Постанова 4854 № 420/30269/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30269/24 Час та місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: 11:50 год., м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 27.02.2026 року; Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Градовського Ю.М. Скрипченка В.О. За участю: секретаря Недашковської Я.О. представника апелянта Лобода М.С. представника позивача Панчошак О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімінхаусбуд» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Максімінхаусбуд» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області №9508764/42182716 від 12.09.2023, №9508762/42182716 від 12.09.2023, №9644769/42182716 від 03.10.2023, №9644770/42182716 від 03.10.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 11.08.2023, №3 від 15.08.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 18.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання. В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до положень п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України позивачем за результатом здійснення господарської діяльності складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №1 від 11.08.2023, №3 від 15.08.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 18.08.2023. На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку №1165, Порядку №520 в підтвердження показників податкових накладних підприємством направлено відповідні пояснення щодо господарських операцій та матеріали. Вказані документи у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій, розкривають їх зміст та характер і відповідно до положень Порядку від 11.12.2019 року №1165 та Порядку від 12.12.2019 року №520 є достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. В свою чергу контролюючим органом не обґрунтовано недостатність документів первинного і бухгалтерського обліку, неможливість їх прийняти до уваги під час вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних. Наведені обставини у сукупності підтверджують правомірність дій платника та не доведеність законності і обґрунтованості дій та рішень суб`єкта владних повноважень, що є безумовною підставою для задоволення адміністративного позову та вжиття заходів захисту порушених прав та інтересів платника шляхом скасування неправомірних рішень органу податкового контролю із його зобов`язанням зареєструвати податкові накладні в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував рішення ГУ ДПС в Одеській області №9508764/42182716 від 12.09.2023, №9508762/42182716 від 12.09.2023, №9644769/42182716 від 03.10.2023, №9644770/42182716 від 03.10.2023. Зобов`язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Максімінхаусбуд» №1 від 11.08.2023, №3 від 15.08.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 18.08.2023 датою їх подання на реєстрацію. Стягнув з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Максімінхаусбуд» судовий збір у розмірі 12112 грн. Проаналізувавши положення ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 року №520, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження показників податкових накладних представлено контролюючому органу первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин, надано пояснення щодо спірних операцій, недостатність поданих матеріалів не доведена відповідачами і під час вирішення справи, тому рішення Комісії не відповідають критеріям обґрунтованості та правомірності, підлягають скасуванню в судовому порядку з покладенням на відповідача зобов`язання провести реєстрацію податкових накладних в судовому порядку. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 року №520 і помилково не враховано, що на законодавчому рівні визначений вичерпний перелік матеріалів, які є підставою для прийняття рішення комісією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Наполягаючи на правомірності своїх висновків, апелянт вказує, що обов`язок доведення реальності господарської операції та підтвердження її належним чином оформленими документами, які б відповідали вимогам бухгалтерського обліку, покладається на платника. В підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій платником не було надано повний та належним чином оформлений перелік матеріалів, які враховуються при реєстрації податкових накладних та передбачені п. 5 Порядку від 12.12.2019 року №520. З урахуванням наведених обставин, апелянт вказує на безпідставність покладеного судом обов`язку на відповідача зареєструвати податкові накладні, відсутність правових обставин для задоволення адміністративного позову у повному обсязі. Поряд з цим, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам щодо пропуску позивачем строку звернення із цим адміністративним позовом, не перевірено дотримання позивачем цих строків та не застосовано наслідки пропуску строку звернення до суду в порядку, передбаченому статтею 123 КАС України, з огляду на ту обставину, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів дотримання позивачем процесуального строку під час звернення до суду із позовною заявою. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Максімінхаусбуд» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Максімінхаусбуд» зареєстровано юридичною особою, є платником податку на додану вартість. В межах господарських операцій за Договором підряду від 01.08.2023 №01/08-СЦ-2, укладеного з ТОВ «КОМЕРС РЕГІОН», на підставі першої події сплати авансу, позивачем складено та направлено засобами телекомунікаційного на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні податкові накладні №1 від 11.08.2023, №3 від 15.08.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 18.08.2023. Згідно відповідних квитанцій від 30.08.2023, 31.08.2023, 14.09.2023, податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію в ЄРПН зупинено. У квитанціях визначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складено та подано платником податку, який відповідає п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У вересні 2023 року позивачем направлено на розгляд Комісій пояснення щодо показників податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, та стосовно господарських операцій, документи первинного і бухгалтерського обліку, у тому числі договори, ліцензійні та розрахункові документи. Рішеннями Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №9508764/42182716 від 12.09.2023, №9508762/42182716 від 12.09.2023, №9644769/42182716 від 03.10.2023, №9644770/42182716 від 03.10.2023, за результатом розгляду наданих повідомлення та документів відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 11.08.2023, №3 від 15.08.