Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/4889/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4889/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року (суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 02.02.2026 року) в справі №160/4889/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в: 14.03.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 06.09.2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 06.09.2023 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року позов задоволено. 27.01.2026 року ОСОБА_1 через свого представника Єрьоміну В.А. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення в порядку ст. 378 КАС України, а саме: на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 236124,66 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника, звернувся до суду з апеляційної скаргою, в якій просив скасувати ухвалу та заяву задовольнити, змінити спосіб та порядок виконання рішення суду. Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що у суду першої інстанції наявні підстави змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. Апелянт зазначав, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Зміна способу виконання судового рішення стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми виплати грошового забезпечення, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду від 02.02.2026 року в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції вказував, що зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. З матеріалів, доданих до заяви, вбачається, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та нараховано недоотриману суму пенсії у розмірі 236124,66 грн. Суду не надано доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану суму. Сторонами не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 160/4889/23, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду. Зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року у справі, має зобов`язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивача. Невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідного фінансування через ненадходження з Державного бюджету України в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України. Суд першої інстанції вказував, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв, основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови згідно листа №0400-010202-8/146561 від 20.09.2023 року у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 06.09.2023р. щомісячну доплату до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 гривень, з урахуванням виплачених сум. Рішення набрало законної сили, не встановлено оскарження у апеляційному порядку. Листом від 20.10.2025 року № 0400-010202-8/197843 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року у справі № 160/4889/23, зазначило, що проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.04.2019 року в розмірі 59% від грошового забезпечення 17896,50 грн. Вказано, що доплата до пенсії на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 року по 31.08.2023 року становить 236124,66 грн. Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення - допускається, в процесі виконання такого рішення, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Встановлено, що відповідач по справі, який є боржником не відмовляється виплачувати ОСОБА_1 перераховану суму пенсії. Колегія суддів вважає, що позивачем у заяві не доведено, того, що наявні обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення. Зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання. У заяві про зміни способу чи порядку виконання рішення не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи, що боржник не відмовляється виконувати рішення суду. У позовних вимогах позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити з 06.09.2023 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням суду позовні вимоги задоволено, зобов`язати зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 06.09.2023р. щомісячну доплату до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 гривень, з урахуванням виплачених сум. Натомість вимогами заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на його користь заборгованість з пенсійних виплат у сумі 236124,66 грн, ОСОБА_1 змінює предмет спору та позовні вимоги, які не розглядались судом першої інстанції. Заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду позивач просить змінити розглянуті та задоволені позовні вимоги. Колегія суддів зазначає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду на стягнення нарахованих сум, є по суті зміною рішення, його доповненням. Стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь позивача заборгованості в сумі 236124,66 грн. або іншій сумі є новими позовними вимогами позивача, які не переглянуті судом першої інстанції. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. У справі №21-506а14 Верховний Суд України у постанові від 24.11.2014 року дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Подібної позиції й дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 16.07.2020 року у справі №130/2176/17, від 07.03.2018 року у справі № 456/953/15-а, від 11.11.2020 року у справі №817/628/15, від 17.02.2021 року у справі №295/16238/14-а, від 17.02.2021 року у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023 року у справі №420/6671/18. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з врахуванням норм процесуального та матеріального права. Керуючись ст.ст. 312, 315, 316, 320, 321, 322, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року в справі №160/4889/23 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова