Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/10743/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10743/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 17 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. 1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення пенсійного органу № 025350013462 від 28.07.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки пенсійний орган протиправно не зарахував у пільговому обчисленні страховий стаж позивача, що призвело до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.

2. Фактичні обставини справи. 2.1. 20.07.2025 року позивачем було подано до управління Пенсійного фонду України заяву щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надано наступний перелік документів: трудову книжку, диплом про навчання, паспорт, код, дані щодо атестації робочих місць, витяги, накази, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, рішення комісії з питань підтвердження трудового стажу. 2.2 Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням пенсійного фонду України в Рівненській області. 2.3 28.07.2025 року Головним управління Пенсійного фонду України у Рівненській області було ухвалено рішення № 025350013462 про відмову у призначенні пенсії. 2.4 Підставою у відмові у призначенні пенсії слугувало те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1992 з 01.08.1992 по 25.11.2000 доцільно підтвердити результатами зустрічної перевірки, оскільки відсутні дані в ОК-5 з 01.07.2000 р. Крім того трудова книжка викликає сумнів, оскільки усі записи з 1992 по 2000 роки зроблено одним почерком та одним кольором ручки. Довідка №525 від 25.08.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній видана «Донецькою народною республікою», що унеможливлює її подальший розгляд. 2.5 Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. 3.1. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 025350013462 від 28.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії; - зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди її роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1992 року з 01.08.1992 року по 25.11.2000 року до пільгового стажу за Списком №1; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 20.07.2025 року, з урахуванням висновків суду.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. 4.1. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 4.2 Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду. Апеляційний суд перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідив матеріали справи і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. 1.1 Право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах та із зниженням пенсійного віку є гарантованим конституційним правом людини, що базується на положеннях статей 19, 46 та 40 Конституції України, а також нормах спеціального законодавства, які регулюють питання соціального захисту громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. 1.2 Відповідно до статті 46 Конституції України кожен має право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. 1.3 Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення та виплати пенсій. 1.4 Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, здійснюється за нормами цього Закону до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди. 1.5 Згідно з частиною першою та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення відповідного віку та за наявності необхідного страхового й пільгового стажу. 1.6 Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637). 1.7 Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 у період з 01.08.1992 по 25.11.2000 працювала на посадах, що відносяться до Списку № 1, що підтверджується чіткими, послідовними та нерозривними записами у її трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.08.1992. 1.8 Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зазначає, що вказаний період пільгової роботи не може бути зарахований до стажу, оскільки надана позивачем уточнююча довідка № 525 від 25.08.2021 видана органом так званої «донецької народної республіки» на тимчасово окупованій території України, що робить її недійсною відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». 1.9 Колегія суддів погоджується з аргументом апелянта про те, що довідка № 525 від 25.08.2021, видана на окупованій території, не створює правових наслідків і не може бути врахована. Водночас суд зазначає, що за наявності належним чином оформленої трудової книжки надання уточнюючої довідки не є обов`язковим. 1.10 Відповідно до пункту 20 Порядок № 637 уточнюючі довідки підприємств вимагаються лише у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або містяться виправлення та неточності. Якщо ж у трудовій книжці чітко зазначено посаду, яка прямо передбачена Списком № 1, додаткове витребування довідок є проявом надмірного формалізму. 1.11 Оскільки трудова книжка позивача містить розгорнуті записи про характер роботи та її відповідність Списку № 1, пільговий стаж підтверджується безпосередньо нею. 1.12 Особливу увагу колегія суддів звертає на твердження апелянта про необхідність підтвердження пільгового стажу виключно шляхом проведення зустрічної перевірки підприємства-роботодавця, оскільки записи за 8 років зроблені одним почерком і кольором чорнила, а саме підприємство опинилося на непідконтрольній Україні території. 1.13 Суд першої інстанції обґрунтовано послався на сталу та послідовну практику Верховного Суду. Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі № 711/10426/16-а чітко сформовано правовий висновок: «Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення». 1.14 Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом також у постановах від 28.08.2018 року (справа № 175/4336/16-а), від 25.09.2018 року (справа № 242/65/17) та від 11.07.2019 року (справа № 423/1156/17). 1.15 Згідно з правовими висновками Верховного Суду, громадянин України не може нести негативні наслідки у вигляді позбавлення права на соціальний захист через те, що держава чи її органи позбавлені можливості здійснювати свої контролюючі функції (проводити зустрічні перевірки) на тимчасово окупованих або непідконтрольних територіях. Обставини проведення воєнних дій та окупації окремих районів України є форс-мажорними та незалежними від волі позивача. Відмова у врахуванні належним чином оформленого в трудовій книжці стажу з посиланням на неможливість проведення перевірки підприємства є проявом надмірного формалізму та грубим порушенням статті 46 Конституції України. 1.16 Крім того, відповідно до вимог статті 101 Закону № 1788-XII, право вимагати додаткові документи та перевіряти обґрунтованість їх видачі покладено саме на органи, що призначають пенсії. Позивач, як застрахована особа, надала основний документ трудову книжку. Сумніви відповідача щодо "однакового почерку чи кольору ручки" за відсутності доказів фальсифікації записів є суб`єктивними судженнями і не спростовують юридичного факту роботи позивача у спірний період. 1.17 Щодо доводів про відсутність даних у системі персоніфікованого обліку (форма ОК-5) з 01.07.2000 року, суд апеляційної інстанції наголошує, що ведення такого обліку та сплата внесків є прямим обов`язком роботодавця. Працівник не має механізмів контролю за цим процесом і не може відповідати за можливі порушення податкового чи пенсійного законодавства з боку підприємства. Відсутність відомостей у базі даних з вини роботодавця не повинна нівелювати конституційне право людини на отримання пенсії. 1.18 Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача зарахувати спірний період до пільгового стажу за Списком № 1 та повторно розглянути заяву від 20.07.2025 року, колегія суддів вважає його правильним та вичерпним. Пенсійний фонд володіє виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями) щодо безпосереднього призначення пенсій, і суд не може підміняти собою державний орган, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 348/2160/15-а. 1.19 За таких обставин, суд першої інстанції обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, скасувавши протиправне рішення пенсійного органу та зобов`язавши його повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.07.2025 року з обов`язковим зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.08.1992 по 25.11.2000.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. 2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.