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 18.08.2023. Згідно вказаних рішень, підставою для їх прийняття стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У рішеннях міститься посилання на наступні документи: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи); у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження рішень Комісії від 12.09.2023 №9508762/42182716, №9508764/42182716, проте скарги було залишено без задоволення, а рішення Комісії без змін. За результатом адміністративного оскарження Комісією прийнято рішення від 29.09.2023 за №70913/42182716/2, №70912/42182716/2, які згідно відповідних квитанцій доставлені до електронного кабінету платника 29 вересня 2023 року. Поряд з цим, не погоджуючись із висновками органу податкового контролю, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб`єкта владних повноважень із зобов`язанням відповідача вчинити певні дії в судовому порядку. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Слід враховувати, що оспорюваним у справі між сторонами є дотримання позивачем строку звернення із цим адміністративним позовом, тому перевірка звернення позивача із позовної заявою у межах визначених строків чи наявності поважності причин пропуску процесуального строку у цій справі підлягає першочерговому з`ясуванню. Виходячи з обставин цієї справи, апеляційний суд враховує, що предметом спору у цій справі є протиправність рішень Комісії ГУДПС від 12.09.2023 №9508764/42182716, №9508762/42182716 та від 03.10.2023 №9644769/42182716, №9644770/42182716 про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Згідно матеріалів справи, позовна заява про оскарження рішень Комісії ГУДПС не була подана позивачем безпосередньо до суду та передана позивачем ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФОП ОСОБА_1 ) для надсилання позову засобами поштового зв`язку. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включений до цього Реєстру як надавач послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень; посилки - без оголошеної цінності на території Дніпропетровської області, м. Дніпро, Київської області, м. Київ, Львівської області, м. Львів, Одеської області, м. Одеса, Полтавської області, м. Полтава, Харківської області, м. Харків. Згідно доданої до позовної заяви поштової накладної №4237817, поштове відправлення (позовна заява) одержана ІНФОРМАЦІЯ_2 (ФОП ОСОБА_1 ) для відправлення на адресу окружного адміністративного суду 27.12.2023 року. Фактично позовна заява надійшла Одеському окружному адміністративному суду 26.09.2024 року, про що свідчить реєстрація вхідної кореспонденції суду за №30174/24. Дата надходження позову до суду збігається з відомостями про вручення поштового відправлення, що зазначені поштовій накладній №4237817. Між оформленням поштового відправлення та надходженням позову до суду пройшло близько дев`яти місяців. Згідно наявних у матеріалах справи клопотань від 11.10.2024 року та від 28.04.2025 року, поданих на виконання вимог суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Максімінхаусбуд» зазначало, що у межах строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України оскаржило до адміністративного суду рішення ГУДПС, подавши позовну заяву засобами кур`єрсько-поштового сервісу. При цьому, відповідна поштова накладна містить відмітки про дати неможливості вручення відправлення адресату (суду) через оголошені повітряні тривоги, чим пояснюється тривале ненадходження до суду вчасно поданої позовної заяви. В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Максімінхаусбуд» наголошувало на підтримці раніше заявлених вимог про поновлення строку звернення із цим адміністративним позовом. Наполягало на тому, що у визначений законом строк позивач звернувся до адміністративного суду із позовом про оскарження рішень ГУДПС, скориставшись засобами поштового зв`язку. Зауважувало на тому, що у даному випадку позивач діяв правомірно та без зайвих зволікань, натомість Товариство не може нести відповідальність чи зазнавати негативних наслідків у зв`язку з тривалою доставкою оператором поштового зв`язку позовної заяви до суду. В умовах введення на всій території України воєнного стану, у тому числі постійних обстрілів та дронових атак, суворе застосування адміністративним судом строків звернення до суду із позовною заявою призводить до надмірного формалізму та невиправданого обмеження доступу до суду. Головне управління ДПС в Одеській області наполягає на тому, що позивач пропустив тримісячний строк звернення з цим адміністративним позовом, встановлений частиною 4 статті 122 КАС України, з урахуванням результату адміністративного оскарження рішень ГУДПС про відмову в реєстрації податкових накладних. За твердженням відповідача, не мають правового і обґрунтованого підтвердження доводи позивача про вчасне звернення до адміністративного суду із позовом засобами кур`єрсько-поштового сервісу та тривале фактичне не надходження позову до суду. Відповідач вважає, що обрання позивачем способу доставки позовної заяви, який не гарантує вчасне надходження процесуальних документів до суду, лише підтверджує невжиття позивачем належних заходів для звернення до суду, а пасивна поведінка заявника у даному випадку свідчить про нехтування своїми процесуальними правами та відсутність у позивача об`єктивних чи дійсно істотних перешкод у своєчасному зверненні за захистом в суді. Колегія суддів враховує, що відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказані положення Конституції України кореспондуються із приписами частини 1 статті 5 КАС України, згідно яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. За визначенням, наведеним у частині 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України. Частинами 1, 2 вказаної статті КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Поряд з цим, згідно частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. За правилами частини 9 статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами. Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Обов`язок доведення обставин, з якими пов`язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звертається із адміністративним позовом. При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Таким чином, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. В контексті спірних правовідносин слід враховувати, що діяльність кур`єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України «Про поштовий зв`язок» та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 03.11.2022 року №2722-IX, кур`єрська послуга - послуга поштового зв`язку з пересилання поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об`єкта поштового зв`язку; оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку; послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. У статті 7 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 03.11.2022 року №2722-IX передбачено, що державне регулювання діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку здійснюється, у тому числі, шляхом ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку. Відповідно до частин 1, 3 статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 03.11.2022 року №2722-IX оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. У пункті 62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку. Призначений оператор визначає порядок проведення перевірок знаків поштової оплати щодо їх автентичності, в якому визначається алгоритм дій працівників у випадках виявлення поштових відправлень, оплачених знаками поштової оплати з ознаками підробки. Отже, надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту. Діяльність операторів поштового зв`язку не віднесена до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що могло б дозволити використання розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій при наданні послуг поштового зв`язку. Отже, накладна служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання відповідного документа у день, зазначений на відповідній накладній. Слід також зауважити на тому, що обставини про надання послуг поштового зв`язку відповідно до положень статей 72, 77 КАС України входять до предмету доказування в цій адміністративній справі. Наявна ж в матеріалах справи накладна без відповідного розрахункового документа відповідно до приписів статей 73, 74, 75 КАС України не вважається належним, достовірним та достатнім доказом звернення позивача з позовною заявою до адміністративного суду 27.12.2023 року. Відповідно, й подана позивачем на виконання вимог суду першої інстанції копія поштової накладної №4237817 без відповідного розрахункового документа не підтверджує зазначену в накладній дату фактичного звернення до суду. Поряд з цим, слід враховувати, що така копія накладної не засвідчена оператором поштового зв`язку та містить записи, відмінні від записів у примірнику накладної, виданої позивачеві під час одержання для відправлення поштової кореспонденції. Зокрема, в копії накладної додано відомості про дати відвідування кур`єром адресата (суду) та причини не вручення поштового відправлення (через оголошення повітряних тривог у місті Одеса). Під час апеляційного провадження позивачем в підтвердження своєчасності передачі Кур`єрсько Поштовому Сервісу відправлення позовної заяви надано копію прибуткового касового ордеру від 27.12.2025 за №935 на суму 254 гривень. Перевіривши надані матеріали, апеляційний суд зазначає, що згідно наданого документу, Кур`єрсько Поштовий Сервіс, ФОП ОСОБА_2 , 27.12.2025 одержав (оприбуткував) від ТОВ «Максімінхаусбуд» кошти за надання поштових (кур`єрських) послуг на підставі накладної за №4237817. Отже, вбачаються розбіжності стосовно дат оформлення замовлення кур`єрських послуг між даними наявної у справі накладної (доданої до позову), де датою відправлення визначено 27.12.2023, та прибутковим касовим ордером, де датою сплати послуг визначається 27.12.2025. Відтак, подані позивачем матеріали не доводять ту обставину, що звернення із цим адміністративним позовом фактично відбулось 27.12.2023. Інших належних та допустимих доказів своєчасної реалізації права на оскарження рішень відповідача та своєчасного звернення до адміністративного суду позивачем не надано. Підсумовуючи, слід визначитись, що, звернувшись із цим адміністративним позовом у вересні 2024 року, позивачем пропущено тримісячний строк, встановлений частиною 4 статті 122 КАС України, що оскарження рішень Комісії ГУДПС від 12.09.2023 року №9508762/42182716 та №9508764/42182716. Також, позивачем не дотримано шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, щодо оскарження рішень Комісії ГУДПС від 12.09.2023 року №9644769/42182716 та №9644770/42182716. Також, саме лише посилання позивача на введення на всій території України воєнного стану, без зазначення впливу особливого періоду на неможливість реалізації учасником процесуальних прав чи вчинення процесуальних обов`язків протягом тривалого строку, не доводить наявність в учасника поважних причин пропуску строку звернення із цим позовом. У спірному випадку, у позивача відсутні об`єктивні обставини, які завдали перешкод у своєчасному зверненні до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів. З наведеного слідує необґрунтованість висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем строків звернення із цим позовом. На переконання апеляційного суду, відсутність же поважних причин пропуску строку, а також підстав для поновлення позивачеві процесуального строку, підтверджує необхідність залишення позову без розгляду згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України. Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення позову без розгляду. Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 3 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімінхаусбуд» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2026 року. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: Ю.М. Градовський В.О. Скрипченко