Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/3118/26

Справа № 308/3118/26 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15.06.2026 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю захисника-адвоката Онуфрія Д. В., представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/314/26 за апеляційною скаргою заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Кравченка Т. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.05.2026. Цією постановою: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Закарпатської області, м. Хуст, мешканка АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), звільнена від адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрито на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП. З протоколу про порушення митних правил № 0106/305000/26 від 31.01.2026 та постанови судді від 12.05.2026 вбачається, що 31.01.2026 о 13 год 39 хв в зону митного контролю на ділянку «В`їзд в Україну» митного поста «Солотвино» Закарпатської митниці заїхав легковий автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «AMG GLE 53», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 . До митного контролю громадянин України ОСОБА_3 надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 09.02.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 21.10.2025, контрольний талон для проходження по «зеленому коридору». У вказаному транспортному засобі, в якості пасажира слідувала громадянка Угорщини ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), яка прямувала у приватних справах з Румунії до України. До митного контролю громадянка Угорщини ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) надала паспорт громадянки Угорщини для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 27.07.2021. Під час здійснення митних формальностей проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: автоматизованої системи митного оформлення (далі АСМО) «Інспектор», АСМО «Центр» ЖПП ЄАІС та ЄАІС ДМС України, внаслідок чого встановлено, що громадянкою Угорщини ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) 08.10.2024 о 20 год 08 хв, через пункт пропуску «Солотвино Сігету-Мармацієї» митного посту «Солотвино» Закарпатської митниці було ввезено на митну територію України в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», транспортний засіб марки «BOMBARDIER» моделі «BRP», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 . Відповідно до наявних баз даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи станом на 31.01.2026 вказаний транспортний засіб значиться як не вивезений з митної території України. -2- Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи, громадянка Угорщини ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) повинна була вивезти автомобіль «BOMBARDIER» моделі «BRP», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 , з митної території України в крайній строк до 08.10.2025. У своєму поясненні громадянка Угорщини ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) підтвердила факт ввезення нею 08.10.2024 на територію України транспортного засобу марки «BOMBARDIER» моделі «BRP», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_6 ,VIN-код: НОМЕР_7 . У зв`язку з поломкою автомобіля та відсутністю необхідних запчастин для здійснення ремонту вона не змогла вивезти його з території України у встановлені строки, а саме: до 08.10.2025. На даний час транспортний засіб знаходиться на подвір`ї у її родичів на території України. До митних органів із заявою про продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля громадянка Угорщини ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) не зверталася. Документів, підтверджуючих неможливість вивезення транспортного засобу на момент перетину кордону у громадянки Угорщини ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) немає. Згідно даних мережі Інтернет (сайт mobile.de) вартість аналогічного/подібного транспортного засобу становить 7599 євро, що згідно з курсом НБУ на 31.01.2026 становить 389390,24 грн. Таким чином, громадянкою Угорщини ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) перевищено встановлений статтею 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування марки «BOMBARDIER» моделі «BRP», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_6 ,VIN-код: НОМЕР_7 більше ніж на тридцять діб. Дії ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) кваліфіковані за ч. 6 ст. 481 МК України. Суддя розглянувши справу, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України за обставин, зазначених у протоколі про порушення митних правил, а закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП вмотивував тим, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) свою вину визнала повністю, вперше притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу було зумовлене перебуванням транспортного засобу на ремонті, а також беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, характер правопорушення й те, що вчинене правопорушення не заподіяло істотної шкоди суспільним інтересам та державі, суддя дійшов висновку про можливість звільнити останню від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження у справі. В апеляційній скарзі заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби просить постанову суду від 12.05.2026 скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати ОСОБА_8 ( ОСОБА_2 ) винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України з накладенням на неї стягнення у виді штрафу відповідно до санкції вказаної статті. