Постанова КАС ВС № 120/3484/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ справа № 120/3484/25 адміністративне провадження № К/990/35465/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Радишевської О.Р., Єресько Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (головуючий суддя - Віятик Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді: Боровицький О.А., Ватаманюк Р.В.) у справі № 120/3484/25 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов`язання вчинити дії, I. ПРОЦЕДУРА

1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив зобов`язати Вінницьку міську раду повернути помилково сплачені кошти в сумі 810 грн.

2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неусунення позивачем усіх недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року, що свідчить про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що повернення позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Адже розгляд позовної заяви, яка складена без дотримання вимог КАС України, не передбачений положеннями процесуального законодавства. Позивач був повідомлений про наслідки неусунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, чого не зробив. Тому рішення про повернення позовної заяви зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивача до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви. III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.

8. Скаржник указав, що деякі недоліки його позовної заяви, на які вказав суд першої інстанції в ухвалі про залишення без руху від 25 березня 2025 року, є «химерними», оскільки категорично суперечать вимогам КАС України. Наголосив, що надання письмового підтвердження чи пояснення про те, хто є реальним підписантом позову не передбачено вимогами КАС України. Також скаржник зазначив, що йому невідомо ЄДРПОУ та електронний кабінет відповідача, що звільняє його від обов`язку це зазначати у позові. Окрім того, на думку ОСОБА_1 , суд, згідно з приписами частин другої, четвертої статті 77 та статті 79 КАС України, не має права витребовувати докази у позивача у справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

9. Також скаржник наголосив, що вимога суду стосовно необхідності правильного формулювання позовних вимог також є безпідставною. Суд першої інстанції, на думку скаржника, не був позбавлений можливості відкрити провадження за його позовною заявою, а потім, призначивши підготовче засідання, з`ясовувати усі питання щодо формулювання позовних вимог, витребовування доказів, тощо.

10. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, повернувши позовну заяву, а суд апеляційної інстанції поверхнево розглянув апеляційну скаргу та безпідставно залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

12. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України (ухвала про повернення позовної заяви), та посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

13. Згідно з частинами першою-третьою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14. Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

15. За змістом положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

16. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

17. Залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Для цього суд установлює скаржникові строк, щоб він усунув ті формальні дефекти скарги, на які вказав суд і які перешкоджають прийняттю її до розгляду.

18. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви.

19. Відповідно до приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

20. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам КАС України. Тому ухвалою від 25 березня 2025 року залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу у семиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: - з метою достовірного встановлення того факту, що позовна заява підписана саме позивачем - ОСОБА_1 , а не іншою особою, необхідно надати суду відповідне письмове підтвердження чи пояснення про те, хто є дійсним підписантом цієї позовної заяви; - зазначити ідентифікаційний код відповідача як юридичної особи; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача; - привести зміст позовних вимог відповідно до положень статті 5 та пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України; - надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; - надати докази сплати судового збору або належні докази, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору. 21. 17 квітня 2025 року до суду надійшов лист від позивача щодо виконання ухвали від 25 березня 2025 року, в якому зазначив, що, ознайомившись зі змістом ухвали про залишення позовної заяви без руху, дійшов висновку щодо часткового її задоволення, в частині надання двох примірників нової редакції позовної заяви із зазначенням інформації щодо відсутності в нього електронного кабінету та надання копії нового посвідчення. Водночас, позивач наголосив, що всі інші «примхи та химерники» він залишає без задоволення.

22. Суд першої інстанції ухвалою від 23 квітня 2025 року повернув позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, посилаючись на невиконання позивачем в повному обсязі вимог ухвали про усунення недоліків.

23. В оскаржуваній ухвалі, як свідчить її зміст, суд першої інстанції зазначив, що в ухвалі від 25 березня 2025 року суд указав на низку недоліків позовної заяви та надав позивачу час для їх усунення. Однак позивачем було проігноровано ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Отже, суд дійшов висновку, що відповідні недоліки позовної заяви усунуті не були.

24. З наведеного випливає, що, констатувавши факт неусунення позивачем низки недоліків позовної заяви, установлених в ухвалі про залишення позову без руху, суд першої інстанції проігнорував доводи та аргументи позивача подані до суду 17 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали про усунення недоліків. Суд першої інстанції не зазначив, які саме вимоги ухвали про залишення позову без руху позивач виконав, а які так і залишились невиконаними. Відповідне обґрунтування та правова оцінка в оскаржуваній ухвалі про повернення позовної заяви відсутні. На вказані порушення суд апеляційної інстанції також уваги не звернув.

25. Відповідно до статті 242 КАС України, будь-яке судове рішення має бути чітким та вмотивованим.

26. Варто зауважити, що суд не може безпідставно проігнорувати подану заяву або повернути позов, не проаналізувавши, чи виконані всі до єдиної вимоги, викладені у попередній ухвалі. Суд зобов`язаний перевірити та надати мотивовану оцінку кожному вказаному в ухвалі недоліку. Якщо позивач подає заяву про їх усунення, то суд має надати чітку оцінку виконанню кожної окремої вимоги.

27. Відсутність в ухвалі суду правової оцінки доводам та аргументам позивача поданим 17 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали про усунення недоліків, а також чітких висновків про те, які саме вимоги ухвали про залишення позову без руху позивач виконав, а які залишив без уваги, є порушенням норм процесуального права (статті 169 КАС України).

28. Водночас, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані процесуальні порушення суду першої інстанції та не усунув їх на етапі апеляційного перегляду.

29. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

30. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд указує на допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

31. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

32. Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

33. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 345, 353, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасувати. Справу № 120/3484/25 направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак О.Р. Радишевська Л.О. Єресько, Судді Верховного Суду