Постанова 4824 № 357/14804/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 року м. Київ Унікальний номер справи № 357/14804/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/10556/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Євграфова Є.П., Саліхов В.В., за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року, постановлену під головуванням Ярмоли О.Я., у справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У лютому 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява від представника АТ КБ «ПриватБанк» - Шульц С.В. про видачу дублікату виконавчого листа, виданого 23.08.2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі № 357/14804/15-ц за позовом ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором KICOGA00000158 від 28.02.2008 року (а.с. 97-99). На обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2016 року у справі № 357/14804/15-ц частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» та на виконання вказаного рішення 23.08.2016 року було видано виконавчий лист. Оригінал вказаного виконавчого документа знаходився на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розташовувався за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2. 05 жовтня 2025 року внаслідок збройної агресії РФ та масованого ракетного обстрілу м. Львова, відбулося пряме влучання у складські приміщення за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2, 2А. Внаслідок вибуху та подальшої пожежі будівлю архіву та всі оригінали документів, що в ньому зберігалися, було фізично знищено. Наразі виконавчий документ не перебуває на примусовому виконанні в органах ДВС чи у приватних виконавців, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру боржників. Відсутність виконавчого документу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (а.с. 97-99). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року заяву АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа - задоволено. Видано дублікат виконавчого листа по справі № 357/14804/15-ц (провадження № 2/357/204/16) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с. 134-135). Не погодившись з ухвалою районного суду, 08 квітня 2026 року ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа (а.с. 154-155, 169-170). Апеляційну скаргу мотивувала тим,що звертаючись до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документу, заявник не порушував питання про поновлення строку. Відповідно до підпункту 17.4. пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже, з огляду на те, що заявником пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та не порушено питання про його поновлення, підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа № 357/14804/15-ц немає (а.с. 154-155, 169-170). 05 червня 2026 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рожко С.М. подав відзив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Оскільки відзив поданий з пропуском строку встановленого ухвалою Київського апеляційного суду від 19 травня 2026 року (до 03.06.2026 р.) та у відзиві і в суді апеляційної інстанції представником позивача не заявлено клопотання про поновлення строку на його подання, такий відзив ухвалою суду від 18 червня 2026 року залишений без розгляду (а.с. 175-176, 181-183, 202). В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рожко С.М. заперечував проти скарги і просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу районного суду залишити без змін. Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Повідомлення апелянта ОСОБА_3 повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адресата зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили (а.с. 178-180, 191-192). Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон АліментаріяСандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06). Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українипередбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 08 січня 2020 року у справі № 760/6367/18, від 08 січня 2020 року у справі № 2-5171/10 та від 13 січня 2020 року у справі № 2-12454/10). Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Згідно положеннями частин 5, 7 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, набравшого чинності 05 жовтня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06. З огляду на викладене, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Звернувшись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, представник заявника посилався на те, що 05 жовтня 2025 року внаслідок збройної агресії та масованого ракетного обстрілу м. Львова, відбулося пряме влучання у складські приміщення за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2, 2А. Внаслідок вибуху та подальшої пожежі будівлю архіву та всі оригінали документів, що в ньому зберігалися, було фізично знищено. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 24.03.2016 року у справі № 357/14804/15-цстягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитом в сумі 51326 доларів 66 центів США та пеню в сумі 47987 грн. 04 коп., судові витрати по справі в сумі 3654,00 грн.(а.с. 74-76). 23 серпня 2016 року Білоцерківським районним судом Київської області видано виконавчий лист у справі № 357/14804/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитом в сумі 51326 доларів 66 центів США та пеню в сумі 47987 грн. 04 коп., судові витрати по справі в сумі 3654,00 грн. (а.с. 118-119). Виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання до 10.05.2017 року. Вказаний виконавчий лист було пред`явлено до виконання до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області (ВП № 52118622) (а.с. 120). В межах вказаного виконавчого провадження було звернено стягнення та реалізовано квартиру, належну ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та за рахунок отриманих коштів від реалізації майна стягувачу, ПАТ КБ «ПриватБанк» перераховано в погашення заборгованості за виконавчим листом 280710,12 грн. (а.с. 120). 26.12.2019 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бібаєвою В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 122-123). Повторно на примусове виконання до Білоцерківського відділу ДВС вказаний виконавчий документ не надходив (а.с. 120). З довідки АТ КБ «Приватбанк» про втрату виконавчого документу, вбачається, що 05 жовтня 2025 року внаслідок збройної агресії та масованого ракетного обстрілу м. Львова, відбулося пряме влучання у складські приміщення за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2, 2А. Внаслідок вибуху та подальшої пожежі будівлю архіву та всі оригінали документів, що в ньому зберігалися, було фізично знищено. Факт знищення приміщення внаслідок ракетного обстрілу підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 22025140000000276 від 05.10.2025(а.с. 101-102, 113)). Згідно з актом про пожежу від 06.10.2025, складеним ГУ ДСНС України у Львівській області, 05.10.2025 о 04 год. 30 хв. виникла пожежа за адресою: АДРЕСА_2 , де зокрема розташований відділ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», причина пожежі: «вибух внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків, внаслідок бойових дій» (а.с. 104-112). Відтак, судом встановлено, що виконавчий лист №2/357/204/16 26.12.2019 року був повернутий державним виконавцем стягувачу та перебував на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» АТ КБ «ПриватБанк», що розташовувався за адресою: м. Львів, вул. Північна,

2. Однак, приміщення за вказаною адресою та всі оригінали документів, що в ньому зберігалися, було фізично знищено, внаслідок ракетного обстрілу. Зазначені обставини свідчать про те, що виконавчий лист № 2/357/204/16 знищено (втрачено). В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилалась на те, щозвертаючись до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документу, заявник не порушував питання про поновлення строку. З огляду на те, що заявником пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та не порушено питання про його поновлення, підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа немає. Проте, колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта, з огляду на таке. З копії виконавчого листа № 2-1316/285/11 вбачається, що строк пред`явлення останнього до 10.05.2017 року. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. 26.12.2019 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бібаєвою В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 122-123). Так, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з пред`явленням цього документа до виконання перебіг такого строку починається заново з наступного дня після повернення виконавчого документа. Час, що минув до переривання цього строку, до нового строку не зараховується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 2-175/2010). Відтак, за загальним правилом, після повернення виконавчого документа стягувачу 26.12.2019 року він мав бути пред`явлений до виконання у строк до 26.12.2022 року. Разом з тим, 26.03.2022 року набрав чинності ЗУ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року № 2129-IX, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Воєнний стан, запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано. Відтак, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ ЗУ «Про виконавче провадження», заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про видачу дубліката виконавчого листа є такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09 листопада 2023 року у справі № 0440/5997/18, 19 червня 2024 року у справі № 278/6265/13-ц. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа. Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з моменту її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення: 18 червня 2026 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець Є.П. Євграфова В.В. Саліхов