щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год., з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком. Вказані зустрічі повинні відбуватись з врахуванням режиму дня та самопочуття дитини. Під час спілкування з дитиною батько зобов`язаний створювати умови, які не шкодять життю та здоров`ю, моральному стану дитини. Суд вважав за необхідне визначити зобов`язання для матері та батька дитини попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, графіку навчання, стану здоров`я дитини. На думку суду саме такий регламент зустрічей буде відповідати інтересам дитини. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині вимог, суд першої інстанції зазначив, що режим зустрічей батька з дитиною, запропонований позивачем, передбачає тривале перебування дитини поза місцем постійного проживання, з ночівлею, однак такі вимоги не обґрунтовані; суду не надано доказів, що таке відвідування, яке по своїй суті формує режим проживання дитини поза межами свого дому (місця проживання з матір`ю), не призведе до психологічного травмування дитини. Вимоги позову про проведення спільних безперервних 14 днів у період літнього часу є також необґрунтованими, з наведених вище мотивів. Визначаючи спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та піклуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції допустив неповноту з`ясування обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, що є підставою для зміни рішення суду з наступних міркувань. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно з частиною другою статті 2 СК України сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано сімейним кодексом України. Зі змісту частини шостої статті 7 СК України вбачається, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Згідно з статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Зі змісту пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1995, яка набрала чинності для України 27.09.1991, вбачається, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини). Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19.10.2023 («Терещенко проти України», № 35481/20), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема якщо ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини. Рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю, відповідає її якнайкращим інтересам. Зі змісту частини першої, другої статті 141 СК України, вбачається, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно з статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене. Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Зі змісту статті 157 СК України, вбачається, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Згідно з статтею 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства. Відповідно до частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Суд першої інстанції, визначаючи ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та піклуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини ОСОБА_2 , щовівторка з 18:00 год до 20:00 год, з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком; зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини ОСОБА_2 , щосуботи з 15:00 год до 19:00 год, з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком, взяв до уваги висловлену представником Органу опіки та піклування думку про те, що стосунки дитини з батьком не є налагодженими та близькими, що вказує на недоцільність встановлення способу участі дитини з батьком поза межами дому дитини без присутності матері. Колегія суддів зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей з їхнім батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дітей від зустрічей з батьком. Судом також береться до уваги вік дитини та можливість її ( 9 років 9 міс) вільно висловлювати свою думку та бажання. Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що за відсутності обставин, які свідчили б про небезпеку для дитини з боку батька, та наявності конфлікту між батьками побачення дитини з батьком, який проживає окремо, мають відбуватися без присутності матері. Такий порядок відповідає найкращим інтересам дитини, сприяє формуванню емоційного зв`язку з батьком та зменшенню впливу конфлікту між батьками на дитину. Присутність матері під час зустрічей батька з дитиною може бути передбачена лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини. Суд апеляційної інстанції враховує наявність між батьками малолітньої дитини спору щодо порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, відсутність належних і достатніх доказів, які б підтверджували негативний вплив батька на дитину, вчинення останнім дій, які суперечать її інтересам. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що при встановленні способу спілкування має бути враховано, що обоє батьків мають рівні права та обов`язки. Визначаючи порядок побачень дитини з батьком у присутності матері, суд першої інстанції не врахував наявність конфлікту між батьками та неможливість самостійно дійти згоди щодо виховання доньки, тому за відсутності встановлених обставин, які б свідчили про небезпеку для дитини з боку батька, є доцільним проведення побачень дитини з батьком без присутності матері. Такий порядок відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме формуванню емоційного зв`язку з батьком та зменшенню впливу на дитину конфлікту між батьками. Також в апеляційній скарзі представник позивача зазначає, що зустрічі з дитиною щовівторка у вечірній час, а саме з 16:00 20:00 год є зайвими, оскільки дитина після відвідування школи, гуртків буде стомленою та ці зустрічі будуть для неї додатковим навантаженням. Визначити свою участь у вихованні доньки шляхом зменшення часу зустрічей є правом батька, а тому апеляційна скарга у цій частині також підлягає задоволенню. У відповідності до глави 9 ЦПК України судове рішення має бути законним та обґрунтованим, чітким, логічним та не допускати двозначності та різного трактування. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та його адвокат пояснили, що резолютивну частину рішення суду першої інстанції в тій частині, що зустрічі дитини з батьком мають відбуватися за місцем проживання дитини розуміли так, що батько має приходити до місця її проживання, забирати доньку, проводити з нею час та приводити до місця її проживання. Однак, за своїм змістом дане речення допускає різне трактування ( зустріч лише у приміщенні за місцем проживання дитини), а тому з метою не допущення утруднень виконання рішення суду з підстав його різного тлумачення, колегія суддів приходить висновку про виключення даного словосполучення з резолютивної частини рішення. Вінницький апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги про визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : зустріч дитини з батьком щосуботи з 12:00 до 18:00 год відповідатимуть інтересам дитини та не порушать права батьків. При цьому, апеляційний суд враховує й те, що відповідачем рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржується. Відповідно до пункту 1 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні, визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : щосуботи з 12:00 год до 18:00 год. Вказані зустрічі повинні відбуватись з врахуванням режиму дня та самопочуття дитини. Під час спілкування з дитиною батько зобов`язаний створювати умови, які не шкодять життю та здоров`ю, моральному стану дитини. Зобов`язати мати та батька попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, графіку навчання, стану здоров`я дитини. Щодо розподілу судових витрат. Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). Позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816,80 грн /а. с. 215/. Ураховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816,80 гривень. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 4.05.2026 в частині визначення способу участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною змінити. Визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : щосуботи з 12:00 год до 18:00 год. Вказані зустрічі повинні відбуватись з врахуванням режиму дня та самопочуття дитини. Під час спілкування з дитиною батько зобов`язаний створювати умови, які не шкодять життю та здоров`ю, моральному стану дитини. Зобов`язати мати та батька попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, графіку навчання, стану здоров`я дитини. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816,80 гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 18.06.2026. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: С. Г. Копаничук В. В. Оніщук