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд об`єктивно прийшов до висновку щодо факту порушення ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) митних правил, що підтверджується матеріалами справи, однак вважає висновок судді про закриття провадження у справі у зв`язку із малозначністю вчиненого ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) діяння необґрунтованим, оскільки ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) не надано документального підтвердження факту настання дії обставин непереборної сили. У зв`язку з наведеним вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані вимоги, передбачені ст. 23, 33, 245 КУпАП. -3- Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) неявка якої з огляду на приписи ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Приймаючи рішення про розгляд справи за її відсутності, береться до уваги те, що повідомлення про час та місце розгляду справи ОСОБА_9 ( ОСОБА_2 ) направлено відповідно до вимог законодавства, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на інший термін, від неї не надходило. Крім того апеляційним судом враховується думка адвоката Онуфрія Д. В. про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ). Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша Я. О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку захисника-адвоката Онуфрія Д. В., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Згідно ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції дотримався вимог вказаного закону при розгляді даної справи. Зокрема, судом належним чином встановлено фактичні обставини даного адміністративного провадження, досліджено та надано вірну правову оцінку зібраним доказам в їх сукупності. Зі змісту апеляційної скарги та інших матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що фактичні обставини порушення ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) митних правил, доведеність її вини та кваліфікація дій за ч. 6 ст. 481 МК України, учасниками провадження не оспорюються, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційним судом не перевіряються, а тому, висновки суду першої інстанції у цій частині визнаються обґрунтованими, такими, що підтверджені наявними у матеріалах справи та дослідженими судом першої інстанції доказами. Що стосується доводів апеляційної скарги митного органу про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) положень ст. 22 КУпАП з урахуванням конкретних обставин справи, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке. Відповідно до ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення -4- можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам. Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Ізмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Згідно пункту 17 постанови № 8 від 03.06.2005 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», зі змінами, суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. Суд першої інстанції урахував фактичні обставини справи, зокрема те, що діяння, вчинене ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) хоча і містить у собі всі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення. Судом першої інстанції взято до уваги те, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) вчинила адміністративне правопорушення вперше, а неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу за межі митної території України було пов`язано із поломкою та перебуванні такого на ремонті. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції і про те, що обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні, а наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам та державі. Знаходять своє підтвердження, у зв`язку з чим визнаються обґрунтованими, і висновки суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом, вказували б на наявність у ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) умислу на порушення вимог митного контролю, а наслідки, які загрожують останній у разі накладення на неї стягнення за вчинення даного правопорушення, є занадто суворими, що поставить її у тяжке матеріальне становище. При цьому, апеляційний суд вважає, що суворість безальтернативного адміністративного стягнення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, у даному конкретному випадку явно не відповідає характеру вчиненого правопорушення, що свідчить про те, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги співмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення адміністративного стягнення. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що сукупність вищенаведених обставин дають підстави для звільнення ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) від -5- адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) не надано документального підтвердження факту настання дії обставин непереборної сили, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявна копії довідки ФОП ОСОБА_10 від 09.02.2026 № 7, відповідно до якої транспортний засіб марки «BOMBARDIER» моделі «BRP», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 , перебуває на відновлюваному ремонті в наслідок зіткнення та перевертання у період з 09.09.2025 по 09.02.2026, за адресою Закарпатська область м. Ужгород, вул. Болгарська,

7. У зв`язку з наведеним, безпідставними та необґрунтованими визнаються і доводи апеляційної скарги про те, що при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані вимоги, передбачені ст. 23, 33, 245 КУпАП. На будь-які інші доводи в обґрунтування вимог апеляційної скарги митним органом не вказується і жодних доказів у спростування висновків суду першої інстанції, у тому числі й довідки ФОП ОСОБА_10 , не надано, а тому постанова місцевого суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Митним органом не доведено та апеляційним судом під час апеляційного розгляду справи не встановлено, що наслідки вчиненого ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Таким чином, застосування до ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) такого заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ним нових правопорушень. За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а звільнення ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) від адміністративної відповідальності відповідає вимогам ст. 22 КУпАП. Апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що митним органом не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Кравченка Т. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.05.2026 щодо ОСОБА_11 ( ОСОБА_2 ), - без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя