Постанова 4856 № 120/1689/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1689/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Канигіна Т.С. 18 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Канигіної Т.С. суддів: Слободонюка М.В. Кузьмишина В.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ До суду звернувся ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 09.01.2025 №04-к та №06-к. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.01.2025 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі розпоряджень сільського голови Олексія Кирнасівського від 09.01.2025 № 04-к та від 09.01.2025 № 06-к. За доводами позивача, систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну та вже притягувався до дисциплінарної відповідальності, але знову допустив порушення. Тому при звільненні працівника з цих підстав роботодавець повинен навести конкретні факти невиконання ним обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки працівник вчинив після застосування до нього стягнення та коли. Натомість у розпорядженні сільського голови від 09.01.2025 не вказано, який саме пункт, визначений Статутом підприємства, було порушено та в чому конкретно проявилося порушення позивачем. Звільнення з посади ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у розпорядженні сільського голови не зазначено конкретних проступків, які б свідчили про систематичність і могли б бути підставою для звільнення. Застосовуючи такий крайній захід дисциплінарного стягнення, як звільнення, роботодавець обмежився лише посиланням на одну догану. ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 в задоволенні позовних вимог відмовлено. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Комунальне підприємство "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області створене рішенням Студенянської сільської ради від 15.10.2020 № 1098 "Про утворення Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області". Засновником підприємства є Студенянська сільська рада, яка є Вищим Органом управління. Іншим Органом управління є Відділ архітектури, містобудування, цивільного захисту, управління комунальною власністю та житлово-комунальним господарством Студенянської сільської ради Вінницької області. Підприємство підконтрольне та підзвітне Студенянській сільській раді та Відділу архітектури, містобудування, цивільного захисту, управління комунальною власністю та житлово-комунальним господарством Студенянської сільської ради Вінницької області. Безпосереднє управління підприємством здійснює його директор і несе відповідальність за виконання завдань, визначених законодавством та Статутом Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області". Розпорядженням сільського голови Студенянської сільської ради від 20.06.2022 № 19-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області з 20.06.2022. 02.11.2023 до Тульчинської районної військової адміністрації надійшло депутатське звернення депутатів Студенянської сільської ради 8 скликання про те, що у жителів с.Студена відсутнє водопостачання від 13.10.2023 зі свердловини по вул. Незалежності, внаслідок чого більше 100 жителів та прикордонний загін залишилися без води. Також депутати повідомили, що після отримання частини документації на дану свердловину виявили грубе порушення у будівництві свердловини, значне відхилення від проєкту, у зв`язку з чим сталася аварія на свердловині. За даним фактом сільським головою видано розпорядження №128 від 22.11.2023 "Про проведення службового розслідування". Під час проведення службового розслідування комісією виявлено ряд порушень директором Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків. За результатами проведеного службового розслідування комісія рекомендувала винести директору Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області ОСОБА_1 зауваження як попередження про недопустимість подальших подібних дій, зазначених в акті службового розслідування. З актом службового розслідування ОСОБА_1 ознайомився 28.12.2023, про що свідчить його підпис на зазначеному акті. 27.12.2023 начальником відділу архітектури, містобудування, цивільного захисту, управління комунальною власністю та житлово-комунальним господарством Студенянської сільської ради Вінницької області подано доповідну записку сільському голові ОСОБА_2 про те, що Державним агентством водних ресурсів України 06.07.2022 №121/ВН/49д-22 видано дозвіл на спеціальне водокористування КП "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області терміном по 06.07.2027, зокрема, на артезіанські свердловини №1686 та №784 с. Студена. При цьому в період дії даного дозволу, 12.12.2023 Державним агентством водних ресурсів України видано дозвіл №323/ВН/49д-23 на спеціальне водокористування КП "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області терміном по 12.12.2028, з якого директором КП "Студенянський комунгосп" ОСОБА_1 самостійно, безпідставно і без відома засновника виключено дві свердловини, а саме: артезіанську свердловину №1686 с. Студена та артезіанську свердловину №784 с. Студена. З метою повного та всебічного з`ясування вказаних обставин сільським головою видано розпорядження №153 від 27.12.2023 "Про проведення службового розслідування". У ході службового розслідування комісія встановила, що у попередньому дозволі на спеціальне водокористування №1231/ВН/49д-22, виданому Державним агентством водних ресурсів України 06.07.2022, серед інших були включені свердловини №1686 та №784, які також зазначені в рішенні 18 позачергової сесії 8 скликання №1003 від 16.11.2021 "Про прийняття на баланс системи водопостачання населених пунктів Студенянської територіальної громади". З доповідної записки начальника відділу архітектури, містобудування, цивільного захисту, управління комунальною власністю та житлово-комунальним господарством Лариси Митрофаненко стало відомо, що до дозволу на спеціальне водокористування КП "Студенянський комунгосп" №323/ВН/49д-23, виданого 12.12.2023, включено каптажі, проте, директором КП ОСОБА_1 самостійно, безпідставно і без відома засновника виключено дві свердловини №1686 та №784, які обслуговують орієнтовно 20% абонентів с. Студена, у тому числі юридичних осіб. Невключення зазначених свердловин у дозвіл унеможливило укладення договорів на користування питною водою, що призвело до недоотримання доходів від надання комунальних послуг та нераціонального використання коштів місцевого бюджету. Із зазначеного вбачається прийняття директором КП "Студенянський комунгосп" ОСОБА_1 помилкових рішень, що призвело до погіршення показників господарської діяльності підприємства, а також до невиконання вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби". Під час проведення службового розслідування комісією встановлено свідоме недбале ставлення директора КП "Студенянський комунгосп" ОСОБА_1 до виконання своїх посадових обов`язків. За результатами службового розслідування (акт від 28.02.2024) комісія рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. 04.03.2024 відповідно до розпорядження сільського голови Студенянської сільської ради №13-к "Про оголошення догани ОСОБА_1 " позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. З розпорядженням ОСОБА_1 ознайомився під підпис 06.03.2024, від надання пояснень відмовився. Вважаючи дане розпорядження про оголошення догани протиправним, позивач оскаржив його до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №120/3962/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено. У даному рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 встановлено, що директором ОСОБА_1 не забезпечено виконання пункту 7.1 Статуту КП "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області щодо забезпечення ефективного використання майна та ресурсів засновника. Директором ОСОБА_1 також не проводився пошук правових підстав для вирішення обліку спірних об`єктів (свердловин). Також доповідною запискою начальника відділу архітектури, містобудування, цивільного захисту, управління комунальною власністю та житлово-комунальним господарством Студенянської сільської ради Вінницької області від 30.09.2024 за вих. №02-04/221 зафіксовано результати аналізу використання бюджетних коштів по КП "Студенянський комунгосп" та виявлені порушення, зокрема, невиконання директором підприємства рішень 46 сесії 8 скликання Студенянської сільської ради №1728 від 04.04.2024 та 48 сесії 8 скликання Студенянської сільської ради №1760 від 20.06.2024. За результатами розгляду вказаної доповідної записки сільським головою складено лист від 30.10.2024 за вих. №02-10/811, адресований директору КП "Студенянський комунгосп" ОСОБА_1 , яким останнього зобов`язано надати до 08.11.2024 інформацію про причини невиконання рішень №1728 від 04.04.2024 та №1760 від 20.06.2024. Указаний лист був направлений підприємству на офіційну електронну адресу. Водночас, як вбачається з доповідної записки начальника відділу організаційно-правового та кадрового забезпечення Студенянської сільської ради від 11.11.2024, директор КП "Студенянський комунгосп" у встановлений строк відповіді на лист сільського голови від 30.10.2024 №02-10/811 не надав. Окрім того, доповідною запискою від 22.10.2024 за вих. №02-04/233 зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 8.7 Статуту КП "Студенянський комунгосп", відповідно до якого на час відсутності керівника його повноваження покладаються на одну із посадових осіб підприємства. Як встановлено у доповідній, позивач на період власного відрядження з 12.10.2024 по 29.10.2024 таких дій не вчинив, що призвело до порушення організації роботи підприємства. Наслідком неналежної організації управління підприємством у період відсутності директора стала, зокрема, затримка виплати заробітної плати працівникам, які виконували суспільно-корисні роботи, що підтверджується пояснювальною запискою головного бухгалтера КП "Студенянський комунгосп" від 24.10.2024 за вих. №178, у якій зазначено причини невиплати заробітної плати за жовтень 2024 року у зв`язку з відрядженням директора та відсутністю наказу про покладання обов`язків на іншу особу. Також дорученням сільського голови №9 за підсумками щотижневої наради від 11.11.2024 директору КП "Студенянський комунгосп" ОСОБА_1 визначено надати письмові пояснення щодо затримки виплати заробітної плати за першу половину жовтня 2024 року у строк до 13.11.2024. При цьому встановлено, що ОСОБА_1 був присутній на нараді, однак від підпису на дорученні відмовився у присутності керівників виконавчих органів сільської ради. Надалі, відповідно до доповідної записки начальника відділу організаційно-правового та кадрового забезпечення від 14.11.2024 директор КП "Студенянський комунгосп" у встановлений строк відповіді на доручення сільського голови №9 від 11.11.2024 також не надав. Розпорядженням сільського голови Студенянської сільської ради від 09.01.2025 №04-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Розпорядженням сільського голови Студенянської сільської ради від 09.01.2025 №06-к визначено вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. 30.01.2025 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі розпоряджень № 04-к та № 06-к від 09.01.2025. Не погоджуючись із звільненням з посади директора Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що і після застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, розпорядженням №13-к від 04.03.2024, позивач не припинив порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків, а навпаки допускав їх повторно, що в сукупності свідчить про наявність систематичності у розумінні пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Як вбачається з доповідної записки начальника відділу організаційно-правового та кадрового забезпечення Студенянської сільської ради від 11.11.2024, директор КП "Студенянський комунгосп" у встановлений строк відповіді на лист сільського голови від 30.10.2024 №02-10/811 не надав, що свідчить про невиконання службових доручень та ігнорування вимог засновника і органу управління підприємством. За наведених обставин суд дійшов висновку, що порушення, допущені позивачем після накладення дисциплінарного стягнення 04.03.2024, є не одиничними та не випадковими, а свідчать про повторне і триваюче невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на позивача трудовим договором та Статутом підприємства. У зв`язку з чим наявні у справі докази в їх сукупності підтверджують систематичність порушень трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 , що є достатньою правовою підставою для застосування до нього звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні розпорядження відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам законності, обґрунтованості, правомірності, добросовісності, розсудливості та пропорційності, а відтак підстави для їх визнання протиправними та скасування відсутні. V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для об`єктивного вирішення справи, виніс рішення, ґрунтуючись на неправильному застосуванні норм матеріального права та на висновках, які фактично не відповідали обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. За доводами скаржника: - підставою для звільнення стала систематичність, проте, сільський голова ОСОБА_2 в своєму розпорядженні вказує лише одну підставу - це розпорядження сільського голови від 04.03.2024 №13-к "Про оголошення догани ОСОБА_1 ", що свідчить про порушення з боку сільського голови КЗпПУ, Статут підприємства, Закон України про службу в органах місцевого самоврядування № 3077-ІХ від 02.05.2023 та фактичну відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 , оскільки догана сама по собі не є автоматичною підставою для звільнення, систематичний характер порушень відсутній; - проігноровано факт відсутності систематичних порушень трудової дисципліни; - сільським головою у розпорядженні від 09.01.2025 не вказано, який саме пункт визначений Статутом підприємства було порушено; - проігноровано той факт, що в розпорядженні від 04.03.2024 указується, що воно виноситься відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 147, 147-1, 148, 149 Кодексу законів про працю України, хоча зазначених норм трудового законодавства не дотримано, оскільки обставини, які стали підставою оголошення догани, виявлені 27.12.2023, тоді ж видано розпорядження про проведення службового розслідування, і в порушення вимог статті 148 КЗпП України догану оголошено через три місяці після виявлення; - суд прийшов до неправильного висновку, що ненадання інформації директором КП "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області ОСОБА_1 на лист сільського голови від 30.10.2024 свідчить про систематичність порушень, адже ненадання відповіді на лист не тягне за собою жодної дисциплінарної відповідальності і не може вказувати на систематичність, щодо даної обставини не було проведено службове розслідування. ОСОБА_1 відповідно до статей 139, 147 КЗпП України працював чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконував розпорядження власника, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Враховуючи вищевикладене, вина позивача та наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків відповідачем не доведена. Відповідачем не дотримано норм трудового законодавства України при притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, надав належну правову оцінку доказам та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, що містяться у матеріалах справи. За доводами відповідача: - за час керівництва ОСОБА_1 зафіксовано численні порушення службових обов`язків, що підтверджується матеріалами службових розслідувань та службовими документами. Зокрема: за результатами службового розслідування 2023 року встановлено порушення під час організації робіт із водопостачання, що призвело до аварійної ситуації та припинення водопостачання значної кількості споживачів; під час службового розслідування 2024 року встановлено безпідставне виключення директором підприємства двох артезіанських свердловин із дозволу на спеціальне водокористування без погодження із засновником, що призвело до неможливості укладення договорів водопостачання на користування питною водою з водогону, як з юридичними так і з фізичними особами та недоотримання доходів підприємством; встановлено невиконання вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, в частині зарахування на баланс матеріальних цінностей, відображення їх надходжень, які зазначені в рішенні 18 позачергової сесії 8 скликання № 1003 від 16.11.2021 "Про прийняття на баланс системи водопостачання населених пунктів Студенянської територіальної громади". - указані дії керівника підприємства безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства, призвели до обмеження надання комунальних послуг, недоотримання доходів підприємством та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що свідчить про істотність допущених порушень; - за результатами службового розслідування розпорядженням сільського голови від 04.03.2024 р. №13-к ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; законність зазначеного дисциплінарного стягнення підтверджена рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №120/3962/24, залишеним без змін судом апеляційної інстанції; - після застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 продовжив неналежно виконувати службові обов`язки, що підтверджується: доповідними записками посадових осіб сільської ради; фактами невиконання рішень сесій сільської ради; ненаданням пояснень на законні вимоги роботодавця; непокладенням виконання обов`язків керівника на іншу особу на час відрядження; затримкою виплати заробітної плати працівникам у зв`язку з відсутністю управлінських рішень керівника; - зазначені порушення вчинені у період дії дисциплінарного стягнення, що свідчить про систематичний характер невиконання трудових обов`язків у розумінні пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР). Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визначаються Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон №2493-III). Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Відповідно статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Статтею 2 Закону №2493-III визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування. За змістом статті 4 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом (частина третя статті 7 Закону №2493-III). Відповідно до статті 8 Закону №2493-III основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. VIІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Предметом судового контролю у цій справі є розпорядження голови Студенянської сільської ради №04-к від 09.01.2025 в частині звільнення позивача з посади директора Комунального підприємства "Студенянський комунгосп" Студенянської територіальної громади Вінницької області, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, яке адміністративному суду належить оцінити на предмет відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, а саме чи прийняте воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.09.2020 у справі №9901/743/18 наголошувала, що при вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків його не знято і не погашено. Отже, при звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин. У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: - порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; - невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності; - невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинне бути систематичним; - враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; - з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця. Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Отже, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). Водночас, згідно з усталеною судовою практикою розгляду трудових спорів, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема, за пунктом 3 статті 40 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі №460/11742/21, від 30.09.2025 у справі № 560/2104/20). Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Як зазначено у частині першій статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. За доводами позивача, зокрема, відповідачем не доведено систематичності невиконання ним без поважних причин своїх обов`язків. Так, 04.03.2024 відповідно до розпорядження сільського голови Студенянської сільської ради №13-к "Про оголошення догани ОСОБА_1 " позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Вважаючи дане розпорядження про оголошення догани протиправним, позивач оскаржив його до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №120/3962/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено. Тобто, на момент винесення оскаржуваних у даній справі розпоряджень від 09.01.2025 №04-к та №06-к існувало розпорядження сільського голови Студенянської сільської ради від 04.03.2024 №13-к "Про оголошення догани ОСОБА_1 ". Також після винесення розпорядження сільського голови Студенянської сільської ради від 04.03.2024 №13-к "Про оголошення догани ОСОБА_1 " було виявлено ще невиконання позивачем без поважних причин своїх обов`язків, що підтверджується, зокрема вищезазначеними: - доповідною запискою начальника відділу архітектури, містобудування, цивільного захисту, управління комунальною власністю та житлово-комунальним господарством Студенянської сільської ради Вінницької області від 30.09.2024 за вих. №02-04/221, у якій зазначено про зафіксовані результати аналізу використання бюджетних коштів по КП "Студенянський комунгосп" та виявлені порушення, зокрема, невиконання директором підприємства рішень 46 сесії 8 скликання Студенянської сільської ради №1728 від 04.04.2024 та 48 сесії 8 скликання Студенянської сільської ради №1760 від 20.06.2024; - доповідною запискою від 22.10.2024 за вих. №02-04/233,у якій зазначено про зафіксоване порушення позивачем вимог пункту 8.7 Статуту КП "Студенянський комунгосп", відповідно до якого на час відсутності керівника його повноваження покладаються на одну із посадових осіб підприємства. Як встановлено у доповідній, позивач на період власного відрядження з 12.10.2024 по 29.10.2024 таких дій не вчинив, що призвело до порушення організації роботи підприємства. Наслідком неналежної організації управління підприємством у період відсутності директора стала, зокрема, затримка виплати заробітної плати працівникам, які виконували суспільно-корисні роботи, що підтверджується пояснювальною запискою головного бухгалтера КП "Студенянський комунгосп" від 24.10.2024 за вих. №178, у якій зазначено причини невиплати заробітної плати за жовтень 2024 року у зв`язку з відрядженням директора та відсутністю наказу про покладання обов`язків на іншу особу. Таким чином, наведене спростовує доводи позивача про недоведеність відповідачем систематичності невиконання позивачем без поважних причин своїх обов`язків. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення, допущені позивачем після накладення дисциплінарного стягнення 04.03.2024, є не одиничними та не випадковими, а свідчать про повторне і триваюче невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на позивача трудовим договором та Статутом підприємства; наявні у справі докази в їх сукупності підтверджують систематичність порушень трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 , що є достатньою правовою підставою для застосування до нього звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України; спірні розпорядження відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам законності, обґрунтованості, правомірності, добросовісності, розсудливості та пропорційності, у зв`язку з чим підстави для їх визнання протиправними та скасування відсутні. Крім того, суд зауважує, що порушення процедури при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalidact). Водночас, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18. Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що навіть за умови незазначення повного переліку порушень в оскаржуваних розпорядженнях не може потягнути за собою безумовне скасування оскаржуваних розпоряджень, за умови наявності факту систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №826/9858/18. Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Під час розгляду справи відповідачем доведено факт систематичності невиконання позивачем без поважних причин своїх обов`язків. Інші доводи скаржника є безпідставними та спростовуються вищенаведеним. VIII. ВИСНОВКИ СУДУ З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Канигіна Т.С. Судді Слободонюк М.В. Кузьмишин В.М.