Постанова Дніпровський апеляційний суд № 195/1963/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4404/26 Справа № 195/1963/25 Суддя у 1-й інстанції - Омеко М.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С ТА Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Ткаченко І.Ю., суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М. за участю секретаря: Триполець В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2026 року,- В С Т А Н О В И В : 12.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21050,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір № 4398327 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 2000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 18.02.2024 року по 12.02.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 2000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення". Відповідно до реквізитів Договору № 4398327 від 18.02.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «64304». Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19.03.2019 року, видане. Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21.03.2024 року. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03.04.2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» має право укладати договори факторингу. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 25.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК ««Фінтраст Україна»» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 року 25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4398327 від 18.02.2024 року загальна сума заборгованості склала 21050грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 2000 грн., заборгованості за процентами 12550 грн. Щодо зміни найменування з ТОВ «ФК ««Фінтраст Україна»» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення. відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги позивача до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані рахунки ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал", ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 4398327 від 18.02.2024 року загальною сумою 21050 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 12550 грн., нараховані позивачем проценти за 110 календарних днів - 5500 грн. (а.с.1-13). Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість загальною сумою 21 050,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. В решті вимог - відмовлено (а.с.108-112). В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу. Апеляційна скарга мотивована тим, що до позовної заяви надані усі належні докази, які підтверджують обсяг наданих послуг та їх вартість, отже вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню (а.с.113-119). Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині розподілу судових витрат, зокрема, стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому в іншій частині рішення суду не переглядається. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, та ухвалення в цій частині нового судового рішення про їх часткове задоволення з огляду на наступне. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу не доведений, оскільки суду не надано докази, що підтверджують фактичну сплату коштів за надання правової допомоги. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. У відповідності до ст. 19 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У відповідності до норми ч. 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20. Зазначена судова практика є сталою та незмінною. Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК України встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, у постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04). Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі ст. 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше суд може відхилити це клопотання повністю або частково. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, але при цьому повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. У п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. У позовній заяві ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 10 000,00 грн. На підтвердження факту надання представником позивача - адвокатом Столітнім М.М. правничої допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи та на обґрунтування заявленого розміру витрат на правничу допомогу адвокатом долучено копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року , укладеного між адвокатом Столітнім М.М та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.63-64); копію заявки № 13084 від 05 листопада 2025 року на виконання доручення до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.20-21);ордер про надання правової допомоги адвокатом Столітнім М. М. Від 04 грудня 2025 року (а.с.36); копія рахунку на оплату №13084-04/12-2025 від 04 грудня 2025 року до договору про надання правої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.41); копія акта № 13084 від 04 грудня 2025 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно із зазначеним договором про надання правової допомоги (а.с.49). Згідно із зазначеним актом адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року. Загальна сума гонорару за надання правової допомоги складає 10 000,00 грн, яка підлягає оплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду першої інстанції у справі законної сили. Як вбачаться з п. 4.8. договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, сторони погодили, що клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно з узгодженим та підписаним актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду по справі законної сили. З огляду на викладені обставини, позивачем надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг та їх вартості. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення. У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги з надання правничої допомоги, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати загальні засади цивільного законодавства, критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та конкретні обставини справи. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19). Колегія суддів враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 10 000,00 грн не відповідає засадам цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, а тому вважає за необхідне зменшити цей розмір до 5 000,00 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, співмірності та розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності та необхідних процесуальних дій сторони. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 5 000,00 грн. Зважаючи на наведене, апеляційна скарга позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає частковому задоволенню. Крім того, у поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» під час перегляду справи судом апеляційної інстанції представляла адвокат Крюкова М.В. на підставі ордеру від 29 січня 2026 року та договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року. На підтвердження надання зазначеної правничої допомоги було також надано копію звіту від 26 січня 2025 року про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року та копію платіжної інструкції № 8211 від 29 січня 2026 року про сплату позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» адвокату Крюковій М.В. суми 8 000,00 грн за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції (призначення платежу: сплата за написанння та подання апеляційної скарги у справі про стягнення кредиторської заборгованості з ОСОБА_1 , згідно р/ф № 01/01 від 29 січня 2026 року. Без ПДВ.). Як значиться у вказаному звіті, адвокатом були надані позивачу наступні види правової допомоги: правова експертиза документів та складання апеляційної скарги у справі про стягнення кредиторської заборгованості з ОСОБА_1 ; подання до суду апеляційної скарги із зазначенням тривалості робіт, яка склала 4 години, та вартості в сумі 8000,00 грн. Матеріали справи свідчать про те, що протягом перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції представником - адвокатом Крюковою М.В. подано апеляційну скаргу в інтересах позивача в частині відмови у задоволенні вимог про стягненні витрат на професійну правничу допомогу. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що позиція позивача з моменту звернення до суду з даним позовом та розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції представником не подавалось та інших процесуальних дій не вчинялося. З огляду на те, що справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, судові засідання у даній справі не проводилися, а обсяг наданої представником позивача правничої допомоги фактично обмежився складанням апеляційної скарги. Враховуючи наведене, визначений представником позивача розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 8 000,00 грн не відповідає загальним засадам цивільного законодавства та критеріям відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, з урахуванням обсягу та складності наданих представником Крючковою М.В. послуг з надання правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, колегія судів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають стягненню судові витрати за надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2 000,00 грн. На переконання колегії суддів зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити частково. Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2026 року в частині відмови стягнення витрат на професійну правничу допомогу - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді 1 інстанції в розмірі 5 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Повний текст постанови складено 18 червня 2026 року. Судді: