Постанова 4857 № 465/5653/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 465/5653/25 пров. № А/857/42540/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Франківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2025 року (суддя Рудаков Д.І., ухвалене в м. Львові) у справі № 465/5653/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4962488 від 13.06.2025 року. Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2025 року позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4962488 від 13.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.121 КУпАП скасовано. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. та професійної правничої допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, його оскаржив відповідач- Департамент патрульної поліції, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 26.09.2025 року у справі № 465/5653/25 в частині про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисяча) грн. на користь ОСОБА_1 . Оскільки клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, колегія суддів, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що постановою Серії ЕНА №4962488 від 13.06.2025 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень. У постанові зазначено, що 13.06.2025 11:31:42 водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґ ПДР порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.122 КУпАП. ОСОБА_1 вважаючи постанову серії ЕНА №4962488 від 13.06.2025 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки, відповідачем не надано будь-яких належних доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, оскаржувана постанова серії ЕНА №4962488 від 13.06.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Також суд першої інстанції зробив висновок, що з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в частині стягнення витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як вже було зазначено, що рішення суду першої інстанції оскаржується апелянтом в частині про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. на користь ОСОБА_1 . Ч.3 ст.132 КАС України визначено, щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження обґрунтованості стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу до позовної заяви долучені: копії договору №24/06-25 про надання правової допомоги від 24 червня 2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №677, ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1379538, акту прийому - передачі наданих послуг від 25.06.2025, розрахункової квитанції серії АААА №000015 від 25.06.2025, відповідно до яких позивачу надана правова допомога, вартість якої складає 2 000 гривень 00 коп. У вартість правової допомоги включені такі послуги, як вивчення матеріалів справи, правова експертиза та правовий висновок, вивчення спеціалізованого законодавства та літератури, надання усних консультацій, складання позовної заяви, підготовка матеріалів для звернення до суду, опрацювання судової практики. Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення а рішення Франківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2025 року у справі №465/5653/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Т. І. Шинкар